Рішення

від 04.09.2024 по справі 211/1959/22

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/1959/22

Провадження № 2/211/21/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

при секретарі Строгановій Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

встановив:

позивач Криворізька міська рада, в особі її представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003 за період з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 18 220 грн. 54 коп., а також судовий збір в розмірі 2 481 грн. 00 коп. Позов обґрунтований тим, що земельна ділянка площею 0,0499 га кадастровий номер 1211000000:03:129:0003, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є сформованою з 09.10.2009. Разом з тим, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2021 №262100710 за адресою: АДРЕСА_1 , розташований об`єкт нерухомого майна - комплекс, який складається з будівлі 1 А загальною площею 230 кв.м., сараю Б, складу В. вимощення І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1359788912110), та на праві приватної 22.09.2017 зареєстрований за Відповідачем. 09.10.2009 на підставі рішення Криворізької міської ради від 27.02.2009 №3081 між Криворізькою міською радою та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки №2014371 (державна реєстрації №0409100800869), за яким Позивач надав, а ОСОБА_3 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 211000000:03:129:0003, площею 0,0499 га, для розміщення кафе, строк дії якого, з рахуванням додаткової угоди від 14.10.2014, становив до 09.10.2019. 26.09.2019 рішенням Криворізької міської ради від 26.09.2019 №4105 «Про внесення змін до діючого договору земельної ділянки, з додатковою угодою, зареєстрованих 15.10.2014 за №7350397, та відмову в його поновленні» орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003 за вищевказаним договором оренди земельної ділянки визнано особу без громадянства ОСОБА_4 . Пунктом 8 вказаного рішення міської ради від 26.09.2019 №4105 відмовлено ОСОБА_3 та Хегази Еяду в поновленні договору оренди, з додатковою угодою, спірної земельної ділянки. Втім, це не звільняє Відповідача від обов`язку здійснення плати за фактичне користування відповідною земельною ділянкою без оформлення договірних правовідносин. З огляду на що, розглянувши звернення Відповідача і надані документи, Криворізькою міською радою рішенням від 28.04.2021 №458 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) для подальшого надання її у користування. Однак, станом на день звернення до суду, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003 між Позивачем та Відповідачем не укладався. А отже, Відповідач у період з 10.10.2019 до 31.12.2021 користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003 без будь-яких правовстановлюючих документів, не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Всього за період з 10.10.2019 до 31.12.2021 за відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0499 га з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , в розмірі 18 220,54 грн.

Ухвалою судді Середньої Н.Г. від 15 червня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку прощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023, справу розподілено на суддю ОСОБА_5 у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 21 квітня 2023 року справу прийнято до розгляду, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання сторони у справі не з`явилися.

Повноважний представник позивача ОСОБА_7 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позові, та просила суд їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, правом подання відзиву не скористався.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційним Судом України у Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Отже, підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки, зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі №922/1008/15 (провадження №3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі №922/1009/15 (провадження №3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах №922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і №922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 15), за ОСОБА_8 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс, який складається з нежитлової будівлі 1 А загальною площею 230 кв.м., сараю Б, складу В, вирощення І, та розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Донченко В.Л., номер запису про право власності №22481029, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1359788912110.

Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0006991852021 від 14 червня 2021 року (а.с. 12-13), земельна ділянка площею 0,0499 га, кадастровий номер 1211000000:03:129:0003, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 03.08 - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, є сформованою з 09 жовтня 2009 року та віднесена до комунальної форми власності територіальної громади міста Кривого Рогу.

Отже, судом встановлено, що відповідач правомірно володіє об`єктом нерухомого майна, розташованим на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано, що слідує з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0006991852021 від 14 червня 2021 року.

Рішенням Криворізької міської ради №4105 від 26 вересня 2019 року (а.с. 18) вирішено внести до діючого договору оренди, з додатковою угодою, зареєстрованих 15.10.2014 за №7350397, земельної ділянки площею 0,0499 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:03:129:0003, для розміщення кафе, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , такі зміни, а саме, визнати орендарем земельної ділянки особу без громадянства ОСОБА_4 ; у зв`язку зі змінами в чинному законодавстві України викласти в новій редакції: Особі без громадянства ОСОБА_9 : у термін до 09.10.2019 укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки в новій редакції; зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону; утримувати земельну ділянку в належному санітарному стані та здійснювати її благоустрій; виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 415 ЦК України. Цим же рішенням міська рада вирішила припинити з моменту укладення з особою без громадянства ОСОБА_10 договору оренди земельної ділянки в новій редакції право оренди за попереднім землекористувачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповіді ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 11 січня 2022 року №1042/5/04-36-24-10-17 (а.с. 24-26), згідно наданих Криворізькою міською радою даних щодо укладених/діючих договорів оренди, ОСОБА_1 в переліку орендарів відсутній. Також, згідно аналітично-інформаціної системи ГУ ДПС дана особа, як платник плати за землю відсутній.

Таким чином, суд приходить до переконання, що протягом періоду з 10 жовтня 2019 року до 31 грудня 2021 року (відповідно до заявлених вимог) відповідач користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003 без будь-яких правовстановлюючих документів на неї, не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі комунальної форми власності, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою на умовах оренди (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, то він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 січня 2019 року у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11 лютого 2019 року у справі №922/391/18, від 12 квітня 2019 року у справі №922/981/18, у змісту яких вбачається, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Криворізька міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №922/3361/19 зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Отже, позивач, при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою в період з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2021 року, обґрунтовано взяв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.10.2020, виданий Відділом у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 27).

27 червня 2018 року Криворізькою міською радою прийнято рішення №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за змелю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», 26 червня 2019 №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території міста Кривого Рогу у 2020 році» та 30 червня 2020 №4799 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території міста Кривого Рогу у 2021 році», якими встановлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24.06.2015 №3728 (додаток 1, 2 до рішення), та які набрали чинності з 01.01.2019, 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно (а.с. 29-47).

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.06.2021 за №НВ-0006991852021, цільове призначення земельної ділянки, що використовується Відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:03:129:0003, віднесено до секції 03.08, отже річний розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою складає 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с. 12, 32, 38, 44).

Долучений позивачем до позову витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки має статус офіційного документу, оформлений у відповідності до вимог закону та положень Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 і на час розгляду справи стороною відповідача не надано доказів скасування в судовому порядку відповідних рішень міськради.

У свою чергу, вказані вище рішення Криворізької міської ради є нормативними актами, які були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обов`язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за 2019-2021 роки.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2022 року у справі №904/4393/21.

До суду позивачем надано Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати ОСОБА_1 за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою площею 0,0499 га з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003 для розміщення кафе на АДРЕСА_1 за період з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2021 року. Сума орендної плати, що підлягає сплаті становить 18 220,54 грн. Розрахунок проведений за формулою: 909 557,24 грн. х 0,9 % = 8 186,04 грн. - орендна плата за рік, де:

909 557,24 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.10.2020 №97-4-0.22-1903/165-20;

0,9% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішень Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816, від 26.06.2019 №3897 та від 30.06.2020 №4799.

8 186,04 грн. : 12 місяців = 682,17 грн. - місячна орендна,

682,17 грн. х 26 місяців = 17 736,42 грн. - за період з 01.11.2019 до 31.12.2021.

Денний розмір орендної плати визначається шляхом ділення місячного розміру на кількість днів у місяці, де за жовтень 2019 року сплаті підлягає 484,12 грн. (682,17 грн. : 31 день х 22 дня).

Разом дорівнює 17 736,42 грн. + 484,12 грн. = 18 220,54 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок за спірний період, встановивши його відповідність вимогами законодавства, дійшов висновку, що сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 10 жовтня 2019 року до 31 грудня 2021 року, відповідно до заявленого позивачем та дослідженого судом розрахунку, становить 18 220,54 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, тому позов підлягає повному задоволенню.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 481,00 грн. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у заявленому розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 288 ,354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:129:0003 за період з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2021 року у розмірі 18 220 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять) гривень 54 копійки, та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Юзефович