Рішення

від 02.09.2024 по справі 916/151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"02" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/151/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 за вх.№2-1217/24 від 22.07.2024 про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/151/24

за позовом: Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григорівського Десанту, буд. 30/16, код ЄДРПОУ 41161281)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕССА ЕНЕРГО СТРОЙ (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, кв. 314, код ЄДРПОУ 43105826)

про стягнення 48136,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 у справі №916/151/24 позов Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕССА ЕНЕРГО СТРОЙ на користь Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 25000 грн. основного боргу, 1487 грн. 67 коп. 3% річних, 19478 грн. 08 коп. пені та 2684 грн. судового збору; в решті позову - відмовлено.

22.07.2024 за вх.№2-1217/24 до суду від Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та додаткові документи. У поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2024 заяву Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 за вх.№2-1217/24 від 22.07.2024 про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, вирішено розглядати вказану заяву без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу надати до суду пояснення та/або заперечення щодо поданої заяви з доказами направлення позивачу - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

30.07.2024 на адресу відповідача по справі судом було направлено копію ухвали суду від 26.07.2024 про прийняття заяви за вх.№2-1217/24 від 22.07.2024 до розгляду. 09.08.2024 до суду надійшло поштове повернення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної заяви господарським судом.

Відповідач процесуальної позиції і жодних доказів суду не надав, про розгляд заяви повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд заяви за наявними матеріалами.

Заява Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 за вх.№2-1217/24 від 22.07.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/151/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши заяву Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 за вх.№2-1217/24 від 22.07.2024, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:

- договір №05-01/24 про надання правової допомоги від 05.01.2024, укладений між ОСББ «ДЕСАНТУ 2830» та адвокатом Заєць Костянтином Вікторовичем. Відповідно до п.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Адвокат, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту прав та інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, Національної поліції та СБУ, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах всіх інстанцій (пункти 2.1 та 2.1.1 договору). Відповідно до п.4.1 договору юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнту оплачує в гривнях, шляхом внесення суми на розрахунковий рахунок адвоката, що дорівнює 10000 грн.;

- скріншот з електронного кабінету банку від 15.02.2024 про сплату ОСББ «ДЕСАНТУ 2830» послуг «за представництво інтересів у господарській справі про стягнення заборгованості з ТОВ «Енергострой», рах.№1 від 12.01.2024р. Без ПДВ» на загальну суму 10000 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд погоджується з твердженням позивача про відсутність необхідності у доведенні витраченого часу та надання детального обсягу наданих послуг у зв`язку з визначенням адвокатом та його клієнтом оплати за надані послуги у формі фіксованої суми. Однак, суд зазначає, що, як посилається сам заявник у заяві про ухвалення додаткового рішення, «клієнт сплачує адвокату гонорар на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг протягом десяти календарних днів з дня підписання його сторонами. Сторони дійшли взаємної згоди про можливість складання та підписання Акту приймання-передачі наданих послуг за результатом надання правових послуг протягом звітного періоду (тиждень, календарний місяць)». Проте на підтвердження понесених витрат позивачем надано лише договір про надання правової допомоги та скріншот з електронного банкінгу про нарахування 10000 грн., натомість жодних актів приймання-передачі послуг з правничої допомоги та/або доказів фактичного надання послуг позивачем не подано.

Господарський суд зазначає, що надані позивачем докази, зокрема договір та скріншот, не містять посилання на розгляд судом господарської справи №916/151/24. Окрім того, до суду ані з позовною заявою, ані з заявою про ухвалення додаткового рішення не надано будь-яких доказів, як-то актів приймання-передачі, фактичного наданих послуг з правничої допомоги, що унеможливлює для суду встановлення факту надання послуг з правничої допомоги в рамках справи №916/151/24.

Таким чином, розглянувши заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 10000 грн. витрат на правничу допомогу у даній справі, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки з наданих позивачем документів на підтвердження заявлених вимог, зокрема, з договору та скріншоту про нарахування коштів не встановлено жодних положень, посилань, що надані послуги адвокатом надаються у зв`язку з розглядом судом справи №916/151/24 та/або надаються у зв?язку з правовідносинами, які оцінювались судом при розгляді даної справи, а не у зв?язку з іншими послугами правничої допомоги.

Таким чином, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 за вх.№2-1217/24 від 22.07.2024 про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 234, 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЕСАНТУ 2830 за вх.№2-1217/24 від 22.07.2024 про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 02.09.2024.

Суддя Ю.С. Бездоля