Рішення

від 03.09.2024 по справі 620/8695/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/8695/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомЗаступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарствадоХолминської селищної радипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з позовом до Холминської селищної ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Холминської селищної ради від 10.11.2023 № 17-24/VIII «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених»;

- зобов`язати Холминську селищну раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 05.10.2023 № 02/891 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 7422455400:05:000:2637 (площею 31,3477 га) та 7422455400:05:000:3556 (площею 6,0324 га) до самозалісених у порядку, визначеному ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Мотивуючи позовні вимоги, заступник Генерального прокурора зазначає, що майже два роки існує законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених, покликана збільшити лісистість території України, якою передбачено, що для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Водночас, Холминська селищна рада Селищний листом від 13.11.2023 № 04-03/1074 повідомила Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства про відмову у задоволенні подання останнього та надав витяг з рішення 24 сесії 8 скликання Холминської селищної ради від 10.11.2023, яким відмовлено у віднесені до самозалісених земель спірних ділянок. На запит Офісу Генерального прокурора щодо підстав прийнятого рішення, Холминська селищна рада 12.03.2024 поінформувала Офіс про те, що у подані Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 05.10.2023 № 02/891 не наведено підстав для віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 7422455400:05:000:2637 (площею 31,3477 га) та 7422455400:05:000:3556 (площею 6,0324 га) до самозалісених земель. Такі дії органу місцевого самоврядування, на переконання заступника Генерального прокурора не сприяють реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та порушують інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав в особистому електронному кабінеті 08.07.2024 об 16:50 год. Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Від Державного агентства лісових ресурсів України надійшли письмові пояснення, зі змісту яких вбачається підтримання вимог заступника Генерального прокурора та позицію із задоволення позовних вимог в повному обсязі. Представник зазначив, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. Відповідно до частини 3 статті 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру (ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України). За таких обставин представник вважає, що рішення 24 сесії 8 скликання Холминської селищної ради від 10.11.2023 є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (далі Північне УЛМГ) звернулося з поданням від 05.10.2023 №02/891 до Холминської селищної ради стосовно прийняття рішення щодо віднесення залісених земельних ділянок за кадастровими номерами 7422455400:05:000:2637 (площею 31,3477 га) та 7422455400:05:000:3556 (площею 6,0324 га) до самозалісених земель.

Листом Холминської селищної ради від 13.11.2023 № 04-03/1074 було направлено до Північного УЛМГ витяг з рішення 24 сесії 8 скликання Холминської селищної ради від 10.11.2023 про відмову у віднесені до самозалісених земель указаних ділянок.

Офіс Генерального прокурора 14.02.2024 звернувся до Холминської селищної ради з листом про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів щодо розгляду подання Північного УЛМГ від 05.10.2023 № 02/891. Також інформації про те, яким чином селищна рада виконує вимоги Указу Президента України від 07.06.2021 № 228/2021, пп. 6 п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022, введеного в дію Указом Президента України від 29.09.2022 № 675/2022, а також ст. 57-1 Земельного кодексу України.

За результатами розгляду звернення Холминська селищна рада 12.03.2024 поінформувала Офіс Генерального прокурора, що у зверненні Північного УЛМГ від 05.10.2023 № 02/891 не наведено підстав для віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 7422455400:05:000:2637 (площею 31,3477 га) та 7422455400:05:000:3556 (площею 6,0324 га) до самозалісених земель, як наслідок радою прийнято рішення про відмову у віднесенні земель до замозалісених.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельних ділянок з кадастровими номерами 7422455400:05:000:2637 (площею 31,3477 га) та 7422455400:05:000:3556 (площею 6,0324 га) є територіальна громада в особі Холминської селищної ради.

Ураховуючи положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листами від 17.05.2024 Офіс Генерального прокурора повідомив Держлісагентство та Північне УЛМГ про протиправність рішення Холминської селищної ради та її бездіяльність щодо віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 7422455400:05:000:2637 (площею 31,3477 га) та 7422455400:05:000:3556 (площею 6,0324 га) до самозалісених земель.

В указаних листах Офіс Генерального прокурора просив повідомити, чи вживалися цими органами державної влади заходи для захисту порушених інтересів держави.

Згідно із інформацією наданою Держлісагентством від 28.05.2024, заходи для усунення вказаних порушень закону в судовому порядку ним не вживалися.

Аналогічно за інформацією Північного УЛМГ від 05.06.2024, заходи для усунення порушень закону в судовому порядку ним також не вживалися.

Таким чином, Держлісагентство та Північне УЛМГ як органи державної влади, уповноважені на захист інтересів держави у сфері охорони самосійних лісів, не здійснювали захист таких інтересів, що свідчить про їх бездіяльність та наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру в інтересах держави в особі цих органів.

З огляду на вказане у ході листування з Держлісагентством та Північним УЛМГ, яке здійснювалося на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором встановлено порушення інтересів держави та невжиття вказаними компетентними органами заходів, спрямованих на захист цих інтересів.

Оскільки підстави для представництва інтересів держави були встановлені, Офісом Генерального прокурора на виконання вимог абз. З ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Держлісагентство та Північне УЛМГ про звернення прокурора з цим позовом до суду в їх інтересах.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що самозалісена ділянка це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Згідно з ч. 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Частиною 4 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачається, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Таким чином, Північним УЛМГ було здійснено відповідні дії щодо віднесення залісених земельних до самозалісених земель відповідно до чинного законодавства, яке встановлює збільшення лісистості на території України.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Земельні відносини відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок не рідше ніж один раз на місяць.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Північне УЛМГ у своєму поданні від 05.10.2023 №02/891 зазначало, що указані ділянки самозалісені, а також на те, що за даними відкритих джерел (kadastr.live) вбачається наявність деревного покриву на цих земельних ділянках.

Водночас Холминська селищна рада не провела їх обстеження перед прийняттям оскаржуваного рішення, натомість відмовила у віднесенні ділянок до самозалісених земель та на двадцять четвертій черговій сесії VIII скликання 10.11.2023 прийняла рішення № 17-24/ VIII про таку відмову.

Згідно зі ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Враховуючи викладене, рішення 24 сесії 8 скликання Холминської селищної ради від 10.11.2023 є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Оскільки згідно з ч. 2 ст. 57-1 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а будь-який інший нормативно-правовий акт не визначає процедуру віднесення земель до самозалісених, у Холминської селищної ради відсутні дискреційні повноваження щодо розгляду питання віднесення угідь до самозалісених за результатами розгляду подання Північного УЛМГ від 05.10.2023 № 02/891.

Законодавцем визначені виключні підстави для неможливості віднесення земель до самозалісених, які не мають місце відносно більшої площі земельної ділянки, а тому з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, з урахуванням положень ст. ст. 2, 245 КАС України, зобов`язання органу місцевого самоврядування прийняти в цьому випадку певне рішення не буде вважатися втручанням у його дискреційні повноваження, адже лише такий спосіб захисту порушеного права та інтересу буде найбільш ефективним та спрямованим на недопущення свавілля в діяльності суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов`язання Холминської селищної ради вчинити дії, а саме прийняти рішення на сесії ради про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України, за результатами розгляду на сесії ради подання Північного УЛМГ від 05.10.2023 №02/891.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Холминської селищної ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Холминської селищної ради від 10.11.2023 № 17-24/VIII «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених».

Зобов`язати Холминську селищну раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 05.10.2023 № 02/891 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 7422455400:05:000:2637 (площею 31,3477 га) та 7422455400:05:000:3556 (площею 6,0324 га) до самозалісених у порядку, визначеному ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Заступник Генерального прокурора, вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051.

Позивач: Державне агентство лісових ресурсів України, вул.Руставелі Шота, будинок 9-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37507901.

Позивач: Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, вул. П`ятницька, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44943013.

Відповідач: Холминська селищна рада, вул. Спортивна, буд. 9, смт Холми, Корюківський район, Чернігівська область, 15331, код ЄДРПОУ 04412596.

Дата складення повного рішення суду - 03.09.2024.

Суддя Ю. О. Скалозуб