Рішення

від 02.09.2024 по справі 240/10954/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/10954/24

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Мрамор Компані" про стягнення заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Мрамор Компані" податкову заборгованість в сумі 12 708,97 грн. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 12 708,97 грн. по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів. З метою стягнення податкового боргу, відповідачеві направлено податкову вимогу. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Ухвалою судді від 13.06.2024 відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Копія ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження відповідача (вул. Короленка, 6, офіс 49, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003), проте поштове відправлення поверталося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», тобто копія ухвали суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом було створено запит про місце реєстрації відповідача та згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №685412 від 10.07.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Мрамор Компані" зареєстроване за адресою: вул. Короленка, 6, офіс 49, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003.

Відповідно до вимог статті 130 КАС України суд 31.07.2024 здійснив розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України щодо відкриття спрощеного позовного провадження та повторно надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі.

У відповідності до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Мрамор Компані" (далі - відповідач) (код ЄДРПОУ 44213397) як юридична особа зареєстроване 17.08.2021 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні на загальну суму 12 708,97 грн.

Актом перевірки №17992/06-30-04-07/44213397 від 27.10.2023 та/aбo за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено порушення граничних строків ресстрації податкових накладних в розрахунків коригування до полаткових накладних, визначених ст.201. Кодексу, та згідно з п.120.1 ст.120 Кодексу нараховано штрафну санкцію 12 708,97 грн.. з яких не сплачено в строки визначені Кодексом 12708.97 грн. - штрафної санкції (податкове повідомлення - рішення №0229460407 від 05.12.2023).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось в судовому порядку.

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №0010364-1302-0630 від 07.09.2023, яка направлена відповідачу.

Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.

Оскільки, податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як слідує зі змісту підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

В силу положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Згідно з вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до положень пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, узгоджені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за відповідний звітний місяць підлягають сплаті платником податку протягом 10 календарних днів після 20-того календарного дня, що настає після останнього календарного дня звітного місяця.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що загальна сума узгоджених грошових зобов`язань відповідача з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 12 708,97 грн., який у встановлені податковим законодавством строки ним не сплачений.

Дана обставина не спростована відповідачем та матеріали справи не містить доказів на підтвердження зворотного.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача, податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 12 708,97 грн.

Згідно правил, установлених пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки, існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поданих ним контролюючому органу декларацій, розрахунком податкового боргу, обліковими картками відповідача, як платника податків і зборів та не спростована відповідачем, суд вважає, що податковий борг зі сплати податку на додану вартість, підлягає погашенню у порядок та спосіб, передбачений Податковим кодексом України.

Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №0010364-1302-0630 від 07.09.2023.

В силу положень пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи викладене, грошове зобов"язання у сумі 2 349 163,83 грн. набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 по справі № 820/1751/17, постанові від 27.03.2018 по справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 по справі № 818/1117/16.

Відтак, податковий борг відповідачем у повному обсязі не погашався, у тому числі і на дату розгляду цього спору по суті.

Отже, надіслання відповідачеві інших податкових вимог, як умова для належного звернення позивачем до суду із вимогами про стягнення податкового боргу, законом не вимагається.

При вирішенні цього спору судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження сплати податкового боргу.

За приписами п.20.1.34 п.20.1ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п.95.3ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що відповідачем відзиву на позов не надано, на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області(вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Мрамор Компані" (вул. Короленка, 6, офіс 49, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44213397),про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Мрамор Компані" (вул. Короленка, 6, офіс 49, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44213397) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) податкову заборгованість в сумі 12 708 (дванадцять тисяч сімсот вісім) грн. 97 коп. з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

02 вересня 2024 р.