Рішення

від 03.09.2024 по справі 280/5752/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2024 року Справа № 280/5752/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовомАкціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТИТАНУ" (69035, м. Запоріжжя, пр. СОБОРНИЙ, буд. 180, код ЄДРПОУ 00201081) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТИТАНУ" (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення № 74/4-0801 від 22.02.2024 року про стягнення коштів платника податків у банках у рахунок погашення податкового боргу прийняте уповноваженою особою Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у квітні ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до АТ «Інститут Титану» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. В обгрунтування такого позову контролюючий орган зазначає про наявність за позивачем податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості у розмірі 468204,02 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 9052,58 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 305426,81 грн., з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти у розмірі 410,96 грн. та з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти у розмірі 816,31 грн. Підставою для стягнення податкового боргу стало рішення від 22.02.2024 № 74/4-0801 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Позивач вважає дане рішення протиправним та просить його скасувати, тому що до загальної суми податкового боргу було включено суми, які нараховані до сплати у грудні 2023 року лютому 2024 року. Тобто на момент прийняття податковим органом рішення про стягнення коштів з платника податків щодо вказаних вище сум не минув 90 денний строк встановлений у п. 95.5 ст. 95 ПК України, а отже вони не можуть бути включені до сум, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача. Окрім того, оскаржуване рішення прийнято щодо усієї суми податкового боргу та до такого рішення не додано жодного документа, який би надав позивачу можливість бути обізнаним щодо розміру податкового боргу, який підлягає стягненню та підстав його виникнення. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Представник відповідача позов не визнав, подавши 08.07.2024 відзив на позовну заяву, та зазначив, що податковий борг АТ «Інститут Титану», якого стосується спір, відповідає ознакам, зазначеним в ч. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України, а затверджена форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не містить таких обовязкових реквізитів як розмір узгодженого боргу, що стягується та підстави виникнення такого боргу. З урахуванням викладеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу.

22.02.2024 уповноваженою особою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області Оленою Павлих винесено Рішення № 74/4 - 0801 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Позивач не погодився з Рішення № 74/4 0801 від 22.02.2024 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та звернувся до суду із цим позовом.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (ПК України) (п.1.1 ст. 1 ПК України).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави. У такому випадку рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Суд наголошує, що стягнення коштів за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може мати місце не стосовно будь-якого податкового боргу, а лише того, що супроводжується наявністю додаткових умов, визначених статтею 95 Податкового кодексу України. Так, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за таких умов: виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 30 календарних днів; відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. Саме сукупність вказаних обставин обумовлює правомірність рішення контролюючого органу про стягнення коштів платника податків за рахунок готівки або з рахунків, які йому відкриті в банках, на погашення податкового боргу.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що станом на момент розгляду даної справи відповідачем подано до суду позовну заяву про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Станом на день подання позовної заяви за позивачем рахується борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 468204,02 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 9052,58 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 305426,81 грн., з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти у розмірі 410,96 грн. та з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти у розмірі 816,31 грн. Даний факт не заперечується сторонами по справі.

Так, податковий борг з земельного податку з юридичних осіб виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій, а саме: декларація № 9227046452 від 06.09.2023 за 2023 рік, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 300576,07 грн.; декларація № 9033057079 від 18.02.2024, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 315904,49 грн., з щомісячною сплатою 26325,37 грн. з січня по листопад та 26325,42 грн. за грудень 2024 року.

Згідно інтегрованої картки платника податків з земельного податку з юридичних осіб податковий борг становить: 25 048,01 грн. (нараховано за березень 2023) 473,98 грн. (сплачено) + 25 048,01 грн. (нараховано за квітень 2023) + 25 048,01 грн. (нараховано за травень 2023) + 25 048,01 грн. (нараховано за червень 2023) + 25 048,01 грн. (нараховано за липень 2023) + 25 048,01 грн. (нараховано за серпень 2023) + 25 048,01 грн. (нараховано за вересень 2023) + 25 048,01 (нараховано за жовтень 2023) + 25 048,01 грн. (нараховано за листопад 2023) + 1020,00 грн.(ППР №0070360407 штрафні санкції) + 25 047,96 грн. (нараховано за грудень 2023) + 600,00 грн.(ППР №0005990407 штрафні санкції) + 1150,00 грн. (ППР №0005990407 штрафні санкції) + 26 325,37 грн. (нараховано за січень 2024) + 26 325,37 грн. (нараховано за лютий 2024) = 305 426,81 грн.

Також податковий борг виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу

податкових декларацій, а саме: декларація № 9227046688 від 06.09.2023 за 2023 рік, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 8128,70 грн., з щомісячною сплатою 677,39 грн. з січня по листопад та 677,41 грн. за грудень 2023 року; декларація №9033056342 від 18.02.2024, в якій визначено суму податку, що документ сформований в системі «Електронний суд» 30.04.2024 6 підлягає сплаті до бюджету у розмірі 8543,26 грн., з щомісячною сплатою 711,94 грн. з січня по листопад та 711,92 грн. за грудень 2024 року.

Згідно інтегрованої картки платника податків з земельного податку з юридичних осіб податковий борг становить: 677,39 грн. (нараховано за лютий 2023) + 677,39 грн. (нараховано за березень 2023) 162,61 грн. (сплачено) + 677,39 грн. (нараховано за квітень 2023) + 677,39 грн. (нараховано за травень 2023) + 677,39 грн. (нараховано за червень 2023) + 677,39 грн. (нараховано за липень 2023) + 677,39 грн. (нараховано за серпень 2023) + 677,39 грн. (нараховано за вересень 2023) + 677,39 (нараховано за жовтень 2023) + 677,39 грн. (нараховано за листопад 2023) + 340,00 грн. (ППР №00/6421/0417 штрафні санкції) + 677,41 грн. (нараховано за грудень 2023) + 711,94 грн. (нараховано за січень 2024) + 711,94 грн. (нараховано за лютий 2024) = 9 052,58 грн.

Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти (м. Запоріжжя) податковий борг виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з екологічного податку та розрахунків до них, а саме: розрахунок (Додаток 2) до податкової декларації № 9275936862 від 18.10.2023 (термін сплати 20.11.2023), в якому визначено суму податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2023 року у розмірі 419,94 грн.; розрахунок (Додаток 2) до податкової декларації № 9382239579 від 08.02.2024 (термін сплати 19.02.2024), в якому визначено суму податкового зобов`язання за ІV квартал 2023 року у розмірі 419,94 грн.

Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти (Біленківська громада) податковий борг виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з екологічного податку та розрахунків розрахунок (Додаток 2) до податкової декларації № 9276009109 від 18.10.2023 (термін сплати 20.11.2023), в якому визначено суму податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2023 року у розмірі 205,52 грн.; розрахунок (Додаток 2) до податкової декларації № 9382239579 від 06.02.2024 (термін сплати 19.02.2024), в якому визначено суму податкового зобов`язання за ІV квартал 2023 року у розмірі 205,52 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, відповідачем до загальної суми податкового боргу було включено суми, які нараховані до сплати у грудні 2023 року лютому 2024 року.

Суд вказує, що в оскаржуваному рішенні відсутні відомості про наявність податкового боргу із задекларованих зобов`язань, який не сплачено позивачем протягом 90 календарних днів з моменту його виникнення. При цьому, згідно із вказаним рішенням вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу, яка, однак, так само не визначена в оскаржуваному рішенні. Зазначена обставина, не узгоджується з вимогою закону для таких рішень щодо обов`язкового спливу строку 90 календарних днів, протягом яких не сплачено податковий борг.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 по справі №440/4736/19 вказав на необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення, зокрема, конкретної суми, яка підлягає стягненню та підстави виникнення цього податкового боргу. Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов`язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та/або пені.

Аналогічні підходи до правозастосування пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України знайшли відображення у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №805/1427/17. У цій постанові Верховний Суд також зазначав, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт.

Суд зазначає, що оскаржуване у цій справі рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому зазначено про погашення усієї суми податкового боргу, не дає можливості встановити суму податкового боргу, щодо погашення якого його прийнято, та надати докази щодо сплати відповідних податкових зобов`язань. Відсутність у рішенні Головного управління ДПС у Запорізькій області вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині 2 статті 2 КАС України.

Крім того, пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів. Стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу може відбуватися або (1) шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом, або (2) шляхом прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу про стягнення коштів: (а) за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або (б) коштів з рахунків такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.

Другий спосіб реалізації контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу має свої обов`язкові умови, при дотриманні сукупності яких такий спосіб реалізації є правомірним, а саме: 1) виникнення податкового боргу внаслідок несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, 2) несплата грошових зобов`язань протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 3) відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. Такі умови дають підстави вважати, що основною особливістю такого заходу є безспірність суми податкового боргу за вимогою контролюючого органу.

Обидва способи реалізації контролюючими органами заходів з погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів можуть бути реалізовані при дотриманні вимог, передбачених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України щодо попереднього направлення (вручення) податкової вимоги, який не встановлює різниці між способами стягнення коштів контролюючими органами: за судовим рішенням чи шляхом прийняття самостійного рішення керівником контролюючого органу.

Різниця полягає виключно в частині кількості днів, які мають сплинути після направлення податкової вимоги: 1) контролюючий орган набуває право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу (незалежно від виду податку і підстав виникнення податкового боргу) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 30 днів після направлення платникові податків податкової вимоги; 2) контролюючий орган набуває право на прийняття рішення про стягнення податкового боргу з самостійно задекларованих платником податків грошових зобов`язань після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, але не раніше ніж через 30 днів після направлення (вручення) платникові податків податкової вимоги.

Про необхідність зазначення конкретних сум у рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу свідчить те, що контролюючий орган має право пред`явлення платіжних інструкцій банкам на підставі такого рішення, отже рішення не може бути ані безмежним, ані невизначеним.

Платник податків також має право бути обізнаним про розмір грошових коштів, які за таким рішенням списуватимуться з рахунків у банках без його згоди та без звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.02.2024 №74/4 - 0801 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та його скасування.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Нормами частини 2статті 133 КАС Українивстановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1статті 139 КАСпри задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями241,243-246,250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТИТАНУ" (69035, м. Запоріжжя, пр. СОБОРНИЙ, буд. 180, код ЄДРПОУ 00201081) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.02.2024 №74/4 - 0801 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2422,40гривень.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.09.2024.

Суддя А.В. Сіпака