Рішення

від 04.09.2024 по справі 575/1199/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/1199/23

2/583/677/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом

Охтирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації

до Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Братениця»,

треті особи: Гетьманський національний природний парк, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення про надання земельної ділянки у власність, рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2023 року прокурор подав до суду позовну заяву до відповідачів про про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення про надання земельної ділянки у власність, рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки, в якій просить усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 шляхом визнання незаконним та скасування рішення четвертого пленарного засідання шостої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради від 21 квітня 2021 року № 535 про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,7050 га; усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 шляхом визнання недійсним договору оренди від 10.08.2021 р. земельної ділянки із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Братениця»; усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 шляхом скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Лєпкової О.О. № 43233582 від 27.07.2021 р. про реєстрацію права власності; усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Охтирської міської ради Севостьянової Н.П. № 43860467 від 07.09.2021 р. про державну реєстрацію договору оренди від 10.08.2021 р.; усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства за категорією - землі сільськогосподарського призначення; усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га шляхом її повернення на користь держави в особі Сумської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 та з незаконного користування ФГ «Братениця». Позовні вимоги мотивує тим, що частина території Гетьманського національного природного парку згідно з текстовими та графічними матеріалами знаходиться у власності громадян, у тому числі земельна ділянка із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 яка була їй надана на підставі рішення Великописарівської селищної ради від 21.04.2021 р. № 535. Згідно з договором оренди від 10.08.2021 р. дана земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ «Братениця». У зв`язку з тим, що земельна ділянка із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244, яка розташована в межах Гетьманського національного природного парку, сформована як землі сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) та перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , Сумська обласна державна адміністрація позбавлена можливості розпорядитися земельною ділянкою природно-заповідного фонду, тому прокурор звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до акту приймання передачі судових справ від 16.05.2024 р. у відповідності до рішення Вищої ради правосуддя від 23.04.2024 р. № 1224/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Великописарівського районного суду Сумської області», у зв`язку зі зміною з 01.05.2024 р. територіальної підсудності судових справ цивільну справу за позовом Охтирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації до Великописарівської селищної ради Охтирського району сумської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Братениця», треті особи: Гетьманський національний природний парк, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення про надання земельної ділянки у власність, рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки передано до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 р. справу № 575/1199/23 пр. № 2/583/677/24 передано на розгляд судді Плотниковій Н.Б.

Ухвалою суду від 13.06.2024 р. справу прийнято до провадження.

18.06.2024 року від представника Гетьманського національного природного парку надійшли письмові пояснення, в яких зазнає, що знаходження спірної земельної ділянки в межах території Гетьманського НПП підтверджується листом Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП» від 06.09.2021 року, яким підтверджено знаходження спірної земельної ділянки в межах земель, які входять до складу Гетьманського НПП без вилучення у землекористувача на території Дмитрівської сільської ради, Великописарівського району Сумської області. Крім того у вказаному листі зазначено, що визначення місця розташування зазначених земельних ділянок проводилось шляхом нанесення їх координат на індексно кадастрову карту та порівняння з картографічними матеріалами ПРОЕКТУ створення (лист Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП» від 06.09.2021 року міститься в матеріалах справи в додатках до позовної заяви), Витягом з ПРОЕКТУ організації території Гетьманського НПП, де вказано про знаходження спірної земельної ділянки в межах кварталу 3 земель запасу Дмитрівської сільської ради згідно Плану лісонасаджень Великописарівського ПНДВ Гетьманського НПП. Всупереч вищевказаному, рішенням Великописарівської селищної ради від 21.04.2021 року № 535 ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Дмитрівської сільської ради, з надання вказаної земельної ділянки у власність. Вважає, що в силу об`єктивних, видимих природних властивостей спірної земельної ділянки, Великописарівська селищна рада в особі її уповноважених представників, проявили необачність, оскільки володіла інформацією про те, що спірна земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду (такі висновки висловлені у Постановах Великої палати Верховного суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц). Надання спірної земельної ділянки із земель природно-заповідного фонду у приватну власність, як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, відбулося всупереч закону, а тому земельна ділянка підлягає поверненню до попереднього стану (а.с. 20-25 т. №2).

04.07.2024 р. від представника Великописарівської селищної ради адвоката Котляревського С.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що відповідач заперечує проти позову з наступних підстав. У відзиві представник відповідача зазначив, що прокурору здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, однак в позові прокурора не зазначено жодних обґрунтувань про те, яка саме причина не звернення з даним позовом самим суб`єктом владних повноважень Сумської державної обласної адміністрації. Крім того, матеріали справи не містять інформацію про те, з яких земель виділено земельну ділянку кадастровий номер 5921281300:13:004:0244 - із земель постійного користування чи із земель без права вилучення, таким чином неможливо на даній стадії встановити позивача - чи Сумська ОВА чи то В.Писарівська селищна рада, матеріали розмежування не надано. В матеріалах справи відсутня інформація про Проект меж створення територій чи інформація про Проект землеустрою, хто розробляв, ким і де, підстави розробки і подальша інформація про внесення до Державного земельного кадастру. Згідно інформації кадастрової карти, яка знаходиться в Проекті землеустрою та додана до відзиву, землі, які передані в приватну власність, визначені як землі сільськогосподарського призначення, а не землі природно-заповідного фонду. На сьогодні не надана інформація щодо реєстрації права постійного користування або будь-яких обмежень щодо земельних ділянок, які використовує Гетьманський парк (а.с. 45-47 т. №2).

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в письмовій заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник сумської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області - адвокат Котляревський С.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в письмовій заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представники третіх осіб - Гетьманського національного природного парку та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв`язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру та представництво інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом».

Ч. 3, 4ст.56ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

У рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом».

В рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Верховний Суд звертав увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів з тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розпорядженням Голови Великописарівської районної державної адміністрації від 09.10.2006 року за № 373 погоджено місця розташування земельних ділянок в межах Великописарівського району, які складаються з земель державної власності загальною площею 6228,6 га (а.с. 118 т. № 1).

Рішенням одинадцятої сесії п`ятого скликання Сумської обласної ради від 04.04.2007 року погоджено створення національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» із земель державної власності на загальній площі 23360,1 га, з них у межах Охтирського району 11947,1 га, Тростянецького 5184,4 га, Великописарівського 6228, га (а.с. 116 т. № 1).

Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 23.05.2007 року № 278 погоджено місця розташування земельних ділянок національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» з земель державної власності на загальній площі 23360,1 га (а.с.117, т. № 1).

Указом Президента України від 27 квітня 2009 року створено на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області Гетьманський національний природний парк, який підпорядковано Міністерству охорони навколишнього природного середовища України (а.с. 66-68 т. № 1).

Відповідно листа Сумської обласної державної адміністрації Гетьманський національний природний парк утворений Указом Президента України від 27 квітня 2009 року № 273/2009на загальній площі 23360,1 га, у тому числі 11673,2 га земель, що вилучаються в установленому порядку та надаються йому у постійне користування, та 11686,9 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Розпорядженням Голови Сумської обласної державної адміністрації від 28.11.2011 року за № 776 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування за межами населених пунктів на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області (а.с. 121 т. № 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 року за № 183-р надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (а.с. 119 т. № 1).

Висновком Відділу Держземагенства у Великописарівському району Сумської області Головного управління держземаганства у Сумській області від 10.09.2013 року за № 32 погоджено Проект землеустрою щодо відведення земельних діляноку постійне користування за межами населених пунктів Гетьманському національному природному парку для забезпечення функціонування природно-заповітного фонду Гетьманського національного природного парку на території Великописарівської, Кириківської селищних рад, Вільненської, Дмитрівської, Добрянської, Солдатської, Катанськох, Попівської, Рябинівської та Ямненської сільських рад Великописарівського району, Сумської області (а.с. 122 т. № 1).

31 грудня 2013 року наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 362 затверджено Проект організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів, 31 серпня 2020 року Наказом № 80 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України затверджено Положення про Гетьманський національний природний парк (а.с. 48-62 т. № 1).

Згідно інформації Північної регіональної філії ДП «Українське державне аерогедезичне підприємство» земельна ділянка з кадастровим № 5921281300:13:004:0244 знаходиться в межах земель, які передаються Гетьманському національному природному парку у постійне користування згідно розробленого проекту землеустрою на території Дмитрівської сільської ради. Визначення місця розташування зазначеної ділянки проводилось шляхом, нанесення їх координат на індексно кадастрову карту та порівняння з картографічними матеріалами Проекту створення (Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж Гетьманського національного природного парку на території Великописарівського, Охтирського, Тростянецького районів Сумської області) (а.с. 43-44 т. № 1).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,705 га за рішенням Великописарівської селищної ради № 535 від 21.04.2021 року зареєстрована за ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію № 43233582 від 27.07.2021 р. державний реєстратор Лєпкова Олена Олександрівна, Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області та передана в оренду ФГ «Братениця» за договором оренди від 10.08.2021 року строком на 49 років, 4 місці, 21 день, до 31.12.2070 року (а.с. 46-47 т. № 1).

Відповідно до Положення про Гетьманський національний природний парк (затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31 серпня 2020 року № 80) парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (п. 1.1,1.2). Право парку на постійне користування земельними ділянками оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(п.1.7). Межі земельних ділянок, що перебувають у користування Парку встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку та про обмеження в їх використанні вноситься до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій (п.1.8).

На території парку виділяються зони: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська (п.4.3). В межах господарської зони забороняються рубки головного користування і проводиться господарська діяльність, спрямована на використання покладених на Парк завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників і землекористувачів, що включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників (п.4.3.4). Підприємства, організації та установи, розташовані на території Парку та в суміжній зоні, проводять господарську діяльність з додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища і несуть відповідальність за порушення режиму території Парку (п. 5.6.).

Відповідно до картографічного матеріалу з «Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» (Гетьманський НПП згідно Указу Президента України № 774/2008) до складу парку на території Дмитрівської сільської ради без вилучення у землекористувачів передаються землі запасу площею 95,3 га, в тому числі сіножаті 39,1 га, пасовища 53,4 га, шляхи 1,2 га, заболочені землі, болота 1,6 га (рішення Дмитрівської сільської ради від 17 травня 2005 року «Про створення національного природного парку») (а.с. 63-65 т. № 1).

Указом Президента України від 27 квітня 2009 року №273/2009у постійне користування Гетьманському національному природному парку надані землі на території Дмитрівської сільської ради 189,3 га (а.с. 66-68 т. № 1).

Рішення Дмитрівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 17.05.2005 року погоджено пропозицію Державного управління екології та природних ресурсів в Сумській області щодо включення до складу національного природного парку природно-заповідного, лісового і водного фонду земель запасу на площі: з вилученням 222,9 га, без вилучення 214, 7 га (а.с. 69 т. № 1).

З витягу із «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів» (затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013 року №562) землі на території Дмитрівської сільської ради загальною площею 95,3 га віднесено до господарської функціональної зони - 100% (а.с. 70-71 т. № 1).

З протоколу другої технічної наради за підсумками польових лісовпорядних робіт, виконаних в Гетьманському національному природному парку Сумської області від 12 жовтня 2012 року слідує, що було затверджено загальну площу Гетьманського НПП, згідно Указом Президента України № 273/2009, яка складає 23360,1 га, а також розподіл її по використанню: землі без вилучення з користування - 11686,9 га, господарська зона 9109,9 га з яких на території Дмитрівської сільської ради - 95,3 га. По Великописарівському ДПНДВ встановлено наступні функціональні зони: загальна площа - 3024,3 га з них: заповідна зона 372,0 га, зона регульованої рекреації - 2482,7 га, зона стаціонарної рекреації - 10,4 га, господарська зона -159, 2 га. Передані без вилучення з користування земельні ділянки загальною площею - 11686,9 га з них господарська зона складає 9109, 9 га. Землі запасу сільських рад Дмитрівська сільська рада -1-7 (квартал 3) - 95,3 га (а.с. 76-85 т. № 1).

До матеріалів справи додано витяг із проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів. План лісонасаджень Великописарівського ПНДВ Гетьманський НПП Сумської області, квартал 3, землі запасу Дмитрівської сільської ради. Місце розташування земельних ділянок переданих у приватну власність (а.с. 86-87 т. № 1).

21 квітня 2021 року рішенням № 535 четверного пленарного засідання шостої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,7050 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради та надано у власність ОСОБА_1 дану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5921281300:13:004:0244 (а.с. 33 т. № 1).

Відповідно до частини першоїст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ст.10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини,як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Конституція України(статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4,5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті14,19 Конституції України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення (стаття 19 ЗК України

Згідно із статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Аналогічний зміст має частина перша статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Указані статті імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об`єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об`єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації, тощо) (ст.22 Земельного кодексу).

Статтею 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі зокрема, розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»(далі - Закон) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 54 Закону встановлено, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Оскільки до сьогодні не встановлені межі НПП «Гетьманський» в натурі, керуватися необхідно частиною четвертою статті 7 Закону, згідно з якою межі Парку визначаються відповідно до проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Так з витягу «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку охорони, відтворення та рекреаційного використання природного його природних комплексів та об`єктів» (затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013 року № 562) (додаток 8) План функціонального зонування Гетьманського національного природного парку. Квадрат 3 Землі запасу Дмитрівської сільської ради. Місце розташування земельних ділянок переданих у приватну власність (а.с. 88 т. № 1).

Передавши у приватну власність земельну ділянку, яка відповідно до Проекту створення Парку розміщена в його господарській зоні, Великописарівською селищною радою Охтирського району Сумської області порушено вимоги законодавства щодо процедури зміни меж території Парку.

Відповідно до статті 21 Закону на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки спірна земельна ділянка розміщена на території об`єкта природно-заповідного фонду України, для надання її у приватну власність необхідно було отримати від Управління, як структурного підрозділу Сумської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з пунктом «в» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об`єктами, що мають національне та загальнодержавне значення.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом (ст.83 ЗК України).

У ситуації, що склалася, вбачають порушення вимог норм законодавства, а саме неправомірну, з порушенням порядку, передачу земельної ділянки, що належить до земель Парку, у власність ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»(далі - Закон) до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти, зокрема, національні природні парки.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 80 від 31 серпня 2020 року затверджено Положення про Гетьманський національний природний парк.

Розділом 2 Положення передбачено, що Парк створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Пунктами 1.1., 1.2., 1.7. Положення передбачено, що Парк, є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 46-1 ЗК України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України"та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Прокурором до позовної заяви було додано інформацію Північної регіональної філії ДП «Українське державне аерогедезичне підприємство» з якої слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 знаходиться в межах земель, які входять до Гетьманського національного природного парку без вилучення у землекористувача на території Дмитрівської сільської ради Великописарівського району Сумської області при цьому посилаються на картусхему розташування меж територій користування Гетьманського національного природного парку у межах Дмитрівської сільської ради Великописарівського району відповідно до «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів» затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21 грудня 2013 року № 562 (а.с. 43-45 т. № 1).

Дану інформацію суд приймає, як належний та допустимий доказ, який можна покласти в основу рішення суду, оскільки аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року по справі №575/462/21.

Таким чином, спірну земельну ділянку передано у приватну власність з недотриманням вимог Земельного Кодексу України,Закону України «Про природно - заповідний фонд України». Відповідно до них землі під об`єктами природно-заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність, а території та об`єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватись лише у природоохоронних, науково - дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних, освітньо-виховних цілях та для моніторингу навколишнього природного середовища, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 7 Закону «Про природно - заповідний фонд України»(далі - Закону) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України(у редакціях до змін внесених на підставі Закону № 1423-ІХ від 28.04.2021) визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно - заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Отже, процедура погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визначена статтею 186-1 ЗК України, була порушена, передача земельної ділянки, що належить до земель НПП у власність ОСОБА_1 є неправомірною.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Разом із тим, згідно частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Матеріалами справи підтверджується наявність створеної проектної документації стосовно земель природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку і до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 7 Закону № 2456-ХІІ встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями 20, 122, 123, 125, 126 Земельного Кодексу України.

Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм глави 22 Земельного Кодексу України та ст.ст. 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється ст. 150 Земельного Кодексу України.

Згідно Закону України "Про природно-заповідний фонд України" і спеціальних норм в Земельному кодексі України протягом усього часу існування території чи об`єкта природно-заповідного фонду (з дати створення, організації або оголошення до дати скасування статусу території чи об`єкта природно-заповідного фонду), земельна ділянка, на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду є земельною ділянкою категорії за основним цільовим призначенням "землі природно-заповідного фонду", які не можуть передаватись у приватну власність відповідно до ст.ст.83, 84 ЗК України.

Отже, земельна ділянка, яку ОСОБА_1 отримала у приватну власність, площею 1,7050 га віднесена до складу земель природно-заповідного фонду загального значення Гетьманського національного природного парку, а діючим законодавством заборонено передача такої земельної ділянки у приватну власність.

Щодо питання правомірності втручання в право особи мирно володіти майном, суд зазначає наступне.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно.

У практиці ЄСПЛ (зокрема, рішеннях у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 виокремлено три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого Протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого Протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Водночас висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

У цьому спорі, з огляду на характер правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Як зазначалось, Конституція України (ст.ст. 13, 14) визначає, що земля, водні та інші ресурси є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами ст.ст. 4,5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на вказане, земля, інші природні ресурси є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

У спорах стосовно земель природно-заповідного фонду, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч. 3 ст.13, ч. 7 ст.41, ст.50 Конституції України).

Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст.ст.18,19, п. «а» ч. 1 ст.91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (ст. 14 Конституції України).

Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, без належного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

У силу об`єктивних, видимих природних властивостей спірної земельної ділянки, представник відповідача Великописарівської селищної ради, проявивши розумну обачність, міг та повинен був знати про те, що спірна ділянка належать до земель природно-заповідного фонду (такі висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц і від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц).

З огляду на викладене вище, у спірних правовідносинах загальний інтерес у контролі за використанням земель природно-заповідного фонду за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації переважає приватний інтерес ОСОБА_1 у збереженні земельної ділянки у її власності.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

Ч. 2, 3ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Водночас,ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

На підставі вище вказаних обставин, наданих позивачем доказів, суд прийшов до висновку, що при наданні земельної ділянки кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 із земель природно-заповідного фонду державної власності у приватну власність, як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, порушено вимоги вказаного вище земельного та природно-заповідного законодавства, тому рішення четвертого пленарного засідання шостої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради від 21 квітня 2021 року № 535 про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,7050 га прийняте всупереч вимогам законодавства, а тому позовні вимоги в частині визнання вказаного рішення незаконним та його скасування підлягають до задоволення.

Крім того в ході судового розгляду було встановлено, що земельна ділянка передана в оренду ФГ «Братениця» за договором оренди від 10 серпня 2021 року строком на 49 років, 4 місяці, 21 день, строк якого закінчується 31 грудня 2070 року, який підлягає визнанню недійсним за вищевикладених обставин.

Враховуючи встановлені обставини, спірна земельна ділянка має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_1 на користь держави в особі Сумської обласної державної адміністрації та НПП «Гетьманський».

Враховуючи те, що оспорювань рішення є видом правочину, обґрунтованою є необхідність застосування наслідків його недійсності, що полягає, в тому числі, у скасуванні права приватної власності за ОСОБА_1 на незаконно набуту земельну ділянку.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.п. а п.2 ч.6ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п.п. а п.2 ч.6ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку про обгрунтованість вимоги позивача про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 5921281300:13:004:0244, з одночасним припиненням речового права на неї.

Щодо правових підстав для повернення земельної ділянки суд зазначає наступне.

З урахуванням змістуст.178 ЦК України щодо неможливості вільного розпорядження обмеженими в цивільному обороті об`єктами, за правочинами право на майно набувається лише у разі, якщо майно не має передбачених законодавством обмежень в оборотоздатності.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування всупереч вимогам Земельного кодексу України, є неможливим.

Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Згідно з ч.2ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 391 ЦК України установлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц суд виклав висновок про те, що держава або територіальна громада не втрачають володіння земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, які за законом не можуть бути передані у приватну власність у разі такого їх передання фізичним або юридичним особам і державної реєстрації за останніми права власності. У цих випадках слід усувати перешкоди у користуванні відповідною земельною ділянкою (стаття 391 ЦК України) шляхом її повернення власникові, а не витребовувати із незаконного володіння останнього набувача (статті 387, 388 ЦК України). Зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов`язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення.

Земельна ділянка із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 , проте в силу вимог закону не може перебувати у приватній власності із виникненням приватного володільця, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо спірної земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку у комунальну власність.

Такі доводи також узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені кожного отриманого у справі доказу, зокрема належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведені та обгрунтовані, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Стосовно вимоги про усунення перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 59212813:13:004:0244, площею 1,7050 га шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 59212813:13:004:0244, площею 1,7050 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за категорією землі сільськогосподарського призначення суд зазначає наступне.

Статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно ст.16 цього Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий помер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Згідно п. 10ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналогічні положення містяться у ч.13ст. 79-1 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора прo державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом І частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Враховуючи вищезазначені норми вищевказана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Твердження представника Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області адвоката Котляревського С.О. про те, що прокурор нібито необґрунтовано звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах Сумської обласної державної адміністрації, не заслуговують на увагу суду з вищевикладених підстав.

Суд погоджується з обгрунтуваннями прокурора, викладеними в позові щодо звернення до суду з вказаним позовом.

Посилання представника Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області - адвоката Котляревського С.О. на те, що відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування, та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав є необґрунтованими, оскільки як зазначалося вище судом згідно частини 4статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Матеріалами справи підтверджується наявність створеної проектної документації стосовно земель природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку і до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

З огляду на вищевикладене суд не приймає до уваги наданий представником Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області висновок про розгляд документації із землеустрою від 11.11.2020 року.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з вищевикладених підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (судовий збір в сумі 16448,00 грн.) в розмірі по 5482,66 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-78, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Охтирської окружної прокуратури задовольнити.

Усунути перешкоди Сумській обласній державній адміністрації та Гетьманському національному природному парку у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, яка розташована в адміністративних межах Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (Дмитрівський старостинський округ) шляхом визнання незаконним та скасування рішення четвертого пленарного засідання шостої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради від 21 квітня 2021 року № 535 про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Усунути перешкоди Сумській обласній державній адміністрації та Гетьманському національному природному парку у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, яка розташована в адміністративних межах Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (Дмитрівський старостинський округ), шляхом визнання недійсним договору оренди від 10 серпня 2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Братениця».

Усунути перешкоди Сумській обласній державній адміністрації та Гетьманському національному природному парку у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, яка розташована в адміністративних межах Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (Дмитрівський старостинський округ), шляхом скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Лєпкової О.О. про реєстрацію права власності (запис про право власності № 43233582 від 27.07.2021 року за ОСОБА_1 ).

Усунути перешкоди Сумській обласній державній адміністрації та Гетьманському національному природному парку у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, яка розташована в адміністративних межах Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (Дмитрівський старостинський округ), шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Охтирської міської ради Ткаченко Д.О. про державну реєстрацію (запис про інше речове право № 43860467 від 07.09.2021 року) договору оренди укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Братениця» від 10.08.2021 року.

Усунути перешкоди Сумській обласній державній адміністрації та Гетьманському національному природному парку у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, яка розташована в адміністративних межах Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (Дмитрівський старостинський округ), шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути її з незаконного володіння на користь держави в особі Сумської обласної державної адміністрації та Гетьманському національному природному парку та незаконного користування ФГ «Братениця».

Усунути перешкоди Сумській обласній державній адміністрації та Гетьманському національному природному парку у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921281300:13:004:0244 площею 1,7050 га, яка розташована в адміністративних межах Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (Дмитрівський старостинський округ), шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 59212813:13:004:0244, площею 1,7050 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за категорією землі сільськогосподарського призначення.

Стягнути із Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04391262), ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), Фермерського господарства «Братениця» (код ЄДРПОУ 32266380) на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд.33 код ЄДРПОУ 03527891, МФО 820172, UA598201720343120001000002983, банк платника Держказначейська служба України м. Київ) судові витрати в розмірі по 5482,66 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова