Постанова

від 03.09.2024 по справі 280/7970/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7970/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (суддя Артоуз О.О., повний текст рішення складено 28.03.2024) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТАЛ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР СІЧ-ОЙЛ»

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДІІС у Запорізькій області від 24.07.2023 № 137-рл «Про відмову у видачі ліцензій»; зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТАЛ» ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі за адресою: вул. Іванова, 105, м. Запоріжжя на підставі поданої 07.07.2023 заяви; зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТАЛ» ліцензію на право зберігання пального за адресою: вул. Іванова, 105, м. Запоріжжя на підставі поданої 07.07.2023 заяви.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, сторонами не заперечується, що 07 липня 2023 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з заявами про видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі, а також ліцензії на право зберігання пального. До заяв позивачем додано: пояснення від 05.07.2023 за № 17 та № 18 відповідно про надання документів до заяви, копію договору оренди № 3/07-НБ від 03.07.2023 з актом приймання-передачі від 01.07.2023, копію договору оренди землі від 27.03.2009, укладеного ТОВ «МОТОР СІЧ-ОЙЛ» та Запорізькою міською радою, копію акту прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом корпусу 24б підприємства п/я А-3438, затверджений 30.12.1968, копію акту прийомки в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом складу тарного зберігання на об`єкті 110, затверджений 30.12.1971, копію витягу з договору купівлі-продажу, посвідченого Андрєєвою В.М., приватним нотаріусом Запорізького міського округу, 18.04.2007 за реєстровим № 1365, копію дозволу № 248.20.23 від 30.06.2020 на виконання робіт підвищеної небезпеки, копію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, зареєстрованої в журналі обліку суб`єктів господарювання у територіальному органі Держпраці № 2742 24.06.2020 (512_0820_2020 23.06.2020), платіжні інструкції від 07.07.2023 № 48 та № 49 відповідно про внесення плати за ліцензію.

Листом Головне управління ДПС у Запорізькій області від 24.07.2023 № 30041/6/08-01-09-04-06 повідомлено позивача про те, що розпорядженням Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.07.2023 № 137-рл «Про відмову у видачі ліцензій», ТОВ «АРТАЛ» ЄДРПОУ 33570423 відмовлено у видачі ліцензій на право оптової торгівлі за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі та зберігання пального за адресою місця торгівлі/зберігання: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105 у зв`язку з відсутністю акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального та дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Запропоновано подати новий пакет документів відповідно до ст. 15 Закону № 481.

Не погоджуючись з вказаним розпорядження, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п`ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі - за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545, органом ліцензування відповідної діяльності є органи ДПС.

Суд апеляційної інстанції встановив, що по суті підставою для відмови у видачі ліцензій стала відсутність введення в експлуатацію інженерної споруди підземних вертикальних резервуарів інв. № 383188, № 382128, які орендуються позивачем у ТОВ «МОТОР СІЧ-ОЙЛ».

Відтак, для правильного вирішення спору необхідно встановити чи є ці резервуари об`єктами, які підлягають введенню в експлуатації окремо від майнового комплексу наземних споруд нафтосховища.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, виходив з того, що позивачем на підставі договору оренди від 03.07.2023 № 3/07-НБ орендуються у ТОВ «МОТОР СІЧ-ОЙЛ» об`єкти майнового комплексу нафтосховища (об`єкт 110) за переліком: резервуар підземний вертикальний сталевий РВС400, інв. № 382128, рік виготовлення 2007, країна виробник Україна; резервуар підземний вертикальний сталевий РВС400, інв. № 383188, рік виготовлення 2007, країна виробник Україна; електронасосний агрегат марки АСЦЛ 20-241, рік виготовлення 2007, країна виробник Україна; центробіжний насос марки ЦСП-57, рік виготовлення 2007, країна виробник Україна.

За Актом приймання-передачі об`єктів майнового комплексу нафтосховища (об`єкт 110) за переліком від 03.07.2023, згідно з договором оренди від 03.07.2023 № 3/07-НБ, орендодавцем передано, а орендарем взято у строкове платне користування об`єкти майнового комплексу нафтосховища (об`єкту 110), а саме: резервуар підземний вертикальний сталевий РВС400, інв. № 382128, рік виготовлення 2007, країна виробник Україна; резервуар підземний вертикальний сталевий РВС400, інв. № 383188, рік виготовлення 2007, країна виробник Україна.

Відповідно до технічних паспортів сталевого резервуару, орендовані позивачем резервуари виготовлено у заводських умовах і є суцільнометалевими конструкціями, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що для їх установлення не застосовувалося будь-яких будівельних робіт, пусконалагоджувальних чи монтажних робіт.

Водночас, такий висновок не можна вважати обґрунтованим та мотивованим, адже по суті суд опирався на доводи позивача, без додаткової належної оцінки приписів чинного законодавства та наданих документів в їх сукупності.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що наказом Держкомнафтогазу України від 04.08.1994 № 286 затверджені норми ВБН В.2.2-58.2-94, розділом 6 яких встановлено, що у простих інженерно-геологічних умовах під резервуари слід влаштовувати, як правило, ґрунтові подушки з залізобетонним фундаментним кільцем під стінкою резервуару і захисним екраном під днищем, що виконується у вигляді суцільної монолітної залізобетонної плити.

При проектуванні основ резервуарів, що споруджуються у складних інженерно-геологічних умовах (осідні ґрунти, набухаючи ґрунти, водо насичені пиловато-глинисті ґрунти, біогенні ґрунти і мули, закарстовані території тощо), слід передбачати усунення деформаційних властивостей ґрунтів у межах всієї товщі або влаштування свайних фундаментів, які повністю прорізають товщу ґрунту.

Статтею 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об`єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об`єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, та промислові трубопроводи для транспортування продукції, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, а також прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації.

З огляду на наведені правові норми, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, що роботи по встановленню підземного резервуара є будівельним роботами по зведенню інженерної споруди, які потребують введенню в експлуатацію підземної споруди для зберігання нафтопродуктів.

Одночасно суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що орендовані резервуари не потребують самостійного введення в експлуатацію, оскільки входять до майнового комплексу нафтосховище, яке, в свою чергу, введено в експлуатацію в установленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що 24.06.2020 позивачем було надано до ГУ Держпраці у Запорізькій області Декларацію про використання резервуарів разом з технічними паспортами, в якому зазначено дату виготовлення резервуарів 2007 рік. Також, в договорі оренди від 03.07.2023 спірного майна та в акті приймання-передачі резервуарів, також зазначено 2007 рік як дата виготовлення резервуарів. Натомість, до податкового органу, з метою отримання ліцензії, позивачем було надано копію акту прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом корпусу 24б підприємства п/я А-3438, затверджений 30.12.1968 та копію акту прийомки в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом складу тарного зберігання на об`єкті 110, затверджений 30.12.1971.

Відтак, є сумнівним та не підтвердженим належними доказами факт, який суд першої інстанції вважав доведеним, що резервуари виготовлено у заводських умовах і є суцільнометалевими конструкціями.

При цьому суд апеляційної інстанції не вважає слушними доводи позивача, що зазначення 2007 року, в якості дати виготовлення резервуарів інв. № 382128 та інв. № 383188 (в договорі оренди від 03.07.2023 № 3/07-НБ та в декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці), обумовлене виключно відсутністю у нинішнього власника інформації (документації) щодо їх дати виготовлення та введення в експлуатацію. Тож, ТОВ «МОТОР СІЧ ОЙЛ» (власник) зазначив в договорі оренди дату придбання майна - об`єкту 110 (правочин відбувся 18 квітня 2007 року), а Позивач, в свою чергу, вказав 2007 рік в декларації, як дату виготовлення резервуарів інв. № 382128 та інв. № 383188, оскільки це є обов`язковий реквізит для декларації, адже такі пояснення неможливо перевірити або підтвердити.

В даному випадку суд апеляційної інстанції керується положеннями частини 39 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», відповідно до якої відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок органу ліцензування, що позивач не подав документи, які підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Неподання таких документів є законною підставою для відмови у видачі ліцензій на право оптової торгівлі пальним та на право зберігання пального за адресою: вул. Іванова, 105, м. Запоріжжя.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року в адміністративній справі № 280/7970/23 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТАЛ» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 03 вересня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 03 вересня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова