Постанова

від 04.09.2024 по справі 904/4974/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4974/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транслогістік" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 (Мілєва І.В.)

у справі № 904/4974/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Дашкевич Христини Ярославівни, м. Рівне

до Приватного підприємства "Транслогістік", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Мазурок Дмитро Михайлович, м. Рівне

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Дашкевич Христина Ярославівна звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства (далі - ПП) "Транслогістік" про стягнення 55 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем контракта-заявки № 487 від 24.04.2023 в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів позивачу за організацію перевезення вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 у справі № 904/4974/23 позов задоволено. Стягнуто з ПП "Транслогістік" на користь ФОП Дашкевич Х.Я. 55 000,00 грн заборгованості, 2 684,00 грн судового збору за подання позову та 7 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем виконання контракта-заявки № 487 від 24.04.2023 та здійснення організації перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (далі - МТТН) СМR № 2303006/2 (перевізник - ФОП Мазурок Дмитро Михайлович), у зв`язку з чим відповідач повинен оплатити отримані послуги. Також на відповідача частково покладено понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн, а в іншій частині (2 000,00 грн) - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ПП "Транслогістік" подано апеляційну скаргу, згідно якої просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що господарські правовідносини склалися між ПП "Транслогістік" та ФОП Мазурок Д.М. згідно доказів наданих відповідачем через систему електронний суд; долучені до матеріалів справи позивачем поштові квитанції не дають можливість ідентифікувати документи які були надіслані відповідачу; витрати позивача на правову допомогу не підлягали покладенню на відповідача, оскільки позивачем не було надано належних доказів їх оплати.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024 відкрито апеляційне провадження у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2023 між ФОП Дашкевич Х.Я. (виконавець) та ПП "Транслогістік" (експедитор) укладено контракт-заявку № 487 (далі - заявка) на організацію перевезення вантажу: ТНП до 15 тонн, до 120 куб.м, за маршрутом: м. Варшава (Польща) - м. Київ. Адреса завантаження: Magazyn Celny NIETEN Millenium Logistics Park Pruszkow II ul. Moszna Parceia 29, Hala B3b 05-840, дата завантаження: 27.04.2023 о 8.00. Адреса вивантаження: Україна, м. Київ, згідно ЦМР, дата вивантаження: до 03.05.2023 включно. Данні по автомобілю: MAN BK5246HM/BK1721XF, ПІБ водія: GІNSITSKYI SERGII. Розмір плати за перевезення - 55 000,00 грн. Термін оплати: на вивантажені. Оплата проводиться після надання оригіналів договору, заявки, CMR, рахунку, акту виконаних робіт на держ.мові.

Позивач зазначав, що до виконання перевезення був залучений перевізник - ФОП Мазурок Дмитро Михайлович (ІПН НОМЕР_1 ), з яким укладено замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2504 від 25.04.2023, в якому сторони погодили наступні умови перевезення: перевізник - ФОП Мазурок Д.М., а експедитор - ФОП Дашкевич Христина Ярославівна. Маршрут: Прушкув (Польша) - Київ (Україна). Дані щодо складу Magazyn Ceiny NIETEN Millenium Logistics Park Pruszkow ul. Moszna Parcela 29, Hala B3b. Вивантаження - м. Київ згідно смр. Вага і об`єм (на 1 авт.) до 22т. Дата і час завантаження 27.04.2023. Вантажоодержувач по CMR. Вартість транспортних та експедиційних послуг 50 000,00 грн - оплата після розвантаження 1-2 дні, 5 000,00 грн - по отриманню документів. Марка і номер автомобіля МAN BK5246НМ/ВК1721ХF водій Гінсіцький Сергій.

Згідно МТТН СМR № 2303006/2 позивач на виконання умов заявки надав відповідачу послугу з організації перевезення вантажу.

Також позивачем були складені: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 03/05-4 від 03.05.2023 про надання послуг з організації міжнародного вантажного перевезення від м. Прушкув (Польща) - м/п Ягодин (Україна) - м. Київ (Україна), а/м MAN BK5246HM/BK1721XF та транспортно-експедиційних послуг від м/п Ягодин (Україна) - м. Київ (Україна) а/м MAN BK5246HM/BK1721XF на суму 55 000,00 грн; рахунок-фактура № 03/05-2 від 03.05.2023 на оплату транспортно-експедиторських послуг на суму 55 000,00 грн.

23.05.2023 позивач звернувся з листом із додатками, які є підставою для оплати наданих послуг, до ПП "Транслогістік", однак лист не був вручений (повернутий за закінченням встановленого терміну зберігання), у зв`язку з чим позивач 31.06.2023 повторно звернувся до ПП "Транслопстік" з листом із додатками, який вручений адресату 02.06.2023.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг позивачем подано даний позов.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про виконання позивачем заявки та здійснення організації перевезення вантажу, що підтверджується МТТН СМR № 2303006/2 (перевізник - ФОП Мазурок Дмитро Михайлович), у зв`язку з чим стягнув з відповідача на користь позивача вартість узгоджених сторонами у заявці послуг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи таке.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ст. 909 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Частиною 1 статті 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

За змістом статей 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Вартість перевезення згідно заявки становить 55 000,00 грн; оплата здійснюється на розвантаженні та проводиться після надання оригіналів договору, заявки, CMR, рахунку, акту виконаних робіт.

Документи, отримання яких, за умовами контракту-заявки, є підставою для проведення оплати наданої послуги, 23.05.2023 були направлені позивачем рекомендованим листом на адресу ПП "Транслогістік", що підтверджується описом вкладення та накладною Укрпошти № 3301403393623. Водночас, за даними сервісу відстеження Укрпошти, відправлення за № 3301403393623 не було вручене під час доставки 30.05.2023, та 09.06.2023 було повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання.

31.06.2023 документи на оплату позивачем повторно були направлені на адресу ПП "Транслопстік" поштовим перевізником ТОВ "Нова Пошта" за експрес-накладною № 59000975961216, вказане поштове відправлення було вручене адресату 02.06.2023.

Зазначені обставини спростовують твердження апелянта про недоведеність направлення йому позивачем необхідних документів для оплати наданих послуг згідно заявки.

Також слід зазначити, що доказів надання позивачу відповідачем мотивованої відмови від підписання акту наданих послуг, обґрунтованих заперечень стосовно обсягу, якості наданих послуг, тощо, а також належних обґрунтувань відмови від оплати наданих послуг, відповідачем не було надано.

Заперечуючи задоволення позовних вимог відповідач посилався на наявність договірних правовідносин із третьою особою - ФОП Мазурок Д.М., який і здійснив міжнародне перевезення на замовлення відповідача, однак такі доводи до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки контракт-заявка № 487 від 24.04.2023 підписана та скріплена печатками сторін (позивачем та відповідачем) і її фактичне виконання підтверджується матеріалами справи, зокрема, залученим згідно з замовленням № 2504 від 25.04.2023 позивачем перевізником (ФОП Мазурок Д.М.) та здійсненим міжнародним перевезенням згідно МТТН СМR № 2303006/2.

При цьому, доказів звернення відповідача до позивача із повідомленням щодо укладання контракту-заявки з іншим перевізником та відмови від укладеного між сторонами контракту-заявки № 487 від 24.04.2023 відповідачем до матеріалів справи не надано, а отже відповідач не спростував факту надання йому позивачем послуг за контрактом-заявкою № 487 від 24.04.2023, у зв`язку з чим позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції та з відповідача на користь позивача стягнуто вартість погоджених сторонами послуг в розмірі 55 000,00 грн.

Стосовно покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу, слід вказати наступне.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем до матеріалів справи долучено:

- договір про надання правової допомоги від 05.06.2023, укладений між позивачем та адвокатом Лозою В.М. (умовами якого передбачено гонорар успіху в розмірі 2 000,00 грн);

- акт приймання-передачі наданих послуг від 07.06.2023 на суму 7 500,00 грн;

- квитанцію до прибуткового касового ордера № 02-06 від 07.06.2023 про сплату позивачем 7 500,00 грн;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008;

- ордер ВО № 1053931 від 07.06.2023.

Враховуючи надані документи позивач просив покласти на відповідача 9 500,00 грн понесених витрат на правничу допомогу.

На переконання скаржника позивачем не надано належних доказів оплати понесених витрат на правничу допомогу, однак колегія суддів не приймає такі твердження, оскільки адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, від 14.05.2020 у справі № 344/7365/16-а, від 15.09.2021 у справі № 440/4206/19).

Згідно із частинами 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно покладено на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

В іншій частині щодо відмови у покладенні на відповідача 2 000,00 грн витрат на правничу допомогу судове рішення не оскаржується.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 ГПК України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 ГПК України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275-279 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транслогістік" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 у справі № 904/4974/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 у справі № 904/4974/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Транслогістік".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяВ.Ф.Мороз

СуддяА.Є.Чередко

СуддяО.Г.Іванов