Рішення

від 03.09.2024 по справі 922/1852/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024м. ХарківСправа № 922/1852/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" просп. Льва Ландау, 171,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61060 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Техдорінвест" узвіз Куликівський, 9,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техдорінвест", в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №2304/20 від 23.04.2020 у сумі 131907,02 грн, пеню у сумі 24138,98 грн., три відсотки річних у сумі 9594,88 грн, інфляційні витрати в сумі 46050,75 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3175,37 грн, а також витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №2304/20 від 23.04.2020, укладеним між сторонами, зокрема щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" (вх.№ 1852/24) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" 04.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 14517/24), до якої представник товариства на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху додає довідки про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформовані засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1852/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 24 червня 2024 року об 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 року, підготовче засідання відкладено на 23 липня 2024 року о 11:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/1852/24 на тридцять днів. Задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання. Підготовче засідання відкладено на 14 серпня 2024 року о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2024 року, закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03 вересня 2024 року о 12:45.

Представники сторін у судове засідання 03.09.2024 не з`явились. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Так, з метою повідомлення позивача про розгляд даної справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області про закриття підготовчого провадження та призначення справу до судового розгляду по суті у справі від 14.08.2024 до електронного кабінету позивача.

Позивач ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі отримав 14.08.2024, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, яка містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду від 14.08.2024р., надіслана відповідачу , повернулась на адресу суду із довідкою органу поштового зв`язку ф.20, причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1852/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 03.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарським судом встановлено таке.

23 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ «ЕТАЛОН» (далі Позивач, Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХДОРІНВЕСТ» (далі Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 2304/20 (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.2. Договору загальна кількість Товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються Рахунком -фактурою (або Рахунками-фактурами) за згодою сторін, який є додатком до цього Договору та його невід`ємною частиною.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання накладної на товар.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що поставка Товару здійснюється після перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника попередньої оплати за Товар у розмірі 100% (ста процентів) від ціни, визначеної у рахунку-фактурі на партію Товару.

Пункт 13.1 Договору встановлює, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Також пункт 13.8 Договору передбачає, що в разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна Сторона не виявить бажання розірвати його, про що Сторона повинна повідомити іншу Сторону письмово під розпис або рекомендованим листом, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах без обмеження кількості таких пролонгацій.

Як вказує позивач у позові, згідно умов Договору Постачальником на користь Покупця було поставлено Товар, а Покупцем на користь Постачальника здійснено часткову оплату:

Дата

Поставлено Товар на суму (грн.)

Рахунок на оплату

Сплачено Товар на суму (грн.)

04.08.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 6437 від 04.08.21)

№ 3959 від 04.08.2021

09.08.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 6618 від 09.08.21)

№ 4075 від 09.08.2021

11.08.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 6708 від 11.08.21)

№ 4151 від 11.08.2021

14.08.21

10 820.02 грн (Видаткова накладна № 6894 від 14.08.21)

№ 4254 від 14.08.2021

17.08.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 6974 від 17.08.21)

№ 4294 від 17.08.2021

30.08.21

10 820.02 грн (Видаткова накладна № 7429 від 30.08.21)

№ 4589 від 30.08.2021

03.09.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 7650 від 03.09.21)

№ 4727 від 03.09.2021

06.09.21

10 820.02 грн (Видаткова накладна № 7753 від 06.09.21)

№ 4792 від 06.09.2021

28.09.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 9427 від 28.09.21)

№ 2799 від 28.09.2021

06.10.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 9077 від 06.10.21)

№ 5616 від 06.10.2021

07.10.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 9117 від 07.10.21)

№ 5644 від 07.10.2021

12.10.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 9340 від 12.10.21)

№ 2744 від 12.10.2021

15.10.21

5 410,01 грн (Видаткова накладна № 9485 від 15.10.21)

№ 2830 від 15.10.2021

20.10.21

5 410,01 грн (Видаткова накладна № 9659 від 20.10.21)

№ 2962 від 20.10.2021

22.10.21

5 410,01 грн (Видаткова накладна № 9799 від 22.10.21)

№ 3033 від 22.10.2021

25.10.21

17 582.53 грн (Видаткова накладна № 10671 від 25.10.21)

№ 3525 від 25.10.2021

Станом на 10.11.21 сплачено 67 582,53 грн.

згідно платіжних доручень

№ 1685 від 10.11.2021,

№ 1690 від 10.11.2021,

19.11.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 11020 від 19.11.21)

№ 3733 від 19.11.2021

22.11.21

10 820.02 грн (Видаткова накладна № 11094 від 22.11.21)

№ 3777 від 22.11.2021

24.11.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 11169 від 24.11.21)

№ 3836 від 24.11.2021

04.12.21

8 115,01 грн (Видаткова накладна № 11564 від 04.12.21)

№ 4076 від 04.12.2021

06.12.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 11923 від 06.12.21)

№ 4303 від 06.12.2021

07.12.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 11924 від 07.12.21)

№ 4304 від 07.12.2021

08.12.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 11675 від 08.12.21)

№ 4143 від 08.12.2021

08.12.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 11925 від 08.12.21)

№ 4305 від 08.12.2021

09.12.21

10 820.02 грн (Видаткова накладна № 11926 від 09.12.21)

№ 4307 від 09.12.2021

10.12.21

13 525,02 грн (Видаткова накладна № 11928 від 10.12.21)

№ 4310 від 10.12.2021

13.12.21

12 226,62 грн(Видаткова накладна № 11929 від 13.12.21)

№ 4311 від 13.12.2021

14.12.21

10 820.02 грн (Видаткова накладна № 11847 від 14.12.21)

№ 4247 від 14.12.2021

Станом на 24.12.21 сплачено 92 705,00 грн. згідно платіжних доручень

№ 1751 від 15.12.2021,

№ 1761 від 20.12.2021,

№ 1788 від 24.12.2021.

Всього: Поставлено на суму: 292 194,55 грн. Сплачено на суму:160 287,53 грн.

Як зазначає позивач, товар згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (додано до позовної заяви) був отриманий Відповідачем, відмови від прийняття Товару повністю або частково не було, у зв`язку з чим Позивачем у повному обсязі виконано обов`язки Постачальника.

Станом на день розгляду справи грошове зобов`язання, яке випливає безпосередньо з умов Договору Поставки не виконано, заборгованість Покупця перед Постачальником становить 131 907,02 грн. (292 194,55 - 160 287,53 = 131 907,02 грн).

Додатково, позивачем нараховані відповідачу пеня у сумі 24138,98 грн., три відсотки річних у сумі 9594,88 грн., інфляційні витрати в сумі 46050,75 грн. за порушення ним грошового зобов`язання.

Висновки суду та норми права, які підлягають застосуванню.

Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГКУ).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Згідно положень ст. 509 ЦКУ, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 173 ГКУ, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 175 ГКУ).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 193 ГКУ, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також відповідно до положень ст. 198 ГКУ, платежі за грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (ст. 202 ГКУ).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ст. 179 ГКУ).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГКУ).

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях (ст. 189 ГКУ).

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГКУ).

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 655 ЦКУ, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦКУ).

Приписами ст. 662 ЦКУ передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦКУ).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦКУ).

Відповідно до положень ст. 689 ЦКУ, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 691 ЦКУ, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Відповідно до положень ст. 692 ЦКУ, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст. 712 ЦКУ передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 131 907,02 грн.

Належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується поставка позивачем відповідачу товару, а також наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем у загальній сумі 131 907,02 грн. основного боргу за договором поставки.

Відповідач заяв по суті справи до суду не подав, власного контррозрахунку позовних вимог до суду не надав, доказів погашення заборгованості перед позивачем до матеріалів справи не долучив.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 131 907,02 грн.

Щодо стягнення пені.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 ГКУ, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). В силу положень ст. 230 ГКУ, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Разом з тим, ч. 6 ст. 232 ГКУ передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 12.1 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару, Покупець сплачує пеню в розмірі 0.1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.На підставі наведеної норми матеріального закону, позивач розрахував та просить суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 9594,88 грн., інфляційні витрати в сумі 46050,75 грн. Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд дійшов висновку, що визначення розміру пені, відсотків річних та інфляції здійснено позивачем арифметично правильно. За викладених обставин, враховуючи факт здійснення позивачем постачання товару та порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати за нього визначеної договором суму, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, слід зазначити, що у прохальній частині позовної заяви просить суд покласти витрати на професійну правничу допомогу на відповідача . Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України в разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.За таких обставин, суд, в порядку вищевказаної п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідача. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу строк протягом п`яти днів з дня ухвалення цього рішення для подання до суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 129, 165, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХДОРІНВЕСТ» (61002, м. Харків, Куликівський узвіз, 9, код 41823558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ «ЕТАЛОН» (61060, м. Харків, пр. Льва Ландау, 171, код 38771657)- заборгованість за договором поставки № 2304/20 від 23 квітня 2020 року в сумі 131 907,02 грн. (сто тридцять одна тисяча дев`ятсот сім гривень 02 копійки), пеню в сумі 24 138,98 грн. (двадцять чотири тисячі сто тридцять вісім гривень 98 копійок), три відсотки річних в сумі 9 594.88 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні 88 копійок), інфляційні витрати в сумі 46 050,75 грн. (сорок шість тисяч п`ятдесят гривень 75 копійок), судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 3175 грн. 37 коп. (три тисячі сто сімдесят п`ять гривень 37 копійок).

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 17.09.2024 на 10:30.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ «ЕТАЛОН» (61060, м. Харків, пр. Льва Ландау, 171, код 38771657).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХДОРІНВЕСТ» (61002, м. Харків, Куликівський узвіз, 9, код41823558).

Повне рішення складено "03" вересня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк