Рішення

від 03.09.2024 по справі 911/1338/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2024 р. Справа № 911/1338/24

За позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина", 08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100 А

про стягнення 223 859, 16 грн штрафу

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Київської області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" про стягнення 223 859, 16 грн штрафу за договорами про закупівлю № 268 від 18.12.2023 (120 960, 00 грн) та № 275 від 20.12.2023 (102 899, 16 грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" були укладені договори про закупівлю № 268 від 18.12.2023 та № 275 від 20.12.2023, умови яких, в частині своєчасної поставки товару та/або виправлення (усунення) дефектів (недоліків) поставленого товару відповідач не виконав, що послугувало до розірвання договорів в односторонньому порядку та сплати штрафу у розмірі 7 % від ціни договорів, який відповідачем у добровільному порядку не сплачений.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.06.2024, керуючись, зокрема статтею 173 Господарського процесуального кодексуУкраїни, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 911/1338/24, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов, в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України

Згідно із частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" зареєстроване та має електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", що підтверджується відомостями з АС "ДСС", копія ухвали суду від 05.06.2024 про відкриття провадження у справі № 911/1338/24 надіслана в електронній формі до електронного кабінету відповідача відповідно до вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.

Відповідно до вимог процесуального законодавства, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (частина шоста статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Довідкою про доставку електронного листа до кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" підтверджується, що ухвала Господарського суду Київської області № 911/1338/24 від 05.06.2024 доставлена відповідачу 05.06.2024 о 15:45. Зазначена довідка долучена до матеріалів справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов та інших документів до суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

18 грудня 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" (далі Постачальник, Відповідач) укладено договір про закупівлю № 268, за змістом пункту 1.1 якого постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договору, передати у власність покупця товар, визначений у п. 1.2 Договору (надалі товар), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар (далі Договір № 268).

Відповідно до пунктів 1.2, 3.1, 3.3, 3.6, 3.7, 4.1, 6.3., 6.7, 9.1 Договору № 268 товар, що поставляється за цим договором: "Всесезонні шини 445/65 R22.5 (Код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності)", в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікації (додаток № 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Поставка товару за цим Договором здійснюється постачальником не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання заявки / замовлення від покупця.

Кінцевий строк поставки товару не пізніше ніж до 20.12.2023 року.

Поставка товару за цим Договором може бути здійснена як у повному обсязі так і окремими партіями, але в межах строку поставки, визначеного в п. 3.1 даного Договору.

Факт приймання товару, а також відсутність зауважень до товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином (відповідно до вимог чинного законодавства) оформленої накладної на товар (на кожну окрему партію товару).

У разі виявлення за результатами візуального контролю під час приймання товару його невідповідність вимогам даного Договору щодо найменування, технічних характеристик, якості тощо сторони складають відповідний акт у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, в якому зазначається перелік невідповідностей.

У випадку відмови постачальника підписати такий акт, в ньому робиться про це відповідний запис. У такому випадку акт засвідчується підписами не менше як двох працівників покупця і за таких умов вважається складеним належним чином.

При цьому постачальник зобов`язується власними силами та засобами за власний рахунок замінити товар на відповідний та доставити його протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати складання акту.

Якщо фактичний строк поставки товару з урахування строку заміни невідповідного товару на відповідний перевищує строк, визначений п. 3.1 Договору, така поставка вважається простроченою.

Ціна Договору становить 1 728 000, 00 грн у т.ч. ПДВ 0 % (з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178).

У разі, якщо прострочення строку поставки товару, зазначеного в п. 3.1 Договору та/або строку виправлення (усунення) дефектів (недоліків), зазначеного в Договорі, перевищить 30 (тридцять) календарних днів, покупець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє постачальника. При цьому постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від ціни Договору.

Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

У додатку № 1 до Договору № 268 від 18.12.2023 сторонами було затверджено специфікацію, у якій сторонами визначено найменування, кількість, якість та вартість товару, що поставляється за Договором.

Також 20.12.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" (далі Постачальник, Відповідач) укладено договір про закупівлю № 275, за змістом пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договору, передати у власність покупця товар "Всесезонні шини R20 (Код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності)", в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікації (додаток № 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар (далі Договір № 275).

За умовами пункту 4.1 Договору № 275 ціна Договору становить 1 469 988, 00 грн у т.ч. ПДВ 0 % (з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178).

Пункти Договору № 275, а саме 3.1, 3.3, 3.6, 3.7, 6.3., 6.7, 9.1 аналогічні за змістом пунктам Договору № 268 (наведені вище).

У додатку № 1 до Договору № 275 від 20.12.2023 сторонами було затверджено специфікацію, у якій сторонами визначено найменування, кількість, якість та вартість товару, що поставляється за Договором.

Як зазначає позивач, 20.12.2023 відповідач поставив позивачу за Договором № 268 від 18.12.2023 товар всесезонні шини 445/65 R22.5 (А/шина 445/65R22.5 SNAGA DT-145 OFF-ROAD 173D/169K) та за Договором № 275 від 20.12.2023 всесезонні шини 16.00 R 20 (А/шина 445/65R22.5 SNAGA DT-145 OFF-ROAD 173D/169K).

Однак в процесі приймання-передачі товару позивачем було виявлено, що товар та його технічні характеристики (якість) не відповідає умовам Договорів № 268 та № 275, в результаті чого представниками Військової частини НОМЕР_1 було складено акти про невідповідність від 20.12.2023, в яких зазначалось, що товар не відповідає кількості та даті виготовлення, яка була обумовлена специфікацією до Договору, шини з різними штампами дати виготовлення, інше.

Як зазначає позивач відповідач відмовився підписувати акти. Водночас означені акти складені у відповідності до пункту 3.7 Договорів, засвідчені підписами не менше двох працівників покупця: заступником начальника логістики начальник озброєння військової частини НОМЕР_1 , начальником автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та начальником складу автомобільного майна військової частини НОМЕР_1 , а тому вважаються складеними належним чином.

За умов поставки невідповідного товару постачальник відповідно до умов пункту 3.7 Договорів зобов`язується власними силами та засобами за власний рахунок замінити товар на відповідний та доставити його протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати складання актів про невідповідність.

За твердженнями позивача, відповідач мав здійснити заміну невідповідного товару до 25.12.2023, однак ні станом на 25.12.2023, ні на дату подання позовної заяви відповідачем не здійснено поставки товару, який був визначений умовами Договорів.

Так, керуючись пунктом 6.3 Договорів, позивачем 01.02.2024 було направлено на адресу відповідача повідомлення вих. № 901/1/29 про розірвання в односторонньому порядку Договору № 268 від 18.12.2023 та повідомлення вих. № 901/1/31 про розірвання в односторонньому порядку Договору № 275 від 20.12.2023.

В подальшому, відповідно до статті 222 Господарського кодексу України Військова частина НОМЕР_1 направила на адресу відповідача претензії за вих. № 901/1/41 від 06.02.2024 та вих. № 901/1/43 від 06.02.2024, в яких запропонувала ТОВ "Дніпрошина" добровільно сплатити штрафні санкції за порушення умов Договорів, однак товариство відповіді на претензії не надало, суми штрафу за не поставку товару за Договорами не сплатило.

За розрахунком позивача сума штрафу за Договором № 268 від 18.12.2023 становить 120 960, 00 грн 7 % від ціни Договору 1 728 000, 00 грн; сума штрафу за Договором № 275 від 20.12.2023 становить 102 899, 16 грн 7 % від ціни Договору 1 469 988, 00 грн.

Означені обставини у сукупності стали підставою для звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із такого.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить стаття 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, кінцевий строк поставки товару, як за Договором № 268, так і за Договором № 275, не пізніше ніж до 20.12.2023 року.

У пункті 6.3 Договорів визначено, що у разі, якщо прострочення строку поставки товару, зазначеного в п. 3.1 Договору та/або строку виправлення (усунення) дефектів (недоліків), зазначеного в Договорі, перевищить 30 (тридцять) календарних днів, покупець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє постачальника. При цьому постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від ціни Договору.

У зв`язку із невиконанням відповідачем поставки товару у строк передбачений пунктами 3.1, 3.7 Договорів, позивач направив відповідачу листи від 01.02.2024 вих. № 901/1/29 та № 901/1/31 з повідомленнями про розірвання Договорів № 268 та № 275. Докази направлення повідомлень про розірвання Договорів (опис вкладення) долучено до матеріалів справи.

В подальшому 06.02.2024 позивач направив відповідачу претензії вих. № 901/1/41 та № 901/1/43, в яких вимагав від відповідача сплатити суми штрафів за Договором № 268 у розмірі 120 960, 00 грн та за Договором та № 275 у розмірі 102 899, 16 грн. У підтвердження направлення претензій представником позивача долучено до матеріалів справи опис вкладення.

Щодо направлення позивачем повідомлень про розірвання в односторонньому порядку Договорів, після закінчення строку їх дії, суд враховує правову позицію, викладену у постанові КГС ВС від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18 щодо того, що зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Також суд зазначає, що згідно із частинами першою-третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією із засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів" від 27.10.1993).

У пункті 26 рішення від 15.05.200 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідач обставин, які повідомлені позивачем, належними та допустимими доказами не спростував, факт виконання своїх обов`язків за Договорами № 268 від 18.12.2023 та № 275 від 20.12.2023, в частині поставки товару не довів.

Отже, суд дійшов висновку щодо доведеності з боку позивача обставин порушення відповідачем своїх обов`язків зі своєчасної поставки товару.

Договір відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України).

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини перша, друга статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій за порушення зобов`язань за Договорами та їх розмір, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Отже, як зазначалося вище, у разі, якщо прострочення строку поставки товару, зазначеного в п. 3.1 Договору та/або строку виправлення (усунення) дефектів (недоліків), зазначеного в Договорі, перевищить 30 (тридцять) календарних днів, покупець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє постачальника. При цьому постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від ціни Договору.

Кінцевий строк поставки товару за умовами Договорів 20.12.2023.

Доказів поставки товару за Договором № 268 від 18.12.2023 та Договором № 275 від 20.12.2023 матеріали справи не містять.

За арифметичним перерахунком суду нараховані позивачем суми штрафу в розмірі 120 960, 00 грн та 102 899, 16 грн за невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару розраховані правильно.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У той же час, згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у цій справі було подано до суду через підсистему "Електронний суд", судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 2 686, 31 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Задовольнити повністю позовні вимоги.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100 А, код ЄДРПОУ 41676522) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 223 859 (двісті двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 16 коп. штрафу та 2 686 (дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн 31 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 03.09.2024