Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/14835/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/14835/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/14835/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Стиль» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн Стиль» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 01 травня 2024 року №040593 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.05.2024 року позивачем поштою було отримано постанову від 01 травня 2024 року №040593 про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену на підставі акту проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого 05.04.2024 року о 13.20 посадовими особами відповідача проведено рейдову перевірку транспортного засобу належного позивачу. Так, на момент проведення перевірки у водія відсутні заповнені тахокарти аналогового тахогрофа в кількості, що передбачена ЄУТР або бланк підтвердження діяльності водія, а саме не оформлені документи, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач зазначає, що не являється перевізником в розумінні вказаного Закону, а є лише власником транспортного засобу, який перевірявся. Також вказує, що вказаний транспортний засіб на час проведення перевірки перебував у користуванні ТОВ «Виробнича компанія «Золотий дракон» та був під керуванням найманого працівника вищевказаного товариства. Отже позивач як власник транспортного засобу не повинен відповідати за порушення, яке ним не вчинялось та не повинен нести відповідальність за іншу особу, а тому відповідачем протиправно застосовані фінансові санкції, оскільки позивач не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14835/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Стиль» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.07.2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, а саме відсутні заповнені тахокарти ОСОБА_1 за період, що передбачений ЄУТР, чим порушено вимоги п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, або бланк підтвердження діяльності, чим порушено пункт 6.3 Наказу МТЗУ №340 від 02.06.2010 року. Відповідач зазначає, що бланк підтвердження діяльності водія було надано тільки в додатках до суду, а під час розгляду справи та в момент проведення перевірки зазначений бланк був відсутній, про що свідчить запис в акті проведення рейдової перевірки. Також позивачем в додатках до позовної заяви надано договір оренди, який не може бути належним доказом, оскільки він був відсутній в момент проведення перевірки та не був наданий під час розгляду справи. Крім того, згідно ТТН №26/04 від 05.04.2024 року автомобільним перевізником є позивач та згідно реєстраційних документів, наданих в момент проведення перевірки, є також позивач. Відповідач зазначає, що ТОВ «Дизайн Стиль» та ТОВ «Золотий дракон» мають одну юридичну адресу, засновників та кінцевого бенефіціарного власника, що свідчить про укладання договору оренди транспортного засобу виключно задля уникнення відповідальності.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн Стиль», код ЄДРПОУ 38640716, зареєстроване 05.03.2013 року за адресою 53020, Дніпропетровська область, село Лозуватка, вулиця Котовського, будинок 35.

Основним видом діяльності за КВЕД 49.41 є вантажний автомобільний транспорт.

13.08.2021 року за позивачем зареєстровано право власності транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ моделі Actros 1841 державний номер НОМЕР_1 та SCHWARZMUEL LER SPA-3E державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

29.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Стиль» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу №ДС/3Д/29/12, згідно якого орендодавець передає в строкове платне користування орендареві транспорті засоби (надалі іменується «транспортні засоби»). Додаткові відомості про транспортні засоби, що передаються (марка, модель, номер кузова, державний реєстраційний номер, тощо) містяться у акті прийому-передачі, що є додатком до цього договору та його невід`ємною частиною.

Відповідно до акту приймання передачі №1 від 29.12.2023 року підтверджено факт здійснення передачі, зокрема транспортного засобу MERCEDES-BENZ моделі Actros 1841 державний номер НОМЕР_1 та SCHWARZMUEL LER SPA-3E державний номер НОМЕР_2 орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю «ВК» «Золотий дракон».

05.04.2024 року, відповідно товаро-транспортної накладної № 26/04, автомобільним перевізником ТОВ «Дизайн Стиль» на автомобілі марки Мерседес державний номер НОМЕР_1 та причіпу/напівпричіпу державний номер НОМЕР_2 , водієм ОСОБА_1 , замовником та вантажоодержувачем ТОВ «ВК «Золотий дракон» з пункту навантаження Дніпропетровська область, село Промінь, вул. Дружби 3 до пункту розвантаження Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/4, було перевезено товар.

05.04.2024 року відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 28.03.2024 року № 000132 проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, а саме відсутні заповнені тахокарти ОСОБА_1 за період, що передбачений ЄУТР, чим порушено вимоги п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, або бланк підтвердження діяльності, чим порушено пункт 6.3 Наказу МТЗУ №340 від 02.06.2010 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів у невідповідності, на момент перевірки, документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутні тахокарти водія ОСОБА_1 за період передбачений ЄУТР або бланк підтвердження діяльності.

За результатами перевірки складено акт № 038594 від 05.04.2024 року, від підпису якого водій відмовився.

Повідомленням №32628/23/24-24 від 16.04.2024 року про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було повідомлено ТОВ «Дизайн Стиль», що відповідно до п. 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), 01.05.2024 року у Відділі державного нагляду ( контролю) у Дніпропетровській області відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок ( перевірок на дорозі).

01.05.2024 року відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 040593.

У постанові зазначено, що враховуючи те, що ТОВ «Дизайн Стиль» 05.04.2024 року о 13 год. 20 хв. а/д Н-11 87+500м допущено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 038594 від 05.04.2024 року постановлено стягнути з ТОВ «Дизайн Стиль» адміністративно -господарський штраф у сумі 17000 гривень.

Незгода позивача з прийнятою постановою стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з підпунктами 2, 54, 57 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами станом на час виникнення спірних правовідносин було визначено Порядком № 1567, відповідно до пункту 2 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 54 статті 1 Закону № 2344-ІІІ рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктами 12, 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

В даному випадку, перевірка проводилася на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 008183 від 27.01.2023.

Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції № 385, пункти сервісу тахографів (ПСТ) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР

періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є документом, який повинен мати водій транспортного засобу, що обладнаний тахографом, у разі якщо такий автомобіль використовується для перевезень пасажирів та/або вантажів суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 (далі - Положення № 340) встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Так, відповідно до пункту 1.3 наведеного Положення № 340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 1.4 Положення № 340 визначено перелік, в якому разі дане положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, зокрема: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Відповідно до пункту 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Приписами пункту 6.3 Положення № 340 встановлено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, позивач є юридичною особою основним видом діяльності якої є вантажний автомобільний транспорт та на момент проведення рейдової перевірки при перевезенні вантажу зазначений як перевізник, а отже норми Положення № 340 поширюють свою дію на позивача.

Відповідно до пункту 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Як наслідок встановленого законодавством обов`язку встановити відповідний тахограф, ведення документації до нього є таким же обов`язком.

7 вересня 2005 прийнято Закон України № 2819 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20.12.2010 року набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС від 15.03.2006 № 561/2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю тахокарти за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

У спірному випадку посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення перевірки на дорозі встановлено, що транспортний засіб обладнаний перевіреним та адаптованим аналоговим тахографом; на час проведення перевірки відсутні записи роботи тахографа за попередні дні, а також відсутній бланк підтвердження діяльності водія.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Положенням № 340 та нормами ЄУТР чітко передбачено алгоритм дій перевізника та водія щодо підтвердження режиму роботи та відпочинку коли ним не здійснювались рейси.

Такі обставини, на думку суду, можуть засвідчуватися бланками підтвердження встановленої форми, які повинні бути заповнені перед рейсом, підписані перевізником та водієм та надані уповноваженій особі під час перевірки.

Відтак, на вимогу уповноваженої особи при проведенні перевірки 05.04.2024 року водій автомобіля був зобов`язаний надати тахокарти за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Позивачем під час здійснення перевірки не було надано на вимогу інспектора тахокарти за попередні дні, або бланк підтвердження.

При цьому суд вважає, що надання позивачем в подальшому до суду документів, які не були надані під час перевірки не звільняє останнього від відповідальності, оскільки на момент проведення перевірки вимога закону виконана не була.

Суд також враховує, що у постанові від 29.01.2020 року у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Таким чином, суд вважає, що на момент проведення рейдової перевірки позивач не забезпечив водія повним комплектом документів, що передбачений законодавством, у зв`язку з чим інспектором обгрунтовано зафіксовано в акті перевірки порушення вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ.

Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

Щодо тверджень позивача про те, що він згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» не являється перевізником, а є лише власником транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Так, під час здійснення рейдової перевірки 05.04.2024 року, водій транспортного засобу позивача пред`явив контролюючому органу товаро-транспортну накладну № 26/04 від 05.04.2024 року, згідно якої: автомобільний перевізник ТОВ «Дизайн Стиль», водій ОСОБА_1 , замовник та вантажоодержувач ТОВ «ВК «Золотий дракон».

Тобто, товаро-транспортна накладна, яку пред`явив водій уповноваженим особам Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки містить інформацію про автомобільного перевізника, у зв`язку з чим акт проведення рейдової перевірки № 038594 від 05.04.2024 року складений на автомобільного перевізника, а саме на ТОВ «Дизайн Стиль», яким зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: відсутні тахокарти водія ОСОБА_1 за період передбачений ЄУТР або бланк підтвердження діяльності.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема, відомості щодо перевізника та/або експедитора.

Верховним Судом у зазначеній справі встановлено, що перевізником здійснювалося перевезення вантажу на замовлення іншої особи (покупця) власним автомобільним транспортом із використанням найманої праці водія, тобто надавалася транспортна послуга. Верховний Суд зауважив, що відсутність у особи такого виду економічної діяльності як здійснення вантажних перевезень не є безумовним свідченням того, що така діяльність ним не здійснюється.

Отже, визначення особи перевізника не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж й для власних потреб, зокрема.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно - транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально - контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, зокрема у постанові Верховного суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17, суд чітко зазначив, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Обов`язкова наявність діючих та повірених тахографів при здійсненні перевезення вантажів встановлена Положенням № 340, яке поширює свою дію на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Виключенням відповідно до пункту 1.4 цього Положення є перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Крім того, Верховний Суд, аналізуючи наведені положення законодавства у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

У постанові від 22 лютого 2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб`єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.

Такі висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22.

Тобто положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 620/18215/21).

Водночас на підставі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не можна визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який в розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

У постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а за схожих обставин справи Верховний Суд зауважив на тому, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону № 2344-III.

Отже, Верховний Суд констатував, що положення статті 60 Закону № 2344-III застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.

Отже наявними у матеріалах справи доказами підтверджено здійснення транспортним засобом позивача, який в спірних правовідносинах виступає саме як перевізник, вантажних перевезень без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Стиль» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 01 травня 2024 року.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

У зв?язку з перебуванням головуючого судді Озерянської С.І. у черговій щорічній відпустці з 05.08.2024 року по 30.08.2024 року, рішення ухвалено 02.09.2024 року у перший робочий після відпустки день.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Стиль» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська