Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/6923/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/6923/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіні Булава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція"

про стягнення 98355,06 грн,

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селіні Булава" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" про стягнення 98355,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди обладнання № 08-09/2021 від 08.09.2021.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.06.2024 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 10.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6923/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

08.07.2024 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує, оскільки, сторонами не було погоджено ведення електронного документообігу, а тому отримання відповідачем спірних актів (в електронному вигляді) на підписання, позивачем не доведено.

16.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує заперечення відповідача, оскільки, укладеним між сторонами договором обумовлено електронний документообіг. Обов`язок оформлення первинних документів в паперовому вигляді виникає лише в разі неможливості іншої сторони скріпити електронні документи ЕЦП. Про неможливість використання стороною ЕЦП, контрагент має бути повідомлений.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селіні Булава" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" (орендар) укладено договір оренди обладнання № 08-09/2021, відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування з обов`язком повернути, будівельне та/або інше обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця.

Найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності), вартість, ціна послуг оренди по кожній одиниці обладнання та інше погоджується сторонами та зазначається в протоколі погодження істотних умов оренди, який є невід`ємною частиною цього договору, та який сторони зобов`язуються підписувати в кожному випадку передачі в оренду обладнання за цим договором. Форма протоколу наведена у додатку № 1 до даного договору (п. 1.2. Договору).

В п. 3.2. Договору сторони погодили, протокол, підписаний та скріплений печаткою орендаря, є результатом дійсності вчинення сторонами процедури замовлення-акцептування, підтвердженням факту досягнення сторонами всіх істотних умов договору.

Відповідно до п. 3.4., 3.12 Договору факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписами уповноважених представників сторін акту приймання-передачі обладнання згідно встановленої у додатку № 2 до цього договору форми, який засвідчує факт та фіксує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю, та інші умови, які сторони вважають необхідними узгодити. З моменту передачі обладнання орендарю та підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання, орендодавець вважається таким, що повністю виконав власні зобов`язання щодо передачі обладнання.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у протоколі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом прийому-передачі та закінчується датою повернення обладнання за актом повернення, форма якого наведена в додатку № 4 до цього договору (п. 4.1. Договору).

Згідно з п. 4.2. Договору строк оренди кожної одиниці обладнання за цим договором погоджується в протоколі до цього договору.

Обладнання повертається орендарем за актом повернення на складі орендодавця або орендаря, адреса якого зазначається в протоколі, в день закінчення строку оренди обладнання, узгодженого сторонами в протоколі до цього договору, а у випадку, якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на визначений строк - в день визначений орендарем або в день закінчення строку дії договору, в залежності, що настане раніше (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.13. Договору підтвердженням факту повернення орендованого обладнання орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт повернення, в тому числі той, який складений відповідно до п. 5.12 даного договору.

Послуги з оренди обладнання за даним договором вважаються надані належним чином в момент підписання сторонами акту наданих послуг. Акт наданих послуг підписується сторонами щомісячно в останній день місяця, в якому надавались послуги оренди або в останній день оренди, якщо оренда здійснювалась щодобово або потижнево (п. 5.16, 5.17. Договору).

Пунктом 6.1., 6.2 Договору визначено, що орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.4 договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.1 договору. Період розрахунків орендної плати становить один календарний місяць. Орендна плата нараховується на підставі визначеного орендодавцем тарифу за добу встановленому за добу оренди одиниці обладнання. За погодженням сторін, орендна плата може бути визначена за добу, тиждень або місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок.

В п. 6.6. Договору сторони погодили, що орендар вносить орендну плату в порядку визначеному Договором та/або Актом приймання-передачі, в наступному порядку: у випадку, якщо строк оренди складає менше календарного місяця, то орендна плата вноситься попередньо за весь період оренди, після підписання цього Договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду; у випадку, якщо строк оренди становить більше ніж один календарний місяць, то орендна плата вноситься попередньо за період до кінця поточного календарного місяця, в якому було фактично отримано обладнання та за наступний календарний місяць оренди. За кожний наступний період розрахунків орендна плата вноситься попередньо: в строк не пізніше ніж 2 (два) робочих дні до початку такого періоду розрахунків.

Не внесення попередньої орендної плати в повному обсязі за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин за цим договором стосовно певного об`єкта оренди, користування яким попередньо не сплачено. Якщо орендар не сплатив попередню оплату за період розрахунків і продовжує користуватись обладнанням, він вважається таким, що прострочив цей платіж. В такому випадку санкції за несвоєчасний розрахунок за договором нараховуються на орендаря з першого дня попередньо не оплаченого періоду розрахунків (п. 6.7. Договору).

Орендна плата вноситься орендарем виключно в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов договору і відповідного протоколу до нього. Встановлення та направлення орендодавцем рахунку та акту виконаних робіт (наданих послуг) на будь-які послуги, що були надані в межах даного договору для підписання орендарю, здійснюється виключно для упорядкування бухгалтерського обліку сторін договору. З урахуванням того, що сторонами визначено строк оренди та порядок сплати орендних платежів, а також вартість оренди обладнання за конкретний період, то неотримання орендарем рахунку та/або акту виконаних робіт не є підставою для несплати орендарем орендної плати. Орендар самостійно згідно погоджених умов (в строк) п. 6.6 договору та/або умов відповідного протоколу, розраховує та сплачує орендну плату, інакше буде вважатись таким, що прострочив платіж (п. 6.9 Договору).

Відповідно до п. 6.10 договору орендна плата не включає в себе витрати на: доставку; монтаж; нагляд за проведенням монтажних робіт; завантаження/розвантаження; ремонт обладнання, який виник з вини орендаря; витрачені орендарем енергоносії, паливно-мастильні та витратні матеріали, необхідні для належної експлуатації обладнання. Вказані послуги можуть бути надані орендарю за окрему плату на підставі відповідного договору або окремо виставленого рахунку орендодавця.

Згідно п. 6.15 договору всі оплати по договору здійснюються в національній валюті - гривня. Сума, що підлягає сплаті в гривнях у виконання даного договору, визначається шляхом перерахунку валютного еквівалента до гривні по курсу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення платежу.

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022 включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії договору, а в частині грошових зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати та всіх інших зобов`язань по даному договору - до повного виконання зобов`язань. (п. 15.1 договору).

22.09.2021 сторонами було підписано протокол № 22-09/2021 погодження істотних умов, яким вони обумовили передачу в оренду строком на 30 діб наступного обладнання: Haulotte СЕ 102349 у кількості 1 штука, Haulotte СЕ 136405 у кількості 1 штука, Skyjack 10000799 у кількості 1 штука. Також сторонами обумовлено вартість оренди та вартість орендованого майна і порядок розрахунків та місце передачі майна в оренду.

Зазначене у протоколі № 22-09/2021 від 22.09.2021 майно було передано позивачем відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання № 22-09/2021-02 від 29.09.2021.

Як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідача передане в оренду майно було повернуто з оренди наступним чином: Haulotte СЕ 102349 повернуто на підставі акту повернення обладнання № 02 від 08.10.2021; Haulotte СЕ 136405 повернуто на підставі акту повернення обладнання № 11/07-03 від 11.07.2022 зі складанням акту огляду технічного стану обладнання № 11/07-03-01 від 11.07.2022 (техніка потребує мийки); Skyjack 10000799повернуто на підставі акту повернення обладнання № 01 від 30.09.2021.

Акти повернення не містять підпису орендаря, проте у відзиві, відповідач не заперечував викладених позивачем обставин щодо повернення орендованого майна за означеними актами.

05.10.2021 сторонами було підписано протокол № 05-10/2021-01 погодження істотних умов, яким вони обумовили передачу в оренду строком на 26 діб наступного обладнання: Genie GS4615С-15244 у кількості 1 штука. Також сторонами обумовлено вартість оренди та вартість орендованого майна і порядок розрахунків та місце передачі майна.

Зазначене у протоколі № 05-10/2021-01 від 05.10.2021 майно було передано позивачем відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання № 05-10/2021-02 від 05.10.2021.

Як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідача передане в оренду майно було повернуто з оренди наступним чином: Genie GS4615С-15244 повернуто на підставі акту повернення обладнання № 11/07-02 від 11.07.2022 зі складанням акту огляду технічного стану обладнання № 11/07-02-01 від 11.07.2022.

У відзиві, відповідач не заперечував викладених позивачем обставин щодо повернення орендованого майна за означеним актом.

04.11.2021 сторонами було підписано протокол № 04-11/2021-01 погодження істотних умов, яким вони обумовили передачу в оренду строком на 10 діб наступного обладнання: Noblelift 90190800015 у кількості 1 штука. Також сторонами обумовлено вартість оренди та вартість орендованого майна, місце передачі майна та строки оплати орендної плати.

Зазначене у протоколі № 04-11/2021-01 від 04.11.2021 майно було передано позивачем відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання № 04-11/2021-01 від 04.11.2021.

Як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідача передане в оренду майно було повернуто з оренди наступним чином: Noblelift 90190800015 повернуто на підставі акту повернення обладнання № 11/07-01 від 11.07.2022 зі складанням акту огляду технічного стану обладнання № 11/07-01-01 від 11.07.2022 (техніка потребує мийки; для зняття техніки з відмітки +18 знадобилось викликати додаткову спецтехніку, додатковий рахунок № 330 від 11.07.2022 та акт № 347 від 11.07.2022 буде наданий на суму 2688,00 грн з ПДВ).

Акти повернення та технічного огляду не містять підпису орендаря, проте у відзиві, відповідач не заперечував викладених позивачем обставин щодо повернення орендованого майна за означеними актами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було дотримано вимоги щодо оплати орендної плати при отриманні майна в оренду. Обставини щодо виставлення рахунків, складення та підписання актів надання послуг та їх оплати підтверджено долученими до матеріалів справи первинними документами.

Як зазначають сторони, наразі спірними залишаються послуги, зазначені в рахунках на оплату: № 75 від 31.01.2022 на суму 63840,00 грн, № 185 від 28.02.2022 на суму 111,60 грн, № 203 від 31.03.2022 на суму 108,00 грн, № 330 від 11.07.2022 на суму 2688,00 грн

та актах надання послуг № 128 від 28.02.2022 на суму 63840,00 грн, № 240 від 31.03.2022 на суму 111,60 грн, № 281 від 30.04.2022 на суму 108,00 грн, № 437 від 11.07.2022 на суму 2688,00 грн.

Загальна вартість послуг, згідно перелічених актів та рахунків становить 66747,60 грн.

Зазначені вище акти підписані ЕЦП з боку позивача, підпис відповідача на них відсутній, міститься відмітка "документ доставлено контрагенту". Крім того, акт № 437 від 11.07.2022 був направлений відповідачу разом із претензією.

Відповідач зазначив, що він не отримував спірні акти, оскільки, не зобов`язаний вести електронний документообіг.

Проте, згідно п. 5.18 договору після закінчення надання послуг оренди (або ж звітного періоду) готує та передає на підписання орендарю два примірники акту наданих послуг. Акт наданих послуг мають бути надані орендарю в електронному вигляді та підписані сторонами з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП), в порядку встановленому чинним законодавством України. Орендар зобов`язаний підписати акти з використанням власного ЕЦП протягом 10 календарних днів. Якщо орендар протягом 10 календарних днів не підписав акти та не передав їх в електронному вигляді орендодавцю, не надавши при цьому письмову вмотивовану відмову від такого підписання, акт виконаних робіт вважається підписаним орендарем в день його направлення орендарю.

Відповідно до п. 5.19 договору якщо сторона з будь-яких причин не має змоги використовувати власний ЕЦП та обмінюватись актами наданих послуг в електронному вигляді, то така сторона зобов`язана негайно повідомити про такі обставини іншу сторону договору та діяти в порядку визначеному в п. 5.20 договору.

Якщо орендар не використовує в своїй діяльності ЕЦП акти наданих послуг, орендодавець готує та передає на підписання орендарю два примірники акту наданих послуг в паперовому вигляді. Орендар зобов`язаний протягом одного робочого дня з дня отримання таких актів в паперовому вигляді, розглянути та підписати вказані акти або надати письмові мотивовані заперечення до нього. Після підписання орендар протягом 2 робочих днів передає один примірник підписаного акту орендодавцю (особисто, поштою, кур`єром, інше). У випадку наявності у орендаря зауважень (заперечень) до наданих послуг, такі недоліки усуваються орендодавцем протягом 2 робочих днів з моменту отримання письмових мотивованих зауважень від орендаря. Після усунення недоліків погодження акту відбувається в порядку, встановленому цим пунктом договору. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду орендодавець не отримає підписаний орендарем примірник атів або обґрунтованої відмови, акт вважається підписаним в день складання такого акту, а послуги оренди такими, що надані належним чином.

Отже, сторонами в договорі було обумовлено саме складення актів в електронному вигляді та підписання їх шляхом накладання ЕЦП. Відповідач не надав суду доказів того, що він не використовує в своїй діяльності ЕЦП чи, що він повідомляв позивача про неможливість підписання актів шляхом накладення ЕЦП.

Відповідно до ст. 627 ЦК України Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умови договору обов`язкові для обох контрагентів, а тому відповідач був зобов`язаний повідомити позивача про те, що він не використовує ЕЦП в своїй діяльності, або, що він не може підписати первинні документи за допомогою ЕЦП.

Крім того, п. 6.9 договору сторони визначили, що з урахуванням того, що сторонами визначено строк оренди та порядок сплати орендних платежів, а також вартість оренди обладнання за конкретний період, то неотримання орендарем рахунку та/або акту виконаних робіт не є підставою для несплати орендарем орендної плати. Орендар самостійно згідно погоджених умов (в строк) п. 6.6 договору та/або умов відповідного протоколу, розраховує та сплачує орендну плату, інакше буде вважатись таким, що прострочив платіж.

Оскільки, умовами договору чітко обумовлено розмір орендної плати, строк її внесення та порядок оплати, обставини щодо направлення (чи не направлення) і підписання (чи не підписання) відповідачем актів за договором в електронному чи паперовому вигляді, не впливають на його обов`язок виконати свої грошові зобов`язання у визначений сторонами в договорі строк та розмірі. Доказів того, що відповідач посилався на неналежну якість наданих позивачем послуг, суду надано не було. А отже не підписання актів з боку відповідача без висловлення зауважень щодо якості та обсягу та періоду наданих послуг не можуть бути підставою для не сплати вартості оренди, згідно погоджених сторонами умов договору.

Отже, не залежно від отримання чи не отримання відповідачем актів, він зобов`язаний був оплачувати орендну плату.

В спірних актах нараховано орендну плату за користування: Noblelift 90190800015, Genie GS4615С-15244, Haulotte СЕ 136405 за період з 31.01.2022-30.04.2022, тобто за період перебування орендованого майна у відповідача. Щодо вартості послуг автокрана (не входять в орендну плату), які зазначені в акті № 437 від 11.08.2022 у розмірі 2688,00 грн, то означений акт направлявся відповідачу разом з претензією (докази наявні в матеріалах справи). Будь-які зауваження щодо зазначених послуг відповідачем висловлені не були.

Отже, матеріалами справи підтверджено надання відповідачу послуг на загальну суму 66747,60 грн. Відповідач частково оплатив вартість вказаних послуг у сумі 13840,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 166 від 08.02.2022.

Тобто вартість неоплачених послуг становить 52907,60 грн

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або доказів сплати заборгованості за Договором відповідач суду не надав.

Отже, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем наявність заборгованості за надані послуги у відповідача за договором № 08-09/2021 від 08.09.2021 у розмірі 52907,60 грн, в зв`язку з чим позовні вимоги визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у цій частині.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13408,09 грн за період з 11.07.2022 по 11.01.2023, штраф у розмірі 21163,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 9.2 договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань сторона, яка допустила таке прострочення, зобов`язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час такого прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до п. 9.2.1 договору у випадку, якщо про строчка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів - орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40% від місячної орендної плати.

Судом встановлено прострочення відповідача щодо оплати вартості наданих послуг на суму 52907,60 грн протягом більше як 15 календарних днів, а отже вимоги позивача про стягнення пені та штрафу є обгрунтованими.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд встановив їх обґрунтованість, відповідність умовам Договору та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим визнає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача сум пені у розмірі 13408,09 грн та штрафу у розмірі 21163,04 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2990,05 грн за період з 11.07.2022 по 28.05.2024 та втрати від інфляції у розмірі 7886,28 грн за період з липня 2022 по квітень 2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв`язку з чим заявлені позивачем вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 7886,28 грн та 3% річних у розмірі 2990,05 грн є правомірними.

Отже, враховуючи наведене та відсутність заперечень відповідача проти здійснених позивачем нарахувань пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, ненадання останнім контррозрахунку таких нарахувань, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у даній частині.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, дослідивши подані в матеріали справи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіні Булава" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Водночас, у позовній заяві заявлено також про покладення на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу на суму 12000,00 грн до матеріалів справи долучено: договір № 7/24 про надання правничої допомоги від 21.04.2024, додаток № 3 від 27.05.2024 до договору № 7/24 про надання правничої допомоги від 21.04.2024, рахунок № 12 від 27.05.2024, акт приймання-передачі від 28.05.2024, платіжну інструкцію від 29.05.2024 № 2872, детальний опис наданих послуг правничої допомоги.

Так, матеріали справи містять докази представництва інтересів позивача адвокатом Шевчуком Д.І., повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ № 1633242 від 13.06.2024 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.11.2021 серії КС № 10345/10).

У додатку № 3 від 27.05.2024 до договору № 7/24 про надання правничої допомоги від 21.04.2024 позивачем та адвокатом Шевчуком Д.І. погоджено вартість послуг останнього - 12000,00 грн, які підлягають сплаті позивачем у такому порядку: 50% вартості послуг, що становить 6000,00 грн, сплачуються до подання позовної заяви, а решта 50% - протягом 5 днів з моменту проголошення Господарським судом міста Києва рішення по справі.

На виконання вказаних домовленостей позивач сплатив адвокату кошти у розмірі 6000,00 грн (платіжна інструкція від 29.05.2024 № 2872).

При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

У даному випадку гонорар адвоката за надання правової допомоги погоджений сторонами в Договорі у фіксованому розмірі, а саме - 12000,00 грн. Цей же розмір правової допомоги заявлено до стягнення з відповідача.

Водночас, у долученому до позову детальному розрахунку наданих адвокатом послуг конкретизовано вказану вище вартість послуг наступним чином:

1) підготовка до розгляду справи, аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій - 4000,00 грн;

2) складання, оформлення позовної заяви, складання інших процесуальних документів - 4000,00 грн;

3) представництво інтересів позивача у Господарському суді міста Києва - 4000,00 грн.

Суд не вбачає надання адвокатом позивачу окремо послуги: представництво інтересів позивача у Господарському суді міста Києва у сумі 4000,00 грн. Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що вартість дійсно наданих адвокатом послуг з представництва уже включена в п. 2 - складання, оформлення позовної заяви та інших процесуальних документів. Будь-які інші послуги представництва в суді адвокатом не надавались, докази зворотного відсутні.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Оцінивши у порядку ст. 86 ГПК України надані позивачем докази витрат на послуги адвоката, враховуючи розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, а також відсутність необхідності у поданні позивачем будь-яких інших заяв по суті справи, клопотань, пояснень тощо, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат у розмірі 3000,00 грн за представництво інтересів позивача у Господарському суді міста Києва.

Отже, з огляду на відсутність заперечень відповідача проти визначеного розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений ним час, обґрунтованість поданих адвокатом процесуальних документів, зважаючи на задоволення позовних вимог, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" (01054, м. Київ, вул. Франка Івана, 15-А, ідентифікаційний код 38619176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіні Булава" (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 16, , ідентифікаційний код 42067209) суму основного боргу у розмірі 52907 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот сім) грн 60 коп., пеню у розмірі 13408 (тринадцять тисяч чотириста вісім) грн 09 коп., штраф у розмірі 21163 (двадцять одну тисячу сто шістдесят три) грн 04 коп., 3% річних у розмірі 2990 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн 05 коп., втрати від інфляції у розмірі 7886 (сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 28 коп., судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко