Рішення

від 06.12.2007 по справі 16/274-4540

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/274-4540

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2007 р.Справа № 16/274-4540

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», м. Рівне, вул.. Кн. Володимира,112А

до відповідача: Приватного підприємства "Мережа магазинів Французький бульвар», м. Тернопіль, вул.. Бродівська,44

За участю  представників сторін:

Позивача: Кравчук І.І. –представник, довіреність без номера від 12.01.2007р.             

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 22 листопада 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України на 06 грудня 2007 року на 10 год. 30 хв.  в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», м. Рівне, вул. Кн. Володимира,112А звернулося до суду з позовом про стягнення  з Приватного підприємства "Мережа магазинів Французький бульвар», м. Тернопіль, вул.. Бродівська,44  3089 грн. 36 коп. заборгованості (в т.ч. 2572 грн. 39 коп. основний борг; 238 грн.91 коп. пеня; 212 грн. 84 коп. втрати від інфляції; 65 грн. 22 коп. 3%-річних).

Як зазначив позивач в позовній заяві,  підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно  договору  № 68 від 05.12.2006 року.

Відповідач витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданнях не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст. 64, 77 ГПК України за юридичною адресою підприємства (згідно довідки № 31-87 від 21.11.2007 року головного управління статистики у Тернопільській області ПП "Мережа магазинів Французький бульвар», ідентифікаційний код 34599942 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа за адресою м.Тернопіль вул.Бродівська,44), в зв»язку з чим справа розглядається у відповідності до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Учаснику судового процесу роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

   05 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», іменоване в подальшому „Продавець”, в особі директора Назарука В.П., що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПП "Мережа магазинів Французький бульвар», іменоване надалі „Покупець”, в особі директора Устименко О.Д., який діяв на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено договір № 68, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого „Продавець” зобов'язувався відпустити „Покупцю”  товарно-матеріальні цінності (надалі –товар в кількості та асортименті, згідно документів на товар (надалі накладні), що додаються при продажі товару а „Покупець” зобов'язувався прийняти товар і оплатити  його вартість на умовах визначених у даному договорі.

        Пунктом 1.4  Розділу 1 укладеного Договору сторони погодилися, що «Покупець»купує товар у  «Продавця»в асортименті та по цінах, визначених в накладній, що є невід»ємною частиною даного Договору і проводить оплату «Продавцю»протягом 7 календарних днів з моменту реалізації товару.

  На виконання пункту 1.1 розділу 1 укладеного Договору позивач відпустив відповідачу, а останній отримав через свого представника товар:

- по видатковій накладній № ФТ- 0053432 від 11.12.2006 р.;

- по видатковій накладній № ФТ- 0053436 від 11.12.2006 р. ;

- по видатковій накладній № ФТ- 0054836 від 18.12.2006 р. ;

- по видатковій накладній № ФТ- 0054840 від 18.12.2006 р.;

- по видатковій накладній № ФТ- 0056287 від 26.12.2006 р.;

- по видатковій накладній № ФТ- 0000283 від 10.01.2007 р.. ;

- по видатковій накладній № ФТ- 0000284 від 10.01.2007 р..;

- по видатковій накладній № ФТ- 0001236 від 15.01.2007 р..;

- по видатковій накладній № ФТ- 0002807 від 22.01.2007 р..;

- по видатковій накладній № ФТ- 0013331 від 19.03.2007 р..;

- по видатковій накладній № ФТ- 0013330 від 19.03.2007 р...

Всього за період з 11.12.2006р. по 19.03.2006р. було відпущено відповідачу позивачем товару на загальну суму 3172 грн.39 коп.

      У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору  № 68 від 05.12.2006 року належним чином не виконав та здійснив лише часткову оплату за поставлений позивачем йому товар на суму 600 грн. ( 02.03.2007р. –300 грн. та 20.03.2007р. 300 грн.) і, як стверджує позивач, залишок заборгованості за станом на день подання позову становить 2572 грн.39 коп.

          Про наявність суми боргу свідчить і акт звірки взаємних розрахунків станом на 27.06.2007р. за період з 01.01.2007р. по 27.06.2007р., підписаний представниками сторін та завірений печатками їх підприємств, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

      На день слухання справи в судовому засіданні 06.12.2007 року відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

      Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 2572 грн.39 коп. боргу по оплаті вартості поставленого товару згідно укладеного Договору № 68 від 05.12.2006 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

       Розділом 4 договору № 68 від 05.12.2006 року передбачена відповідальність сторін, її розмір та порядок застосування.

     У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

     Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

     Пунктом 4.1 розділу 4 укладеного Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів ( п.1.4 Договору) Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

          Однак, як вбачається з п.1.4 Договору сторони домовилися, що оплата за отриманий товар проводиться протягом 7 календарних днів з моменту реалізації товару. Разом з тим, суд не мав можливості  із поданих позивачем документів  дослідити, коли саме відповідачем був реалізований товар, а тому суд вважає за необхідне проводити розрахунок пені, інфляції та 3% річних з 08.08.2007р. - дата надіслання  вимоги № 2931 від 06.08.2007р. + 7 днів, на протязі яких відповідач повинен був виконати свій обов»язок по оплаті боргу + 3 дні поштового обігу у відповідності до ст..530 Цивільного кодексу України.

Згідно розрахунку позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 238 грн. 91 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в повному обсязі. Після здійснених розрахунків, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення  80 грн. 06 коп. пені, як правомірно заявлені і не оспорені відповідачем. В частині позовних вимог щодо стягнення 158 грн. 85 коп.  пені -  відмовити.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов2язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3 % річних від простроченої суми. Позивач просить суд стягнути з відповідача  212 грн. 84 коп. втрат від інфляції та 65 грн.22 коп. - 3% річних.

Після здійснених розрахунків, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення  126 грн. 49 коп. втрат від інфляції та 15 грн.01 коп. –3% річних, як правомірно заявлені і не оспорені відповідачем. В частині позовних вимог щодо стягнення 86 грн. 35 коп.  втрат від інфляції та 50 грн.21 коп. – 3% річних -  відмовити.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33.34 ГПК України, ст.ст.509,525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 2572 грн.39 коп. боргу, 80 грн. 06 коп. пені, 126 грн. 49 коп. втрат від інфляції та 15 грн.01 коп. –3% річних підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

    Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

        2.Стягнути з Приватного підприємства «Мережа магазинів Французький бульвар», м. Тернопіль, вул.. Бродівська,44, ідентифікаційний код  34599942 -   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Фудз Трейд», м. Рівне, вул.. Кн.. Володимира,112А, ідентифікаційний код 32230375   -  2572 грн. 39 коп. основного боргу; 80 грн. 06 коп. пені;  126 грн. 49 коп. втрат від інфляції; 15 грн. 01 коп. 3%-річних, 92 грн.25 коп. в повернення сплаченого державного мита та 106 грн. 72 коп. –в повернення сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.      

      Видати наказ.

      3. В частині стягнення 158 грн.85 коп. пені, 50 грн.21 коп. -3% річних та  86 грн.35 коп. втрат від інфляції –відмовити.

 4.Рішення надіслати сторонам по справі.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття(підписання).

          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення   через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          

Рішення підписано: 11.12.2007 року.