Постанова

від 28.08.2024 по справі 914/2874/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2874/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Об`єднання співвласників

багатоквартирного будинку «Вулик 27» - Сеха Ю. З.,

Львівського національного

університету природокористування - Зотова Н. М.,

Міністерства освіти і науки України - не з`явився,

Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Львівській,

Закарпатській та Волинській областях - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівського національного університету природокористування

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 (у складі колегії суддів: Бонк Т. Б. (головуючий), Бойко С. М., Якімець Г. Г.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 (суддя Рим Т. Я.) в частині задоволеної позовної вимоги

у справі № 914/2874/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вулик 27»

до Львівського національного університету природокористування,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства освіти і науки України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вулик 27» (далі - ОСББ «Вулик 27») звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського національного університету природокористування про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язання відповідача списати з балансу багатоквартирний будинок, розташований за адресою: вул. Шевченка, 27, м. Дубляни, Львівська область, шляхом передачі позивачу документації на зазначений будинок згідно з переліком, викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовано відмовою відповідача передати будинок на баланс ОСББ «Вулик 27», оформити акт списання зазначеного будинку та передати передбачену законом документацію для забезпечення подальшої експлуатації та утримання будинку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2023 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство освіти і науки України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 позов задоволено частково. Зобов`язано Львівський національний університет природокористування передати ОСББ «Вулик 27» примірник технічної та іншої документації на будинок № 27 по вулиці Шевченка у місті Дубляни, зокрема: технічний паспорт на будинок № 27 по вулиці Шевченка у місті Дубляни; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на будинок № 27 по вулиці Шевченка у місті Дубляни; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у будинку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2024 року Львівський національний університет природокористування подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2874/23 за касаційною скаргою Львівського національного університету природокористування на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 (в частині задоволеної позовної вимоги) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.08.2024.

ОСББ «Вулик 27» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник Львівського національного університету природокористування заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 700,00 грн та зазначив, що докази понесення зазначених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Міністерство освіти і науки України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників ОСББ «Вулик 27», Львівського національного університету природокористування, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства аграрної політики від 14.05.2004 № 158 «Про реорганізацію державного підприємства Навчально-дослідне господарство Дублянський» Навчально-дослідне господарство Дублянський приєднано до Львівського державного аграрного університету шляхом передачі на баланс Львівського державного аграрного університету будівель, споруд та інших товарно-матеріальних цінностей, зокрема, на баланс Львівського державного аграрного університету було передано житловий будинок № 27 на вулиці Шевченка у місті Дубляни Львівської ласті.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 87-р «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти і науки України» Львівський державний аграрний університет передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

03.07.2016 установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку № 27 по вулиці Шевченка у місті Дубляни прийнято рішення про створення ОСББ «Вулик 27».

03.08.2016 проведено державну реєстрацію ОСББ «Вулик 27», про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено відповідний запис за № 13981020000002537.

Листом від 14.09.2016 позивач повідомив відповідача про створення ОСББ та просив передати йому на баланс будинок з відповідною технічною документацією на нього.

Відповідач листом від 03.10.2016 № 01-20-15-873 звернувся до Міністерства освіти і науки України, у якому просив останнє розглянути питання щодо надання згоди на передачу будинку на баланс позивача.

Міністерство освіти і науки України у відповіді (лист від 09.11.2016) на зазначений вище лист відповідача повідомило про відсутність правових підстав для погодження питання щодо списання з балансу відповідача багатоквартирного будинку.

18.12.2016 Міністерство освіти і науки України наказом № 1472 «Про закріплення державного майна за Львівським національним аграрним університетом» закріпило на праві господарського відання за Львівським національним аграрним університетом нерухоме майно, у тому числі, будинок № 27 будинок № 27 (що складається з 60-ти квартир, загальною площею 4 289,0 кв. м за адресою: вул. Т. Шевченка, 27, м. Дубляни, Львівська область). Ректору Львівського державного аграрного університету доручено провести державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Докази державної реєстрації за відповідачем права власності на будинок № 27 у матеріалах справи відсутні.

Судами попередніх інстанцій установлено, що листування з приводу погодження питання щодо передачі будинку № 27 на баланс позивача тривало упродовж 2016-2021 років.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 8 «Про перейменування Львівського національного аграрного університету та його окремих структурних підрозділів» Львівський національний аграрний університет перейменовано на Львівський національний університет природокористування.

За інформацією, наданою Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (лист від 31.01.2024 № 509), загальна кількість квартир у будинку № 27 по вулиці Шевченка у місті Дубляни становить 60 квартир; нежитлові приміщення у будинку відсутні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 58 квартир у будинку № 27 по вулиці Шевченка у місті Дубляни перебуває у приватній власності фізичних осіб, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (том 1, а. с. 61-119); власником двох квартир у будинку є держава, що не заперечується сторонами.

Фізичні особи набули у власність квартири у будинку № 27 у зв`язку з їх приватизацією на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відмова відповідача оформити акт списання, передати будинок та технічну документацію на нього стала підставою для звернення ОСББ «Вулик 27» до суду з відповідним позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача виникло право вимагати передання відповідачем як попереднім балансоутримувачем багатоквартирного будинку технічної документації на цей будинок, а у відповідача відповідно виник обов`язок передати позивачу документацію, наведену у позовній заяві. Встановивши відсутність доказів передачі відповідачем позивачу технічної документації на багатоквартирний будинок, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача передати позивачу технічну документацію на будинок згідно з переліком, викладеним у позовній заяві. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача списати будинок з балансу, суд першої інстанції зазначив, що передача документації на будинок не є способом списання будинку з балансу, оскільки списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа відповідно до процедури, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 «Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків».

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з його висновком про наявність підстав для зобов`язання відповідача передати позивачу технічну документацію на будинок.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Львівський національний університет природокористування просить скасувати повністю рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у тому числі, і позовної вимоги про зобов`язання відповідача списати будинок з балансу, у задоволення якої судами попередніх інстанцій було відмовлено.

З огляду на результат вирішення судами попередніх інстанцій спору у справі № 914/2874/23 і вимоги касаційної скарги, предметом касаційного перегляду судом касаційної інстанції є рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача передати позивачу технічну документацію на будинок згідно з переліком, викладеним у позовній заяві.

Вказуючи на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Львівський національний університет природокористування у поданій касаційній скарзі послався на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 Указу Президента України «Про положення про національні заклади (установу) України» від 16.06.1995; пункту 4 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482; пункту 3 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301; частини 4 статті 80 Закону України «Про освіту»; частини 18 статті 6 Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у правовідносинах, в яких фігурує майно державної форми власності, щодо якого в силу імперативних норм існує пряма заборона передачі та списання з балансу багатоквартирного будинку, зокрема і передачі технічної документації не попереднім, а фактичним балансоутримувачем без вирішення питання подальшого списання з балансу такого державного майна, при вирішенні питання лише стосовно передачі технічної документації на багатоквартирний будинок. У наслідок чого створюються обставини коли технічна документація перебуватиме у володінні ОСББ, а будинок продовжуватиме знаходитись у державній власності на балансі відповідної установи.

За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідач не уповноважений на передачу та списання з балансу багатоквартирного будинку, у тому числі і на передачу технічної документації на будинок ОСББ «Вулик 27», а здійснення ним таких дій суперечитиме вимогам законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Пунктом 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.03.2004 № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, співвласниками будинку № 27 є фізичні особи, у власності яких перебуває 58 квартир із 60 квартир у будинку.

Зазначені квартири були набуті фізичними особами у власність у зв`язку з їх приватизацією на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Стаття 5 зазначеного Закону як на час створення ОСББ «Вулик 27», так і на час прийняття рішення судом першої інстанції, передбачала обв`язок колишнього балансоутримувача багатоквартирного будинку передати співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками багатоквартирного будинку, один примірник технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Так, стаття 5 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) передбачала, що замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку:

одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної абзацами другим і третім цієї частини, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом шести місяців з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, відновлює її за власний рахунок та передає особам, визначеним абзацом першим цієї частини (частина 5).

У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю (частина 6).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (частина 1 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною 28 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) передбачено, що державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 03.08.2016 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 13981020000002537 зареєстровано юридичну особу ОСББ «Вулик 27».

Листом від 14.09.2016 позивач повідомив відповідача про створення ОСББ та просив передати йому на баланс будинок з відповідною технічною документацією на нього.

Положення частин 31, 32 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції, чинній на час прийнятті рішення судом першої інстанції) також передбачали, що замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, протягом 30 календарних днів з дня направлення об`єднанням відповідного звернення забезпечує передачу такому об`єднанню:

одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної частиною тридцять першою цієї статті, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, протягом шести місяців з дня направлення об`єднанням відповідного звернення відновлює її за власний рахунок та передає об`єднанню.

Отже, положеннями статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня направлення об`єднанням відповідного звернення та не залежить від будь-яких інших умов, оскільки жодних інших підстав, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.

Ураховуючи наведене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про виникнення у відповідача як колишнього балансоутримувача багатоквартирного будинку обов`язку з передачі технічної документації на будинок.

Верховний Суд зауважує, що визначений законодавством обов`язок відповідача як колишнього балансоутримувача багатоквартирним будинком передати технічну документацію є безумовним та не ставиться у залежність від того, чи є у нього відповідні документи в наявності. У свою чергу невиконання ним такого обов`язку унеможливлює здійснення позивачем функцій з утримання житлового будинку.

Подібні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18, постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 904/1878/19, від 21.04.2021 у справі № 904/1653/20, від 02.11.2022 у справі № 925/253/21.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176 затверджено Перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, до якої віднесено:

- технічний паспорт на багатоквартирний будинок;

- паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва;

- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем;

- проектна документація зі схемами влаштування внутрішньо будинкових систем;

- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- технічна документація обладнання котелень;

- технічна документація на ліфти;

- план земельної ділянки;

- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок;

- паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

Як свідчать встановлені судами обставини справи, відповідач свого обов`язку з передачі ОСББ «Вулик 27» спірної документації не виконав.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність заявлених вимог позивача про зобов`язання відповідача передати ОСББ технічну документацію на будинок згідно з переліком, викладеним у позовній заяві, та наявності підстав для їх задоволення.

Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у справі № 914/2874/23, що розглядається, Львівський національний університет природокористування зазначає пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 2 Указу Президента України «Про положення про національні заклади (установу) України» від 16.06.1995; пункту 4 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482; пункту 3 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301; частини 4 статті 80 Закону України «Про освіту»; частини 18 статті 6 Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у правовідносинах, в яких фігурує майно державної форми власності, щодо якого в силу імперативних норм існує пряма заборона передачі та списання з балансу багатоквартирного будинку, зокрема і передачі технічної документації не попереднім, а фактичним балансоутримувачем без вирішення питання подальшого списання з балансу такого державного майна, при вирішенні питання лише стосовно передачі технічної документації на багатоквартирний будинок.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо наведеного ним у касаційній скарзі питання, за своєю суттю зводяться до незгоди відповідача з позовними вимогами про його зобов`язання списати з балансу багатоквартирний будинок, у задоволенні яких судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, було відмовлено, та які не є предметом касаційного перегляду судом касаційної інстанції у справі, що розглядається.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для формування зазначеного скаржником висновку Верховного Суду з наведеного ним у касаційній скарзі питання.

Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційних скарг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівського національного університету природокористування залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 у справі № 914/2874/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко