ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/639/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Гріненерджи"
до Державного закладу "Луганський державний медичний університет"
про стягнення 342 790,78 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
УСТАНОВИВ:
У липні 2024 року Приватне підприємство "Гріненерджи" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Державного закладу "Луганський державний медичний університет" (відповідач) про стягнення 342 790,78 грн за договором про постачання теплової енергії для опалення за державні кошти № 3 від 07.02.2022.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 07.02.2022 між позивачем (учасник) та відповідачем (замовник) укладено договір на постачання теплової енергії для опалення за державні кошти № 3, за яким позивач зобов`язався поставити замовнику теплову енергію для опалення його приміщень, вироблену з використанням альтернативних джерел за предметом закупівлі, зазначеним в п. 1.2 цього договору, а замовник прийняти і оплатити за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим договором. На виконання вказаного договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за лютий 2022 року на загальну суму 342 790,78 грн. Проте відповідач договірні зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 01.07.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 342 790,78 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 526, 530, 617, 625 ЦК України, ст. 193, 275, 276 ГК України.
16.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги заперечує у повному обсязі, вказує, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введений воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), який продовжено Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Наказом Міністерства охорони здоров`я Про організацію діяльності Державного закладу Луганський державний медичний університет від 26.03.2022 № 527 встановлено, що у зв`язку з пошкодженням інфраструктури м. Рубіжне Луганської області та будівель Державного закладу Луганський державний медичний університет внаслідок масованих обстрілів і бойових дій та з метою організації його діяльності до завершення дії воєнного стану Державний заклад Луганський державний медичний університет тимчасово проводить свою діяльність за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 36. Інформація про зміну юридичної адреси було опубліковано на офіційному сайті університету та, відповідно, внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Внаслідок другої релокації закладу вищої освіти було втрачено значний обсяг документів, тому триває процес відновлення. Доступ до архіву та адміністративних будівель відповідача за адресою, що визначена п. 5.2 договору: 93012, Україна, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, буд. 32, відсутній. Враховуючи неможливість сторін виконувати свої зобов`язання за договором про постачання теплової енергії для опалення за державні кошти № 3 від 07.02.2022, відповідач повідомив листом від 13.04.2022 № 37 позивача про розірвання договору. Зазначає, що позивач вказує суму заборгованості 342 790,78 грн, яка не є підтвердженою, тому відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Просить суд врахувати, що університет є державним закладом, та згідно зі Статутом неприбутковою організацією. Фінансування університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, керуючись нормами БК України та за наявності підтверджуючих документів на здійснення фінансових операцій. Ураховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
22.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначає, що форс-мажор (обставини непереборної сили) звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Отже, факт військової агресії, яка розпочалася 24.02.2022, не є підставою для звільнення відповідача від виконання ним обов`язку по оплаті за постачання теплової енергії. На підтвердження кількості поставленої теплової енергії слугує журнал обліку спожитої теплової енергії за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, буд. 32, у якому вказано, що позивач дійсно здійснив постачання теплової енергії відповідачу у лютому 2022 року у кількості 127 Гкал. Крім цього, 04.05.2024 позивач направив на юридичну адресу відповідача (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 36) лист від 01.05.2024 № 01/05-1 з проханням підписати два примірника Акту приймання-передачі товарів (робіт або послуг) № 3 від 02.03.2022, сплатити ПП Гріненерджи кошти у сумі 342 790,78 грн. До листа додано акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) № 3 від 02.03.2022 та рахунок на оплату № 3 від 02.03.2022. Лист отримано відповідачем 07.05.2024, про що свідчить інформація з офіційного вебсайту Укрпошти за трек-номером. Однак відповіді на лист, як і оплати, отримано не було (з моменту отримання відповідачем листа пройшло більше 30 календарних днів). Отже, відповідач не виконав свого обов`язку з оплати поставленої теплової енергії на суму сумі 342 790,78 грн.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.
Ухвалою суду від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/639/24 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.09.2024 (з урахуванням ухвали про внесення виправлень від 16.07.2024).
03.07.2024 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 28.08.2024.
16.07.2024 та 22.07.2024 від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без його участі.
02.09.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
07.02.2022 між позивачем (учасник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії для опалення за державні кошти № 3 (договір), за п. 1.1. якого учасник зобов`язується поставити замовникові теплову енергію для опалення його приміщень, вироблену з використанням альтернативних джерел за предметом закупівлі, зазначеним в п. 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим договором.
Предметом закупівлі згідно з п. 1.2. договору є постачання теплової енергії для опалення (за кодом ЄЗС ДК 021:2015: 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція) (теплова енергія).
За п. 1.3 договору обсяг постачання теплової енергії (за навчальним корпусом (II група)) становить: 1000 гігакалорій.
У розділі 3 договору вказано, що ціна цього договору становить 2 699 140,00 грн без ПДВ. Тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів становлять за 1 Гкал 2 699,14 грн, затвердженого рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області від 02.11.2021 № 2791 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів ПП Гріненерджи. У разі встановлення (зміни) тарифу на теплову енергію у відповідний розрахунковий період учасник зобов`язаний зазначити відповідний перерахунок у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії за відповідний період з моменту затвердження нового тарифу окремим пунктом. Ціна цього договору та ціна за одиницю теплової енергії може змінюватися у випадках, передбачених п.1 та п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а також з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, що оформлюються шляхом укладення додаткової угоди.
Розділом 4 договору визначено порядок здійснення розрахунків. Розрахунки за поставлену теплову енергію проводяться на підставі рахунку та доданого до нього акту приймання - передачі теплової енергії протягом 7 (семи) банківських днів шляхом перерахування замовником грошових коштів на банківський рахунок учасника не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковий періодом є календарний місяць.
За умовами п. 5.1. договору строк (термін) поставки (передачі) теплової енергії до 31.12.2022.
Місце поставки (передачі) теплової енергії за адресою: 93012, Україна, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, буд. 32 (п 5.2. договору).
Відповідно до п. 5.4. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку.
Представник учасника за участю представника замовника знімають показники лічильного приладу (за наявності) в останній день розрахункового періоду (п. 5. 5.договору).
Згідно з п. 5.6. договору замовник зобов`язується щомісяця, не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, надати учаснику підписаний керівником замовника та скріплений печаткою Акт про обсяг спожитої теплової енергії в розрахунковому місяці.
У підп. 6.1.1., 6.1.2. п 6.1. договору погоджено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати спожиту теплову енергію згідно з умовами та порядком. які передбачені цим договором, та приймати поставлену теплову енергію згідно з актом приймання-передачі теплової енергії.
У свою чергу, учасник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлену теплову енергію (підп. 6.4.1. п. 6.4. договору).
За умовами підп. 6.3.8. п. 6.3. договору за відсутності приладів комерційного обліку або виходу їх з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена замовнику, визначається учасником, як виняток, та розраховує об`єм споживання теплової енергії відповідно до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ- 204 України 244-94) за формулою, де:
Q - кількість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді; Q max - максимальний тепловий потік на опалення споруди у Ккал/год; t вн,- нормативна температура внутрішнього повітря, яка має бути в приміщенні, °С (Визначається за довідниками (таб. 2.2, ст. 13-18 КТМ) відповідно до технічної документації на будівлю, незалежно від того, для яких цілей фактично використовується будівля або приміщення. В разі неможливості визначення призначення приміщення та нормативної температури, до розрахунку приймається +18 °С; t ср.о,- середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С; (Середня температура визначається за довідками, що надаються відповідним органом з гідрометеорології за даними метеостанції Сватове, репрезентативними для м. Рубіжне); tр.оп.- розрахункова температура зовнішнього повітря, яка використовувалась для проектування систем опалення в місцевості розташування будівлі, °С (Визначається за довідниками, для м. Рубіжного дорівнює -22°С); No - тривалість розрахункового періоду (діб); Максимальний тепловий потік (С)тах) розраховується за формулою: (Отах =ц*У*(1+к)*( і вн.-ір.оп.), де: q - питома опалювальна характеристика будови (Визначається за довідниками - таб. 2.6 ст.24-25 КТМ, з врахуванням коригування на поправочний коефіцієнт для м. Рубіжного (1,134)); V - зовнішній об`єм будівлі, м3 (Визначається відповідно до технічної документації на будівлю. В разі неможливості визначення об`єму будівлі за технічною документацію, об`єму будівлі може бути визначено шляхом здійснення обміру будівлі або інших відомостей на розсуд Учасника. В разі наявності підвальних приміщень, які опалюються, до розрахунку включаються також будівельний об`єм підвальних приміщень); k - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення категорії будівель/громадських споруд (Визначається за довідниками, при відсутності даних приймається 0,25); t вн,- нормативна температура внутрішнього повітря, яка має бути вприміщенні, ° (Визначається за довідниками (таб. 2.2, ст. 13-18 КТМ) відповідно до технічної документації на будівлю, незалежно від того, для яких цілей фактично використовується будівля або приміщення. В разі неможливості визначення призначення приміщення та нормативної температури, до розрахунку приймається +18 °С; tр.оп,- розрахункова температура зовнішнього повітря, яка використовувалась для проектування систем опалення в місцевості розташування будівлі, °С (Визначається за довідниками, для м. Рубіжного дорівнює -22°С).
Обставини непереборної сили визначено у розділі 8 договору. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органом, уповноваженим видавати такі документи. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати учасник повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору.
За умовами п. 10.1., 10.4. договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання обов`язків. Сторони домовились, що відповідно до. ч. 3 ст.631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 18.01.2022. Припинення дії договору не звільняє замовника від обов`язку повної оплати за спожиту теплову енергію.
Судом із фактичних обставин справи встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо постачання теплової енергії відповідачу у лютому 2022 року на загальну суму 342 790,78 грн, що підтверджується журналом обліку спожитої теплової енергії, актом приймання - передачі товарів (робіт або послуг) № 3 від 02.03.2022.
Акт приймання - передачі товарів (робіт або послуг) № 3 від 02.03.2022 не підписано відповідачем, ураховуючи початок повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022.
13.04.2022 листом № 37 відповідач повідомив позивача про розірвання договору про постачання теплової енергії для опалення за державні кошти № 3 від 07.02.2022 у зв`язку із фактичною та технічною неможливістю виконувати свої зобов`язання за договором.
18.10.2022 відповідач надіслав на адресу позивача лист № 672 Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
У свою чергу, 04.05.2024 позивач направив на юридичну адресу відповідача (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 36) лист від 01.05.2024 № 01/05-1 з проханням підписати два примірника Акту приймання-передачі товарів (робіт або послуг) № 3 від 02.03.2022, один з яких позивачу за адресою: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 6з, а також сплатити кошти у сумі 342 790,78 грн за поставлену теплову енергію у лютому 2022 року (127 Гкал) за договором про постачання теплової енергії для опалення за державні кошти № 3 від 07.02.2022. До листа долучено акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) № 3 від 02.03.2022 та рахунок на оплату № 3 від 02.03.2022.
Лист отримано відповідачем 07.05.2024, про що свідчить інформація з офіційного вебсайту Укрпошти за трек-номером, однак відповіді на лист позивач не отримав.
Усупереч наведеному, відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, отримані послуги не оплатив, внаслідок чого станом на 01.07.2024 за ним обліковується заборгованість в розмірі 342 790,78 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із несвоєчасною сплатою за надані послуги на підставі договору постачання теплової енергії, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Частиною 1 ст. 714 ЦК України врегульовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 1-3 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії, яка здійснюється на підставі договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання").
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що під житлово-комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії .
Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання").
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) належить до основних повноважень органів місцевого самоврядування.
Суд встановив, що тариф на теплову енергію у спірній період органом місцевого самоврядування - Рубіжанською міською радою Сєвєродонецького району Луганської області встановлений у розмірі 2 699,14 грн за 1 Гкал, (рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області від 02.11.2021 № 2791 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів ПП Гріненерджи).
Приписами ч. 4 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.
Згідно з ч. 9 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За п. 23 постанови КМ України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов`язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Згідно з ч. 7 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У силу вимог ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуг з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу температури та величини тиску.
Пунктом 40 постанови КМ України від 03.10.2007 № 1198 врегульовано, що споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання").
Відтак постачальник зобов`язаний поставити споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язаний оплатити спожиту теплову енергію.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідач, отримавши теплову енергію, оплату за неї не здійснив, внаслідок чого за ним перед позивачем утворився борг в сумі 342 790,78 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи, що позивач виконав свої зобов`язання з постачання теплової енергії, заразом відповідач розрахунків не провів, відтак позовні вимоги про стягнення в сумі 342 790,78 грн підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача про те, що він був позбавлений можливості виконати зобов`язання за договором у зв`язку з повномасштабною агресією рф проти України, то суд зазначає таке.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я Про організацію діяльності Державного закладу Луганський державний медичний університет від 26.03.2022 № 527 встановлено, що у зв`язку з пошкодженням інфраструктури м. Рубіжне Луганської області та будівель Державного закладу Луганський державний медичний університет внаслідок масованих обстрілів і бойових дій та з метою організації його діяльності до завершення дії воєнного стану Державний заклад Луганський державний медичний університет тимчасово проводить свою діяльність за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 36.
Загальновідомим є той факт, що в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб згідно із Законом України від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні, який неодноразово продовжувався та триває на день розгляду вказаної справи в суді.
28.02.2022 у зв`язку з широкомасштабним вторгненням росії в Україну Торгово-промислова палата розмістила на своєму офіційному сайті лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчила, що збройна агресія рф є форс-мажорною обставиною в контексті українського законодавства.
Форс-мажорними визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні).
Ще однією важливою законодавчою нормою є ст. 617 ЦК України, яка підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань також визначає обставини непереборної сили. Аналогічне правило міститься в ст. 218 ГК України, яка покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до усталеної судової практики елементами форс-мажорних обставин є: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (постанова Верховного Суду від 25.01.2022 № 904/3886/21).
Отже, форс-мажор є обставиною, запобігти якій зобов`язана сторона не може. Відповідно, неналежне виконання зобов`язань не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності, якщо інше не передбачено договором або законом.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21).
Тобто, існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.
Компетентними органами для підтвердження існування форс-мажорних обставин виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва, які видають сертифікати про обставини непереборної сили протягом семи днів з дня звернення відповідного суб`єкта. Однак це є можливим, лише в разі реального існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання.
При цьому виданий Торгово-промисловою палатою чи її регіональними представництвами сертифікат не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, а тому повинен оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).
Як установлено судом, відповідач листом від 13.04.2022 № 37 (однак поза межами строку, погодженого сторонами у розділі 8.2. договору) повідомив позивача про неможливість виконувати зобов`язання за договором у зв`язку з настанням для нього форс-мажорних обставин, а також про розірвання вказаного договору у зв`язку із релокацією у м. Рівне.
У той же час, як стверджує сам відповідач і як свідчать фактичні обставини справи, останній уже понад два роки здійснює свою діяльність в м. Рівне, на території якого активні бойові дії не ведуться, доказів неможливості виконання взятих на себе зобов`язань з оплати вартості теплової енергії станом на дату вирішення вказаного спору відповідачем суду не надано.
При цьому суд зазначає, що обов`язок виконання взятих на себе зобов`язань нікуди не зникає, боржник звільняється лише від штрафних санкцій, які він зобов`язаний сплатити у разі їх неналежного виконання.
Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. ЄСПЛ у справі «Бакалов проти України» та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного суду України від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, у постановах ВП Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18, від 17.04.2018 911/4249/16 .
Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача як безпідставні.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а відтак про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 342 790,78 грн основного боргу.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 113,05 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 4 113,05 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватного підприємства "Гріненерджи"до Державного закладу "Луганський державний медичний університет" про стягнення 342 790,78 грн задовольнити.
Стягнути з Державного закладу "Луганський державний медичний університет" (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 36, ідентифікаційний код 02010675) на користь Приватного підприємства "Гріненерджи" (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6 "з", ідентифікаційний код 44275037) 342 790,78 грн основного боргу.
Стягнути з Державного закладу "Луганський державний медичний університет" (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 36, ідентифікаційний код 02010675) на користь Приватного підприємства "Гріненерджи" (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6 "з", ідентифікаційний код 44275037) 4 113,05 грн судового збору.
Позивач: Приватне підприємство "Гріненерджи" (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6 "з", ідентифікаційний код 44275037).
Відповідач: Державний заклад "Луганський державний медичний університет" (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 36, ідентифікаційний код 02010675).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 04.09.2024.
Суддя О. Андрійчук
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 06.09.2024 |
Номер документу | 121382876 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Андрійчук О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні