Рішення

від 04.09.2024 по справі 451/986/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/986/24

Провадження № 2-а/451/12/24

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2024 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області про скасування постанови про адміністративне стягнення №339 від 14.07.2024,

установив:

Стислий виклад позиції позивача

23 липня 2024 року позивачем ОСОБА_1 подано на розгляд суду позов до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області про скасування постанови про адміністративне стягнення №339 від 14.07.2024.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, зокрема, що 14.07.2024 здійснював вилов риби у Добротвірському водосховищі поблизу села Перекалки Червоноградського районну Львівської області. В той момент до позивача підійшли працівники Львівського рибоохоронного патруля, які звернулися із вимогою надати їм для перевірки улов риби. Під час спілкування, вказані працівники намагалися знайти в його діях ознаки адміністративного правопорушення та заявили, що складуть протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку із виловом риби та спричиненням матеріальної шкоди. Тому відповідачем відносно позивача винесено постанову про визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 85 КУпАП, та зазначено, що останнім заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 17969,00 грн.

26.07.2024 представником відповідача Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області Чукор Б.Б., подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити в позові в повному обсязі, оскільки даний позоввважає безпідставнимта надуманимз метоюуникнення позивачемадміністративної відповідальності,так якнаявність винита вчиненняадміністративного правопорушенняпідтверджено матеріаламисправи,а доводипозивача повністюспростовуються відеофіксацієюправопорушення знагрудного відеореєстратораголовного державногоінспектора СторожукаО.Л.відділу охорониводних біоресурсів«Рибоохоронний патруль»,де підвідеозапис ОСОБА_1 ,роз`яснено йогоправа таобов`язки згідностатті 268КУпАП,та підвідеозапис ОСОБА_1 добровільно надавзгоду наскладання адміністративнихматеріалів намісці вчиненняправопорушення,в томучислі навинесення постанови.

Сторони у судове засідання участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та у належний спосіб повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заяв та клопотань на розгляд суду не поступало.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 30.07.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.13-14).

27.08.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно постанови № 339 по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2024, складеною головним державним інспектором Львівського рибоохоронного патруля, на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 85 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14.07.2024 та зазначеної постанови, ОСОБА_3 14.07.2024 о 07:15 год проводив вилов риби у Добротвірському водосховищі поблизу с. Перекалки, без засобів замірювання та засобів зважування вилову, чим порушив п.п.2 п.1 розділу ІІІ та п.п.3 п.2 розділ ІІІ Правил любительського рибальства (а.с. 9,10).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо порушення останнім Правил любительського рибальства.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) та Правил любительського рибальства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 6 статті 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно статті 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (далі Закон).

Відповідно до статті 6 Закону державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 затверджено Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство).

Пунктом 1 Положення про Держрибагентство передбачено, що останнє є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно статті 10 Закону посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановленихзаконом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам, статтею 60 Закону України «Про тваринний світ» та пунктом 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512, передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50,частинами третьою - п`ятою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 88-1, 90, 91-2, статтею 164- в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та статтею 35 Закону України «Про тваринний світ», визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов`язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно забзацу 4,5частини 2статті 63Закону України«Про твариннийсвіт» відповідальністьза порушеннязаконодавства вгалузі охорони,використання івідтворення тваринногосвіту несутьособи,винні,зокрема внезаконному вилученніоб`єктівтваринного світуз природногосередовища;перевищенні лімітіві порушенніінших встановленихзаконодавством вимогвикористання об`єктівтваринного світу.

Положеннями частини 3 статті 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил рибальства.

Згідно п.п. 2 п.1 розділу ІІІ Правил любительського рибальства, рибалки мають право на добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до добової норми улову, у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів, а також знаряддями лову, у місцях та в строки не заборонені цими Правилами та наказами органів рибоохорони.

Також відповідно до п.п.3 п.2 розділ ІІІ Правил любительського рибальства, рибалки мають право на прилов водних біоресурсів, менших за встановлені розміри визначені додатком 1 до цих Правил, всіма видами не заборонених цими Правилами знарядь лову не більше 10 % в межах добової норми улову визначеної додатком 2 до цих Правил.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на статтю 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Частиною 3 статті 286КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів встановлено, що уповноваженою особою (головним державним інспектором Львівського рибоохоронного патруля) 14.07.2024 ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №339 стосовно ОСОБА_2 за частиною 3 статті 85 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Оглядаючи відеофайли з нагрудного реєстратора головного державного інспектора О. Сторожука відділу ОВБР «Рибоохоронного патруля», долучені до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що на них зафіксовано події, що мали місце 14.07.2024. Зокрема, зафіксовано троє осіб на березі Добротвірського водосховища поблизу села Перекалки, Червоноградського районну Львівської області. Після виявлення інспектором виловленої риби, протягом усього часу фіксації, ОСОБА_3 не заперечував, що це його вилов. Також, під час відеофіксації не виявлено, що ОСОБА_3 мав при собі рулетку для вимірювання вилову, як останній зазначає у позовні заяві. Більше того, ОСОБА_3 не заперечував сам факт вилову риби та мав при собі вудилища.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого частиною 3статті 85 КУпАП, знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а не визнання вини ОСОБА_2 суд розцінює як уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, відтак адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення слід залишити без задоволення.

На підставі статті 19 Конституції України та керуючись статтями 5, 9, 77, 90, 241-246, 286К Кодексу адміністративного судочинства України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області про скасування постанови про адміністративне стягнення №339 від 14.07.2024 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька