Рішення

від 15.08.2024 по справі 917/885/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2024 Справа № 917/885/23

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2500", юр.адреса: просп. Миру, 24, кв. 176, м. Полтава, 36037, адреса для листування: вул. Довженка, 2Ж, м. Полтава, Полтавська область, 36002

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", вул. Козацька, 1 А, с. Майорщина, Гребінківський район, Полтавська область, 37420

про стягнення коштів.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Суть справи. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2500" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення заборгованості за Договором на спеціалізовану постову охорону об`єкта № 1367 від 01.02.2021 з урахуванням пені, 3% річних та інцляційних.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з викладеними запереченнями та додатками (вх. № 8190 від 03.07.2023) та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивачем подано заяву про зміну предмету позову (вх. № 8556 від 11.07.2023), згідно якої просить окрім основної суми боргу зазначеної в позові за надані охоронні послуги з 1 лютого 2021 року по 4 квітня 2021 року в розмірі 271 933,80 грн, додатково стягнути: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення на суму 24 862,73 згідно розрахунку, за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано; інфляційне збільшення в розмірі 104 932,97 грн; 3 % річних на суму 18 124,11 грн.

17.07.2023 позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 8777), яка долучена судом до матеріалів справи.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 9393), які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 27.09.2023 прийнято розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.11.2023, 11:00.

08.11.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №14374), яке було задоволено судом, про що постановлена відповідна ухвала.

Ухвалою суду від 14.11.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 21.12.2023, 11:00.

У зв`язку з перебуванням судді Погрібної С.В. у відпустці, судове засідання призначене на 21.12.2023 не відбулось.

21.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2500" надійшли додаткові пояснення (вх. № 16497), які додані судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.01.2024 призначено наступне підготовче засідання на 15.02.2024, 10:30.

Ухвалою суду від 15.02.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та відкладено підготовче засідання на 19.03.2024, 11:00.

11.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх. № 3269) до набрання законної сили вироку по справі № 552/4050/21 по об`єднаному кримінальному провадженню №12021170430000553 від 24.06.2021 та кримінальному провадженню № 1202117000000034 від 25.01.2021, що перебувають в провадженні Київського районного суду м. Полтави.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 19.03.2024 не відбулось.

Ухвалою від 21.03.2024 суд призначив підготовче засідання на 18.04.2024, 10:00.

В судовому засіданні 18.04.2024 представник відповідача надав пояснення стосовно поданого ними клопотання про зупинення провадження у справі, наполягав на його задоволенні. Представник позивача висловивши свою думку, наголосив на тому, що подане клопотання є надуманим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Стосовно закриття підготовчого провадження представник позивача покладався на розсуд суду.

Ухвалою суду від 18.04.2024 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.06.2024, 11:00.

В день судового засідання 06.06.2024 представник відповідача не вийшов на відеозв`язок, про причини чи неможливості підключитися до відеоконференції суду не повідомив.

Ухвалою суду від 06.06.2024 відкладено розгляд справи на 11.07.2024, 11:30.

В судому засіданні 11.07.2024 представник позивача виклав зміст позовних вимог, представник відповідача зміст заперечень.

В судовому засіданні досліджено подані сторонами докази та встановлено всі обставини. Судом оголошено перерву до 15.08.2024.

15.08.2024 від позивача надійшла заява про зменшення/збільшення позовних вимог, в якій просить зменшити розмір суми основного боргу до 266 628,90 грн, пені до 21 352,23 грн, 3 % річних до 17 783,14 грн та збільшити розмір інфляційних втрат до 105 863,44 грн.

При цьому суд зазначає, що вказана заява подана позивачем з порушенням визначеного ГПК України порядку, однак підлягає для прийняття до розгляду з метою належного і правильного вирішення спору.

В судовому засіданні 15.08.2024 представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

1 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес - 2500» (позивач, Виконавець», та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» (відповідач, Замовник) було укладено Договір № 1367 на спеціалізовану постову охорону об`єкта (Договір, а.с. 10-13).

Згідно п. 1.1 Договору Замовник передає, а Виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону приміщення та майно, що належить Замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні в селі Майорщина Гребінківського району: контора (офіс) по вул. Козацька, 1; тік, склади по вул. Набережна 10 в.; тракторна бригада по вул. Покровська, 75 в; в селі Сліпорід-Іванівка: тік, склади по вул. Шевченка 104в ( тік, склади), а також автопатруль.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, Виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону Об`єкта шляхом виставлення поста охорони, в дні і години указані в Дислокації до Договору.

Пунктом 1.2.1. передбачено, що в Дислокації охорони Об`єкта вказується найменування і адреса "Об`єкта", кількість постів охорони, дні і час охорони.

За умовами п. 2.1 Договору Виконавець надає Замовник послуги, а Замовник сплачує за надані послуги за цінами та у термін, які зазначені у Додатку № 2 - Умови розрахунку оплати за послуги Виконавця, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.4. оплата за послуги охорони здійснюється Замовником шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця коштів в розмірі згідно пункту 2.1 цього Договору не пізніше 05-го числа наступного місяця за попередній місяць, на підставі виставлених Виконавцем актів виконаних робіт та рахунків.

Згідно з п. 2.5. Договору, охоронні послуги надані Виконавцем за місяць вважаються виконаними і прийнятими Замовником, якщо останній на протязі місяця не пред`явив мотивовану письмову претензію Виконавцю по якості наданих послуг. Охоронні послуги вважаються виконаними за умови складання сторонами та підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.6. Договору, закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірники Акту приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом трьох робочих днів підписати і один примірник підписаного Акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі, надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Пунктом 2.7. Договору визначено, що за умови неповернення Замовником підписаного Акту приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 2.6. даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень.

Згідно актів виконаних робіт за період з 01.12.2022 по 02.04.2022 ТОВ «АНТАРЕС-2500» за Договором № 1367 від 01.02.2021 надало послуги на спеціалізовану постову охорону об`єктів, а СТОВ «ПРОГРЕС» такі послуги прийняті без зауважень з урахуванням визначених умов Договору (п. 2.7. Договору).

Несплата отриманих послуг стала приводом для позивача звернутись до суду з цим позовом.

При цьому, відповідач при розгляді справи проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що ТОВ «АНТАРЕС-2500» як Виконавець Договору охорони не забезпечив належне виконання вказаних у п.п. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.5 обов`язків, тобто не виконав свої зобов`язання з охорони за Договором, внаслідок чого підприємство СТОВ «ПРОГРЕС» зазнало матеріальних збитків.

В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021170000000034, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст.209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Слідством, серед інших епізодів злочинної діяльності, було встановлено, що 02.04.2021 на територію об`єктів нерухомості СТОВ «Прогрес» прибули працівники сторонньої охоронної фірми у кількості близько 40 осіб (точна кількість органом досудового розслідування не встановлена), які із застосуванням фізичної сили проникли до приміщення адміністративної будівлі СТОВ «Прогрес» та інших об`єктів нерухомості товариства, де здійснили блокування роботи підприємства та забезпечили примусове припинення діяльності представників попереднього власника товариства (працівників було виведено за межі території підприємства, встановлену охорону виставлено за межі території підприємства, та ін.). Внаслідок вчинення злочинних дій члени організованої групи здійснили протиправне заволодіння майном СТОВ «Прогрес» та спричинили матеріальної шкоди згідно висновку судової економічної експертизи № 1.7/2.8 від 14.05.2021 на загальну суму 173 600 000 гривень. У вказаному кримінальному провадженні СТОВ «ПРОГРЕС» має статус потерпілого від злочину. У цій якості підприємство заявило цивільний позов у кримінальному провадженні по справі № 552/4051/2.

Відповідач зазначає, що викладені обставини свідчать, що позивач TOB «АНТАРЕС-2500» як охоронець і Виконавець за Договором не забезпечив виконання зобов`язання щодо охорони та збереження майна СТОВ «ПРОГРЕС», тобто не надав послугу з охорони, що відповідно виключає наявність у Замовника послуги обов`язку щодо її оплати.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Пунктом 2.7. Договору визначено, що за умови неповернення Замовником підписаного Акту приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 2.6. даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень.

Згідно актів виконаних робіт за період з 01.12.2022 по 02.04.2022 ТОВ «АНТАРЕС-2500» за Договором № 1367 від 01.02.2021 надало послуги на спеціалізовану постову охорону об`єктів, а СТОВ «ПРОГРЕС» такі послуги прийняті без зауважень з урахуванням визначених умов Договору (п. 2.7. Договору).

Заборгованість в сумі 266 628,90 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Оскільки матеріалами справи доведене виникнення заборгованості у відповідача за Договір на спеціалізовану постову охорону в сумі 266 628,90 грн, позовні вимоги про стягнення цієї суми підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 ЦК України позивачем до стягнення з відповідача нараховано суми: 17 783,14 грн - 3 % річних та 105 863,44 грн - інфляційних втрат (розрахунок наведений у заяві про зменшення/збільшення вимог).

Нараховані позивачем 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі

Щодо стягнення пені в розмірі 21 352,23 грн, суд зазначає наступне.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 21 352,23 грн пені (з урахуванням розрахунку про зменшення), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають нормам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню.

У статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).

Конституційний Суд України у Рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У цій справі, вирішуючи питання зменшення штрафних санкцій, суд виходить з того, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а саме: 1) характер діяльності позивача та відповідача; 2) відсутність доказів понесення позивачем чи іншими учасниками господарських відносин негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах.

Крім того, суд зазначає, що пеня є лише фінансовою санкцією за невиконання зобов`язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання, а не засобом безпідставного збагачення. Пеня не є основним боргом і будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, а тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку у своєму фінансовому стані.

Врахувавши викладене, з огляду на необхідність дотримання принципу рівності сторін справи та балансу інтересів обох сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені за порушення умов Договору на 70 % до 6 405,66 грн.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог

При цьому, судом враховано, що станом на час прийняття рішення у цій справі в матеріалах справи відсутні докази, що TOB «АНТАРЕС-2500» як охоронець і Виконавець за Договором не забезпечив виконання зобов`язання щодо охорони та збереження майна СТОВ «ПРОГРЕС» до 02.04.2021 (період за який стягується заборгованість за надані послуги).

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес (вул. Козацька, 1 А, с. Майорщина, Гребінківський район, Полтавська область, 37420, код ЄДРПОУ 21044481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2500" (юр.адреса: просп. Миру, 24, кв. 176, м. Полтава, 36037, адреса для листування: вул. Довженка, 2Ж, м. Полтава, Полтавська область, 36002, код ЄДРПОУ 30978837) 266 628,90 грн - основного боргу, 6 405,66 - пені, 105 863,44 грн - інфляційних, 17 783,14 грн - 3 % річних та 6 174,41 грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.09.2024 з урахуванням строку складання повного тексту рішення та тривалого терміну передування судді на лікарняному.

СуддяПогрібна С.В.