Ухвала

від 04.09.2024 по справі 452/3246/24

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/3246/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про повернення заяви

04 вересня 2024 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Качора Степана Богдановича про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), -

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2024 року заява надійшла до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Заявник ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Качора С.Б. просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт перебування заявника на утриманні свого брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на те, що встановлення даного факту йому необхідне для звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого отримання ним одноразової грошової допомоги.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку про необхідність повернення поданої заяви, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, щокожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

У частині першій статті 293 ЦПК України зазначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені в порядку окремого провадження.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Відтак, визначений у ч.1ст.315 ЦПК Україниперелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним.

Разом з тим, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право та чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів, тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі №370/2598/16-ц, від 18 січня2024року у справі №560/17953/21).

За змістом заяви ОСОБА_1 вказав, що він перебував на утриманні свого брата ОСОБА_2 , котрий загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки заявник є єдиним близьким членом сім`ї померлого, то він на підставі ч.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як утриманець загиблої особи має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Натомість, заявником, всупереч вимогам ст.315ЦПК України, не додано до заяви відмови або роз`яснення Міністерства оборони України чи його територіального органу щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на підстави такої відмови.

Відтак, заява та додані до неї документи не містять доказів неможливості реалізації заявником своїх прав щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в позасудовому порядку безпосередньо через органи Міністерства оборони України.

Крім того, суд зазначає, що за офіційними даними ІНФОРМАЦІЯ_2 не є юридичною особою та не має статусу юридичної особи у розумінні цієї норми законодавства, а є лише відділенням ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому зазначення даного органу в якості заінтересованої особи в такому випадку є некоректним та не ґрунтується на законі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі. У кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п.7 ч.4ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

На підставі викладеного, керуючись стст.185,294 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Качора Степана Богдановича про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу можебути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.М. Кущ