Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/16006/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/16006/23За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР К" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/16006/23;

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР К"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 3874942,70 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Шевченко І.Л.,

від відповідача - Акуленко А.В.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР К" (далі - позивач) заборгованості за договором №1784/01 від 28.12.2019 разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань оплатити поставлено йому електроенергію за період з жовтня 2021 року по липень 2023 року.

У судовому засіданні 08.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР К" 3871896,42 грн боргу, а також 58078, 45 грн судового збору.

У судовому засіданні 08.04.2024 представник позивача заявив усне клопотання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, зазначивши, що докази які підтверджують розмір понесених ним судових витрат будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Через систему "Електронний суд" 15.04.2024 від позивача надійшла заява від 12.04.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/16006/23. У поданій заяві останній просить суд покласти на відповідача - 300000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 16.04.2024 вище вказану заяву позивача прийнято до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

18.04.2024 від відповідача надійшли письмові заперечення проти заяви позивача про розподіл судових витрат.

Через загальний відділ діловодства суду 23.05.2024 надійшла ухвала ПАГС про витребування матеріалів справи №910/16006/23 для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024.

Ухвалою суду від 27.05.2024 зупинено провадження у справі №10/16006/23 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін, матеріали справи №910/16006/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 19.08.2024 поновлено провадження з розгляду заяви про розподілу судових витрат, призначено судове засідання на 04.09.2024.

У судовому засідання 04.09.2024 представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача просив суд відмовити у її задоволенні.

Дослідивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також докази надані з нею, та приймаючи до уваги заперечення відповідача суд зазначає про наступне.

У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 300000 грн витрат понесених ним на послуги адвоката під час розгляду даної справи, на підтвердження своїх витрат надає такі докази:

- Договір про надання юридичної допомоги №461 від 29.05.2023 укладений між позивачем та АО «Адвокатська компанія «Соколовський і партнери»;

- ордер АІ №14786921;

- акт про надання юридичної допомоги від 10.04.2024;

- звіт з виконання робіт від 10.04.2024;

- платіжні інструкції: №922 від 30.05.2024 на суму 75100 грн, №1026 від 27.06.2023 на суму 74900 грн, №1058 від 27.07.2023 на суму 75400 грн, №1092 від 28.08.2023 на суму 77500 грн, №1128 від 25.09.2023 на суму 75900 грн, №1160 від 25.10.2023 на суму 71200 грн;

- рахунки на оплату: №33 від 29.05.2023, №40 від 27.06.2023, №45 від 27.07.2023, №52 від 28.08.2023, №55 від 25.09.2023, №63 від 25.10.2023.

За умовами п. 4.1 Договору про надання юридичної допомоги №461 від 29.05.2023 вартість юридичної допомоги, що надається Адвокатською компанією складає 450000 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору про надання юридичної допомоги №461 ним було перераховано на рахунок Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і партнери» 450000 гривень. З яких, за оцінкою адвоката, безпосередньо судові витрати, пов`язані з розглядом справи склали 300000 грн.

Відповідно до акта про надання юридичної допомоги від 10.04.2024 Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Соколовський і партнери» було надано позивачу такі послуги: досудова підготовка до справи, формування правової позиції в спорі, підготовка позовної заяви та всіх доказів, аналіз відзиву на позов, підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог, аналіз судової практики, аналіз та перевірка клопотань поданих відповідачем, участь у судових засіданнях.

У звіті з виконаних робіт від 10.04.2024 наведено більш конкретний перелік вчинених адвокатом дії та час витрачений на їх виконання, загалом було витрачено 72 години 10 хвилин.

Відповідач заперечуючи проти заявленої позивачем до стягнення суми на витрати послуг адвоката під час розгляду цього спору зазначає, що жоден із поданих позивачем документів не є доказом понесення ТОВ «Солар К» витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, адже такі документи не містять будь-яких відомостей про представництво інтересів ТОВ «Солар К» у справі № 910/16006/23 за позовом ТОВ «Солар К» до ДП «Гарантований покупець» про стягнення вартості електричної енергії за договором від 28.12.2019 № 1784/01 за період жовтень 2021 року та лютий-липень 2023 року. Зокрема, зазначені документи не містять ані номера справи в якій надавалась правнича допомога, ані будь-які інші ідентифікуючі ознаки, за змістом яких було б за можливе установити взаємозв`язок між справою № 910/16006/23 та наданням правничої допомоги зі сторони АО «АК «Соколоський і партнери» у межах договору від 29.05.2023 № 461.

Відповідач також вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката позивача не співмірний зі складністю справи, обсягом наданої правової допомоги, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (наданих послуг).

На думку відповідача, при вирішенні питання щодо стягнення з нього заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у спірному розмірі слід врахувати, що категорія даної справи, у тому числі з огляду на вже сформовану судову практику, не є складною і не потребує значних зусиль щодо представництва інтересів позивача у цій справі, оскільки на розгляді господарських судів перебувало(-ває) значна кількість аналогічних справ за позовами виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом до Гарантованого покупця про стягнення вартості відпущеної електричної енергії. Тобто правова позиція позивача у цій справі вже була сформована, а доказів здійснення представником позивача додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин до суду надано не було.

Крім того, на думку відповідача ця справа не є унікальною чи складною для адвоката, не потребувала ані нових знань, ані затрат часу та ресурсів в обсягах, наведених у спірній заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Адвокат обізнаний як щодо предмета спору, так і щодо специфічності спірних правовідносин.

Відповідач просить суд врахувати висновки зроблені Великої Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зокрема, відповідач вказує на тяжкий свій фінансовий стан та непокритий збиток який станом на 31.12.2023 складав 1,4 мільярди гривень.

Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд приймає до уваги висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі №910/7820/21, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання щодо покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу, судом взято до уваги, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебували та перебувають подібні за предметом спору з цією справою спори, у тому числі за цим же позивачем та відповідачем, але за різними договорами. Фактично практика по подібним спорам вже сформована судами та не є новою.

При цьому, суд враховує, що ціни позовних вимог у цій та подібних справах є великими, однак на предмет доказування це впливу не має, враховуючи, що доказова база у таких спорах складається частіше всього з договору, актів купівлі-продажу електроенергії та виписки банку.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на викладене, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача 40000 грн витрат понесених позивачем за правничу допомогу при розгляді даної справи. Решта заявленої позивачем до стягнення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 260000 грн покладається на позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР К" (01004, місто Київ, вулиця Крутий Узвіз, будинок 6, квартира 39, ідентифікаційний код 43214119) 40000 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків