Рішення

від 02.09.2024 по справі 240/11062/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/11062/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області №10378734/39657804 від 16.01.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" №1065 від 31.12.2022.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної, незважаючи на її відповідність усім вимогам і критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, рішення, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної, не містять інформації щодо невідповідності податкових накладних законодавчо встановленій нормі або щодо порушення законодавства при її складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправними, оскільки підстав для зупинення реєстрації не було. Крім того, первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та пояснення були подані до податкового органу в повному обсязі. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами якої складена податкова накладна, яка надіслана для реєстрації.

Ухвалою судді від 14.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Через відділ документального забезпечення 28.06.2024 від ГУ ДПС у Житомирській області та 01.07.2024 від ДПС України до суду подано відзиви на позовну заяву, в яких представник просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що розглянувши подані пояснення та копії документів Комісія ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, встановлено, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної №1065 від 31.12.2022 стало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також 28.06.2024 від ГУ ДПС України у Житомирській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді від 03.07.2024 в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-51-в від 11.07.2024 головуюча суддя Попова Оксана Гнатівна перебувала у щорічній відпустці у період з 02.08.2024 по 16.08.2024.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" (далі - ТОВ "Авіс Плюс") (ЄДРПОУ 39657804) зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість (№1522264500053 від 01.11.2015).

Основним видом економічної діяльності - 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами в Україні.

20.05.2020 між ТОВ "Авіс Плюс" (постачальник) та ТОВ "Фудекспрес" (покупець) укладено договір поставки товарів №20/05, згідно якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Авіс Плюс" складено і направлено на реєстрацію Державній податковій службі України податкові накладні №1065 від 31.12.2022.

Відповідно до квитанцій №9314270015 від 18.12.2023 податкову накладну №1065 від 31.12.2022 прийнято та зупинено її реєстрацію згідно п.201.16 ст.201 Податкового Кодексу України, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник "D"=22.1538%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено пояснення та копії документів щодо податкової накладної №1065 від 31.12.2022, що підтверджують здійснення господарської операції.

Згідно додатку до витягу з протоколу комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 04.01.2024 за №5/06-30-18-02-03 Комісією ГУ ДПС у Житомирській області вирішено прийняти рішення щодо направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

В подальшому, Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 16.01.2024 прийнято рішення №10378734/39657804 про відмову у реєстрації податкової накладної №1065 від 31.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної у вказаному рішенні зазначено: у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Житомирській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст.2 КАС України, суд виходить із такого.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно із п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520.

Так, п.11 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати.

Як слідує з квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних підставою для їх зупинення стало наступне: - відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким надано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Згідно з пунктом 8 вищезазначених Критеріїв (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку відповідає критерію ризиковості платника податку коли у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що наявність у контролюючого органу податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній, є підставою для висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, системний аналіз норм пункту 6 Порядку №1165 та Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 Порядку №1165) свідчить, що можливість прийняття контролюючим органом рішення про зупинення реєстрації податкової накладної у зв`язку з відповідністю платника податку Критеріям ризиковості платника податку безпосередньо пов`язана з наявністю вже прийнятого комісією регіонального рівня відповідно до абзацу з пункту 6 Порядку №1165 рішення про відповідність такого платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір у цій категорії справ слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

З наданих позивачем до матеріалів справи пояснень встановлено, що 20.05.2020 між ТОВ "Авіс Плюс" (постачальник) та ТОВ "Фудекспрес" (покупець) укладено договір поставки товарів №20/05, згідно якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов вказаного договору з 16 по 31 грудня 2022 року було поставлено продовольчі товари для ТОВ «Фудекспрес», згідно зведених видаткових накладних (на суму 199 971,33грн. в т.ч. ПДВ (20%) 39 994,27 грн. Оплата покупцем, згідно умов договору, має проводитися через 14 днів після отримання Товару. На підтвердження до позовної заяви додаються копії видаткових, товарно-транспортних накладних, копії платіжних інструкцій та картка рахунку 361 на підтвердження оплати товару.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Авіс Плюс» за договорами оренди №1 від 01.07.2020 року використовує приміщення складу за адресою вул.Ак.Герасимчука 166/4 в м.Полонному, офісне приміщення за адресою вул.Кооперативна 6 в м. Житомирі, а також за договорами оренди №01/01/2020 від 01.07.2020 року та №27/07/2021 від 28.07.2021 року транспортні засоби.

На виконання приписів Податкового кодексу ТОВ "Авіс Плюс" було складено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1065 від 31.12.2022 на суму 199 971,33 грн. в т.ч. ПДВ (20%) 39 994,27 грн. у зв`язку із настанням першої події - поставка товару на виконання умов договору №20/05 від 20.05.2020.

Однак, податковим органом відмовлено у реєстрації даної податкової накладної,у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Суд критично оцінює даний висновок контролюючого органу, оскільки позивачем надано розгорнуті пояснення та первинні документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, як було запропоновано у квитанціях після зупинення реєстрації податкових накладних, тим самим спростовано відповідність господарської операції п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку № 520 у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 (ЄДРСР 101191343) дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Як вже було зазначено судом, пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи викладене, саме на виконання вимог ПК України позивачем складено податкову накладну №1065 від 31.12.2022 у зв`язку із настанням першої події - поставка товару на виконання умов договору №20/05 від 20.05.2020.

Додатково суд зауважує, що зазначені доводи контролюючого органу у відзиві на позовну заяву, а саме не подання сертифікати відповідності та паспорти якості товарів жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкової накладної, реєстрація якої була зупинена, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну.

Під час розгляду справи відповідачами не наведено правового обґрунтування та не надано пояснень, яким чином наявність у позивача документів, зокрема, сертифікати відповідності та паспорти якості товарів за наслідками чого складено податкову накладну, реєстрацію яких зупинено контролюючим органом, впливає на правомірність складання податкової накладної.

Наведене додатковий раз підтверджує, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправно позбавило позивача права на реєстрацію такої, закріпленого положеннями податкового законодавства.

До того ж, судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять доказів наявності такої податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

У ході розгляду справи Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підтвердження правомірності прийнятого рішення не надано жодних доказів, на підставі яких прийнято спірні рішення, не розкрито, яка наявна податкова інформація та в яких ймовірних схемах формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту, приймає участь позивача. Також, матеріали справи не містять доказів формування позивачем податкового кредиту за рахунок підприємств ризикових категорій, відсутні посилання відповідача на наявність таких доказів. Також, доказів, що господарські відносини позивача з контрагентами, щодо поставки насіння соняшнику не підтверджуються, а вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, не відповідають дійсності, відповідачами суду не надано.

Крім того, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі №240/16026/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 63988 від 29.12.2022, № 7354 від 13.02.2023 № 9501 від 28.02.2023 № 27934 від 26.05.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків та зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Плюс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд також зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи №822/1817/18, №821/1173/17, №0940/1240/18).

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18, від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №10378734/39657804 від 16.01.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абз. 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №1065 від 31.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1065 від 31.12.2022 датою фактичного її надходження.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).

При цьому, чином, приписами наведеної статті суду надано право, а не обов`язок зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення даної вимоги.

Також, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

У цій справі, заявлені позивачем позовні вимоги, про обґрунтованість яких суд дійшов висновку під час її розгляду, носять зобов`язальний характер та не стосуються присудження і виплати щомісячної грошової допомоги, а також судом не визначається сума такого розміру грошової допомоги. Відтак, вимога позивача про негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, задоволенню не підлягає.

Отже, з огляду на приписи статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення щомісячної грошової допомоги за один місяць.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.06.2024 за №129 наявною у матеріалах справи.

З огляду на задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1 211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області та 1 211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" (вул. Кооперативна, 6, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39657804) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43005393), Головного управління Державної податкової служби України у Житомирської області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10378734/39657804 від 16.01.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" податкову накладну №1065 від 31.12.2022, датою її фактичного направлення на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

02 вересня 2024 р.