Ухвала

від 03.09.2024 по справі 460/8069/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань розгляду справи в судовому засіданні

03 вересня 2024 року м. РівнеСправа №460/8069/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Філія "Бродівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", доІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Філія "Бродівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2024 №213 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації» в частині ОСОБА_1 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.08.2024 від адвоката Астаповича Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги від 19.05.2024 серії ВС №1281056, надійшла заява про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

У заяві представник позивача з огляду на предмет спору, специфічний склад учасників справи, характеру спірних правовідносин, а також те, що вказана справа не належить відповідно до ст. 257 КАС України до категорії малозначних справ, заперечив проти слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

При вирішенні заяви суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За змістом позовної заяви позивач є діючим військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 .

Предметом судового спору є рішення (наказ) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача на військову службу під час загальної мобілізації, а також питання звільнення позивача з військової служби у спосіб виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище (п. 1); справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10).

Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд зазначає, що ця судова справа не відноситься до справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, а також до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, оскільки спірні правовідносини стосуються звільнення позивача з публічної служби, розгляд такої категорії судових спорів відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України здійснюється адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, покликання представника позивача на те, що вказана справа не належить відповідно до ст. 257 КАС України до категорії малозначних справ, є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням фактичних обставин справи, обсягу наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому наведені відповідачем в заяві аргументи не дають суду підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 166-167, 241, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Астаповича Олександра Вікторовича про розгляд справи №460/8069/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

Повна ухвала складена 03 вересня 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко