Рішення

від 04.09.2024 по справі 536/876/24

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.09.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/876/24

Провадження № 2/533/140/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

представниці позивача - адвоката Зубченко І.І. (у режимі ВКЗ),

відповідачки - ОСОБА_1 ,

представниці третьої особи - Давиденко Л.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2024 року представниця ОСОБА_3 - адвокат Зубченко Ірина Іванівна від імені та в інтересах позивача звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області зі позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Служба в справах дітей Новогалещинської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, у якій просила суд:

1) зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) установити йому час побачень з дитиною у режимі відеодзвінків через програми, які підтримують відеозв`язок (WatsAPP, Viber, Telegram), двічі на тиждень, а саме кожної середи з 19:00 до 19:30, кожної неділі з 18:00 до 18:30 зі зазначенням контактного номеру телефону для спілкування з сином та конкретного месенджеру (програма для відео дзвінків).

1. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Кременчуцького районного суду м. Кременчук Полтавської області від 05 квітня 2024 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області (а.с. 25).

25 квітня 2024 року цивільна справа надійшла до Козельщинського районного суду Полтавської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 цивільну справу розподілено головуючій судді Козир В.П. (а.с. 29).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 29 травня 2024 року (а.с. 33-36).

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи (як орган опіки та піклування) - Службу у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради та зобов`язано орган опіки та піклування скласти письмовий висновок.

01.05.2024 представницею позивача - адвокатом Зубченко Іриною Іванівною подано заяву про участь у судовому засіданні у режимі ВКЗ поза межами приміщення суду (а.с. 40), яка ухвалою суду від 09.05.2024 задоволена (а.с. 41-42).

20 травня 2024 року від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та надання додаткового часу для затвердження належним чином висновку виконавчим комітетом Новогалещинської селищної ради у зв`язку з тим, що засідання виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради відбудеться 28 травня 2024 року (а.с. 44).

27.05.2024 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про долучення доказів разом з доказами (а.с. 45-56).

29.05.2024 від представниці позивача - адвоката Зубченко І.І. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого судового засідання) та продовження строку проведення строку проведення підготовчого провадження (а.с.57), яке протокольною ухвалою суду від 29.05.2024 задоволено, підготовче судове засідання відкладено на 27.06.2024 на 10.00 годину (а.с. 60).

30.05.2024 від представниці відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Прозорової О.М. надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 63-68).

03.06.2024 від третьої особи надійшов висновок про визначення способів участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 та рішення про його затвердження (а.с. 71-76).

27.06.2024 відповідачкою подано клопотання про виклик у судове засідання практичного психолога Опорного закладу освіти «Новогалещинський ліцей Новогалещинської селищної ради» ОСОБА_5 з метою роз`яснення висновку (а.с.81).

Ухвалою суду від 27 червня 2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 серпня 2024 року о 10 годині 00 хвилин, визначено резервну дату наступного судового засідання - 02.09.2024 на 14.00 годину (а.с. 89-91).

Цією ж ухвалою суду клопотання відповідачки ОСОБА_1 про виклик та допит у судовому засіданні практичного психолога - задоволено.

Протокольною ухвалою суду від 26.08.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.09.2024 до 14.00 години.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання 02.09.2024 не з`явився. Його інтереси у судових засіданнях представляла представниця - адвокат Зубченко І.І. у режимі відеоконференцзв`язку.

Справу розглянуто 02.09.2024 за участю представниці позивача, відповідачки та представниці служби у справах дітей.

2. Аргументи сторін

2.1. Позиція позивача (а.с. 2-4)

Позивач та відповідачка перебували у шлюбі, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . У подальшому шлюб було розірвано, та син залишився жити з відповідачкою.

Представниця позивача зазначала, що з моменту фактичного розірвання стосунків відповідачка необґрунтовано та протиправно чинила та чинить перешкоди позивачу у спілкуванні та вихованні сина, побаченням та спільному проведенню дозвілля.

Стверджувала, що відповідачка блокує мобільний номер телефону позивача та інші номери телефону, з яких позивач намагався поспілкуватись з нею та з сином, чим свідомо та навмисно здійснює перешкоди позивачу для спілкування з сином.

Також за ствердженням представниці позивача, після того як відповідачка з сином змінили своє проживання та переїхали жити до Полтавської області, у позивача не було можливості зустрічатися, бачитися та спілкуватися з сином, у позивача була відсутня інформація про місце проживання сина та відповідачки.

27.06.2023 скасовано рішення Коломийського міськрайонного суду про позбавлення батьківських прав позивача, яке було винесено без його відома, і лише після цього позивачу стало відоме місце проживання сина з відповідачкою.

Проконсультувавшись з юристами, ОСОБА_3 дізнався, що існує можливість встановити час для побачень з сином, після чого він звернувся зі заявою до органу опіки та піклування за місцем проживання сина для спілкування з сином у режимі відеодзвінків через програми, які підтримують відеозв`язок (WatsAPP, Viber, Telegram).

За результатами розгляду даної заяви рішенням виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради йому було визначено спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином та встановлено час спілкування у режимі відеодзвінків кожної п`ятниці з 19 години до 19 години 10 хвилин.

Проте мати дитини рішення органу опіки та піклування не виконує. Дитина жодного разу зі своїм батьком не розмовляла, діалог не відбувався.

Позивач двічі звертався до Служби у справах дітей Новогалещинської селищної ради із вимогою вжити заходів для сприяння налагодженню спілкування позивача з дитиною та вжиття методів ефективного впливу на матір і дитину, з метою возз`єднання спілкування з сином та встановлення емоційної прихильності сина до батька.

Однак це не дало результату та не змінило поведінку матері та сина.

Позивач та його представниця уважають, що негативне та агресивне ставлення дитини до батька є наслідком неналежного виконання обов`язку саме матір`ю.

Через перешкоджання відповідачки у вихованні та спілкуванні з дитиною позивач не має змоги виконувати свого обов`язку.

Тривала відсутність у житті дитини віддалила позивача від сина, тому для налагодження довірчих стосунків між ними потрібен час.

Представниця також зазначала, що позивач бажає приймати участь у вихованні свого сина, піклуватись про нього. Позивач цікавиться успіхами сина у навчанні та намагається брати участь у житті дитини.

При нормативному обґрунтуванні позову сторона позивача посилалася на статті 5, 17, 141, 150, 157, 159 Сімейного кодексу України, статті 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статтю 8 Європейської конвенції з прав людини.

У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Крім того, усно уточнила свої вимоги та просила суд зобов`язати відповідачку надати номер телефону дитини та повідомляти позивача про зміну номеру телефону дитини.

Наполягала на тому, що після розірвання шлюбу у 2019 році, син залишився проживати з матір`ю, яка постійно чинить перешкоди позивачеві у спілкуванні з сином. На думку представниці позивача, відповідачка блокує номер телефона позивача, щоб той не мав змоги телефонувати дитині. Оскільки відповідачка змінила місце проживання, то позивач не має можливості бачитися з сином. У 2021 році позивача було позбавлено батьківських прав, але у подальшому це рішення було скасовано, і саме з цього судового процесу позивачеві стало відомо місце проживання відповідачки та сина. Вжиті позивачем заходи (звернення за допомогою до органу опіки та піклування) не дали жодного результату, дитина поводить себе агресивно та кидає слухавку.

2.2. Позиція відповідачки (а.с. 45-48, 63-66)

Не погодившись з позовними вимогами відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому прохала у частині позовних вимог ОСОБА_3 до неї відмовити, а саме у частині усунення перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні дитини.

Відповідачка у відзиві на позовну заяву зазначала, що позовні вимоги у частині покладення на неї обов`язку усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні позивача зі сином не підлягають задоволенню оскільки:

- твердження позивача про блокування номерів телефону відповідачкою не відповідає дійсності, та вона ніколи не блокували номери телефонів, з яких позивач міг би поспілкуватися з нею та з дитиною;

- у період з жовтня 2018 року по вересень 2021 року вона з сином проживали у м. Коломия, де проживав і позивач, якому ніхто не заважав спілкуватись з сином ані по телефону, ані особисто;

- на думку відповідачки, позивач ухилявся від спілкування з сином, участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні не приймав;

- останні раз, за ствердженням відповідачки, позивач бачив сина у 2020 році в місті Коломия, коли проїздив машиною та зупинився поспілкуватися з дитиною 10 хвилин;

- вона не заперечує та не заперечувала проти спілкування батька з дитиною, не налаштовувала сина проти спілкування і не була присутня при спілкуванні.

Також відповідачка зазначала, що рішенням виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради від 26.09.2023 позивачу встановлений час спілкування з малолітнім сином ОСОБА_6 у режимі відеодзвінків кожну п`ятницю з 19 години по 19 годину 00 хвилин, при цьому зазначено, що «спілкування відбувається з урахуванням згоди дитини».

За ствердженням відповідачки, з дня прийняття виконавчим органом рішення, позивач телефонував всього чотири рази (25.10.2023, 01.12.2023, 08.12.2023, 22.12.2023), проте Денис не захотів відповідати на дзвінок батька лише 08.12.2023. В інших випадках дитина відповідала, але відмовлявся спілкуватися з батьком і просив більше не телефонувати.

Очікуючи телефонні дзвінки від батька Денис нервує, плаче і потім довго не може заспокоїтися.

Після 22.12.2023 і по даний час позивач більше не телефонував дитині.

Навіть, при такій ситуації, коли дитина не бажає спілкуватися з батьком у телефонному режимі, позивач не позбавлений права та можливості спробувати налагодити контакти з сином через смс-повідомлення, привітання зі святами та днем народження, надсилання подарунків поштою, особисте спілкування тощо.

Відповідачка, зазначала, що позивач конкретних доказів того, що вона чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні з дитиною не надав, отже у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити за недоведеністю.

Щодо позовних вимог позивача про встановлення йому часу побачень з сином, позивачка зазначала, що рішенням виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради позивачу вже встановлений час спілкування з сином.

Однак, якщо суд дійде висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, то вона не заперечує проти задоволення позовної заяви в цій частині.

При нормативному обґрунтуванні заперечень відповідачка посилалась на статтю 81 Цивільного процесуального кодексу України, правові висновки Верховного суду України в справі № 175/5360/13-ц (постанова від 05 грудня 2018 року), у справі № 654/4307/19 (постанова від 04 серпня 2021 року), у справі № 176/1955/20 (постанова від 30 вересня 2021 року).

У судовому засіданні відповідачка свої аргументи, наведені у відзиві на позовну заяву підтримала, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві. Крім того, пояснила, що вона розійшлася з позивачем через його агресивне ставлення до неї та до дитини, були наявні факти рукоприкладства, вона навіть викликала поліцію, але потім пробачала та заяву забирала. Після розлучення вона сама цікавилася, коли позивач має приїхати до сина, але він після цього перестав спілкувати. Навіть під час судового розгляду справи про позбавлення його батьківських прав він у судове засідання не з`являвся. Стверджувала, що дитина не є агресивною, просто не хоче спілкуватися з батьком, бо все пам`ятає, як він їх ображав. Телефон жодного разу не блокувала, але син говорив їй, що хоче заблокувати батька. Повідомила номер телефону дитини, який не змінювався і є відомим позивачеві. Стверджувала, що вона, навпаки всіляко сприяє спілкуванню у спосіб, про який просить позивач, а саме придбала дитині телефон, технічні можливості якого дозволяють дитині приймати відеодзвінки, житло облаштувала доступом до мережі Інтернет, навіть, якщо немає світла.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала частково. Стверджувала, що не чинить позивачеві жодних перешкод у спілкуванні з дитиною і, відповідно, не заперечує проти встановлення побачень з дитиною у спосіб, що просить позивач, але виключно за згодою самої дитини.

2.3. Позиція третьої особи (органи опіки та піклування), яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У судовому засіданні представниця Служби у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради зазначила, що вважає за доцільне визначити участь позивача у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 у спосіб, про який просить позивач, та у час, який зазначений у висновку органу опіки та піклування. Пояснила, що проведеною перевіркою не було встановлено фактів, що свідчили б про те, що саме мати чинить перешкоди у спілкування між дитиною та сином. Навпаки, мати придбала телефон для кращого зв`язку, рекомендації служби у справах дітей про відвідування психолога - виконала.

Представниця органу опіки та піклування у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 (позивач) та ОСОБА_7 (відповідачка), що встановлено з фотокопії свідоцтва про народження від 17 березня 2015 року серії НОМЕР_1 (а.с. 7) та ніким не оспорювалося.

Шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. Дитина проживає разом з матір`ю - відповідачкою по справі.

Відповідачка наразі перебуває у новому зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.07.2020 (а.с.55). Після укладення шлюбу відповідачкою змінено прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

11 вересня 2023 року позивачем подано заяву до Служби у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради про встановлення часу спілкування з дитиною, в якій відповідач просив призначити йому час для спілкування з сином - ОСОБА_4 у режимі відеодзвінків через програми, які підтримують відеозв`язок (WatsAPP, Viber, Telegram), двічі на тиждень, а саме кожної середи з 19:00 до 19:30, кожної неділі з 18:00 до 18:30. Також прохав, зазначити контактний номер телефону сина та конкретний месенджер для відеодзвінків (а.с. 8-9).

Рішенням виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 26 вересня 2023 року № 109 визначено ОСОБА_3 такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши час спілкування у режимі відеодзвінків кожну п`ятницю з 19 години 00 хвилин до 19 години 10 хвилин. Спілкування має відбуватися з обов`язковим урахуванням згоди дитини (а.с. 10).

07.11.2023 позивачем направлено лист начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради, в якому він повідомив, що рішення Новогалещинської селищної ради від 26.09.2023 № 109 не виконується, дитина жодного разу з ним не розмовляла, діалогу не відбулося. Просив вжити заходів та здійснити сприяння у налагоджені його спілкування з дитиною (а.с.11-12).

12.12.2023 позивачем направлено лист начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради, у якому він повторно прохав вжити заходів та здійснити сприяння у налагоджені його спілкування з дитиною, у тому числі шляхом відвідування дитини та матері занять з психологом у центрі соціальних послуг, чи вжиття будь-яких інших методів ефективного впливу на матір та дитину з метою возз`єднання його спілкування з сином та встановлення емоційної прихильності (а.с. 13).

Позивач неодноразово у 2023 та 2024 роках звертався до Новогалещниського ліцею зі запитами про надання інформації про успішність навчання його сина (а.с. 14-17).

З відповіді Опорного закладу освіти «Новогалещинський ліцей Новогалещинської селищної ради» від 13.11.2023 (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 3 класі. За час навчання зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні, виявляє образне та творче мислення, має здібності до вивчення предметів гуманітарного напрямку . До виконання доручень ставиться сумлінно, брав активну участь у всіх суспільних справах, у громадському житті ліцею та є активним учасником шкільних спортивних змагань. Веселий, товариський, стриманий, самостійний, врівноважений. Охоче вступає в контакт з оточуючими, любить працювати і відпочивати з іншими. Реально оцінює свої можливості, вибираючи завдання й справи під силу. Підтримує дружні стосунки з однокласниками та іншими учнями, має авторитет серед однокласників, його поважають, зважають на його думку, довіряють відповідальні справи.

Аналогічні відомості про дитину містяться у відповідях Опорного закладу освіти «Новогалещинський ліцей Новогалещинської селищної ради» від 30.01.2024 та 20.03.2024 (а.с.19, 20).

Відповідно до загального висновку щодо емоційного стану дитини, складеного 27.05.2024 практичним психологом ОЗО «Новогалещинський ліцей Новогалещинської селищної ради», емоційний стан ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в цілому позитивний. Він має здорові прив`язаності до своєї теперішньої сім`ї, особливо до вітчима, якого вважає своїм батьком. Відмова ОСОБА_6 від спілкування з біологічним батьком не є результатом негативних налаштувань, а швидше заснована на власних спогадах та сформованій думці про його роль у минулому житті. Рекомендовано врахувати думку дитини при вирішенні питання про спілкування з біологічним батьком, забезпечивши при цьому емоційну підтримку та захист інтересів ОСОБА_6 (а.с.52-53).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 28.05.2024 (а.с. 56) відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має такий склад сім`ї:

-ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - чоловік;

-ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - дочка;

-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - син;

-ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - дочка.

З Акту обстеження від 14.09.2023 № 1154 (а.с.6) вбачається, що позивач ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання нормальні, квартира охайна, пристосована для проживання сім`ї.

Відповідно до висновку про визначення способів участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради від 28 травня 2024 року № 88, орган опіки та піклування уважає за доцільне участь батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 відповідно до рішення виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради від 26.09.2023 № 109, а саме встановити час спілкування у режимі відеодзвінків кожну п`ятницю з 19 години до 19 години 10 хвилин. Спілкування має відбуватися з обов`язковим урахуванням згоди дитини (а.с.72-76).

У даному висновку також зазначено, що інспектором відділу соціального захисту населення та поліцейським офіцером громади 08.11.2023 та 14.12.2023 було здійснено спільне відвідування сім`ї ОСОБА_1 , під час якої було проведено бесіду з малолітнім ОСОБА_4 та встановлено, що останній спілкуватися з батьком не бажає, йому не цікаво з ним розмовляти, і що мати ніколи не перешкоджала йому у спілкуванні з батьком. ОСОБА_1 пояснила, що ніколи не чинила і не чинить перешкоди щодо спілкування сина ОСОБА_6 з батьком, та повідомила, що батько сам не виходив на відеозв`язок до дитини 01.12.2023 та 08.12.2023. Фактів невиконання матір`ю рішення органу опіки та піклування не виявлено. ОСОБА_1 письмово попереджена про відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування.

У судовому засіданні практичний психолог Опорного закладу освіти «Новогалещинський ліцей Новогалещинської селищної ради» ОСОБА_5 пояснила, що вона знає дитину з першого класу, а почала працювати з хлопчиком у третьому класі. Дитина взагалі не агресивна. З татом психолог не знайома. На її думку, якби тато дійсно хотів спілкуватися з сином, то міг би телефонувати сину, коли той закінчує уроки, але ще продовжує перебувати у ліцеї, щоб переконатися, що дитина не перебуває під впливом матері. На її думку дитина відчуває батьківське тепло від нинішнього чоловіка відповідачки, пам`ятає неприємні моменти від спільного проживання з рідним батьком (позивачем), і саме тому не бажає спілкуватися з ним.

У порядку ч. 2 ст. 171 СК України у судовому засіданні було вислухано думку малолітнього ОСОБА_4 , який у категоричній формі відмовився від спілкування з батьком. Повідомив, що живе разом з мамою, бабусею та татом Пашою, сестричками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

4. Норми права, які застосував суд

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом. Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров`ю.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст. 153 СК України).

За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (стаття 19 СК України).

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 132/3692/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що у справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи найвищі інтереси дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, обов`язковою умовою подання батьком позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною є встановлення перешкод, які чиняться у цьому матір`ю, з якою постійно проживає дитина, тобто наявність порушеного права.

Під час розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів того, що відповідачка чинить перешкоди йому у спілкуванні з дитиною.

З поведінки та слів відповідачки, а також з висновку про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, а також зі спілкування з дитиною, судом не встановлено, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні позивача з малолітнім сином.

Відповідачка не заперечувала проти спілкування позивача з сином у порядку та у спосіб, попередньо визначений органом опіки та піклування, але наполягала на тому, що спілкування має відбуватися лише за згодою дитини без застосування жодного примусу.

Ствердження позивача та його представниці, що відповідачка блокує номер телефону позивача з метою унеможливлення спілкування з сином у той спосіб, що був визначений раніше органом опіки та піклування, є лише припущенням з боку позивача.

Отже обставин, які б свідчили про те, що відповідачка (матір) чинить перешкоди позивачеві (батьку дитини) у спілкуванні з сином, судом не встановлено, та позивачем такі обставини не доведено, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права батька на спілкування з дитиною

Разом з тим, відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159 СК України, - визначенні способів участі батька у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

Схожі висновки зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 742/1716/23, у якій суд вирішував питання, чи є відмова у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (у випадку недоведення таких перешкод) підставою для відмови у визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, якщо між сторонами спору не досягнуто відповідної згоди та існують певні суперечності. Висновки Верховного Суду у наведеній справі є цілком застосовними й до спірних правовідносин у даній справі.

Очевидним є той факт, що між батьками (позивачем та відповідачкою) існують певні неприязні відносини, які впливають й на поведінку та думку сина, який категорично відмовляється від спілкування з батьком, пригадуючи певні негативні моменти від спілкування з ним.

Разом з тим, мати виконала рекомендацію служби у справах дітей та відвідує разом з дитиною психолога з метою подолання проблеми.

У той же час позивач як батько дитини беззаперечно має право на спілкування з дитиною, а державні органи мають йому сприяти у реалізації такого права, ураховуючи та поважаючи думку дитини.

Отже, враховуючи принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та передусім інтереси дитини, урахувавши обставини даної справи, пояснення психолога, висновок органу опіки та піклування, з`ясувавши думку дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у частині встановлення позивачу способу та часу спілкування з дитиною у режимі відеодзвінків через програми, які підтримують відеозв`язок (WatsAPP, Viber, Telegram), двічі на тиждень, а саме кожної середи з 19 години 00 хвилин до 19 години 10 хвилин та кожної неділі з 18 години 00 хвилин до 18 години 10 хвилин за згодою дитини, що дозволить налагодити психологічний контакт дитини з батьком та не порушить волю та думку дитини.

Спілкування більшої тривалості (по пів години), на думку суду, на первісному етапі налагодження доброго спілкування між батьком та дитиною можуть бути обтяжливими для дитини. Тому суд погоджується з висновком органу опіки та піклування та визначає часові проміжки для спілкування тривалістю по 10 хвилин, що, звісно, не є перешкодою для більш тривалого спілкування між сином та батьком, у разі поліпшення відносин між ними.

Підстав для зазначення контактного номеру телефону для спілкування та конкретного месенджеру (програма для відеодзвінків) суд не вбачає, адже, як з`ясувалося номер телефону сина позивачу та його представниці відомий та спроби встановлення контактів за таким номером телефону певним чином відбувалися. Крім того, зазначення у рішенні суду конкретного номеру телефону та месенджеру (додатку) може ускладнити виконання рішення, у разі зміни номеру телефону або його втрати тощо.

Судом також ставилося на обговорення учасників судового засідання питання щодо можливості визначення іншого часу спілкування (у денний період доби), коли дитина вільна від шкільних занять та не перебуває під контролем матері. Відповідачка погодилася. Однак за ствердженням представниці позивача, позивача денний час спілкування не влаштує, зважаючи на його зайнятість на роботі.

Також суд наголошує на тому, що батьки дитини повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дитини з обома батьками. Мати, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду має морально підготувати сина до спілкування з батьком, сприяючи встановленню психоемоційного зв`язку батька з сином. Поведінка обох батьків, у тому числі батька, та дитини підлягає корегуванню, у тому числі за допомогою соціальної підтримки та сімейної медіації. У разі зміни обставин, пов`язаних з віком дитини, станом її психоемоційного стану, жодна із сторін не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, або ж змінити графік та спосіб спілкування за взаємною згодою добровільно.

6. Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (п. 4 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 1211,20 грн - за одну вимогу немайнового характеру.

Між тим позивачем заявлено та судом розглянуто дві вимоги немайнового характеру, одну з яких (установити позивачеві час побачень з дитиною у режимі відеодзвінків) суд задовольняє, а у задоволенні іншої (зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини) - відмовляє.

При цьому, одну з позовних вимог відповідачка визнала до початку розгляду справи по суті та не заперечувала проти визначення способу участі позивача у вихованні дитини та у встановленні часу спілкування з дитиною у той спосіб, про який просив позивач.

З врахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню частково, а судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі, суд, урахувавши поведінку сторін під час розгляду справи, на підставі ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір за розгляд судом позовної вимоги, у задоволенні якої суд відмовив, у сумі 1211,20 грн, та повернути йому на підставі ч. 1 ст. 142 ЦП України з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, за позовну вимогу, яку відповідачка визнала до початку розгляду справи по суті та яку суд задовольнив (1211,20 : 2 = 605,60), та, керуючись принципом розподілу судових витрат, закріпленим у ч. 10 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави різницю між сумою судового збору, що підлягає стягненню, та сумою судового збору, що підлягає поверненню, що складає 605,60 грн (1211,20 - 605,60 = 605,60).

Ствердження представниці позивача про те, що позивачем заявлено тільки одну вимогу немайнового характеру, а не дві, є безпідставними та спростовуються висновками Верховного Суду у справі № 742/1716/23, зміст яких наведено вище.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 12, 13, 14, 19, 77-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини - задовольнити частково.

Визначити спосіб участі позивача у вихованні сина та встановити позивачу ОСОБА_3 час побачень з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у режимі відеодзвінків через програми, які підтримують відеозв`язок (WatsAPP, Viber, Telegram), двічі на тиждень, а саме кожної середи з 19 години 00 хвилин до 19 години 10 хвилин та кожної неділі з 18 години 00 хвилин до 18 години 10 хвилин з урахуванням згоди дитини.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною та у вихованні дитини - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 605 гривень 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; тел.: НОМЕР_4 ).

Представник позивача: адвокат Зубченко Ірина Іванівна (адреса: вул. Мазепи, буд. 25а/4б, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_8 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; тел.: НОМЕР_8 ).

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 95, селище Нова Галещина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39140; ідентифікаційний код: 44316319; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9; тел.: НОМЕР_9).

Повне рішення суду складено та підписано суддею 04.09.2024.

Суддя В.П. Козир