Рішення

від 22.08.2024 по справі 910/6149/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.08.2024Справа № 910/6149/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ)

про стягнення 4 051 085,09 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Процун О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 4 051 085,09 грн, з яких: 3 999 600,00 грн заборгованості за договором поставки №53-122-01-23-14052 від 17.11.2023, 40 120,11 грн інфляційних втрат та 11 364,98 грн 1% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.06.2024.

17.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він частково визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та просив повернути позивачу 50% сплаченого судового збору, заперечував проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних, просив розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

18.06.2024 позивачем подано відповідь на відзив.

24.06.2024 позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

25.06.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2024.

08.07.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 53 323,00 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

08.07.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

09.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.08.2024.

20.08.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання 22.08.2024 представник позивача не з`явився. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 53 323,00 грн, визнав позовні вимоги про стягнення решти основного боргу та просив повернути позивачу 50% сплаченого судового збору, заперечував проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних, просив розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

22.08.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"), правонаступником якого є відповідач (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (Постачальник) було укладено договір №53-122-01-23-14052, за умовами п. п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток №1 до даного Договору). Предметом поставки по даному договору є продукція: 43260000-3 (Екскаватор-навантажувач JCB ЗСХ SITEMASTER (комплектація Powershift)), яка передбачена специфікацією №1 (додаток №1 до даного Договору), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначаються в специфікації №1, додаток 1 до Договору, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. п. 2.1. - 2.3. Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 3 333 000,00 грн, крім того ПДВ 666 600,00 грн. Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 3 999 600,00 грн. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору продукція поставляється в строк по 30.11.2023 на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010".

Пунктами 6.1. - 6.4. Договору передбачено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 20 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ HAЕK 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика. Сторонами погоджено, що у разі, якщо Постачальник не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін та це призведе до втрати у Замовника права на нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, Замовник в односторонньому порядку зменшує вартість поставленої продукції за договором на суму ПДВ, яка не була підтверджена податковою накладною відповідно до вимог ПКУ, та проводить розрахунок протягом 45 календарних днів з моменту втрати права на такий податковий кредит. Постачальник зобов`язаний скласти належним чином оформлену податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, встановленого п. 201.10 ПКУ.

Відповідно до п. 8.4. Договору датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2023, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, шо передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1. Договору).

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято без зауважень товар - Екскаватор-навантажувач JCB 3CX SITEMASTER (серійний номер JCB3CX4TTP3204777) вартістю 3 999 600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 28.11.2023 №23271, довіреністю від 22.11.2023 №1/704 та Актом приймання-передачі від 28.11.2023 №КМ-00023271.

За фактом поставки позивач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну від 28.11.2023 №2350, що підтверджується квитанцією від 15.12.2023 №9342723812.

Як зазначає позивач, отримання продукції відбулось 28.11.2024, тож враховуючи строк, визначений пунктом 7.1.1 СОУ НАЕК 038:2021 на проведення вхідного контролю (30 робочих днів) та з огляду на відсутність зауважень щодо якості продукції, проведення вхідного контролю повинно було відбуватись з 29.11.2023 по 09.01.2024.

Відповідно до пункту 10.5 СОУ НАЕК 038:2021 оформлення, реєстрація та підписання звітних документів має здійснюватися протягом 3 робочих днів після завершення роботи комісії з ВК на етапах ВК-1, ВК-2 і у разі проведення ВК-3.

Відповідно до пунктів 10.4 та 10.10 СОУ НАЕК 038:2021 до звітних документів відноситься "Ярлик на придатну продукцію".

Отже "Ярлик на придатну продукцію", з урахуванням строків, зазначених у пункті 10.5 СОУ НАЕК 038:2021 (3 робочі дні), відповідач повинен був оформити у період з 10.01.2024 по 12.01.2024.

Враховуючи відведений п. 6.1. Договору строк на проведення оплати у 20 календарних днів, з дати оформлення ярлика на придатну продукцію, кінцевим терміном оплати за поставлений товар є 01.02.2024.

У той же час відповідач оплату отриманого товару у визначений Договором строк не здійснив, сплативши на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 53 323,00 грн лише 25.06.2024 платіжною інструкцією №5959.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем було сплачено позивачу 53 323,00 грн, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення цих коштів, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При цьому решта вартості поставленого товару в сумі 3 946 277,00 грн залишається несплаченою, що визнається відповідачем.

Як передбачено положеннями частин 1, 4 статті 191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).

Судом встановлено, що визнання позову в частині основного боргу уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам статті 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відтак суд дійшов висновку про прийняття визнання відповідачем позову.

Як вказує позивач, у зв`язку з порушенням відповідачем встановлених строків розрахунків за поставлений товар по Договору, ним нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 40 120,11 грн інфляційних втрат та 11 364,98 грн 1% річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що розмір процентів річних, які Постачальник має право стягнути з Замовника на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію, становить 1% від суми простроченого грошового зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум 1% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

При цьому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правильність визначення позивачем періодів прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання відповідно до СОУ НАЕК 038:2021 та п. 6.1. Договору.

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За частиною 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені при розгляді даної справи обставини, прийняття визнання відповідачем позовних вимог про стягнення суми основного боргу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 946 277,00 грн заборгованості, 40 120,11 грн інфляційних втрат та 11 364,98 грн 1% річних є обґрунтованими та доведеними, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення 53 323,00 грн суд закриває провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У той же час відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із прийняттям визнання відповідачем позову в частині суми основного боргу, 50% сплаченого позивачем судового збору за розгляд такої вимоги підлягає поверненню йому з Державного бюджету України за відповідною ухвалою суду, яку слід постановити після набрання даним рішенням законної сили.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення на 6 місяців, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Покладені в основу даної заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду твердження, по суті, зводяться до відсутності коштів та складною ситуацією в енергетичному секторі економіки у зв`язку з війною.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому відповідачем не обґрунтовано можливості покращення його фінансового стану та не надано доказів дійсної можливості належного виконання рішення суду щомісячними платежами протягом 6 місяців, відтак суд відмовляє в задоволенні означеного клопотання відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/6149/24 в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 53 323,00 грн.

2. Прийняти Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" про стягнення 3 999 600,00 грн.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, місто Київ, вулиця Петропавлівська, будинок 54-А; ідентифікаційний код 32828388) 3 746 277 (три мільйони сімсот сорок шість тисяч двісті сімдесят сім) грн 00 коп. заборгованості, 40 120 (сорок тисяч сто двадцять) грн 11 коп. інфляційних втрат, 11 364 (одинадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 98 коп. 1% річних та 30 769 (тридцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн 28 коп. судового збору.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, місто Київ, вулиця Петропавлівська, будинок 54-А; ідентифікаційний код 32828388) з Державного бюджету України 29 997 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 00 коп. судового збору, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

6. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.09.2024.

Суддя Т.М. Ващенко