Ухвала

від 04.09.2024 по справі 2-а-9844/11

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-9844/11

Провадження №6-а/366/3/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П., за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванків заяву ОСОБА_1 , про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-а-9844/2011,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Заявник) звернулась в суд із заявою, у якій просила поновити їй строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-а-9844/11 від 12.12.2011.

Заява мотивована тим, що виконавчий лист вона отримала фактично лише 02.07.2024, тоді як термін його пред`явлення до виконання сплив ще 18.01.2014. До зазначеної дати, Заявниця не отримувала постанову суду у справі, яка набрала законної сили та виконавчий лист для пред`явлення його до виконання.

23.07.2024 заява надійшла до суду. Судове засідання з розгляду заяви призначене на 04.09.2024, у яке викликано Заявницю та Боржника.

Сторони по справі у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені вчасно та належним чином. Причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи інших заяв по суті справи не направили.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 КАС України неявка сторін по справі не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено таке.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 12.12.2011 у справі № 2-а-9844/2011 адміністративний позов ОСОБА_1 (Заявник) задоволено частково:

визнано дії управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області неправомірними;

управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області зобов`язано здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв?язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва ОСОБА_1 (в т.ч. неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , 2007 р.н. ) та стягнути перераховані кошти відповідно до статті 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати, за період з липня 2010 з урахуванням виплачених коштів. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2013, постанову Іванківського районного суду від 12.12.2011 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання провести перерахунок та виплату щомісячної грошової винагороди у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.07.2010 по 10.05.2011 включно, скасовано, позов в цій частині залишено без розгляду. В іншій частині постанова суду від 10.10.2011 залишена без змін. Ця постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до такого.

Відповідно до п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, виконавчими документами є оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначеніЗаконом України «Про виконавче провадження»

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно доцього Законупідлягають примусовомувиконанню рішенняна підставітаких виконавчихдокументів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, на підставі безпосередньо рішення суду та письмової заяви, особи, на користь якої стягуються такі кошти.

Отже, законодавством передбачено можливість здійснення виконання судового рішення такої категорії, на підставі постанови суду, без виконавчого листа.

Поряд з цим, ч.1 ст.373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 376 КАС України визначено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.2 ст.376 КАС України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до акту Іванківського районного суду Київської області №1 від 20.01.2022 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» справу №2-а-9844/2011 за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Іванківської РДА про стягнення недотриманих коштів знищено.

У свою чергу, Боржник у справі не подав до суду заперечень та доказів, які б спростовували доводи Заявниці про поважність причин поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Знищення судового рішення позбавляє суд об`єктивно надати оцінку доводам Заявниці про те, чи дійсно виконавчий лист не видавався стягувачу раніше ніж до 02.07.2024, та, як наслідок, чи пропустила вона строк для пред`явлення його до виконання з неповажних причин.

Також суд, з огляду на наведені заявницею доводи отримання нею копії судового рішення зі значним запізнення враховує специфіку доказування пропущення строку звернення нею як стягувачем виконавчого листа до виконання. Зокрема, такі доводи могли бути спростовані Боржником, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання і не був позбавлений можливості зазначити необґрунтованість заявлених доводів заявниці та надати докази на їх спростування.

Законодавче закріплення ідеї адміністративного судочинства, яке за роки незалежності України сформувалось як цілком самостійний та демократичний правовий інститут, спрямоване на захист прав і свобод громадян та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Це, зокрема, закріплено в ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно з якою завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Інститут адміністративного судочинства включає в себе «презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень», яка полягає у тому, що саме на останнього покладено обов`язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, у тому числі спростування обставин, які наводить інший учасник справи, які можуть мати для суб`єкта владних повноважень наслідки, пов?язані із забезпеченням виконання судового рішення в адміністративній справі.

Суд враховує, що з дня ухвалення остаточного рішення у справі до дня, як стверджує Заявник, отримання нею виконавчого листа по справі, пройшов значний проміжок часу (11 років), що свідчить про несвоєчасне звернення Заявниці для його отримання.

У п.33 рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі «Жовнер проти України» зазначено, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі №2-а-8942/11 (адміністративне провадження К/9901/29493/18) зробив висновок, що вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для поновлення стягувачу строку пред`явлення виконавчого до виконання. Натомість, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав вважати поважними причини пропуску стягувачем такого строку, оскільки не звернення особи за видачею виконавчого листа не може слугувати достатньою умовою для позбавлення її права на виконання судового рішення взагалі, що є складовою права особи на судовий захист.

Отже, несвоєчасне звернення особи за видачею виконавчого листа не може слугувати підставою для позбавлення її права на виконання судового рішення, що є складовою права особи на судовий захист.

Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення щодо невчасного звернення виконавчого листа до виконання не може бути підставою для невиконання судового рішення.

При цьому, з урахуванням встановлених обставин справи, доводів заявниці, які не спростовані Боржником, суд зазначає, що у цьому випадку визначальним є право на виконання судового рішення, що є складовою права особи на судовий захист, тому суд вважає, що є поважні причини для задоволення заяви Заявниці про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

З огляду на викладене, враховуючи що Боржником не доведено і судом не встановлено того, що Заявниця раніше, до 02.07.2024 не отримувала виконавчий лист по справі за її позовом, судом також не встановлено обставин, які б оцінювались як неповажні причини пропуску звернення виконавчого листа в адміністративній справі до виконання, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви шляхом видачі заявниці виконавчого листа та поновлення строку для його звернення до виконання.

Керуючись 293-295, 373, 376 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-а-9844/2011 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок грошової допомоги.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04.09.2024.

Суддя Н.П. Слободян