Постанова

від 29.08.2024 по справі 922/854/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/854/23 (922/2222/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., Жукова С. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ПАТ "НАК "Укренерго" - Тищенко А. І.,

представник КП "Міськелектротранссервіс" - Виноградов В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. № 2602/2024)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024

у складі колегії суддів: Мартюхіної Н. О. (головуючий), Гребенюк Н. В., Шутенко І. А.

та на рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023

у складі судді Лавренюк Т. А.

у справі № 922/854/23 (922/2222/22)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківської міської ради

про стягнення 3 793 140,67 грн,

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання щодо стягнення зі споживача електричної енергії збитків, завданих оператору системи передачі у зв`язку з нездійсненням оператором припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення.

Обставини справи

1. 28.12.2020 повідомленням про приєднання до Договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії за вих. №01/47355 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго") проінформувало Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" (далі - КП "Міськелектротранссервіс") про акцептування заяви-приєднання відповідача та про приєднання його до умов договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії (далі договір). Особовий рахунок відповідача № 0377-2032/СРР. Дата акцептування заяви-приєднання відповідача до договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії - 01.12.2020.

2. Укладений між сторонами договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання та розміщений на офіційному сайті позивача.

3. З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, із змінами (далі ПРРЕЕ), споживач набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, ПРРЕЕ та чинним законодавством України.

4. Судом першої інстанції також становлено, що між ПАТ "НЕК "Укренерго" як оператором системи передачі та ДПЗД "Укрінтеренерго" як постачальником "останньої надії" укладено договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії від 02.11.2020 № 0044-02022/ПРР, що відповідає типовій редакції договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затвердженій ПРРЕЕ.

5. Постачання електричної енергії споживачу КП "Міськелектротранссервіс" здійснювалося постачальником ТОВ "Газенерджитрейд".

6. Станом на 30.12.2020, відповідно до п. 1.7.4 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами), учасник ринку електричної енергії ТОВ "Газенерджитрейд" набув статус "дефолтний".

7. З 30.12.2020 споживачу КП "Міськелектротранссервіс" постачання електричної енергії здійснював постачальник останньої надії Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго").

8. 12.01.2021, у зв`язку із наявністю у КП "Міськелектротранссервіс" заборгованості, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до позивача листом № 44/09-000296/В щодо відключення об`єкта споживача КП "Міськелектротранссервіс". Датою запланованого відключення було визначено 27.01.2021 з 9:00 год.

9. Відповідне попередження про припинення постачання електричної енергії було направлено ДПЗД "Укрінтеренерго" також на адресу КП "Міськелектротранссервіс".

10. В подальшому, ДПЗД "Укрінтеренерго" направило позивачу аналогічну вимогу на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/09-000297/в від 13.01.2021. Датою запланованого відключення було визначено 27.01.2021 з 9:00 год.

11. Проте, ПАТ "НЕК "Укренерго" не здійснило процедуру припинення передачі електричної енергії КП "Міськелектротранссервіс" із посиланням на ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", якою заборонено проводити одноразові операції з відключення під час руху рухомого складу та наказ директора департаменту інфраструктури Харківської міської ради від 05.11.2018 №519/1, в якому встановлено цілодобовий режим роботи рухомого складу.

12. 24.05.2021 ПАТ "НЕК "Укренерго" отримав від електропостачальника ТОВ "Трейденерджи" запит № 81 щодо зміни електропостачальника для споживача КП "Міськелектротранссервіс" та листом від 25.05.2021 № 01/21405 позивач підтвердив вищезазначену зміну електропостачальника для КП "Міськелектротранссервіс" з 0:00 год 01.06.2021.

Короткий зміст позовних вимог

13. ПАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до КП "Міськелектротранссервіс" про стягнення збитків у розмірі 3 793 140,67 грн, які виникли внаслідок невідключення споживача від електропостачання в сумі 3 244 266,60 грн, а також вартості послуги з її передачі в сумі 548 874,07 грн.

14. Як зазначає позивач, оскільки електроустановки відповідача не були відключені за зверненням ДПЗД "Укрінтеренерго" при переведенні споживача до ДПЗД "Укрінтеренерго" з 00:01 год 28.01.2021 по 00:00 год 01.06.2021, споживання КП "Міськелетротранссервіс" віднесено на втрати позивача.

15. За розрахунком позивача, збитки, завдані позивачу відповідачем за період з 00:01год 28.01.2021 по 00:00 год 01.06.2021, складають 3 244 266,60 грн (1556,136 МВт*год спожитої електроенергії) та розраховані із врахуванням погодинного споживання відповідачем електричної енергії постачальника ДПЗД "Укрінтеренерго" (далі - постачальник "останньої надії" або ПОН) та з врахуванням ціни небалансу електричної енергії.

16. Також позивач у складі збитків просить відповідача компенсувати йому вартість послуги з передачі електричної енергії в розмірі 548 874,07 грн.

17. З метою врегулювання спірних питань в досудовому порядку, позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків (вих. № 01/9264 від 23.02.2022), яка залишена відповідачем без задоволення.

18. Позивач доводить, що відповідно до п. 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) у зв`язку з нездійсненням оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення, купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупинилась, а обсяги електричної енергії, використані споживачем з дати повторного приєднання споживачем боржником до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" покладаються на оператора системи як втрати.

19. Відповідні втрати є збитками позивача, які відповідач повинен відшкодувати, оскільки відповідні збитки позивача виникли через нездійснення позивачем, як оператором системи, припинення електропостачання відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

20. 19.10.2023 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/854/23(922/2222/22) у задоволенні позову відмовлено повністю.

21. Суд першої інстанції вказав, що докази того, що позивач сплатив на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" вартість витрат, які просить стягнути із відповідача, в матеріалах справи відсутні.

22. Суд також дійшов висновку про відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, оскільки наявність збитків у позивача пов`язана із нездійсненням останнім, як оператором системи, припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника. Та, як зазначає сам позивач у позові, відповідне невідключення не було пов`язано з протиправної поведінкою та виною відповідача, а процедура припинення передачі електричної енергії споживачу представниками ПАТ "НЕК "Укренерго" була зупинена на підставі приписів ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", якою заборонено проводити одноразові операції з відключення під час руху рухомого складу.

23. Тобто, за висновком суду, доказів того, що саме протиправна поведінка відповідача є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки у вигляді виникнення у позивача витрат на підставі п. 7.10. ПРРЕЕ, позивачем надано не було.

24. Суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності всіх елементів складу господарського правопорушення, як обов`язкової підстави для стягнення збитків.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

25. 13.03.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 21.03.2024) рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/854/23 (922/2222/22)- залишено без змін.

26. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

27. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що саме бездіяльність оператора системи щодо неприпинення передачі електричної енергії КП "Міськелектротранссервіс" зумовила покладання на ПАТ "НЕК "Укренерго" втрат щодо обсягів електричної енергії, які були використані відповідачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення на підставі п. 7.10. ПРРЕЕ та, як наслідок, про відсутність вини КП "Міськелектротранссервіс" та причинного зв`язку між поведінкою відповідача та збитками.

28. Також суд апеляційної інстанції вказав про недоведення розміру збитків, які ПАТ "НЕК "Укренерго" заявило до стягнення в межах даного спору, оскільки позивачем не надано первинних документів на підтвердження відповідних обставин.

29. Стосовно нормативного обґрунтування позову пунктом 7.10. ПРРЕЕ, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що на момент направлення позивачу вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" від 12.01.2021 №44/09-000296/В щодо відключення об`єкта споживача КП "Міськелектротранссервіс", пункт 7.10. ПРРЕЕ не містив в собі абзацу другого щодо покладання обсягів електричної енергії, використаних споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення на оператора системи як втрати, у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника. Таким чином, суд виснував про безпідставність розрахунку збитків у період з 28.01.2021 по 01.06.2021 на підставі вищевказаної норми права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30. 10.04.2024 ПАТ "НЕК "Укренерго" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі № 922/854/23 (922/2222/22); прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

31. Підставами касаційного оскарження судових рішень у справі № 922/854/23 (922/2222/22) скаржник вказує пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

32. Скаржник стверджує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, які викладені постановах від 10.04.2019 у справі №390/34/17 та від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 щодо застосування доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки). Позивач зазначає, що своєю поведінкою відповідач порушує принципи вказаної вище доктрини, так як ним було підписано зі свого боку Акти корегування до Актів приймання-передачі Послуг, фактично отримано Послуги, а при розгляді даної справи надано свої заперечення щодо отриманих послуг та визначених обсягів спожитої електроенергії.

33. Скаржник також стверджує про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування положень частин 1-2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка є спеціальною нормою, що регулює взаємовідносини в частині відповідальності сторін на ринку електричної енергії.

34. Скаржник вказує, що неправильне застосування судами п. 7.10 ПРРЕЕ та приписів ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" тягне за собою застосування до скаржника штрафних санкцій, що в подальшому негативно впливає на фінансовий стан підприємства від чого залежить виконання покладних на нього обов`язків.

35. Всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з постачальником останньої надії споживачем - боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення оператором системи на виконання попереджень про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, - покладаються на втрати відповідного оператора системи, як це передбачено пунктом 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а також п. 7.10 ПРРЕЕ). Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення ПРРЕЕ іншими учасниками роздрібного ринку (а саме КП "Міськелектротранссервіс"), оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому учаснику роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

36. На думку скаржника, неправильне застосування норм матеріального права призвело до того, що суди дійшли неправильних висновків у цій справі.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

37. 04.06.2024 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу з проханням залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові рішення - без змін.

38. Відповідач наголошує, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального права та обґрунтовано встановлено, що втрати позивача не перебували у причинно-наслідковому зв`язку із діями відповідача та не були спричинені протиправною поведінкою КП "Міськелектротранссервіс".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

39. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

40. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

41. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання щодо стягнення зі споживача електричної енергії збитків, завданих оператору системи передачі у зв`язку з нездійсненням оператором припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення.

42. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

43. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

44. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).

45. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 920/85/18).

46. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що ДПЗД "Укрінтеренерго" як постачальник останньої надії здійснював постачання електричної енергії споживачу - КП "Міськелектротранссервіс". У зв`язку із наявністю у споживача заборгованості, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до ПАТ НЕК "Укренерго", який є оператором системи передачі, з вимогою про відключення об`єкта споживача КП "Міськелектротранссервіс" з 27.01.2021.

47. Позивач не здійснив припинення передачі електричної енергії КП "Міськелектротранссервіс" із посиланням на ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", якою заборонено проводити одноразові операції з відключення під час руху рухомого складу.

48. Звертаючись із позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 3793140,67 грн, ПАТ "НЕК "Укренерго" стверджувало, що оскільки електроустановки відповідача не були відключені за зверненням ДПЗД "Укрінтеренерго", то споживання КП "Міськелетротранссервіс" з 00:01 год 28.01.2021 по 00:00 год 01.06.2021, віднесено на втрати позивача на підставі п. 7.10 ПРРЕЕ.

49. Згідно з п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

50. Так, п. 17 ч. 3 ст. 33 цього Закону визначено, що оператор системи передачі зобов`язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі.

51. Частиною 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електропостачальники мають право звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам (п. 4).

52. Тобто, зазначений Закон покладає на оператора системи розподілу обов`язок припиняти (відключати) електроживлення споживача за зверненням електропостачальника (постанова Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 640/13104/20).

53. Згідно з пунктом 5.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного Законом України "Про ринок електричної енергії" строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії, а також завершення трирічного терміну призначення постачальника "останньої надії" чи шестимісячного терміну тимчасового покладення Кабінетом Міністрів України обов`язків постачальника "останньої надії" на електропостачальника державної форми власності.

54. Відповідно до пп. 2 п. 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником або недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

55. Відповідно до абз. 1 п. 7.10. ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

56. Абзацом 2 п. 7.10. ПРРЕЕ передбачено, що у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.

57. Суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що на момент направлення позивачу вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" від 12.01.2021 №44/09-000296/В щодо відключення об`єкта споживача КП "Міськелектротранссервіс", пункт 7.10. ПРРЕЕ не містив в собі абзацу другого, на який посилається позивач. Пункт 7.10. ПРРЕЕ було доповнено абзацом 2 лише 19.05.2021 на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 805 від 19.05.2021, яка набрала чинності 20.05.2021.

58. Поряд з цим, судами також встановлено, що згідно з пунктом 6.5 договору електропостачальника обсяги електричної енергії, використані споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у вимозі про відключення, покладаються на втрати оператора системи.

59. Наведеною умовою Договору ризик продовження використання споживачем електричної енергії, попри вимогу постачальника про відключення, покладений саме на оператора системи як особу, зобов`язану здійснити відповідне відключення. При цьому наведена умова Договору не пов`язує покладення такого ризику з конкретними підставами невиконання чи неналежного виконання оператором вимоги про відключення, вжиттям чи невжиттям ним певного обсягу заходів, спрямованих на відключення тощо. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №916/2205/20, від 08.02.2023 у справі №910/14480/21.

60. У постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 640/13104/20 також зауважено, що Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), затверджуючи форму Типового договору, у п. 6.5. визначив правові наслідки порушення Оператором системи розподілу зобов`язання перед Електропостачальником у разі нездійснення припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою Електропостачальника про відключення. Збитки за використанні споживачем обсяги електричної енергії після невиконання такої вимоги Електропостачальника покладаються на Оператора системи розподілу як втрати.

61. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із відхиленням посилань позивача на неможливість припинення передачі електричної енергії КП "Міськелектротранссервіс" з огляду на положення ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" враховуючи наступне.

62. Відповідно до частини другої статті 18 цього Закону України "Про міський електричний транспорт" забороняється відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.

63. Для виконання вимог частини другої статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" щодо заборони відключення міського електричного транспорту під час пасажирських перевезень оператор системи має утримуватися від здійснення одноразової дії з відключення електроустановок споживача в період часу, коли на маршрутах здійснюються пасажирські перевезення.

64. Зазначені норми мають на меті забезпечення безпечної експлуатації рухомого складу та інших складових об`єктів міського електротранспорту. В період часу, коли пасажирські перевезення не здійснюються, відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання не заборонене Законом України "Про міський електричний транспорт", оскільки не створює загроз аварійних ситуацій, життю чи здоров`ю людини.

65. Таким чином, в період часу, коли пасажирські перевезення не здійснюються міським електротранспортом, оператор системи здійснює одноразові дії з відключення об`єктів міського електричного транспорту - без створення загроз аварійних ситуацій, життю чи здоров`ю людей, що беруть участь у пасажирських перевезеннях у ролі пасажирів, інших учасників дорожнього руху тощо. Отже, наявні підстави вважати, що проведення відключень у випадках, передбачених чинними нормативно-правовими актами, необхідно проводити в години доби, коли не здійснюються пасажирські перевезення, а відновлення електропостачання - лише після усунення споживачем причин відключення. Така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №910/14480/21 та вірно врахована судом апеляційної інстанції.

66. Суд апеляційної інстанції вказав, що ПАТ "НЕК "Укренерго" не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України, які би свідчили про те, що КП "Міськелектротранссервіс" фактично здійснювало перевезення пасажирів цілодобово і безперервно, отже оператор системи міг обрати час для відключення, коли на маршрутах був відсутній електричний транспорт.

67. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що саме бездіяльність оператора системи щодо неприпинення передачі електричної енергії КП "Міськелектротранссервіс" зумовила покладання на ПАТ "НЕК "Укренерго" втрат щодо обсягів електричної енергії, які були використані відповідачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення та, як наслідок, про відсутність вини КП "Міськелектротранссервіс" та причинного зв`язку між поведінкою відповідача та збитками.

68. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні дані комерційного обліку спожитої КП "Міськелектротранссервіс" електричної енергії у спірний період, а позивачем не доведено, що відповідач спожив саме 1556,136 МВт*год у період з 00:01 год 28.01.2021 по 00:00 год 01.06.2021, оскільки позивачем не надано первинних документів на підтвердження відповідних обставин. Отже ПАТ "НЕК "Укренерго" не доведено також розміру заявлених збитків. Окрім того, суд першої інстанції вказав на відсутність доказів того, що позивач сплатив на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" вартість витрат, які просить стягнути із відповідача.

69. Враховуючи, що позивачем не доведено наявності таких елементів господарського правопорушення, як вина та причинний зв`язок між поведінкою боржника та збитками, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "НЕК "Укренерго".

70. Доводи скаржника про порушення відповідачем принципу заборони суперечливої поведінки із посиланням на постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 та від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, оскільки останнім було підписано Акти корегування до Актів приймання-передачі послуг, фактично отримано послуги, а при розгляді даної справи надано свої заперечення щодо отриманих послуг та визначених обсягів спожитої електроенергії колегія суддів відхиляє, оскільки, по-перше, до компетенції суду касаційної інстанції, в силу положень ст. 300 ГПК України не входить оцінка доказів та встановлення обставин справи.

71. По-друге, згода чи незгода споживача із фактом споживання або обсягом спожитої електроенергії від постачальника беззаперечно не свідчить про наявність складу цивільного правопорушення як підстави для відшкодування заявлених збитків оператору систем передачі, у зв`язку з невідключенням ним споживача за вказівкою електропостачальника.

72. Верховний Суд зауважує, що право звернутися із позовом про стягнення збитків не спростовує обов`язку позивача довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

73. Відносно тверджень скаржника про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування положень частин 1-2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка, за твердженням скаржника, є спеціальною нормою, що регулює взаємовідносини в частині відповідальності сторін на ринку електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

74. Частиною першою статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

75. Частина друга зазначеної статті містить перелік правопорушень на ринку електричної енергії, який станом на час виникнення спірних відносин у цій справі містив 18 пунктів.

76. Однак, у цій справі предметом спору було стягнення збитків зі споживача на користь оператора системи передачі у зв`язку з невідключенням споживача на вимогу електропостачальника, а не застосування санкцій до споживача за вчинення правопорушення на ринку електричної енергії у відповідності до положень ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії". Необхідність застосування зазначеної норми не встановлена судами попередніх інстанцій, а скаржником не доведена, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для формування правового висновку щодо застосування ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії".

77. Колегія суддів також зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц звернула увагу, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права.

78. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

79. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23). У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

81. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та рішення судів першої та апеляційної інстанції - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

82. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі № 922/854/23 (922/2222/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік