Ухвала

від 04.09.2024 по справі 920/1061/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/1061/23(920/288/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Малого приватного підприємства «Науково-виробничий центр «Сільвер»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 23.07.2024

у складі колегії суддів: Гончарова С.А. (головуючого), Тищенко О.В., Яковлєва М.Л.

та на рішення Господарського суду Сумської області

від 15.05.2024

у складі судді Яковенка В.В.

у справі № 920/1061/23(920/288/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до Малого приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Сільвер"

про стягнення 660 836,78 грн,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2024 Мале приватне підприємство «Науково-виробничий центр «Сільвер» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та на рішення Господарського суду Сумської області від 15.05.2024 у справі № 920/1061/23(920/288/24), сформована в системі "Електронний суд" 17.08.2024.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Малого приватного підприємства «Науково-виробничий центр «Сільвер» у справі № 920/1061/23(920/288/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось з позовними вимогами до Малого приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Сільвер" про стягнення 660 836,78 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.01.2024, з яких: 557 017,08 грн основний борг, 83 865,98 грн інфляційні втрати, 19 953,72 грн 3% річних, а також судовий збір в сумі 7 930,04 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.05.2024 у справі № 920/1061/23(920/288/24) позов задоволено повністю. Стягнуто з Малого приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Сільвер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 557 017, 08 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.01.2024, 83 865, 98 грн інфляційних втрат, 19 953, 72 грн 3% річних, 7 930, 04 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 920/1061/23(920/288/24) рішення Господарського суду Сумської області від 15.05.2024 у справі № 920/1061/23(920/288/24) залишено без змін.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.

Предметом позову у справі № 920/1061/23(920/288/24) є стягнення 660 836,78 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, а отже, ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", "виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Верховний Суд звертається до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

Такі критерії, серед іншого, можливо використовувати для визначення чи має справа фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже останнє є оціночним поняттям.

Колегія суддів звертає увагу, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оскільки касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Науково-виробничий центр «Сільвер» подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, то колегія суддів за відсутності матеріалів справи № 920/1061/23(920/288/24) позбавлена можливості перевірити наявність якісного і кількісного вимірів для визначення чи має справа фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне витребувати матеріали справи № 920/1061/23(920/288/24), а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Малого приватного підприємства «Науково-виробничий центр «Сільвер» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та на рішення Господарського суду Сумської області від 15.05.2024 у справі № 920/1061/23(920/288/24), відкласти до надходження матеріалів справи № 920/1061/23(920/288/24) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Малого приватного підприємства «Науково-виробничий центр «Сільвер» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та на рішення Господарського суду Сумської області від 15.05.2024 у справі № 920/1061/23(920/288/24) до надходження матеріалів справи № 920/1061/23(920/288/24) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2. Витребувати з Господарського суду Сумської області, Північного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 920/1061/23(920/288/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Малого приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Сільвер" про стягнення 660 836,78 грн, які надіслати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у термін до 18 вересня 2024 року.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи № 920/1061/23(920/288/24), Господарському суду Сумської області, Північному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере