Рішення

від 03.09.2024 по справі 520/15469/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 вересня 2024 року № 520/15469/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК ТРЕЙД" (далі по тексту позивач, ТОВ "ІСТОК ТРЕЙД") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-2, ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної рішення від 25.04.2024 р. №10957732/36224627;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 3 від 28.03.2024 року фактичною датою її подання;

- витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.04.2024 року ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» отримали повідомлення про зупинену реєстрацію податкової накладної. Згідно квитанції зупинення: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 2 8.03.2024 року №3, в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку: «обсяг постачання товару/послуги 6109 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання». Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Підприємством було надано пояснення листом від 08.04.2024 р. за №71 та копії первинних документів, на підтвердження реальності даної господарської операції та належності використаної в ній сировини.

Контролюючим органом прийнято спірне рішення про відмову від 25.04.2024 р. №10957732/36224627 на яке ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» подало Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якої ще раз додало додатки копії первинних документів.

Позивачем було отримано Рішення за результатами розгляду скарги від 09.05.2024 р, №29368/36224627 яким скаргу залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Позивач не погоджуючись з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, вважючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року відкрито спрощене провадження по справі, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідачів, у встановлений судом строк, надав відзив на адміністративний позов, в якому представник позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи викладені у відзиві.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТОК ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 36224627, зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з 12.12.2008 р., та платником податку на додану вартість з 01.01.2024 р. Основний вид діяльності згідно КВЕД: 14.13 - Виробництво іншого верхнього одягу.

Відповідачем зупинено реєстрацію податкової накладної №3 від 28.03.2024 р. на суму ПДВ 975 040,00 грн., котра була ви писана за операцією на підставі Договору №01-27/02-24 від 29.02.2024 року, згідно якого ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» реалізувало продукцію власного виробництва ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА» (код ЄДРПОУ 00307313) за видатковою накладною №8 від 28.03.2024 на суму 5 850 240, 00 грн, в тому числі ПДВ 975 040, 00 грн., у зв`язку з чим була складена податкова накладна №3 від 28.03.2024 р. з кодом товару згідно з УКТЗЕД 6109, реєстрація якої була зупинена.

05.04.2024 року ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» отримало повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної. Згідно квитанції зупинення: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 28.03.2024 року №3, в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку: «обсяг постачання товару/послуги 6109 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання». Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Підприємством було надано пояснення листом від 08.04.2024 р. за №71 та копії первинних документів, на підтвердження реальності даної господарської операції та належності використаної в ній сировини.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що ним було надано: Акт звірки взаємних розрахунків по стану на період 01.01.2024 - 08.04.2024 між ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» та ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза» за Договором №01-27/02-24 від 29.02.2024 р., видаткова накладна №8 від 28 березня 2024 р. про поставку товару на суму 5 850 240, 00 грн., з них ПДВ - 975 040,00 грн., доказ наявності на складі готової продукції - картка рахунку 26 і реалізована ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза» 28.03.2024 р., а також інші документи щодо діяльності платника.

Після цього підприємство отримало Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку від 16.04.2024 року №10903065/36224627.

У відповіді - додаткових поясненнях ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» надали ще більш детальну інформацію щодо отриманих послуг, замовлення сировини, вироблення продукції з неї, оренди авто, приміщення, обладнання, отримання експедиторських послуг для поставки товару та ін.

Контролюючим органом було прийнято спірне рішення про відмову від 25.04.2024 р. №10957732/36224627.

ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» до контролюючого органу вищого рівня було подано Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якої ще раз додало первинні документи, перелічені вище, на 50 аркушах.

Проте, у відповідь на подану скаргу було отримано Рішення за результатами розгляду скарги від 09.05.2024 р, №29368/36224627, яким скаргу залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Як убачається з матеріалів справи ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» має необхідне приміщення для виготовлення продукції, що підтверджується копією договору оренди від 01.11.2023 року №011123/А, згідно якого ТОВ «МЕРЕЗА-УКРАЇНА» передала в оренду ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» нежитлові приміщення за Актом приймання- передачі від 01.11.2023 р., загальною площею 82, 6 кв. м., а саме: нежитлові приміщення Адміністративно-виробничої будівлі, літери «О-1» №1,3,4 та №6, які розташовані за адресою: місто Харків, провулок Метизний, буд. 10; за Актом приймання-передачі від 01.11.2023 р. - об`єкт, загальною площею 82,60 метрів квадратних, а саме - нежитлове приміщення Адміністративно-виробничої будівлі, літери «А-2» №8, 29 та №32, які розташовані за адресою: місто Харків, провулок Метизний, буд. 12 та нежитлові приміщення Складської будівлі, літ. Л/1-1, (складські приміщення), загальною площею 100,0 метрів квадратних, які розташовані за адресою: місто Харків, проспект Любові Малої, буд. 99.

Надання послуг в оренду підтверджується копіями: Акту № М-00000023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 60 824, 21 грн. за Договором №011123/А від 01.11.2023; платіжної інструкції від 17 квітня 2024 року №175 на суму 60 824,21 грн.

Для виготовлення продукції позивач має необхідне обладнання, що підтверджується копіями: Договору № 011223/00 оренди обладнання від 01.12.2023 року позивача з ТОВ «Виробнича організація «Харків»; Додатку №1 до довогору; акту прийому-передачі в оренду обладнання від 01.12.2023 р.; платіжної інструкції від 17 квітня 2024 року №173 на 90 000, 00 грн.); Акту № 32 від 31 березня 2024 року ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» на суму 45 000, 00 грн.

Для виготовлення продукції ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» придбало сировину, що підтверджують копії наступних документів:

1. Договір №1201-1/24/КП від 12.01.2024 року поставки сировини для швейного виробництва між ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_1 . ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» на поставку товару: нитка п/е (4000 м), пакет пакувальний, ярлик 100 500 шт. Постачання підтверджується копіями: видаткової накладної №6 від 15 лютого 2024 року на суму 277 750,00 грн.; платіжної інструкції №67 від 19 лютого 2024 року.

Сировина доставлена перевізником згідно ТТН №6 від 15 лютого 2024 року про доставку сировини від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» сировини для швейного виробництва на суму 277 750,00 грн.

2. Договір №02/02/2024/КП від 02.02.2024 року про поставку товару від ТОВ «ВУЛТЕКС-С» до ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД», а саме: полотна трикотажного та полотна трикотажного Рібана. Товар поставлено за видатковою накладною №33 від 05 лютого 2024 р. на суму 2 175 780,00 грн.; ТТН №33 від 05 лютого 2024 року на суму 2 175 780,00 грн; видатковою накладною №42 від 13 лютого 2024 р. на суму 2 082 720,00 грн., котра доставлена перевізником згідно ТТН № 42 від 13 лютого 2024 р.

Оплата товару підтверджена копіями: платіжної інструкції від 10 квітня 2024 року №153 на 1000000, 00 грн., та платіжної інструкції від 17 квітня 2024 року № 170 на суму 3258500,00 грн.

З отриманої сировини для поставки на ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза» ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» замовило виготовлення продукції за давальницькою схемою:

Так, з сировини замовника (ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД») «ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «ХАРКІВ» виготовила товар, згідно копії Договору №120224-Д від 12.02.2024 року, відповідно до планової специфікації №1 від 12.02.2024 року до якого ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» передав таку сировину: нитки п/е, ярлик, пакет п/е, трикотажне полотно, трикотажне полотно Рібана. Тож, з даної з даної сировини ТОВ «ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «ХАРКІВ» виготовили 44 000 шт. фуфайок, що підтверджується копіями: звіту про використання давальницької сировини; видаткової накладної №11 від 16 лютого 2024 року на загальну суму 3 379 200, 00 грн; Акт наданих послуг з переробки №4 від 27 березня 2024 року на суму 1 056 000,00 грн.

Оплата підтверджується копією платіжної інструкцією від 29 квітня 2024 року №193 на суму 1 05 6 000,00 грн. за послуги пошиву форменого одягу за Договором № №120224-Д від 12.02.2024 року.

Для реалізації виготовленої продукції, позивач також замовляє та отримує наступні послуги: ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» орендує транспортний засіб для поставки виготовленої продукції, відповідно до Договору оренди транспортного засобу №010224/ОА від 01.02.2024 року за яким ТОВ «ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «ХАРКІВ» надала транспортний засіб ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД», що підтверджується копією додатку до Договору, акту прийому- передачі в оренду транспортного засобу - автомобіля марки ГАЗ 33021-1212 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно копії Акту надання послуг №33 від 31 березня 2024 року ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» отримала послуги від ТОВ «ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «ХАРКІВ» у вигляді оренди авто на суму 18 000, 00 грн (Договір №010224/0А від 01.02.2024 року); Платіжна інструкція від 17 квітня 2024 року №171 (36 000 грн) сплата за оренду авто за лютий-березень 2024 р. (Договір №010224/ОА від 01.02.2024 року).

Також, ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» скористалися транспортно-експедиційними послугами ОСОБА_2 , відповідно до Договору №030124 від 03.01.2024 року; Акт наданих послуг №36 від 05 лютого 2024 року, ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» отримала послуги від ФОП ОСОБА_2 у вигляді транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: м.Суми-м.Харків на загальну суму 7 500 грн. (Договір N9030124 від 03.01.2024року); Акт наданих послуг №44 від 13 лютого 2024 року за яким ТОВ «ІСТОК ТРЕЙД» отримала послуги від ФОН ОСОБА_2 у вигляді транспортно експедиційних послуг за маршрутом: м.Суми- м.Харків, на загальну суму 7 800 грн. Договір N9030124 від 03.01.2024 року); Платіжна інструкція №73 від 23 лютого 2024 року (7800,00) сплата за транспортно-експедиційні послуги Договір №030124 від 03.01.2024року); Платіжна інструкція №74 від 23 лютого 2024 року (7500,00) сплата за транспортно-експедиційні послуги Договір №030124 від 03.01.2024 року); Акт наданих послуг №112 від 28 березня 2024 року, (9 900 грн) за маршрутом м.Харків-м.Харків. Договір №030124 від 03.01.2024 року); Платіжна інструкція №166 від 15 квітня 2024 року (9 900 грн) сплата за транспортно-експедиційні послуги Договір №030124 від 03.01.2024 року).

Всі вищезазначені дії були проведені для виготовлення продукції для ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», а саме - Фуфайка з короткими рукавами з трикотажного бавовняного колірного полотна, вид 2, у кількості 44 000 шт. на загальну вартість 5850240,00 грн., у т.ч. ПДВ - 975 040,00 грн., за видатковою накладною №8 від 28.03.2024 на суму 5 850 240, 00 грн, в тому числі ПДВ 975 040, 00 грн, у зв`язку з чим була складена податкова накладна №3 від 28.03.2024 р. з кодом товару згідно з УКТЗЕД 6109, реєстрація якої була зупинена.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, вважаючи його протиправним, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В свою чергу, приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює виникнення підстав, порядок та алгоритм складання та подання на реєстрацію юридичними та фізичними особами платниками податку на додану вартість, а також процедур, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою перевірки правильності відображення показників у податкових накладних/розрахунках коригування та своєчасності їх направлення на реєстрацію до ЄРПН платниками податків є Податковий кодекс України.

В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

В той же час, пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, 11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанову № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1165, цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 6 Порядку № 1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 установлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (пункти 8, 9 Порядку № 1165).

При цьому, пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, у Додатку № 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, а саме:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що належної мотивації підстав та причин віднесення господарської операції позивача, визначену податковою накладною №3 від 28.03.2024, до категорії ризикових, квитанція від 05 квітня 2024 року №36224627 не містить.

Також, суд вважає за необхідне наголосити, що до суду належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів включення позивача до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Натомість, у квитанції від 05 квітня 2024 року №36224627 контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку № 3 Порядку № 1165.

Разом з тим, вищезазначені квитанції не містить інформації про те, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Отже, враховуючи встановлення судом безпідставності висновків контролюючого органу про відповідність податкової накладної позивача № 51 від 22 січня 2024 року пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у Додатку № 3 до Порядку № 1165, а також зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів перебування позивача у переліку ризикових платників податку, тобто позивач не відповідає критеріям ризиковості платника податку, суд доходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Суд повторно зазначає, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивача № 3 від 28 березня 2024 року не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про її реєстрацію.

З урахуванням вищенаведеного суд констатує, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Такий висновок суд узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 червня 2021 року по справі № 824/999/18-а, від 23 жовтня 2018 року в справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18).

Отже, рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 у справі № 822/1817/18 та від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо належного оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, також не є законним.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV (далі Закон № 3477) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським судом з прав людини у пункті 36 рішення по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи Головним Управлінням ДПС у Харківській області зазначених вище принципів при прийнятті спірного рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, Головним управлінням ДПС у Харківській області ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована ненаданням платником податків копій документів, а саме: ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

Оцінюючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення № 10957732/36224627 від 25.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 28.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.06.2021 по справі № 824/999/18-а, від 18.12.2019 по справі № 560/435/19.

Як вбачається із наданих суду письмових доказів, позивачем надано первинні документи, що підтверджують реальне здійснення фінансово-господарських операцій за Договором поставки №01-27/02-24 від 29.02.2024 року.

Також суд враховує, що подією, за фактом якої виписано податкову накладну №3 від 28.03.2024 року є саме відвантаження товару.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.12.2019 по справі №560/435/19, в якій вказано, що «хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку № 117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки».

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 3 від 28.03.2024 року фактичною датою її подання, то суд враховує таке.

У відповідності до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Однак наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктами 19, 20 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої попередньо була зупинена, є повноваженням ДПС України.

При цьому, судом враховано також те, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р здійснюється ДПС України, тобто відповідачем -2.

В ході судового розгляду відповідачі не довели, що документи подані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, після зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 28.03.2024 року, не є достатніми для проведення її реєстрації в Реєстрі.

В свою чергу, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію такої податкової накладної в Реєстрі, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного, належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надсилання на реєстрацію.

З даного приводу суд відхиляє доводи відповідача 1, викладені у відзиві на позов з приводу неналежності такого способу захисту порушених прав як зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, посилаючись на те, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень в ході розгляду справи не довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 243-246, 250, 255, 293, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2024 р. №10957732/36224627.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 3 від 28.03.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК ТРЕЙД" фактичною датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК ТРЕЙД" (пров. Метизний, буд. 10, м. Харків, 61020, ЄДРПОУ 36224627) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК ТРЕЙД" (пров. Метизний, буд. 10, м. Харків, 61020, ЄДРПОУ 36224627)судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03 вересня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.