УХВАЛА
04 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 907/766/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024
за заявою Фізичної особи - підприємця Габор Наталії Миколаївни
про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Габор Наталії Миколаївни
до: 1) Відділу управління майном району Тячівської районної ради, 2) ОСОБА_1 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,
про визнання права власності, витребування майна, зобов`язання відповідача (набувача) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, визнання недійсними укладених договорів про погашення кредиторських вимог та акту передачі майна, визнання недійсними реєстрації записів про право власності, визнання недійсною присвоєної адреси оздоровчо-відпочивальному комплексу, визнання недійсною виготовленої технічної документації і реєстрації земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
15.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 (повний текст складено 15.07.2024), ухвалену за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2024 про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Габор Наталії Миколаївни про забезпечення позову у справі № 907/766/23. Вказана касаційна скарга була надіслана 02.08.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.
Крім того, 19.08.2024 до Верховного Суду від Фізичної особи - підприємця Габор Наталії Миколаївни надійшло повідомлення, у якому заявниця повідомляє Верховний Суд про те, що вона не отримувала копії касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 907/766/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Предметом касаційного оскарження у цій справі постанова Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 907/766/23, якою ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2024 про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Габор Наталії Миколаївни про забезпечення позову змінено у мотивувальній частині. Оскільки вказаною постановою було змінено лише мотивувальну частину зазначеної ухвали місцевого господарського суду, результат розгляду заяви Фізичної особи - підприємця Габор Наталії Миколаївни про забезпечення позову залишився незмінним, тобто судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.
Водночас вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України), але не підлягає касаційному оскарженню після її апеляційного перегляду (пункт 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, відповідно до яких у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
За таких обставин Суд зазначає, що положення пункту 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України гарантують особі право саме на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову, тоді як приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України виключають можливість оскарження таких ухвал та постанов за наслідками їх апеляційного перегляду у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене та враховуючи, що ухвала про відмову у забезпеченні позову не передбачена в зазначеному переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 справі № 907/766/23 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 907/766/23.
2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 02.08.2024 № 0.0.3798419232.1 на суму 3028,00 грн, повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 05.09.2024 |
Номер документу | 121383282 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні