Постанова

від 04.09.2024 по справі 908/3548/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3548/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 (Зінченко Н.Г.)

у справі № 908/3548/23

за позовом Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Олешківська СЕС (69005, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 8)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство (далі - ДП) Гарантований покупець звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Олешківська СЕС про стягнення 11 556 145,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за квітень, травень 2023 року (по версії MMS 2) та за червень 2023 року (по версії MMS 1) відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні 0), тож зважаючи на попередньо сплачені позивачем платежі та скориговані дані комерційного обліку у позивача виникла переплата за договором № 15572/01 від 17.09.2018 (далі - договір) за куплену електричну енергію в загальному розмірі 11 556 145,30 грн.

26.02.2024 до господарського суду першої інстанції від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1523/24.

Клопотання обґрунтоване тим, що у справі № 910/1523/24 за позовом ТОВ Олешківська СЕС до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія (далі - ПрАТ НЕК) Укренерго (далі - Компанія) розглядається спір про визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії за період з 01.04.2023 по 14.06.2023, здійсненого Компанією та зобов`язання Компанії відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії з 01.04.2023 по 14.06.2023, а отже вирішення питання про неправомірність здійснення корегування та повернення раніше сертифікованих даних про виробіток електричної енергії усуне спір у справі № 908/3548/23.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 клопотання відповідача про зупинення провадження задоволено та провадження у справі № 908/3548/23 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1523/24.

Суд першої інстанції вказав, що предметом розгляду у справі № 910/1523/24 є встановлення правомірності/неправомірності корегування ПрАТ НЕК Укренерго в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ТОВ Олешківська СЕС за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 та повернення раніше сертифікованих даних про виробіток електричної енергії ТОВ Олешківська СЕС з 01.04.2023 по 14.06.2023, а оскільки саме на підставі цієї інформації обґрунтовані вимоги ДП Гарантований покупець, які є предметом спору у даній справі (№ 908/3548/23), то обставини встановлені судом по справі № 910/1523/24, матимуть преюдиціальне значення для розгляду справи № 908/3548/23, у зв`язку з чим існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/1523/24.

Не погодившись з вказаною ухвалою ДП Гарантований покупець подано апеляційну скаргу, згідно якої просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На переконання апелянта, зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1523/24, здійснене з порушенням норм процесуального права, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності такого зупинення, як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрито апеляційне провадження у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 частини 1 статті 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі (п. 12).

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупинення провадження у справі - це перерва у розгляді справи на невизначений строк. У разі зупинення провадження у справі припиняється здійснення процесуальних дій у такій справі.

Статтею 227 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати:

1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п.п. 8.11, 8.12 постанови від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19).

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Місцевий господарський суд зупиняючи провадження дійшов висновку, що обставини встановлені судом у справі № 910/1523/24 щодо правомірності/неправомірності корегування даних комерційного обліку електричної енергії за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 та не/поновлення в системі фактичних даних, матимуть преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, що є об`єктивною неможливістю розгляду справи до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1523/24.

Проте, колегія суддів зазначає, що обставини встановлені в іншій судовій справі, які можуть впливати на підстави та розмір заявлених позовних вимог, не свідчать про неможливість розгляду справи.

На переконання колегії суддів відсутні обставини, що унеможливлюють розгляд даної справи в межах заявлених позовних вимог та які перешкоджають суду самостійно здійснити оцінку зібраних у справі доказів.

Так, процесуальна норма пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У свою чергу, констатація судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі факту наявності об`єктивної неможливості вирішення вказаної справи не свідчить, що така обставина існує, та, дійсно, в іншій справі, яка розглядається, вона буде встановлена.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки розгляд справи № 910/1523/24 не є перешкодою для встановлення та оцінки, з урахуванням вимог ст.ст. 74, 86 ГПК України, суттєвих обставин у даній справі під час її розгляду судом першої інстанції.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Обов`язок національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 927/548/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 ГПК України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 280, 281, 282, 284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 у справі № 908/3548/23 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 у справі № 908/3548/23 скасувати.

Матеріали справи № 908/3548/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяВ.Ф.Мороз

СуддяТ.А.Верхогляд

СуддяА.Є.Чередко