Ухвала

від 02.09.2024 по справі 910/14549/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14549/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника Генерального прокурора

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах 1. Київської міської державної (військової) адміністрації, 2. Міністерства культури та інформаційної політики України

до 1. Київської міської ради, 2. Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - 1. Інститут археології Національної академії наук України, 2. ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість сучасності",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадська організація "Спадщина Китаєва",

про усунення перешкод у користуванні пам`яткою археології та земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника Генерального прокурора ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 910/14549/23, подана 13.08.2024 засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 було призначено по справі № 910/14549/23 комплексну судову земельно-технічну експертизу, експертизу з питань землеустрою та історико-археологічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» та зупинено апеляційне провадження у справі № 910/14549/23 до надання висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи.

За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

За змістом пункту 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Наведений перелік є вичерпним.

За результатами перевірки доводів поданої касаційної скарги в частині призначення експертизи Верховний Суд зазначає, що ухвала про призначення експертизи не належить до категорії ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначеному у пункті 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17).

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Тобто, вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту.

При цьому, щодо касаційної скарги заступника Генерального прокурора про оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 в частині зупинення провадження у цій справі на час проведення експертизи, судова колегія зазначає наступне.

Північний апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали від 24.07.2024 в частині зупинення провадження керувався статтями 228 та 229 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи те, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.07.2024 призначено комплексну судову земельно-технічну експертизу, експертизу з питань землеустрою та історико-археологічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 Господарського процесуального кодексу України), що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали від 30.04.2024 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

З огляду на зазначене, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом положень статей 228, 229 Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваної ухвали від 24.07.2024 в частині зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №910/14549/23.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 910/14549/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай