Постанова

від 20.08.2024 по справі 910/13115/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13115/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

судді Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.А.

учасники справи:

позивач - Державне підприємство "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка",

представник позивача - Сидорчук І.С., арбітражний керуючий - ліквідатор (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - Фонд державного майна України,

представник відповідача - Федорчук О.В. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду м. Києва

від 08.12.2023

у складі судді: Мельника В.І.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 30.04.2024

у складі колегії суддів: Буравльова С.І. (головуючий), Андрієнка В.В., Шапрана В.В.,

у справі за позовом

Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка"

до Фонду державного майна України

про визнання незаконним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У серпні 2023 року Державне підприємство "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" (далі - ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка", позивач) звернулося з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України № 965 від 30.05.2023 в частині включення до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів єдиного майнового комплексу ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

2. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на адресу ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" надійшов лист № 16/1-32-01134 від 07.06.2023 зі змісту якого вбачається, що наказом ФДМУ від 30.05.2023 № 965 єдиний майновий комплекс ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2023 році, та визначено органом приватизації зазначеного підприємства Регіональне відділення Фонду по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Позивач вважає, що вказаний наказ Фонду державного майна України прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 у справі №910/13115/23 позов ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" задоволено повністю.

3.1. Визнано незаконним та скасовано наказ ФДМУ №965 від 30.05.2023 в частині включення до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, єдиного майнового комплексу ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

3.2. Стягнуто із ФДМУ на користь ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

4. Рішення мотивовано тим, що наказ ФДМУ № 965 від 30.05.2023 прийнятий з порушенням частини 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини 1 статті 59, частини 1 статті 63, статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства та всупереч передбаченого порядку реалізації майна боржника.

5. Під час розгляду справи встановлено:

5.1. Наказом Міністерства палива та енергетики № 449 від 11.09.2009 припинено діяльність ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

5.2. Постановою Господарського суду Запорізької області по справі №908/2096/22 від 16.03.2023 визнано ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича.

5.3. Ліквідатором було направлено лист № 01-20/66 від 26.04.2023 на адреси Міністерства енергетики України та Фонду державного майна України з проханням протягом 30 днів розглянути умови продажу майна та прийняти одне з рішень, визначених частиною шостою статті 75 Кодексу України з процедур банкрутства

5.4. Листом № 10-52-10919 від 03.05.2023 Фонд державного майна України повідомив про відсутність прав на погодження умов продажу майна ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

5.5. Листом № 26/1.3-17.5-9337 від 08.05.2023 Міністерство енергетики України не погодило запропоновані умови продажу.

5.6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області, від 23.05.2023 замінено учасника у справі № 908/2096/22 про банкрутство ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" - Міністерство енергетики України на Фонд державного майна України, в якості органу, уповноваженого управляти майном, боржника.

5.7. 26.05.2023 ліквідатором було направлено лист № 01-20/76 від 26.05.2023 на адресу ФДМУ, листом № 10-52-15661 від 26.06.2023 Фонд відмовив в наданні згоди на продаж майна боржника посилаючись на частину 5 статті 12 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 у справі №910/13115/23 залишено без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Фонд державного майна України.

7. За встановлених судом першої інстанції обставин, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що наказ Фонду державного майна України № 965 від 30.05.2023 прийнятий з порушенням частини 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини 1 статті 59, частини 1 статті 63, статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства та всупереч передбаченого порядку реалізації майна боржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/13115/23, з вимогою ухвалити нове судове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13115/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/13115/23 за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 20.08.2024.

11. 04.07.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка", надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 910/13115/23 в режимі відеоконференції.

12. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2024 Заяву ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

13. 19.07.2024 до Верховного Суду від ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сидорчука І.С. надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

14. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (20.08.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 20.08.2024.

15. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/13115/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ФДМУ)

16. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій статті 15 Цивільного кодексу України без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 20.07.2022 по справі № 826/16110/18; застосування статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 05.09.2023 по справі № 910/7037/21; застосування статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 15.06.2021 по справі № 916/585/18 (916/1051/20).

Доводи позивача

(ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка")

17. Позивач доводить:

17.1. позовні вимоги обґрунтовані втратою повноважень ФДМУ приймати наказ № 965 від 30.05.2023 з моменту визнання боржника банкрутом (постанова від 16.03.2023 у справі № 908/2096/22);

17.2. ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" ліквідується за рішенням власника з 11.09.2009, що підтверджується наказом Міністерства палива та енергетики №449 від 11.09.2009;

17.3. Пріоритет процедури приватизації державного майна боржника щодо інших процедур в банкрутстві розповсюджується на справи про банкрутство крім тих, що ліквідуються за рішенням власника;

17.4. Спір носить немайновий характер і в результаті задоволення заявлених вимог не відбудеться зміна розміру або складу ліквідаційної маси ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" як боржника у справі про банкрутство, а навпаки залишиться незмінною.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

18.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

19. Предметом касаційного розгляду є правомірність визнання незаконним та скасування наказу ФДМУ щодо включення до Переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

20. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

21. Приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

22. У пунктах 20, 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад; рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об`єкта приватизації шляхом видання наказу.

23. Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

24. За умовами частини другої статті 7 цього Закону державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.

25. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному вебсайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

26. За частиною третьою статті 11 цього Закону перелік об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

27. Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації (абзац третій частини сьомої статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Фонд державного майна України з 16.05.2023 є органом, що здійснює управління майном боржника, у зв`язку з чим, у справі № 908/2096/22 про банкрутство ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" здійснено заміну учасника - органу, уповноваженого управляти майном боржника: Міністерство енергетики України на Фонд державного майна України.

29. Тобто, у правовідносинах з ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" Фонд державного майна України виступає як орган приватизації (відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна") та як орган, уповноважений управляти майном ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

30. Задовольняючи позов ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка", визнаючи незаконним та скасовуючи Наказ ФДМУ № 965 від 30.05.2023 в частині включення до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка", суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржений наказ прийнятий з порушенням частини 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини 1 статті 59, частини 1 статті 63, статті 96 КУзПБ та всупереч передбаченого порядку реалізації майна боржника.

31. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

31.1. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

31.2. Частиною 8 статті 11 Закону передбачено, що державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

31.3. Згідно із частиною 9 статті 11 Закону відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

31.4. Втім, суди попередніх інстанцій, встановивши порушення частини 9 статті 11 Закону, не врахували та не надали належної правової оцінки тому факту, що Фонд державного майна України є органом приватизації (відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна") і уповноваженим органом управління державним майном ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка", не встановили яким органом та на підставі чого було ініційовано приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

31.5. Крім того, слід зауважити, що норми частини 9 статті 11 вказаного Закону не є імперативними.

32. Також, судами попередніх інстанцій вказано на порушення частини 1 статті 59 КУзПБ.

32.1. Згідно частини 1 статті 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання, боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються, повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

32.1. Суди встановили, що 16.03.2023 були припинені повноваження органів управління ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" щодо управління ним та його майном.

32.2. Колегія суддів вважає необхідним ще раз наголосити на тому, що Фонд державного майна України у встановлених відносинах є одночасно й державним органом приватизації (відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна") і уповноваженим органом управління державним майном ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

32.3. Повноваження органу управління державним майном визначені у пункті 6.3. розділу 6 Статуту ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".

32.4. Втім, судами попередніх інстанцій визначені Статутом боржника повноваження органу управління майном досліджені не були, як і не було надано належної правової оцінки повноваженням Фонду як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності (статті 1, 5 Закону України "Про Фонд державного майна України").

33. Щодо встановленого судами порушення порядку реалізації майна боржника, слід вказати наступне:

33.1. Основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику (частина перша статті 2 Закону № 2269-VIII).

33.2. Серед принципів приватизації законодавець визначив такі: законність; відкритість та прозорість; рівність та змагальність; державне регулювання та контроль; продаж об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захист економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повне, своєчасне та достовірне інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації (частина друга статті 2 Закону № 2269-VIII).

33.3. За змістом пояснювальної записки до проєкту Закону України «Про приватизацію державного майна» (в подальшому назва Закону, зареєстрованого 04 вересня 2017 року за № 7066, акт № 2269-VIII від 18 січня 2018 року, змінена, а зазначений Закон прийнято Верховною Радою України у другому читанні та в цілому під назвою Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна»), під час підготовки та прийняття цього Закону враховано таке: (а) соціально-економічна ситуація в Україні вимагає кардинального прискорення проведення реформування економіки, управління державною власністю; (б) понад 90 % державних активів уведено в експлуатацію 50-150 років тому, затримка з приватизацією цих об`єктів призводить до їх подальшого руйнування, зниження інвестиційної привабливості; (в) відсутність джерел, потрібних для модернізації виробництва, інвестицій впливає на конкурентоспроможність державних підприємств, неефективне управління доводить їх до банкрутства.

33.4. Наслідком проведеної приватизації має бути фінансове оздоровлення підприємств і збереження виробництва у сферах, які є пріоритетними для національної економіки.

33.5. Процедура приватизації державного майна є комплексною процедурою, в якій відповідно до закону на різних рівнях управління державним майном повинні прийматися відповідними органами рішення, а до прийняття, зокрема відповідного наказу про приватизацію необхідне затвердження такого включення державного майна Кабінетом Міністрів України до об`єктів приватизації.

33.6. Отже, приватизація державного майна здійснюється відповідно до вимог та процедури, передбаченої законом, порушення вимог якої може свідчити про наявність підстав для скасування як окремо прийнятих на державному рівні рішень щодо погодження та включення спірного майна до переліку об`єктів приватизації, так і всієї процедури в цілому. При цьому видання наказу про рішення щодо приватизації об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, які підлягають приватизації, є похідним та здійснюється державними органами приватизації в силу прямої вимоги закону за обставин включення державного майна Кабінетом Міністрів України до об`єктів приватизації.

33.7. Частина 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

33.8. Передумовою для припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство державного підприємства в порядку, передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є наявність рішення про приватизацію такого підприємства.

33.9. Таким чином, господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).

33.10. Правові висновки аналогічного змісту щодо застосування частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 10/110б та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 5/31-Б-09, від 23.02.2022 у справі № 33/41б, від 13.12.2022 у справі № 11/б-1203.

34. Зазначене свідчить про те, що норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" узгоджуються із положеннями КУзПБ (пункт 12 частини 1 статті 90 КУзПБ), а статтею 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" фактично визначено пріоритет процедури приватизації державного майна щодо інших процедур реалізації майна боржника в процедурах банкрутства.

35. Проте, вказаного вище суди попередніх інстанцій не врахували та дійшли передчасних висновків щодо незаконності Наказу ФДМУ № 965 від 30.05.2023.

36. Крім того, колегія суддів вважає необхідним також звернути увагу на таке.

36.1. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

36.2. Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

36.3. Втім, ні судом першої ні апеляційної інстанції не було досліджено та встановлено наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, а також наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав, враховуючи що позивач - ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" являється об`єктом приватизації, тобто особою, відносно якої здійснюється процес приватизації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

38. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

39. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

40. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

41. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/13115/23 - скасувати.

3. Справу № 910/13115/23 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський