Постанова

від 03.09.2024 по справі 702/359/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1454/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №702/359/24 Категорія: 304070000 Жежер Ю. М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарКарпенко О.В., Сіренко Ю.В. Широкова Г.К.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Трепака О.І. на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.07.2024 (повний текст складено 25.07.2024, суддя в суді першої інстанції Жежер Ю.М.) у цивільній справі за первісним позовомкомунального підприємства «Теплокомуненерго» м. Монастирище до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

у квітні2024року комунальне підприємство «Теплокомуненерго» м. Монастирище звернулося до суду з даним позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 28437,67 грн. з урахуванням уточнення позовних вимог.

Вказує, що з 20.10.2020 до 29.02.2024, включно, позивачем надавалися послуги з постачання теплової енергії в нежитлові приміщення магазину змішаної торгівлі (назва згідно вивіски « ОСОБА_2 »), що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , та надавалися послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування.

Указаний магазин належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Підприємством з відповідача стягувалася заборгованість за спожиту теплову енергію та послуги, відповідно до рішень судів, а у справі № 2 а-44/12 визнано незаконним та скасовано рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на відключення магазину від централізованого опалення.

Листом від 23.10.2020 КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище направило ОСОБА_1 два екземпляри договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньо будинкової системи теплопостачання) на вказаний магазин.

Такий договір відповідач не уклала, зауважень до змісту надісланого договору або протоколу розбіжностей підприємство не отримувало, чим відповідачем порушено приписи п. 1 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Попри це відповідачу було надано відповідні комунальні послуги, які нею належним чином не оплачено, що обумовило звернення з цим позовом до суду про стягнення заборгованості.

Зазначає, що співвласники багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 дійшли згоди з підприємством щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у такому будинку згідно з протоколом зборів.

Відключення нежитлових приміщень магазину змішаної торгівлі « ОСОБА_2 », що знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 від централізованої системи теплопостачання технічно неможливо та у встановленому порядку не здійснювалося.

Станом на 29.02.2024 ОСОБА_1 за спожиту теплову енергію та послуги заборгувала підприємству за період з 20.10.2020 по 29.02.2024 основний борг 27 494,06 грн.,інфляційні втрати 229,60 грн. та три відсотки річних 714,01грн.за час прострочення оплати,а всього 28437,67 грн.

У свою чергу адвокат Трепак О.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про захист прав споживача, яким просив визнати протиправними дії КП «Теплокомуненерго» міста Монастирище щодо нарахування сум комунальних платежів за послуги з опалення за період з 20.10.2020 по 29.02.2024 у розмірі 17 833,11 грн. (без ПДВ) та зобов`язати підприємство виключити із нарахованих послуг з опалення указаний борг.

Вказує, що рішенням Монастирищенської міської ради від 19.06.2012 № 145 ОСОБА_1 надано дозвіл на відключення магазину змішаної торгівлі по АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення та влаштування індивідуального опалення, відповідно до якого 03.09.2012 демонтовано прилади опалення - регістри з перемичками. Отже в нежитловому приміщенні магазину відсутні системи опалення та відповідні послуги не надаються.

Таким чином КП «Теплокомуненерго» міста Монастирище, не надаючи послуг з постачання теплової енергії, безпідставно нарахувало плату на загальну суму17 833,11грн. (без ПДВ), а з ПДВ-21 399,73грн.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.07.2024 первісні позовні вимоги задоволено у повному обсязі з посиланням на обґрунтованість доводів позивача про невиконання споживачем своїх зобов`язань по оплаті отриманих послуг, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено з підстав того, що ОСОБА_3 самовільно та в непередбаченому законом порядку відключилася від системи централізованого опалення, отже має оплачувати надані їй послуги.

На вказане рішення представником ОСОБА_1 адвокатом Трепаком О.І. 05.08.2024 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги. В обґрунтування вказано на те, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є нечитабельним. У справі відсутні докази опублікування тексту договору з постачальником послуг. При цьому примірник такого договору підприємство направляло на невірну адресу споживача. Отже договірні правовідносини між сторонами у справі відсутні. Скаржник вважає, що нею на виконання рішення міської ради від 19.06.2012 про надання дозволу на відключення магазину від мереж централізованого опалення таке відключення було здійснено належним чином, свідками чого були, у тому числі і працівники підприємства, що надає послуги з опалення. У приміщенні магазину відсутні прилади опалення. Правомірність рішення про надання дозволу на відключення магазину від системи опалення не входить до предмету доказування у цій справі та вказане рішення вичерпало свою дію в момент виконання. ОСОБА_1 після скасування зазначеного рішення міської ради не було зобов`язано відновлювати теплопостачання в її магазині. Практика ВС щодо відключення приміщень від мереж централізованого теплопостачання в період дії чинних рішень органів місцевого самоврядування про надання дозволу на такі дії свідчить про правомірність таких відключень. Від`єднання ОСОБА_1 приміщення магазину від систем опалення на можливість обігріву багатоквартирного будинку, в якому такий магазин знаходиться, не вплинуло. ОСОБА_1 не вчиняла дій, які б свідчили про наявність в неї бажання отримувати послуги з опалення від позивача. ОСОБА_1 оплачувала надані послуги лише на загальнобудинкові потреби. Суд не мав підстав застосовувати Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, адже вони не були чинні на час відключення приміщення магазину від систем опалення.З урахуванням викладеного вище, Теплокомуненерго безпідставно нарахувало заборгованість за послуги, які надано фактично не було.

У відзивіна апеляційнускаргу відповідач -КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище просив суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що згідно з технічним паспортом на нежитлове приміщення власником магазину змішаної торгівлі по АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , розмір частки 1 / 1, загальна площа магазину 34,0 кв.м. (а. с. 11 12 том 1).

Такі ж відомості містить Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 369658286 від 13.03.2024 (а. с. 9 10 том 1).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про присвоєння нумерації житловим та нежитловим приміщенням по АДРЕСА_3 » № 60 від 27.02.2014 присвоєно нумерацію житловим та нежитловим приміщенням, зокрема, квартирним житловим будинкам по АДРЕСА_2 та 32 (а.с. 88 том 1).

Отже приміщення магазину, де позивачем КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище надаються послуги з централізованого опалення належить ОСОБА_1 , що при апеляційному перегляді справи під сумнів не ставиться.

Далі, рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 145 від 19.06.2012 надано дозвіл ОСОБА_1 на відключення магазину змішаної торгівлі по АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення та влаштування індивідуального опалення. ОСОБА_1 виготовити проект індивідуального опалення, який повинен відповідати вимогам ДБН, чинним нормативним документам та врахувати технічні умови служб міста і району (а.с. 181 том 1).

Акт приймання-передачі виконання робіт від 03.09.2012, згідно з яким підрядчик ТзОВ «Монастирищенський райагробуд» виконав та передав такі роботи: демонтував прилади опалення, що розміщені в магазині змішаної торгівлі по АДРЕСА_2 , а саме:регістр із сталевих труб (Ду 40мм) довжиною 0,80 м і висотою 0,45 м кількістю перемичок 12 шт., регістр із сталевих труб (Ду 40 мм) довжиною 0,54 м і висотою 0,45 м кількістю перемичок 6 шт, регістр із сталевих труб (Ду 40 мм) довжиною 0,80 м і висотою 0,45 м кількістю перемичок 6 шт, регістр із сталевих труб (Ду 40 мм) довжиною 0,39 м і висотою 0,45 м кількістю перемичок 3 шт.2. провів ізоляцію стояків Ду 20 мм 0 8,84 м та стояків Ду 15 мм 2,64 м(а.с. 182 том 1).

На підтвердження права ТОВ «Монастирищенський райагробуд» здійснювати даний вид робіт надано ліцензію Державної архітектурно будівельної інспекції України серії АВ № 590765 від 21.09.2011 та додаток до неї (а.с. 183 184 том 1).

Акт комісії від 10.09.2012, відповідно до якого у нежитловому приміщенні магазині змішаної торгівлі «Кошик», яке розміщене у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 демонтовані прилади опалення на замовлення власника нежитлового приміщення ОСОБА_1 .

У даному акті зазначено, що проєкт індивідуального опалення не виготовлено (а.с. 185 том 1).

Актом обстеження технічного стану нежитлового приміщення (будинку, квартири) № 29/04/01 від 29.04.2024, який виготовлено експертом-оцінювачем, встановлено, що інженерні комунікації відповідають технічному стану, після виконання робіт, які були проведені згідно з актом про прийняття - передачі робіт від 03.09.2012 ТзоВ «Монастирищенський райагробуд»; змін в інженерних комунікаціях не виявлено (а.с. 186 - 190 том 1).

З цих підстав ОСОБА_1 стверджує про відключення приміщення її магазину від системи централізованого опалення. Саме такі міркування покладено як в основу заперечень проти первісних позірних вимог у справі про стягнення заборгованості за послуги з опалення так і щодо зустрічних позовних вимог про зобов`язання надавача послуг не враховувати наявну заборгованість.

Далі, відповідно до листа Монастирищенського управління по експлуатації газового господарства № 334 від 19.08.2011 за адресою АДРЕСА_1 , приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власник ОСОБА_1 , індивідуальне опалення не встановлено, газопостачання припинено шляхом відрізання від газопостачальної мережі (а.с. 76 том 1).

Згідно з листом Монастирищенського РЕМ № 282 від 19.08.2011, станом на 18.08.2011 Монастирищенським РЕМ не видавалися технічні умови на встановлення електроопалювальної установки та не погоджувалося збільшення потужності, зазначеної в договорі за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власник ОСОБА_1 . Межа балансової належності, тобто точка продажу електроенергії встановлена на затискачах електролічильника, тому обстеження внутрішньо-квартирних мереж ними не проводиться, так як це поза їхньою компетенцією (а.с. 77 том 1).

З даних доказів вбачається, що засобами індивідуального опалення приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не обладнане.

Також постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27.12.2012 визнано протиправним та скасованорішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради№ 145 від 19.06.2012 «Про надання дозволу ОСОБА_1 на відключення магазину змішаної торгівлі « ОСОБА_2 », що по АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення та влаштування індивідуального опалення».

Дане рішення суду набрало законної сили.

Таким чином законної підстави для відключення приміщення ОСОБА_1 від системи централізованого теплопостачання не має.

При цьому Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою КМУ № 630 від 21.07.2005(які були чинні станом на 19.06.2012), врегульовували, щовідключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядоквідключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 (який був чинний станом на 19.06.2012)визначав процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.

Відповідно до п. 2.1.Порядку № 4 від 22.11.2005 для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до міжвідомчої Комісії, яка створюється органом місцевого самоврядування для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мережі ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних та технічних умов для виготовлення проєктної документації.

Згідно з п. 2.5., 2.6 Порядку № 4 від 22.11.2005відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Таким чином, відповідно до діючих на час відключення ОСОБА_1 нормативно-правових актів щодо відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, єдиною підставою для такого відключення є рішення міжвідомчої комісії, що оформлюється протоколом, щодо відключення від мереж ЦО, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проєктної документації.

Крім цього, діючим на час відключення ОСОБА_1 від мережі централізованого опалення Порядком № 4 від 28.11.2007, відключення окремого приміщення в житловому будинку не передбачено, як і не передбачено вирішення питання щодо відключення споживачів від мережі централізованого опалення виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування.

Іншими словами правових підстав для відключення окремого приміщення у багатоквартирному будинку, як у даному випадку, станом на червень 2012 року не існувало.

З урахуванням викладеного вище, не можна погодитися з апеляційними доводами скаржника у справі з посиланням на рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на відключення від систем централізованого опалення, адже це рішення саме по собі не може бути достатньою підставою для висновків про законність проведених дій щодо від`єднання приміщення споживача від централізованих мереж теплопостачання.

Саме у зв`язку з неправомірністю рішення органу місцевого самоврядування його й було скасовано судом з посиланням на відсутність правових підстав для його прийняття.

Аргументи скаржника про те, що правомірність рішення про надання дозволу на відключення магазину від системи опалення не входить до предмету доказування у цій справі та вказане рішення вичерпало свою дію в момент виконання, а також про те, що ОСОБА_1 після скасування зазначеного рішення міської ради не було зобов`язано відновлювати теплопостачання в її магазині, не можуть підтверджувати ту обставину, що станом на червень 2012 року законодавством не було передбачено можливості від`єднати одне єдине приміщення у багатоквартирному будинку, як у даній справі, від мереж централізованого опалення. Таким чином, навіть за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, таке відключення буде протиправним, а відтак самовільним.

З цих же підстав слід відхилити посилання скаржника на те, що у приміщенні її магазину відсутні прилади опалення, адже їх видалення без належних підстав не звільняє від оплати наданих послуг.

Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що практика ВС щодо відключення приміщень від мереж централізованого теплопостачання в період дії чинних рішень органів місцевого самоврядування про надання дозволу на такі дії свідчить про правомірність таких відключень, адже за обставин цієї справи законодавчо не було передбачено можливості відключати лише одне приміщення у багатоквартирному будинку від централізованих мереж опалення, отже рішення органу місцевого самоврядування не може підміняти законодавчі приписи та мати вище від них силу.

Аргументи про те, що від`єднання ОСОБА_1 приміщення магазину від систем опалення на технічну можливість обігріву багатоквартирного будинку, в якому такий магазин знаходиться, не вплинуло, слід оцінити критично, оскільки такі аргументи не спростовують самовільність відповідного відключення, а відтак і його протиправність.

Відповідно до змісту первісної позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла з 20.10.2020 до 29.02.2024, як за фактичну спожиту теплову енергію та послуги з обслуговування до укладення індивідуального договору.

Згідно з довідкою №567, виданою 10.08.2023 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради, послуги з постачання теплової енергії, абонентського та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання для усіх споживачів міста Монастирище та села Нове Місто, упродовж періоду з жовтня 2020 по квітень 2023 років, включно, надавалися комунальним підприємством «Теплокомуненерго» м. Монастирище, безперебійно та якісно (а.с. 17 том 1).

КП «Теплокомуненерго» на підтвердження обсягу (Гкал) послуг з постачання теплової енергії на опалення місць загального користування будинку, витрат на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та послуги з постачання теплової енергії магазину «Кошик» за 2020 - 2024 роки надало розподіл спожитих послуг з постачання теплової енергії для нежитлових приміщень магазину «Кошик» по АДРЕСА_1 та показники загально-будинкового засобу обліку теплової енергії багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 18 19, 21 том 1).

У період із 01.10.2020 до 29.02.2024 КП «Теплокомуненерго» міста Монастирище за встановленими тарифами щомісячно визначав обсяги і вартість фактично спожитих відповідачем у магазині теплової енергії та абонентського обслуговування і надсилав рахунки - фактури відповідачу на оплату цих послуг, які відповідачами не оплачені (а.с. 23 56 том 1).

Відповідно до банківських реєстрів, споживачі послуг, приміщення яких знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 сплачували кошти за отриманні послуги від КП «Теплокомуенерго» (а.с. 57 73 том 1).

Згідно з рішень Монастирищенської міської ради (а.с. 90, 91, 92, 93 том 1) з 2020 по 2024 роки було розпочато опалювальний сезон у місті та згідно з актами готовності теплового господарства до роботи в опалювальні періоди 2020 - 2024 підприємству надано дозвіл на початок опалювального періоду (а.с. 78-81 том 1).

Крім того, відповідно до актів фіксації подачі та припинення теплоносія за 2020 - 2024 роки підприємством перед початком та закінченням опалювального періоду зафіксовано факт подачі та припинення подачі теплової енергії в житловий будинок по АДРЕСА_2 з фіксацією показників лічильника, який на вказані періоди мав відповідну сертифікацію та пройшов державну повірку (а.с 82- 85).

Згідно з актом від 11.04.2023, 01.04.2023 елемент живлення загально-будинкового лічильника теплової енергії Ultraheat T 550 зав. номер 68642862 будинку по вул. І.Богуна вийшов з ладу. Протягом періоду з 01.04.2023 по 10.04.2023 включно, вказаний комерційний засіб обліку теплової енергії був непрацездатний (а.с. 22 том 1).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за період часу з 01.10.2020 до 29.02.2024 без укладення індивідуальних договорів фактично користувалася житлово-комунальними послугами з постачання теплової енергії та обслуговуванням внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування, що підтверджується довідкою № 567, виданої 10.08.2023 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради про надання за адресою споживача комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище безперебійно та якісно послуг з централізованого постачання теплової енергії, а тому, як споживач зобов`язана оплачувати фактично спожиті житлово-комунальні послуги.

Тарифи для приміщень різних категорій на території Монастирищенської міської ради у спірний період часу за який нараховується заборгованість були встановлені відповідними рішеннями міської ради (а.с. 94 111 том 1).

Наказами КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище № 39 від 01.09.2020, № 38 від 02.06.2021 встановлено плату за абонентське обслуговування (а.с. 112 113 том 1).

Тобто виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради було встановлено (та в послідуючому відкореговано) тарифи на теплову енергію, зокрема, для споживача ОСОБА_1 : рішенням від 31.08.2020 у розмірі 1 514,05 грн.; рішенням від 21.12.2020 у розмірі 1 710,67 грн.; рішенням від 23.09.2021 у розмірі 2 079,83 грн.; рішенням від 10.11.2021 у розмірі 5 616,18 грн.; рішенням від 22.12.2021 у розмірі 6 239,68 грн.; рішенням від 28.09.2022 у розмірі 6 950,67 грн. та у розмірі 6 239,68 грн.; рішенням від 24.10.2023 у розмірі 3 745,40 грн.; рішенням від 31.08.2023 у розмірі 7 036,69 грн.

Таким чином нарахування для ОСОБА_1 були здійснені в межах затверджених тарифів; у період дії мораторію на підвищення тарифів, підвищення тарифів на послуги з теплопостачання не застосовувались, а тому доводи відзиву на позов та зустрічного позову в цій частині є необґрунтованими.

Відповідні правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі викладених вище фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК Україниусі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, оскільки нежитлове приміщення відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, а внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною, вона зобов`язана нести витрати з теплопостачання, утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.

Згідно ст. 162 ЖК України у будинках (квартирах), що належить громадянинові наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Оскільки ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення магазину змішаної торгівлі, що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку, що по АДРЕСА_2 , який у встановленому законодавством порядку не відключений від внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а тому відповідно до ст. 162 ЖК України вона зобов`язана брати участь у витратах по утриманню нежитлового приміщення та є споживачем житлово-комунальних послуг, а тому зобов`язана брати і участь в оплаті послуг за теплопостачання, технічне та абонентське обслуговування, а тому нарахування КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище споживачу ОСОБА_1 за послуги з теплопостачання та обслуговування є законними.

Так основні засади організаційних, господарських відносин, що виникаютьу сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, визначеніЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі пунктом 1 частини першоїстатті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другоїстатті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже пунктом 5 частини другоїстатті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі правові висновки викладено в постанові ВС від 25.03.2024 у справі №462/1232/23.

Відтак усі аргументи скаржника у справі стосовно не укладення з тих чи інших причин договору про надання комунальних послуг не можуть свідчити про відсутність у особи-споживача обов`язку оплатити такі послуги.

Згідно з ч. 1 ст.901 ЦК Українипередбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст.19,25 ЗУ «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості в судовому порядку.

Позивач за первісним позовом, пред`являючи вимоги про стягнення основної суми боргу, просив у тому числі, стягнути інфляційні втрати в розмірі 229,60 грн. та три проценти річних від простроченої суми 714,01 грн.

Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком інфляційних витрат та трьох відсотків річних на суму заборгованості 27 494,06 грн. за період з 01.10.2020 до 29.02.2024, інфляційні витрати становлять 229,60 грн. та 3% річних за період становлять 714,01 грн.

Оскільки, відповідач за первісним позовом не своєчасно здійснювала оплату за послуги з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.10.2020 до 29.02.2024 у неї утворилась заборгованість у сумі 27 494,06 грн., на яку згідно ч. 2ст. 625 ЦК Українибуло правомірно нараховано інфляційні втрати у розмірі 229,60 грн. та 3% річних у сумі 714,01 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Отже при розгляді справи встановлено, що позивач за первісним позовом в повному обсязі виконав свої зобов`язання по наданню послуг, однак відповідач за первісним позовом належним чином зобов`язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.10.2020 до 29.02.2024 в розмірі 27 494,06 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 по нежитловому приміщенню магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , яка має бути стягнута у судовому порядку.

Також суд у цій справі обґрунтовано зауважив, що вимоги за зустрічним позовом про визнання протиправними дії КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище щодо нарахування сум комунальних платежів за послуги з опалення нежитлового приміщення та зобов`язання здійснити відповідні перерахунки заборгованості не підлягають до задоволення, оскільки, як було встановлено, послуги з постачання теплової енергії фактично надавалися, відсутність укладеного договору між сторонами не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від оплати послуги, приміщення відповідача у встановленому порядку від централізованих мереж відключене не було.

Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що ОСОБА_4 оплачувала надані послуги лише на загальнобудинкові потреби, так як вона мала зобов`язання і по оплаті послуг з опалення в її приміщенні, про що вказано вище.

Не можна погодитися з доводами скаржника про те, що суд у цій справі не мав підстав застосовувати Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, оскільки вони не були чинні на час відключення приміщення магазину від систем опалення, так як приписи таких правил застосовуються щодо врегулювання питань оплати отриманих послуг за період коли виникла заборгованість (01.10.2020 до 29.02.2024), а не щодо відключення приміщення від централізованих систем опалення у 2012 році.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.07.2024 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.07.2024 у даній цивільній справі залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 04.09.2024.

Суддя-доповідач

Судді