Рішення

від 03.09.2024 по справі 916/2577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2577/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039)

до відповідача: Приватного підприємства "Вендинг Кволіті" (вул. Василя Стуса, 2, корп. Д, м. Одеса, 65033)

про стягнення 4524,10 грн,

УСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Вендинг Кволіті", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 4524,10 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 22.12.2014 № 17/2014 та ст. 785 ЦК України в частині порушення строків повернення орендованого майна.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 26.06.2024 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2577/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Обставини справи

Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 3178 кв.м., за адресою: вул. Троїцька, 37, м. Одеса, що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 30.01.2016 (а.с. 10, т.1).

Згідно з Положенням про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 № 137-VIII (а.с. 29-32, т.1), Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради, основними функціями та завданнями якого є реалізація місцевої політики у сфері управління комунальною власністю. Відповідно до п. 2.2. Положення Департамент є уповноваженим органом, який виступає орендодавцем щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, за виключенням майна, орендодавцем якого уповноважено виступати інший орган Одеської міської ради. Згідно з п. 2.4. Положення Департамент наділено, зокрема, правом на здійснення претензійно-позовної роботи з питань, пов`язаних з реалізацією повноважень у сфері управління об`єктами комунальної власності.

22.12.2014 між Департаментом охорони здоров`я Одеської міської ради (далі орендодавець) та Приватним підприємством "Вендинг Кволіті" (далі орендар) був укладений договір оренди № 17/2014 (а.с. 11-14, т.1), згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення цокольного поверху КУ «Міська лікарня №5», площею 3,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса вул. Троїцька, 37, під розміщення торгового апарату з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Пунктом 1.3. договору погоджено строк його дії з 22.12.2014 до 22.11.2017.

Згідно з п. 2.1., 2.2. договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майно», Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 року № 786 (зі змінами, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961). За орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату за базовий місяць розрахунку орендної плати (останній місяць, за який визначено індекс інфляції) у розмірі 126,80 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

За умовами п. 2.4., 2.5. договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату та інші платежі за цим договором щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. Розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.8., 4.11. договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди. У випадку припинення дії цього договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового його розірвання, орендар, який негайно не повернув майно, сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, по день фактичного звільнення приміщення з підписанням акту приймання-передачі.

Пунктом 7.8. договору передбачено, що дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 7.10. договору вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акту приймання-передачі вказаних приміщень.

На підставі договору 22.12.2014 відповідачем за актом було прийнято в оренду приміщення в технічно справному стані (а.с. 15, т.1).

05.01.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (далі орендодавець) та Приватним підприємством «Вендинг Кволіті» (далі орендар) був укладений додатковий договір № 1 до вищевказаного договору (а.с. 16, т.1), яким було змінено у преамбулі та розділі «Місцезнаходження сторін» назву орендодавця на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради», продовжено строк дії договору до 01.03.2018.

Додатковим договором від 06.12.2018 № 2 до договору (а.с. 17, т.1) сторони продовжили строк дії договору до 06.11.2021 та погодили розмір місячної орендної плати на 01.11.2018 в сумі 151,50 грн без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 21-28, т.1), рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 у справі № 916/3637/23, яке набрало законної сили 11.01.2024, було виселено відповідача з вищевказаного орендованого приміщення та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 1125,46 грн, неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 9119,95 грн та судовий збір в сумі 4962,38 грн. Так, у вказаному судовому рішенні суд встановив, що укладений між сторонами договір оренди не був продовжений з урахуванням положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, тобто з 07.11.2021. При цьому, неустойку за прострочення повернення об`єкту оренди судом було стягнуто з відповідача на користь позивача за період з 07.11.2021 по 31.07.2023, виключивши, при цьому, з розрахунку позивача включену останнім до неустойки суму ПДВ.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору в частині повернення орендованого майна за актом позивачу після закінчення строку дії договору, позивачем було подано до органів ДВС наказ суду про примусове виконання вищевказаного рішення суду. Як свідчить наявний у справі акт державного виконавця (а.с. 18, т.1), заходи щодо примусового виселення відповідача з орендованого приміщення були проведені 21.03.2024. В цей же час, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо вжиття відповідачем заходів з повернення об`єкту оренди за актом, ухилення позивача від підписання акту тощо.

Так, враховуючи допущене відповідачем порушення договору, позивач в межах цієї справи нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку за прострочення повернення об`єкту оренду за період з 01.08.2023 по 21.03.2024, тобто за період, що не охоплює період, за який неустойку було стягнуто рішенням суду у справі № 916/3637/23 та по день примусового виселення відповідача. Згідно з розрахунком позивача, останнім заявлено до стягнення з відповідача суму неустойки в розмірі 4524,10 грн (а.с. 19, т.1), при цьому, до бази нарахування неустойки позивач включив суму ПДВ.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

За змістом ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього неустойки в розмірі 4524,10 грн, нарахованої відповідно до ч.2 ст.785 ГПК України, яка передбачає санкцію за невиконання орендарем обов`язку з негайного повернення об`єкту з оренди.

Так, під час розгляду справи судом була встановлена обставина щодо укладення між сторонами договору оренди від 22.12.2014 № 17/2014, який припинив свою дію 07.11.2021, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, що встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 у справі № 916/3637/23, яке набрало законної сили 11.01.2024, та не заперечується сторонами. Крім цього, вказаним рішенням з відповідача було стягнуто на користь позивача неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі, нарахованої за період з 07.11.2021 по 31.07.2023.

Так, не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу. Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку (постанова Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 638/18026/19).

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини у справі № 916/3637/23 щодо припинення строку дії договору з 07.11.2023, ці обставини відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлені ці обставини.

Отже, оскільки укладений між сторонами договір припинив свою дію 07.11.2023, відповідно, у відповідача виник обов`язок негайно повернути позивачеві з орендного користування нежитлове приміщення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач цього обов`язку негайно не виконав та об`єкт оренди за актом позивачу не повернув, що не спростовано відповідачем. За цих обставин суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем неустойки за прострочення повернення об`єкту оренду за період, що не охоплений рішенням суду у справі № 916/3637/23 та по день вжиття державним виконавцем заходів примусового виселення відповідача з орендованого приміщення, а саме з 01.08.2023 по 21.03.2024. Водночас, суд зазначає, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду були викладені висновки про те, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном. З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність виключення з наданого позивачем розрахунку суми ПДВ та здійснити власний розрахунок неустойки за вищевказаний період. За результатом здійсненого судом розрахунку встановлено, що сумою неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 3770,08 грн.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Приватного підприємства "Вендинг Кволіті" слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 3770,08 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2523,33 грн.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вендинг Кволіті" (вул. Василя Стуса, 2, корп. Д, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 37281780) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку в сумі 3770 грн 08 коп та судовий збір в сумі 2523 грн 33 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля