Ухвала

від 03.09.2024 по справі 910/10677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/10677/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши без виклику та повідомлення у нарадчій кімнаті матеріали заяви (вх. №0710/8419/24 від 30.08.2024) про забезпечення позову Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» у справі №910/10677/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Консалтинг» про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Миронівська птахофабрика» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Консалтинг» про стягнення 7 246 730, 66 грн з яких 7 017 422, 13 заборгованості за Договором №1212/Л/МПФ від 12.12.2022, 108 516, 84 грн штрафу, 120 791, 69 грн 30% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

Після пред`явлення позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ «АПТ Консалтинг» (код ЄДРПОУ 33153103), які обліковуються на рахунках у банківських та в інших кредитно-фінансових установах, зокрема, але не виключно на наступних рахунках АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299) НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; КРД АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" М. КИЇВ (МФО 322904) - НОМЕР_7; АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005) - НОМЕР_9, НОМЕР_8, НОМЕР_5 ; АТ "БАНК IНВЕСТИЦIЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" КИЇВ (МФО 380281) НОМЕР_6 у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, а саме в розмірі 7 334 902,63 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає:

(1) між заявником та ТОВ «АПТ Консалтинг» укладено Договір №1212/Л/МПФ від 12.12.2022 року. У відповідності до зазначеного договору відповідач зобов`язався у встановлені строки за завданням позивача виконати роботи, вказані у Додатках до Договору, а останній прийняти та оплатити зазначені роботи;

(2) на виконання умов Договору ПрАТ «Миронівська птахофабрика» платіжною інструкцією N4637410001 від 21.12.2022 на рахунок ТОВ «АПТ Консалтинг» було перераховано авансовий платіж в розмірі 50% від вартості замовлених робіт в сумі 5 425 841,86 грн. Більше того, платіжною інструкцією N8429600009 від 23.06.2023 ПрАТ «Миронівська птахофабрика» було додатково на виконання Договору перераховано ТОВ «АПТ Консалтинг» суму в розмірі 1 591 580,27 грн. Натомість, ТОВ «АПТ Консалтинг» взяті на себе за Договором зобов`язання з виконання робіт по виготовленню проектної документації, виконання комплексу робіт по монтажу системи опалення та вентиляції на виробничий дільниці ПрАТ «Миронівська птахофабрика» не виконав;

(3) відповідно до інформації, що міститься в загальному доступі на ресурсі «Автоматизована система виконавчого провадження» на сайті Міністерства юстиції України ТОВ «АПТ Консалтинг» є боржником по виконавчому провадженню №73167653 від 01.11.2023, стягувачем за яким є Державна податкова служба України ГУ ДПС у м. Києві. Тобто, ТОВ «АПТ Консалтинг» має податковий борг, що свідчить про невиконання останнім своїх податкових зобов`язань у порядку та строки, встановлені чинним законодавством;

(4) з огляду, на основний вид діяльності ТОВ «АПТ Консалтинг» (77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів) наявність у даної юридичної особи одного транспортного засобу викликає обґрунтовану підозру заявника, що ТОВ «АПТ Консалтинг» фактично здійснює неналежну господарську діяльність;

(5) засновником ТОВ «МХП Фудсервіс», як і ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є приватне акціонерне товариство «МХП». Тобто, і перше і друге зазначені вище товариства входять в групу компаній/холдинг ПрАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 25412361). Порушення зобов`язань за договорами на виконання підрядних/будівельно - монтажних робіт відносно компаній групи ПрАТ «МХП» допустили пов`язані між собою юридичні особи, а саме ТОВ «АПТ Консалтинг» та ТОВ "АПТ Україна Групп". Таким чином, зазначеними вище пов`язаними особами систематично та необґрунтовано допускається порушення погоджених договірних зобов`язань відносно компаній групи ПРАТ «МХП» на загальну суму 8 502 575,66 грн;

(6) більше того, систематичність порушення пов`язаними юридичними особами - ТОВ «АПТ Консалтинг» та ТОВ "АПТ Україна Групп" господарських зобов`язань перед своїми контрагентами підтверджується безліччю судових справ, в яких відповідачем є ТОВ "АПТ Україна Групп", а також великою кількістю виконавчих проваджень за якими боржником є дане товариство;

(7) з огляду на викладене, з урахуванням розміру не повернутої ТОВ «АПТ Консалтинг» суми невиконання робіт за Договором укладеним з ПрАТ «Миронівська птахофабрика», з урахуванням відсутності будь-якого нерухомого та/або рухомого майна, з огляду на кількість судових справ, предметом яких є стягнення значної заборгованості з пов`язаною з відповідачем та її керівником особою - ТОВ "АПТ Україна Групп" (Код ЄДРПОУ 41456223), заявник вважає зазначені фактичні обставини та дії відповідача свідченням свідомого ухилення від виконання своїх зобов`язань та намаганням уникнути їх виконання в майбутньому;

(8) судячи із наявних судових справ, де відповідачем є пов`язана з ТОВ «АПТ Консалтинг» юридична особа - ТОВ "АПТ Україна Групп", дані юридичні особи, систематично, умисно та свідомо порушують грошові зобов`язання, і з огляду на загальну суму таких вимог, ПрАТ «Миронівська птахофабрика» має обґрунтоване припущення, що розмір грошових коштів, які наразі є у відповідача, до моменту вирішення спору судом, може значно зменшитися, або грошові кошти взагалі можуть безслідно зникнути, при цьому ТОВ «АПТ Консалтинг» не здійснює жодних дій, направлених на погашення існуючої заборгованості перед позивачем;

(9) враховуючи предмет позову, факт умисного та свідомого ухиляння ТОВ «АПТ Консалтинг» від виконання взятих на себе зобов`язань, з огляду на суму не повернутих грошових коштів, заявник вважає за доцільне в якості заходу забезпечення позову застосувати накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «АПТ Консалтинг», які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано приписами Господарського процесуального кодексу України.

Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 7 246 730, 66 грн.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В ч. 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів можуть бути забезпечені як шляхом накладення на грошові кошти, так і накладенням арешту на майно відповідача. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Однак, частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, ПрАТ «Миронівська птахофабрика» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «АПТ Консалтинг» в межах ціни позову та можливих судових витрат, а саме в розмірі 7 334 902, 63 грн, а також шляхом накладення арешту на майно ТОВ «АПТ Консалтинг».

Суд зазначає, що позивачем у прохальній частині заяви не наведено конкретний перелік належного відповідачу рухомого та нерухомого майна із зазначенням його ідентифікуючих ознак, не обґрунтовано кількість та вартість майна, за рахунок якого позивач пропонує здійснити за необхідності задоволення його грошових вимог до відповідача. Більше того, на стор. 6 та 9 заяви заявник сам вказує на відсутність у відповідача будь-якого нерухомого та/або рухомого майна, проте просить накласти арешт на таке майно.

Таким чином, вимога про накладення арешту на майно є абстрактною.

Крім того, накладення арешту як на кошти відповідача у повній сумі спору з урахуванням суми судових витрат, так і на майно відповідача матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності та адекватності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

В поданих до суду документах також відсутні відомості про наявність та в якій саме сумі наявні кошти на рахунках відповідача. Однак, є ймовірність наявності таких коштів, оскільки 21.12.2022 та 23.06.2023 платіжними інструкціями №№ 4637410001 та 8429600009 відповідачем здійснено перерахування на користь позивача 5 425 841, 86 грн та 1 591 580,27 грн, що може свідчити про здійснення відповідачем на теперішній час своєї господарської діяльності та отримання коштів на свої рахунки.

Враховуючи вищевикладене, тривалість невиконання відповідачем своїх зобов`язань та необмежені можливості розпорядження грошовими коштами, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та як наслідок суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову в справі № 910/10677/24 шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «АПТ Консалтинг» в межах ціни позову та можливих судових витрат у розмірі 7 334 902, 63 грн, в заяві ПрАТ «Миронівська птахофабрика» в іншій частині про накладення арешту на майно суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

У постанові КЦС ВС від 13.10.2023 у справі №206/2971/22 суд дійшов наступних висновків «Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не мав права вирішувати питання про стягнення витрат на правничу допомогу при розгляді заяви про забезпечення позову, оскільки справа по суті позовних вимог ще на розглянута, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного. Апеляційним судом завершено процесуальний розгляд окремого питання у справі - заяви про забезпечення позову, ухвалено остаточне судове рішення по цьому питанню - постанова про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.

В заяві про стягнення витрат на правничу допомогу конкретно визначено, що витрати відповідача на правничу допомогу пов`язані з розглядом апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції щодо забезпечення позову, а не щодо розгляду по суті позовних вимог, а тому апеляційним судом правомірно вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу, надану відповідачу під час розгляду судами лише питання забезпечення позову. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22.».

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, оскільки судом завершено процесуальний розгляд окремого питання у справі - заяви про забезпечення позову суд вважає за можливе здійснити у даній ухвалі розподіл судових витрат що складаються із судового збору.

Оскільки за подання до суду заяви про забезпечення позову встановлено фіксований розмір судового збору, а заяву задоволено частково, і що не впливає на розмір сплаченого судового збору навіть у випадку заявлення однієї вимоги про накладення арешту на рахунки відповідача, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211, 20 грн за подання заяви через підсистему «Електронний суд» покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 136, 137, 138-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» про забезпечення позову у справі № 910/10677/24 задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Консалтинг» (01103, місто Київ, вулиця Бойчука Михайла, будинок 11, код ЄДРПОУ 33153103), які обліковуються на рахунках у банківських та в інших кредитно-фінансових установах, зокрема, але не виключно на наступних рахунках АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299) - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; КРД АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" М. КИЇВ (МФО 322904) - НОМЕР_7 ; АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005) - НОМЕР_9, НОМЕР_8 , НОМЕР_5 ; АТ "БАНК IНВЕСТИЦIЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" КИЇВ (МФО 380281) - НОМЕР_6 у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, а саме в розмірі 7 334 902,63 грн.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Консалтинг» (01103, місто Київ, вулиця Бойчука Михайла, будинок 11, код ЄДРПОУ 33153103) на користь Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» (19031, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Степанці, вул. Слобода, будинок 25, код ЄДРПОУ 30830662) 1 211, 20 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Стягувач: Приватне акціонерне товариство «Миронівська птахофабрика» (19031, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Степанці, вул. Слобода, будинок 25, код ЄДРПОУ 30830662)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АПТ Консалтинг» (01103, місто Київ, вулиця Бойчука Михайла, будинок 11код ЄДРПОУ 33153103)

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 03.09.2027.

Ухвала набрала законної сили 03.09.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повне судове рішення складено 03.09.2024

Суддя Ігор Курдельчук