Рішення

від 03.09.2024 по справі 149/641/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/641/23

Провадження №2/149/146/24

Номер рядка звіту 31

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03.09.2024 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Зоріній О. Г.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Запаскіна Максима Романовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива" до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРС 2020", Хмільницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з ТОВ "ХОРС 2020", скасування рішень державного реєстратора,

за позовом представника третьої особи ОСОБА_4 адвоката Гуменюка Олександра Володимировича до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про переведення прав і обов`язків покупця та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 серпня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» задоволено частково.

Визнано недійсною угоду від 08 червня 2020 року, укладену між представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» Бойком Дмитром Петровичем та орендодавцем ОСОБА_3 про розірвання за взаємною згодою сторін договору оренди від 08 квітня 2019 року земельної ділянки, площею 4,1511 га, з кадастровим номером 0524883100:06:001:0018, розташованої на території Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,1511 га, з кадастровим номером 0524883100:06:001:0018, укладений 09 грудня 2020 року між ТОВ «Хорс 2020» та ОСОБА_3 .

В задоволенніпозовних вимогТовариства зобмеженою відповідальністю«Щедра Нива»до ОСОБА_2 , Хмільницької районної державної адміністрації відмовлено.

В задоволенні позовних вимог в частині скасування рішень державного реєстратора Уперчук Анастасії Володимирівни відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відмовлено.

08 серпня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Запаскіна Максима Романовича про стягнення судових витрат, яка мотивована тим, що до закінчення судових дебатів адвокат зробив заяву про стягнення з позивача та третьої особи понесених ним витрат на правничу допомогу, фактичний розмір яких становить 32 000 грн. Додатками до вказаної заяви адвокат долучив договір - доручення про надання правничої (правової) допомоги № 214 від 13 лютого 2024 року (а.с. 29-30), табель обліку робочого часу від 02 серпня 2024 року (а.с. 31), рахунок № 86/214/01-08 від 05 серпня 2024 року (а.с. 32), акти № 86/214/01-09 від 05 серпня 2024 року (а.с. 33-34) та ордер (а.с. 35).

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 ст. 246 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 ЦПК.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що 13 лютого 2024 року між АО "Арбітріум Ліберум" та ОСОБА_1 укладено договір - доручення про надання правничої (правової) допомоги № 214, предметом якого є надання клієнту правничої (правової) допомоги. Безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені АО за цим договором здійснював адвокат Запаскін М. Р.

Згідно п. 3.1 договору від 13 лютого 2024 року, розмір гонорару визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невідємною частиною договору та може бути викладена у формі додатку до Договору.

На підставі вказаного договору видано ордер на надання правової (правничої) допомоги № 1539093 від 16 лютого 2024 року.

Відповідно до табелю обліку робочого часу від 02 серпня 2024 року адвокатом Запаскіном М. Р. надано ОСОБА_1 наступну професійну правничу (правову) допомогу по цивільній справі № 149/641/23: надання консультації клієнту, аналіз предмету спору, підготовка та складання відзивів, дослідження та отримання документів, складення клопотань та заяв - 3 години; ознайомлення з матеріалами справи в суді, виготовлення копій матеріалів справи, ознайомлення з оригіналами документів позивача - 1 година, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях - 9 годин. При цьому вартість години згідно надісланих 08 серпня 2024 року документів становить становить - 2 500 грн.,а загальна вартість наданих послуг становить - 32 500 грн., згідно наданого 01 квітня 2024 року попереднього розрахунку від 28 березня 2024 року, вартість години складала 2000 грн. (Т.3 а. с. 132)

Згідно рахунку № 86/214/01-08 від 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 сплатив 32 500 грн за надання професійної правничої допомоги на рахунок АО "Арбітріум Ліберум".

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача та третьої особи на користь відповідача ОСОБА_1 , суд зважає на наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" іншими видами правової допомоги є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд приймає до уваги положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, також суд бере до уваги, що додаткової угоди, визначеної п. 3.1 договору суду не надано, відтак не доведено зміну вартості години роботи адвоката.

За таких обставин, суд виходить з первинно значеної вартості години роботи адвоката згідно розрахунку від 28 березня 2024 року - 2000 грн., тому доведений розмір понесених відповідачем за позовом третьої особи витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, з урахуванням доведеного витраченого часу адвоката - 13 год., становить 26 000 грн.

При цьому суд враховує відсутність клопотань позивача, визначених ч. 6 ст. 137 ЦПК України.

Разом з тим, оскільки у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було відмовлено повністю, вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_4 , що відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, так як ТОВ "Щедра Нива" не являється позивачем у позові ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень.

В частині вимог до ТОВ "Щедра Нива" відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ "Щедра Нива", код ЄДРПО 32075024, адреса: с. Клітенка Хмільницького району Вінницької області.

Представник позивача: ОСОБА_5 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000621 від 03 січня 2020 року.

Третя особа із самостійними вимогами, щодо предмета спору: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача та третьої особи: ОСОБА_6 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 672 від 19 липня 2012 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ТОВ "ХОРС 2020", код ЄДРПОУ: 43613333, адреса: вул. Вернадського, 6, кв. 216, м. Біла Церква Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Представник ТОВ "ХОРС 2020" та ОСОБА_1 : ОСОБА_7 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2844 від 12 березня 2008 року.

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: с. Кушелівка Хмільницького району Вінницької області.

Відповідач: Хмільницька РДА, код ЄДРПОУ: 04051158, адреса: вул. Столярчука, 3, м. Хмільник Вінницької області.

Суддя: