Ухвала

від 03.09.2024 по справі 308/14278/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14278/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М. ознайомившись з позовною заявою громадянина Сполучених Штатів ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник (за довіреністю) ОСОБА_2 , до дочірнього підприємства «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» та виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

Громадянин Сполучених Штатів Америки Галинський Є., в інтересах якого діє представник (за довіреністю) Варга М.І., звернувся в суд з позовною заявою до дочірнього підприємства «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» та виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру.

Суддя, дослідивши матеріали поданої позовної заяви, вважає, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві з таких підстав.

Позовна заява подана до суду та підписана представником позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 , при цьому до позову на підтвердження повноважень представника додано копію довіреності, посвідчену приватним нотаріусом 18.10.2022, згідно з якою ОСОБА_4 , який діє від імені Галинського Є. на підставі довіреності, виданої з правом передоручення та посвідченої приватним нотаріусом 13.08.2021, цією довіреністю, серед інших, уповноважує ОСОБА_2 бути представником Галинського Є. з усіма необхідними повноваженням з відповідних питань.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

30.09.2016 набрав чинності Закон України № 1401-VIII від 02.06.2016 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закріплено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

У статті 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

У цивільному судочинстві представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

У відповідності з ч. 2 ст. 60 ЦПК України лише під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що положення ст. 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень процесуального закону, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому за змістом п. 1 ч. 6 цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

Звертаючись до суду з позовом від імені ОСОБА_3 , його представник за довіреністю ОСОБА_2 просить визнати за позивачем право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 133,3 кв.м.

Із змісту позовної заяви та до доданих до неї матеріалів, зокрема попереднього договору купівлі-продажу-квартири № В4-3-7/092 від 06.03.2008, вбачається, що вартість спірної квартири становить 719761,35 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.

Отже, з огляду на зазначене та зміст позовних вимог ціна позову у даній справі вища за сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, дана справа не належить до категорії малозначних на підставі п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Також суддя не вважає цю справу малозначною відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, представником позивача в суді у даній справі може бути лише адвокат і саме адвокат, як представник позивача, вправі підписувати від імені свого довірителя позовну заяву.

При цьому з доданих до позовної заяви документів вбачається, що позовна заява у справі, яка не є малозначною, підписана представником за довіреністю.

Разом з тим, приписами ч. ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

По своїй суті підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень із представництва, яке має здійснюватися адвокатами.

За відсутності ордера, довіреність повинна містити інформацію, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату, а не громадянину. Така правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 18 червня 2018 року у справі № 910/15163/17, від 28 вересня 2021 року у справі № 711/1666/21, від 13 вересня 2021 року у справі № 334/7632/20, від 13 вересня 2021 року у справі № 334/7632/20, яка підлягає застосуванню відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

На підтвердження повноважень ОСОБА_2 на представництво інтересів позивача до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 18.10.2022.

Однак зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що повноваження з представництва позивачем надані ОСОБА_2 , як адвокату, зокрема, не надано доказів на підтвердження відомостей, що особа, яка підписала позовну заяву, має право на зайняття адвокатською діяльністю.

Слід зауважити, що довіреність сама по собі не є доказом, що підтверджує статус адвоката, а також не свідчить про те, що у відносинах з довірителем Варга М.І., як представник за довіреністю, виступає у статусі адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001).

З врахуванням викладеного, вважаю, що звернення ОСОБА_2 до суду від імені позивача з підписом позовної заяви суперечить вимогам закону, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 185, 261, 354, 355 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву громадянина Сполучених Штатів ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник (за довіреністю) ОСОБА_2 , до дочірнього підприємства «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» та виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи,якомуповнаухвала судунебулавручена уденьїїпроголошення абоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник