Рішення

від 02.09.2024 по справі 380/7110/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7110/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення по матеріалах заяви позивача;

- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення заяви і документів і неприйняття рішення (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачеві і належним чином підготувати (оформити) та скерувати до Міністерства внутрішніх справ України в установлений законом строк висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та всі необхідні документи, передбачені Порядком №850 та умовами призначення і виплати, у зв`язку із встановленням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Посилається на те, що в період з 1983 року проходив службу в органах внутрішніх справ. За результатами обстеження Львівським обласним Центром МСЕК йому визначено ступінь втрати працездатності 35%, що підтверджується довідкою №005938 від 04.04.2006 року. Згідно свідоцтва про хворобу №367 від 30.12.2005 року, захворювання так, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вказав, що звернувся до ГУ МВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з часткової втратою працездатності без установлення інвалідності, проте така разом з доданими до неї матеріалами була повернута відповідачем без прийняття рішення. Позивач з такими діями відповідача не погоджується та вважає, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у цьому випадку жодного рішення за документами позивача прийнято не було, що свідчить про порушення його прав, оскільки повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850, не передбачено. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що листом ГУ МВС України у Львівській області повідомлено позивача, що згідно п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності подає документи за останнім місцем служби. Пунктом 8 цього Порядку передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає до МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги. Зазначив, що при розгляд звернення позивача було з`ясовано, що останнім місцем проходження служби є УМП ДПА у Львівській області, відтак відповідач позбавлений повноважень вчиняти будь-які дії з порушеного питання; роз`яснено позивачу, що йому необхідно звернутись з даною вимогою за останнім місцем проходження служби. З огляду на викладене, вважає, що у даному випадку бездіяльності, допущеної ГУ МВС України у Львівській області, немає і бути не може. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Ухвалою судді від 05.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , у період з 1983 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Згідно Свідоцтва про хворобу №367 від 30.12.2005 року, виданого військово-лікарською комісією УМВС України у Львівській області, встановлено, що захворювання позивача пов`язане проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії ЛВА-3 №005938 від 04.04.2006 року, позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 35%.

З метою отримання одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до ГУ МВС України у Львівській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з часткової втратою працездатності без установлення інвалідності.

Листом ГУ МВС України у Львівській області від 17.11.2023 року №К-183/Огд/31/01-2023 повідомлено позивачеві, що Порядок та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, не поширюють свою дію на працівників податкової міліції, а регулюють виключно порядок нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції. Як з`ясовано при розгляді звернення, ОСОБА_1 проходив службу та був звільнений з посади старшого інспектора з ОД відділу оперативного з реагування УПМ ДПА у Львівській області. Одночасно повідомлено, що до 01.01.2007 року нарахування та виплата страхових сум проводилася страховиком, уповноваженим для здійснення цього виду страхування (НАСК «Оранта»), відповідно до Положення про порядок і умови державного обов`язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року №59. Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримали 35% втрати професійно працездатності - 04.04.2006 року (довідка МСЕК №005938) проведенням виплат страхових сум займалась НАСК «Оранта», а не МВС. У зв`язку із цим, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області згідно з Порядком №850 не має повноважень вчиняти будь-які дії з порушеного питання, тому матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо повернення на доопрацювання заяви та документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з часткової втратою працездатності без установлення інвалідності та неподання до МВС України висновку щодо виплати грошової допомоги, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до ч.1 ст.97 якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з абз.абз.2, 3 п.15 Розділу XI «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №580-VIII, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Вказаними абзацами пункт 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII доповнено згідно із Законом №900-VIII від 23.12.2015 року, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членів їх сімей, інших осіб.

Таким чином, особа, яка втратила працездатність у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850).

Так, згідно з ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII (в редакції Закону України від 13.02.2015 року №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015 року), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога.

На виконання вказаної норми затверджено Порядок №850.

Частиною 2 цієї постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 року №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 (далі Порядок №707).

Тобто, працівники міліції, які до 12.03.2015 року набули право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону №565-ХІІ, отримують таку допомогу в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707, а ті працівники міліції, які таке право набули після 12.03.2015 року, отримують одноразову грошову допомогу в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Згідно ч.ч.2, 3 Порядку №707, виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ. Міністерству внутрішніх справ необхідно завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 1 січня 2007 року.

Таким чином, нарахування та виплата одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону №565-ХІІ у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707, проводилась тим працівникам міліції, які набули право на отримання такої допомоги у період з 01.01.2007 року по 12.03.2015 року.

Суд враховує, що станом на момент звільнення позивача із займаної посади, встановлення йому ступеня втрати працездатності (04.04.2006 року) та до 12.05.2007 року, процедура виплати працівникам міліції одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону №565-ХІІ була передбачена Положенням про порядок і умови державного обов`язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №59 від 29.06.1991 року зі змінами і доповненнями (далі - Положення №59).

З урахуванням наведених норм законодавства суд приходить висновку, що передбачене ст.23 Закону №565-ХІІ право працівника міліції на отримання одноразової грошової допомоги у відповідному розмірі зберігалось протягом усього часу дії цієї норми Закону, однак механізм нарахування та порядок виплати такої одноразової грошової допомоги був врегульований різними нормативними актами Кабінету Міністрів України, в залежності від дати виникнення цього права та звернення працівника міліції за отриманням такої виплати.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у жовтні 2023 року, тобто в період коли процедура виплати такої допомоги була врегульована Порядком №850, відтак розгляд його звернення відповідач мав проводити з урахуванням чинних на цей час норм законодавства.

Так, у пункті 2 цього Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного. ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку №850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому, проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

У свою чергу, МВС, відповідно до п.9 Порядку № 850, в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у-випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з п.14 Порядку №850, призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що керівник органу внутрішніх справ після реєстрації зазначених у п.8 Порядку документів готує та подає до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги, а МВС після надходження документів приймає одне з двох альтернативних рішень: призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, відмова в призначенні грошової допомоги.

Отже, компетенція керівника органу внутрішніх справ обмежується реєстрацією поданих заявником документів та підготовкою висновку щодо виплати грошової допомоги, що є проміжним етапом у процедурі призначення грошової допомоги, а МВС України в питанні призначення одноразової грошової допомоги обмежується прийняттям одного з двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні такої допомоги (за наявності підстав, визначених п.14 Порядку №850).

Інших повноважень у керівника органу внутрішніх справ при підготовці відповідного висновку Порядком №850 не передбачено. Це стосується і випадків, коли або керівник органу внутрішніх справ, або МВС повертає документи на доопрацювання. При цьому, визначати наявність права на отримання одноразової грошової допомоги та відповідність особи вимогам ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850 є прерогативою саме МВС.

Суд враховує, що предметом оскарження у цій справі є дії ГУ МВС України у Львівській області щодо повернення на доопрацювання документів та неподання МВС України висновку щодо виплати грошової допомоги.

Таким чином, у спірній ситуації єдиним правильним способом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву із пакетом документів, поданих позивачем, та підготувати висновок щодо призначення або відмову у призначенні грошової допомоги, як-то передбачено Порядком №850. В протилежному випадку, може скластись ситуація, за якої відповідач не зможе виконати судове рішення у цій справі, що, у свою чергу, означатиме про неефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.05.2024 року у справі №360/1444/21.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо повернення на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності та неподання МВС України висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: площа Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 08592247) повторно розглянути заяву із пакетом документів, поданих ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), та підготувати висновок щодо виплати або відмови у виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: площа Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 08592247) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.