Справа № 136/1617/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2024 р. м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької областіІванецьО.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Липовецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області про оголошення фізичної особи померлою та встановлення факту родинних відносин,
ВСТАНОВИВ:
23.08.2024 заявник ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до суду з вищевказаною заявою, в якій просить суд: оголосити ОСОБА_2 померлим від дня набрання законної сили рішенням суду та встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлись чоловіком і дружиною.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного висновку.
За ч. 1 ст.ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Завимогами ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правона суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v.Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів статей55,129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку нормЦПКУкраїни.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами ж слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності заяви (позову), та найголовніше для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави заяви (позову) становлять обставини (фактична підстава), якими заявник (позивач) обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду.
Згідно положень ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої вимоги (основної вимоги).
Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача (заявника) об`єднати в одній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об`єднання вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Отже, заявник має право об`єднати в одній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними ж вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому, об`єднання вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , вона фактично містить дві самостійні вимоги про оголошення фізичної особи померлою та встановлення факту родинних відносин.
При цьому кожна з вимог не пов`язана з іншою ані підставою виникнення ані поданими доказами, вони не є основними та похідними одна до одної.
Розгляд справпро оголошенняфізичної особипомерлою розглядаєтьсяв порядкуокремого провадженнята проводиться за участі двох присяжних визначених відповідно до норм ЦПК, а справи щодо встановлення факту родинних відносин розглядається на загальних підставах за правилами окремого провадження.
Разом з тим, відповідно до статей 305 та 316 ЦПК України при вирішені заявлених вимог по різному визначається підсудність таких справ.
Крім того, слід звернути увагу, що розгляд заявлених вимог регулюється різними правовими нормами та главами розділу IV ЦПК України. А саме Глава 4 Розділу IV Окреме провадження ЦПК України відповідає за розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а Глава 6 Розділу IV Окреме провадження ЦПК України - справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема і встановлення факту родинних відносин (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до вимог п.2 ч.4ст.185 ЦПК Українизаява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положеньстатті 188цього Кодексу).
За змістом ч.1 ст. 188 ЦПК Українипорушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Встановлення судом наведених обставин, які свідчать про порушення заявником правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до вимог п.2 ч.4ст.185 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, суддя дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною заявою, заявник допустив порушення правил об`єднання позовних вимог, що є підставою для повернення заяви.
Роз`яснити заявнику, що для вирішення зазначених питань подаються дві окремі заяви, які підлягають окремому судовому розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 185, 188, 258-261, 293, 294, 315, 316, 352-354 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Липовецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області про оголошення фізичної особи померлою та встановлення факту родинних відносин, - повернути заявнику.
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя О.Д. Іванець
Суд | Липовецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2024 |
Оприлюднено | 05.09.2024 |
Номер документу | 121373682 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою |
Цивільне
Липовецький районний суд Вінницької області
Іванець О. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні