Постанова

від 03.09.2024 по справі 930/2013/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2013/24

Провадження № 3/930/743/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2024 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли з Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

заст.130 ч.1,ст. 126 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ААД № 396120 від 28.06.2024 року ОСОБА_1 28.06.2024 року о 00:20 год в с. Юрківці, по вул.Центральній, керував мотоциклом марки «ИЖ Планета», б/н в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія за одопомогою спеціального приладу « Драгер». Результат огляду 0,48%.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП

Окрім того, стосовно ОСОБА_1 був також складений протокол про адміністративне правопорушення Серії ААД № 650534 від 28.06.2024 пост. 126 ч 2 КУпАП, в якому вказується, що 28.06.2024 року о 00:20 год. ОСОБА_1 в с. Юрківці, по вул.Центральній керував транспортним засобом - мотоциклом без відповідного посвідчення водія.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Адмінпритягуваний ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток на адресу місця проживання, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що дана справа буде розглядатися у Немирівському районному суді Вінницької області не вжив заходів для явки до суду, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

Відповідно до ч. 2ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. ст.. 126,130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.

У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.126 ч. 2 ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 36 ч.2 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому дані справи слід об`єднати в одне провадження.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положеньст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зіст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до п. 2.5Правил Дорожнього Руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз`яснено, що для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїю.

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху України,водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.1б Правил дорожнього руху України,водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до п. 2.1гПравил дорожнього руху України,водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно вимог ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно достатті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з правлюдини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які свідячать про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння та ч. 2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

А тому, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставнин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, вважаю необхідним відносно ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення передбачене санкцієюч. 1ст. 130 КУпАПу виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до ст.40-1КУпАП, судовий збіру у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36, 40-1,124,251,268,280,283,284,289 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення № 930/2013/24, та № 930/2019/24, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126, ч. 1 ст.130 КУпАП, присвоївши об`єднаним справам № 930/2013/24.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.126, ч. 1 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувачДержавна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять ) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: УК у Нем.р-н/Немирівський р-н/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37336738; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 688999980313090106000002380; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немиріський районний суд) не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницькогоапеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко