Постанова

від 27.08.2024 по справі 761/23148/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23148/24

Провадження № 3/761/5584/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., за участю представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Борматової О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи - ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (ЄДРПОУ 44414685, вул. Нікольська, буд. 61/11, Центральний р-н, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54001 з 14.08.2022 пр-т Маяковського, буд. 11, Вознесенiвський р-н, м. Запоріжжя, 69000), керівник ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н», місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 02.07.1996 Центральним РВ УМВС України у Миколаївській обл., РНОКПП НОМЕР_2 ,

за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

За змістом протоколу про порушення митних правил № 0106/126000/24 від 17.05.2024 встановлено, що 08.08.2022 ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (ЄДРПОУ 44414685) до Одеської митниці з метою експорту до Ірану подано електронну митну декларацію типу ЕК 10 АА № UA500130/2022/013271 на товар «кукурудза…» загальною вагою 1 280 017 кг, вартістю 7 680 102 гривень.

Відправник товару відповідно до гр. 2 митної декларації ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (ЄДРПОУ 44414685), відповідно до гр.8 митної декларації одержувач/покупець - «The Mark Global kft» (1054 Budapest, Honved u. 8. I. em. 2., Hungary).

Товар вивозився за межі митної території України морським судном «STAR LAURA» на підставі рахунку-фактури від 08.08.2022 № 3, виставленого на виконання зовнішньоекономічного контракту від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9, в особі директора ОСОБА_1 з компанією «The Mark Global kft» (Угорщина) в особі директора Matej Bartik.

Декларування товару здійснювалось митним брокером ТОВ «ОДЕМАРА-ІНТЕР» (код ЄДРПОУ 23869953) ОСОБА_2 на підставі договору про надання митно-брокерських послуг від 08.11.2021 № О-І/657 укладеного з ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (код ЄДРПОУ 44414685), відповідно до ст. 417 Митного кодексу України.

Разом з митною декларацією від 08.08.2022 № UA500130/2022/013271 в якості підстави для митного оформлення товару подано наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9, укладений ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (код ЄДРПОУ 44414685) в особі директора ОСОБА_1 з компанією «The Mark Global kft» (Угорщина) в особі директора Matej Bartik;

- рахунок-фактура від 08.08.2022 № 3, виставлений директором ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (код ЄДРПОУ 44414685) ОСОБА_1 для компанії - покупця «The Mark Global kft» (Угорщина) на суму 7 680 102 грн.

- та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в гр. 44 митної декларації.

Координаційно-моніторинговою митницею під час здійснення перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при вивезенні за межі митної території України сільськогосподарської продукції ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (код ЄДРПОУ 44414685) встановлено, що відповідно до інформації з відкритих даних реєстрів Міністерства юстиції Угорщини (https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegadatlap/0109338087/TaroltCegkivonat) компанія «The Mark Global kft», з якою у ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (код ЄДРПОУ 44414685) укладений зовнішньоекономічний контракт оголошено ліквідованою - 02.07.2021.

07.12.2023 Координаційно-моніторинговою митницею з метою перевірки вказаної інформації направлено запит (вих. від 07.12.2023 № 7.9-1/7.9-24-1/13/3986) до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України щодо встановлення факту реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності компанії-нерезидента «The Mark Global kft» (1054 Budapest, Honved u. 8. I. em. 2., Hungary) на території Угорщини, а також щодо осіб, які її очолюють, вид діяльності, статус та дату її реєстрації/ліквідації.

23.02.2024 на адресу Координаційно-моніторингової митниці надійшов лист від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № 29776-2024 з копією відповідей правоохоронних органів Угорщини.

Відповідно до відповіді правоохоронних органів Угорщини, компанія «The Mark Global kft» (Hungary) 02.07.2021 оголошена ліквідованою. Дата набрання чинності за рішенням суду № Cgt.01-21-010747/3 - 22.07.2021.

За результатом здійсненої митницею перевірки встановлено, що на дату укладання контракту від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9 компанія The Mark Global kft» (1054 Budapest, Honved u. 8. I. em. 2., Hungary) оголошена ліквідованою.

Незважаючи на це, ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» в особі директора ОСОБА_1 укладено відповідний зовнішньоекономічний договір з компанією, яка не здатна до укладання договору (контракту) відповідно до відповіді правоохоронних органів Угорщини.

Виходячи з вищевикладеного встановлено, що зовнішньоекономічний контракт від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9, який компанія ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» подавала під час митного оформлення та переміщення товару є підробленим.

Таким чином встановлено, що товар «кукурудза...», загальною вагою 1 280 017 кг, вартістю 7 680 102 грн. переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару, підроблених документів, а саме: рахунку-фактури від 08.08.2022 № 3, виставленого на виконання контракту від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9.

Продавцем та відправником товару є ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» в особі ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організовує, визначає, формує, планує, здійснює і контролює діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 , директором ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н», були вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «кукурудза…» загальною вагою

1 280 017 кг, вартістю 7 680 102 грн, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів, підроблених документів, а саме: рахунку-фактури від 08.08.2022 № 3, виставленого на виконання контракту від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив митні правили, передбачені ч. 1

ст. 483 МК України.

У судовому засіданні представник митного органу, підтримав позицію Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, обставини, викладені в протоколі, та просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_3 належним чином повідомлявся про розгляд відносно нього адміністративного матеріалу, яке було призначено на 08 год. 55 хв. 18.07.2024 та 08 год. 55 хв. 27.08.2024, проте до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була повідомлена про судові засідання, була обізнана про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, свідомо не вживав заходів для явки до суду, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що вжив усіх можливих заходів для розгляду справи за участю ОСОБА_1 .

Враховуючи дані обставини суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності, а тому визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника Державної митної служби України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст. 483 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Згідно з п.4 постанови судам необхідно враховувати, що документами, що містять неправдива дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

У ч. 1 ст. 489 МК України зазначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Згідно з правилами ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до статті ч. 2 ст. 459 МК України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

За результатом здійсненої митницею перевірки встановлено, що на дату укладання контракту від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9 компанія «The Mark Global kft» (Угорщина) оголошено ліквідованою. Незважаючи на це, ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» в особі директора ОСОБА_1 укладено відповідний зовнішньоекономічний договір з компанією, яка не здатна до укладання договору (контракту) відповідно до відповідей правоохоронних органів Угорщини, надісланих листом Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України

№ 29776-2024.

Виходячи з вищевикладеного встановлено, що рахунок-фактура від 08.08.2022 № 3, виставлений на виконання контракту від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9, які компанія ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» подавала під час митного оформлення та переміщення товару, є підробними.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , директором ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н» (код ЄДРПОУ 44414685) були вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «кукурудза…» загальною вагою 1 280 017 кг, вартістю

7 680 102 грн через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів, підроблених документів, а саме: рахунку-фактури від 08.08.2022 № 3, виставленого на виконання контракту від 05.11.2021 № ASN-051121-C-9.

Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05.10.2006 року N 227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

Пунктом 8 статті 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема: відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів i сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору; фактурна вартість товарів.

Згідно ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю - є їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлення сховищ, тайників та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з наданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Згідно з п. 6 вказаної Постанови судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Так, відповідно до абз. 4 п. 6 даної Постанови документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені, чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Згідно п. 28. ст. 4 МК України, митні правила - встановлений Митним кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митному органу для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом та іншими законами України.

Таким чином, особи, які переміщують товари на митну територію України, повинні дотримуватися митних правил, визначених у Кодексі; за порушення (недотримання) цих правил у Кодексі передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене вина ОСОБА_1 , як декларанта, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується зібраними у справі доказами.

Обґрунтованих підстав для сумніву у достовірності і допустимості наданих суду доказів, які у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення, об`єктивно узгоджуються між собою, взаємодоповнюють один одного та повністю у своїй сукупності відтворюють обставини вчиненого правопорушення, стороною захисту не наведено.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає відповідальності за порушення митних правил, яка передбачена ч. 1 ст. 483 МК, з застосуванням санкцій, визначених даною нормою закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Разом з тим, суд звертає увагу на практику ЄСПЛ та на позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.

Так, відповідно до цього рішення, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України (щодо санкції частини даної статті).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов`язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law). А тому, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України.

Зазначене також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, використовує Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Краєва проти України (Krayeva v.Ukraine від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13) Європейський суд з прав людини, констатувавши, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначив, зокрема, що: «накладення штрафу як таке становитиме втручання у право, гарантоване абзацом першим статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки воно позбавляє особу, якої це стосується, певної частки майна, а саме суми, яку має бути сплачено» (§ 23); «щоб бути сумісним зі статтею 1 Першого протоколу, захід (втручання) має відповідати трьом умовам: він має бути правомірним, мати правомірну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства й основоположними правами особи» (§ 24).

За частиною першою статті 483 Митного кодексу, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, сам собою є надмірно великою сумою, та конфіскація товару були обов`язковими заходами без жодних винятків. Брак будь-якої дискреції у цьому випадку не дав українським судам можливості оцінити осібну ситуацію, унаслідок чого втрачається сенс будь-якого оцінювання. Суд уже зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права власності особи (§31).

Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають. Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворості санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції (рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу», дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п. 31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Крім того, на думку Європейського суду з прав людини, «стаття 1 Першого протоколу вимагає, щоб будь-яке втручання було виправдано домірним стосовно визначеної мети. Тобто потрібно досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та потребами захисту основоположних прав людини.

Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести індивідуальний і надмірний тягар.

За вказаних обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил без конфіскації товарів, оскільки конфіскація товару в даному випадку не є пропорційною, порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, суперечить положенням ст. 1 Першого Протоколу, а також не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 467, 473, 483, 491, 522, 541 Митного кодексу України, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату переміщення товарів через митний кордон - керівника ТОВ «АГРОСТАЙЛ-Н», визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, у розмірі 3 840 051 (три мільйони вісімсот сорок тисяч п`ятдесят одна тисяча) гривень (нуль) копійок, без конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.С. Глянь