Ухвала

від 02.09.2024 по справі 946/6916/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/6916/24

Провадження № 2/946/3196/24

УХвала

02 вересня 2024 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особа Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області, Рада адвокатів Одеської області, недержавна некомерційна професійна організація «Національна Асоціація Адвокатів України», Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), Ізмаїльська районна рада Одеської області, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, про заборону вчиняти певні дії і стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особа Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області, Рада адвокатів Одеської області, недержавна некомерційна професійна організація «Національна Асоціація Адвокатів України», Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), Ізмаїльська районна рада Одеської області, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, про заборону вчиняти певні дії і стягнення моральної шкоди.

У позовній заяві позивачка просить звільнити її від сплати судового збору в силу зубожілого матеріального стану, до якого призвели дії відповідачів. 02.09.2024 року позивачка надала суду клопотання про відстрочення та / або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в якому вказала, що просить суд звільнити її від сплати судового збору в силу того, що цією позовною заявою вона відновлюю не лише свої цивільні права та законні інтереси. Цією позовною заявою вона захищає Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області та громаду Ізмаїлу від небезпечних злочинців та злочинної організації, до якої входять відповідачі.

Вважаю, що клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору не підлягають задоволенню, а вищезазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви та клопотання про відстрочення та / або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, позивачкою не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, та за подання майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачкою заявлено дві вимоги: вимогу немайнового характеру заборона вчиняти певні дії та вимогу майнового характеру стягнення моральної шкоди.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки коли судовий збір не сплачується та категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно достатті 257цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи вказаної статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Натомість сплата судового збору, в силу положень ст.177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland; пункти 63 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland).

Таким чином, підставою для звільнення від сплати судового збору можуть бути, окрім довідки про доходи, також видані у встановленому законом порядку банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, інформація щодо наявності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи. При цьомуПодатковим кодексом Українивизначено, що являється джерелом доходу та перелічено низку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Суддя, дослідивши долучені до клопотань про звільнення від сплати судового збору, дійшла висновку, що позивачкою не надано докази, які б були підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, позивачкою до суду не надано доказів віднесення ОСОБА_1 до кола суб`єктів, визначених у пункті 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Також предметом позову у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, документами, долученими до клопотань не підтверджується, що позивачка відноситься до пільгових категорій, визначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, враховуючи викладене вище, правові підстави для звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що відсутні підстави, тому відповідне клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Позивачкою заявлено дві вимоги: вимогу немайнового характеру заборона вчиняти певні дії та вимогу майнового характеру стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху в порядку ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн., що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за позовну вимогу немайнового характеру, та 1500,00 грн., що становить 1 відсоток ціни позову, за позовну вимогу майнового характеру, та надати суду квитанцію (платіжне доручення), що підтверджує сплату судового збору у вказаному розмірі.

Роз`яснити позивачці, що в випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Керуючись ст.ст.177, 185, 260, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення їївід сплатисудового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,треті особа Кваліфікаційно-дисциплінарнакомісія адвокатуриОдеської області,Рада адвокатівОдеської області,недержавна некомерційнапрофесійна організація«Національна АсоціаціяАдвокатів України»,Державна службаморського івнутрішнього водноготранспорту тасудноплавства України(Адміністраціясудноплавства),Ізмаїльська районнарада Одеськоїобласті,Ізмаїльський державнийгуманітарний університет,про заборонувчиняти певнідії істягнення моральноїшкоди залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали направити позивачці та роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, заява буде вважатись неподаною та повернута їй.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П.Пащенко