Постанова

від 03.09.2024 по справі 620/18368/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/18368/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрземпродукт" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрземпродукт" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» Головного управління ДПС у Чернігівській області від10.08.2023 №7891/ж10/25-01-07-00 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 938 393,70 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, на підставі пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрземпродукт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 22.05.2023 № 9118175858 від`ємного значення з податку на додану вартість, та за її результатами складено акт перевірки від10.07.2023 №6597/ж5/25- 01-07-02-01.

При перевірці встановлено, що ТОВ « Укрземпродукт» сформувало податковий кредит з ПДВ в сумі 19792 грн. у травні 2021 року від ТОВ «ТРАНС-ТОРГ ІЧНЯ» по послугам з номенклатурою «Оранка присадибних ділянок пайовиків» на підставі податкової накладної від ТОВ «ТРАНС-ТОРГ ІЧНЯ» від 07.05.2021 №6 на надання послуг оранки присадибних ділянок. Перевіркою було встановлено, що підприємство здійснило постачання послуг для пайовиків не нарахувавши податкові зобов`язання з ПДВ при реалізації послуг.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Укрземпродукт» сформував податковий кредит з ПДВ від ТОВ «АМІТРЕЙД ТРАНС» (код 43287448) за перевіряємий період в сумі ПДВ 783 423 грн. в т.ч. у березні 2021 року - 124 936 грн, у квітні 2021 року - 125961 грн, у січні 2022 року -165806,67 грн, у лютому 2022 року - 165806,67 грн, у квітні 2022 року -250 000грн., у травні 2022 року - 450 912 грн. На перевірку було надано товарно-транспортні накладні, в яких відсутні дані щодо особи відповідальної за одержання товару, тому не можливо ідентифікувати осіб, що здійснювали з операції. Перевіркою встановлено, що у товарно-транспортних накладних за 2021 рік, а саме: від 16.04.2021, 17.04.2021, 18.04.2021, 19.04.2021, 19.04.2021, 20.04.2021, 20.04.2021 перевізником зазначено: ТОВ «ПП ХІМАГРОТОРГ» (код 43663494). Проте, відповідно до даних ЄРПН не встановлено, що платник ТОВ «ПП ХІМАГРОТОРГ» оформлював взаємовідносини та реєстрував податкові накладні в ЄРПН щодо перевезень для ТОВ «Укрземпродукт» чи ТОВ «Амітрейд Транс». Таким чином, відповідач дійшов висновку про не можливість підтвердити транспортування товару. Відповідно до товарно-транспортних накладних у квітні-травні 2022 року зазначено перевізником ПП Фірма ЕНЕРГО-СЕРВІС (код 41642158). Проте, у ЄРПН відсутні податкові накладні на перевезення вантажу у квітні-травні 2022р. для ТОВ «Амітрейд Транс». Комісією регіонального рівня по ТОВ «Амітрейд Транс» прийнято рішення від 18.03.2023 №39145 про відповідність платника ПДВ п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. При аналізі даних ЄРПН встановлено, що основним постачальником товару за номенклатурою «Аміак рідкий технічний» для ТОВ «Амітрейд Транс» був ПП «ХІМТРАНССЕРВІС», який здійснив виписку податкових накладних по даному товару на суму ПДВ 12 225 908 грн. в кількості 3230,5 т. При аналізі даних ЄРПН встановлено, що ПП «ХІМТРАНССЕРВІС» сформував податковий кредит по товару за номенклатурою «Аміак рідкий технічний» на суму ПДВ 57 204 547 грн., в кількості 19 631,8 т.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що мало місце формування схемного податкового кредиту, що є свідченням формального складення первинних бухгалтерських документів та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди по ланцюгу постачання. Також встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання, невідповідність придбаного та реалізованого товару, нереальності виробництва власним трудовим і виробничим ресурсам, не реальність здійснення транспортування товару.

Перевіркою також встановлено взаємовідносини позивача на підставі договору оренди сільськогосподарської техніки, яким передбачено внесення аміаку рідкого технічного в ґрунт. Оскільки акти приймання-передачі виписані для внесення аміаку придбаного у ТОВ «Амітрейд- Транс», а перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій з ПДВ з придбання аміаку рідкого технічного у ТОВ «Амітрейд Транс», відповідач дійшов висновку, що послуги придбані у ПП «АГРОНОВАЦІЯ» використані поза межами господарської діяльності, так як неможливо встановити, що за роботи виконувало ПП «АГРОНОВАЦІЯ».

На підставі наведеного вище, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 44.1 ст. 44, п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В4» від10.08.2023 № 7891/ж10/25-01-07-00 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 958186,00 грн, яке є предметом даного спору.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами «а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Згідно із пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 цього Кодексу та операцій, передбачених п.197.11 ст.197 цього Кодексу);

в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

Абзацами 1-3 п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.10. ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Укрземпродукт» та ТОВ «Амітрейд Транс» було укладено договір поставки від 16.03.2021 №160321/АТ-3, згідно якого ТОВ «Амітрейд Транс» повинно було поставити аміак, а ТОВ «Укрземпродукт» повинно було сплатити кошти та прийняти його. Поставка аміаку була здійснена на умовах DDP, тобто вартість доставки вже включена до вартості товару за договорами.

Тобто, між ТОВ «Укрземпродукт» та товариством, що здійснювало поставку не могло бути ніяких правовідносин, оскільки протилежне суперечило б базису поставки, що зазначений у відповідних специфікаціях до Договору.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно- транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно- матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Позаяк, матеріалами справи підтверджується, що у 2021 році ТОВ «Амітрейд Транс» придбало у АО «Щекиноазот» (російська федерація) аміак рідкий технічний (відповідно до ДСТУ 6221-90, який був імпортований в Україну, що підтверджується митними деклараціями, перелік яких наведений у позовній заяві, а копії містяться в матеріалах справи.

Відповідно до митних декларацій за 2021-2022 роки, одержувачем аміаку безводного скрапленого є ПП-фірма «ЕНЕРГО-СЕРВІС», а особою відповідною за фінансове врегулювання є ТОВ «Амітрейд Транс». Відповідно до договору №08/07/2020-ЕС-1 про надання експедиційних послуг з приймання і навантаження аміаку рідкого технічного від08.07.2020, ПП-фірма «ЕНЕРГО-СЕРВІС» надала ТОВ «Амітрейд Транс» експедиційні послуги з приймання і навантаження аміаку рідкого технічного.

В подальшому, на виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Амітрейд Транс» 17.03.2021 ТОВ «Укрземпродукт» здійснило оплату за аміак згідно договору поставки від 16.03.2021 №160321/АТ-3 на суму 749 616,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №4497.

07.04.2021 ТОВ «Укрземпродукт» здійснило оплату за аміак згідно договору поставки від16.03.2021 №160321/АТ-3 на суму 749 616,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №4512.

08.04.2021 ТОВ «Укрземпродукт» здійснило оплату за аміак згідно договору поставки від 16.03.2021 №160321/АТ-3 на суму 5 354,40 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №4513.

29.06.2021 ТОВ «Укрземпродукт» здійснило оплату за аміак згідно договору поставки від16.03.2021 №160321/АТ-3 на суму 795,24 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №4829.

Для забезпечення виконання умов договору поставки від 16.03.2021 №160321/АТ-3 в частині доставки товару покупцю, ТОВ «Амітрейд Транс» уклало договір перевезення від 29.03.2021 №А-36/22 із Приватним підприємством «Агроновація» (далі - ПП «Агроновація»). Відповідно до предмету вищезазначеного договору ПП «Агроновація» зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому ТОВ «Амітрейд Транс» вантаж до пункту призначення в установлений термін. Для виконання умов перевезення від 29.03.2021 №А-36/22 ПП «Агроновація» було укладено договір перевезення від 29.03.2021 №А-35/22 із субперевізником ТОВ «ПП Хімагроторг», відповідно до якого ТОВ «ПП Хімагроторг» зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому ПП «Агроновація» вантаж до пункту призначення в установлений термін.

Тобто, оскільки умовами договору перевезення від 29.03.2021 №А-36/22 не передбачено, що ПП «Агроновація» повинно здійснювати поставку аміаку власними силами за рахунок наявної матеріально-технічної бази, останнє уклало договір перевезення від 29.03.2021 №А-35/22 із ТОВ «ПП Хімагроторг», відповідно до якого вже ТОВ «ПП Хімагроторг» в тому числі повинно було здійснити доставку аміаку рідкого технічного до позивача.

ТОВ «ПП Хімагроторг» здійснило доставку аміаку до ТОВ «Укрземпродукт», що підтверджується товарно-транспортними накладними (далі -ТТН), а саме: ТТН від16.04.2021 №Р1; ТТН від17.04.2021 №Р512; ТТН від18.04.2021 №Р513; ТТН від19.04.2021 №Р514; ТТН від20.04.2021 №Р515; ТТН від19.04.2021 №Р517; ТТН від20.04.2021 №Р516.

У свою чергу, за правилом першої події ТОВ «ПП «ХІМАГРОТОРГ» оформило податкову накладну від16.04.2021 №90 на суму 25 056,00 грн., в т.ч. 4176,00 грн. ПДВ; податкову накладну від17.04.2021 №91 на суму 19 239,00 грн . в т.ч. 3206,50 грн. ПДВ; податкову накладну від18.04.2021 №93 на суму 38 788,00 грн. в т.ч. 6464,67 грн. ПДВ; податкову накладну від19.04.2021 №73 на суму 22 015,00 грн. в т.ч. 3669,17 грн. ПДВ; податкову накладну від20.04.2021 №75 на суму 31 176,00 грн. в т.ч. 5196,00 грн. ПДВ.

Платіжною інструкцією від 30.11.2021 №5147 ПП «Агроновація» здійснило оплату ТОВ «ПП Хімагроторг» за послуги перевезення згідно договору перевезення від 30.11.2021 №А-35/22 на суму 197 400,50 грн. (з яких за перевезення аміаку рідкого технічного до ТОВ «Укрземпродукт» 94896,00 грн. в т.ч. ПДВ).

Таким чином, виконання ТОВ «ПП Хімагроторг» умов договору перевезення від 29.03.2021 №А-35/22 перед ПП «Агроновація» в частині перевезення аміаку на користь ТОВ «Укрземпродукт» означає, що ПП «Агро Новація» виконало своє зобов`язання перед ТОВ «Амітрейд Транс» в частині перевезення аміаку на користь ТОВ «Укрземпродукт» за договором перевезення від 29.03.2021 №А-36/22.

Дані обставини підтверджуються актами виконаних робіт, що укладені між ПП «Агроновація» та ТОВ «Амітрейд Транс» від 16.04.2021 №273 на суму на суму 25 536,00 грн з ПДВ, від 17.04.2021 №274 на суму 15 000,00 грн з ПДВ, від 18.04.2021 №275 на суму 25 764,00 грн з ПДВ, від 19.04.2023 №276 на суму 17 460,00 грн з ПДВ та від 20.04.2021 №277 на суму 34 131,00 грн з ПДВ.

Платіжним дорученням від 23.09.2021 №10 ТОВ «Амітрейд Транс» здійснило оплату ПП «Агроновація» за послуги перевезення згідно договору перевезення від 29.03.2021 №А-36/22 на суму 2 950 000,00 грн. (в т.ч. 117891,00 грн за доставку аміаку до ТОВ «Укрземпродукт»).

В акті звірки взаємних розрахунків між ПП «Агро Новація» та ТОВ «Амітрейд Транс» період: 2021 рік, відображені всі їх операції, в т.ч. операції з доставки аміаку до ТОВ «Укрземпродукт» у період з 16.04.2021 по 20.04.2021 на суму 117891,00 грн.

За правилом першої події «ПП Агроновація» було оформлено та направлено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, за якими у ТОВ «Амітрейд Транс» виник податковий кредит, а саме: податкову накладну від 16.04.2021 №61 на суму 25536,00 грн. в т.ч. 4256,00 грн. ПДВ; податкову накладну від 17.04.2021 №64 на суму 15000,00 грн. в т.ч. 2500,00 грн. ПДВ; податкову накладну від 18.04.2021 №68 на суму 25764,00 грн. в т.ч. 4294,00 грн. ПДВ; податкову накладну від 19.04.2021 №72 на суму 17460,00 грн. в т.ч. 2910,00 грн. ПДВ; податкову накладну від 20.04.2021 №77 на суму 34131,00 грн. в т.ч. 5688,50 грн. ПДВ.

Таким чином, у ТОВ «Укрземпродукт» були відсутні будь-які підстави для укладання договорів перевезення як із «ПП Агроновація», так і з ТОВ «ПП Хімагроторг», оскільки перевезення аміаку за поставки від 16.03.2021 №160321/АТ-3 було включено у вартість аміаку яка була сплачена ТОВ «Амітрейд Транс».

Крім того, судом встановлено, що для виконання умов договору поставки від 24.01.2022 №3/2401, а саме на виконання умов поставки аміаку, ТОВ «Амітрейд Транс» укладено договір перевезення від 01.02.2022 №ЕС-01/02/2022-1 із Приватним підприємством-фірмою «Енерго-Сервіс» (далі - ПП-фірма «Енерго-Сервіс»).

Відповідно до предмету вищезазначеного договору ПП-фірма «Енерго-Сервіс» зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому ТОВ «Амітрейд Транс» вантаж до пункту призначення в установлений термін. ПП-фірма «Енерго-Сервіс» здійснило доставку аміаку до ТОВ «Укрземпродукт», що підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН): ТТН від 07.05.2022 №Р59; ТТН від 08.05.2022 №Р60; ТТН від 09.05.2022 №Р62; ТТН від 10.05.2022 №Р63; ТТН від 11.05.2022 №Р64.

Платіжною інструкцією від 09.02.2022 №91 ТОВ «Амітрейд Транс» здійснило оплату на ПП-фірма «Енерго-Сервіс» за перевезення згідно договору про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від01.02.2022 №ЕС-01/02/2022-1 на суму 1000000,00 грн (з яких за перевезення аміаку рідкого технічного до ТОВ «Укрземпродукт» 65280,00 грн. в т.ч. ПДВ)

У свою чергу, за правилом першої події ПП-фірма «Енерго-Сервіс» оформило податкову накладну від 09.02.2022 №3 на суму 1000000,00 грн, в т.ч. 166666,67 грн. ПДВ.

Суд звертає увагу, що податковий орган зустрічні перевірки вказаних юридичних осіб не проводив, обмежившись посиланням на інформацію з ЄРПН, та зробивши висновок про нереальність господарських операцій.

Втім, реєстрація у ЄРПН податкової накладної є наслідком, а не причиною (підставою) господарської операції, і відповідно не може трактуватися, як наявність господарської операції, так само, як і відсутність реєстрації у ЄРПН податкової накладної, не може трактуватися, як відсутність господарської операції. ЄРПН не розкриває змісту всієї господарської операції і не може бути єдиним джерелом інформації.

Так, ГУ ДПС у Чернігівській області встановило відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання, нереальність виробництва власним трудовим і робочим ресурсом, нереальність здійснення транспортування товару. Однак, залишається не зрозумілим, яке саме порушення з цього переліку відноситься саме до ТОВ «Укрземпродукт», оскільки документи, які були надані Головному управлінню ДПС у Чернігівській області під час перевірки відповідали вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які висуваються до первинних документів та зауваження до яких податковим органом не висувались.

Разом з тим наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних слідує, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Аналогічні правові висновки міститься в постановах Верховного Суду від20.03.2018 у справі №804/939/16, від26.06.2018 у справі №826/3006/14, від27.11.2018 у справі №826/11629/16, від12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.

Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства.

Так, законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від10.04.2020 у справі №804/1984/16, в якій Верховний Суд вказує на те, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої, та злагодженості дій між ними. Крім того, колегія суддів зазначила, що висновки про відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2020 у справі №0340/1408/18 зазначив, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів, а точніше на думку податкового органу - їх недостатність, не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Чинним законодавством України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Також, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Відповідно до ст. 47 ПК України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, податковим органом не доведено, що між позивачем та зазначеними контрагентами мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід, а тому, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки є лише недостовірними домислами та припущеннями.

Суд констатує, що на момент здійснення спірних поставок ТОВ «Укрземпродукт» та ТОВ «Амітрейд Транс» були належним чином зареєстровані, як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Договори поставки від 16.03.2021 №160321/АТ-3 та від 24.01.2022 №3/2401-АМ про поставку аміаку в судовому порядку недійсними не визнавались.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області в акті не надано обґрунтувань та належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Укрземпродукт», як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Укрземпродукт» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

З огляду на наведене, вище, безпідставним є висновок відповідача про взаємовідносини позивача з ПП «АГРОНОВАЦІЯ», оскільки внутрішньогосподарські операції позивача щодо внесення у ґрунт аміаку рідкого технічного, податковим органом не досліджувалися, а базуються виключно на припущенні щодо безтоварності операції з його придбання.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від10.08.2023 №7891/ж10/25-01-07-00 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 938 393,70 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк