Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/15179/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/15179/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНКО" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській областізвернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО», в якому просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» до бюджету у розмірі 137762,85 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 137 762,85 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі шляхом надсилання податкової вимоги, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/15179/24. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» через систему «Електронний суд» 03.07.2024 надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

За п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Позивач не зазначив способу направлення товариству акту перевірки та не надав належного доказу, що вказував би на отримання відповідачем саме акту перевірки.

Посилання позивача на узгодження податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0052790410 від 05.02.2024 без надання доказів вручення такого повідомлення -рішення та без сплину строку на його оскарження, є безпідставним.

Позивачем незважаючи на п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України при розрахунку розміру штрафної санкції неправомірно включено до кількості днів прострочення реєстрації податкових накладних період з моменту виникнення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних до 30.06.2023 (період коли штрафні санкції не застосовувалися), а отже неправильно визначено розмір відсотку штрафу, що має застосовуватися відповідно до ст. 120-1 ПК України і як наслідок неправильно розраховано суму штрафу.

У відповіді на відзив відповідач звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні докази надсилання актів камеральної перевірки, на підставі яких були прийняті податкові повідомлення-рішення №0052790410 від 05.02.2024 і №0138800410 від 29.03.2024. Вказані податкові повідомлення-рішення і акти камеральних перевірок направлені згідно чинного законодавства та є узгодженими.

В період з 01.08.2024 по 30.08.2024 суддя знаходилась у щорічній відпустці.

Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УНКО» (код ЄДРПОУ 43660137) як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

В інтегрованих картках платника податку податковий борг ТОВ «УНКО» обліковується у сумі 137762,85 грн. відповідно до:

податкового повідомлення-рішення №0052790410 від 05.02.2024 на суму 142338,83 грн.(з урахуванням переплати у сумі 35693,20 грн) загальна сума 106645,63 грн.;

податкового повідомлення-рішення №0138800410 від 29.03.2024 на суму 30962,16 грн.

У зв`язку з несвоєчастною сплатою узгоджених вимог відповідно до ст. 129 ПК України нарахована пеня на загальну суму 155,06 грн.

Вказані податкові-повідомлення рішення позивачем оскаржені не були.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України по ТОВ «УНКО»була сформована податкова вимога (форма «Ю») від 07.03.2024 №0005500-1308-0436 на загальну суму 43850,80 грн., яка направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку і отримана 15.04.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення №0600097437014 і не заперечується відповідачем.

За п.59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Відповідачем не надано до суду належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку, як і не надано доказів оскарження податкової вимоги.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

За вимогами підпункту16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст. 57 ПК України).

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Підпунктом14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

За п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 ПК України).

Вказана вимога в даному випадку контролюючим органом дотримана.

За правилами, визначеними п.60.6 ст. 60 ПК України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до підп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 ПК України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи)щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За пунктами 95.1.-95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підп. 201.34 п.20.1. ст. 20 ПК України).

Щодо посилань відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ним отримувались акти перевірок, на підставі яких були прийняті податкові повідомлення -рішення на суму заборгованості, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що акт Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про результати камеральної перевірки ТОВ «УНКО» №39946/04-36-04-10/43660137 від 30.10.2023 був направлений відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №060005675454 і повернутий відділенням поштового звьязку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Акт Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про результати камеральної перевірки ТОВ «УНКО» №9163/04-36-04-10/43660137 від 07.03.2024 був направлений відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600096789162.

Зазначені повідомлення були на правлені за належною податковою адресою товариства і містять посилання на номери актів перевірок.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків (п. 58.3 ст. 58 ПК України).

При цьому у п.42.3 ст.42 Податкового кодексу Україниміститься застереження, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначеністаттею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

За правилами п.42.5 ст.42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Згідно п.п.45.1,45.2 ст.45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 10 ч.2ст.9 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»(Закон №755-IV) встановлено, що до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, належить, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.10 Закону №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За змістомст.9 Закону №755-IV, відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою, і така інформація має бути достовірною.

Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту56.18 статті 56, пункту58.3 статті 58 Податкового кодексу України, суд зазначає, що контролюючий орган, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі №640/8096/19, від 22 травня 2024 року у справі №640/14787/21

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року (справа №810/3116/18) зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

У постановах Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17 і від 15 лютого 2024 року у справі №640/5183/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що порядок вручення документів платнику податків, передбачений пунктом42.2 статті 42 ПК Україниі встановлений законом спосіб не передбачає умови отримання (ознайомлення) документів, надісланих за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а лише передбачає факт їх надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Жодних застережень з приводу дати отримання (ознайомлення) документів, надісланих за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення статті42та79 ПК Українине містять.

Системний аналіз зазначених положень свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу.

Поряд з тим, податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається) податкове законодавство не містить.

Здійснюючи аналіз Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, судом встановлено, що зазначені правила не встановлюють вимог до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в частині зазначення реквізитів документа, що надсилається.

Відповідачем не спростовано доводів податкового органу стосовно надіслання актів перевірок і податкових повідомлень-рішень в порядку, встановленому законом.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про неправильний розрахунок суми штрафу, оскільки відповідно до ч.1ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 16.04.2024 у справі №640/17763/2 у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема: факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, в т.ч. і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Суд наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковими повідомленнями-рішеннями. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у ч.2ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, та в межах позовних вимог.

Досліджуючи обставини щодо наявності податкового боргу, суд врахував наявні в матеріалах справи докази: прийняття і направлення контролюючим органом на адресу відповідача актів про результати камеральної перевірки, податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про наявність податкового боргу в сумі 137762,85 грн та дотримання контролюючим органом порядку направлення та вручення актів індивідуальної дії.

Докази оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що заборгованість відповідачем у встановленізакономстроки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями139,242-246,250,251,255,262,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005,. м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ ВП44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» (вул. Тернівська, буд. 9, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 43660137) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» (вул. Тернівська, буд. 9, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 43660137) до бюджету у розмірі 137762,85 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона