Ухвала

від 04.09.2024 по справі 200/2513/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

в адміністративній справі

04 вересня 2024 року Справа №200/2513/24

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22 В, м. Луцьк, 43026),

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

орган примусового виконання: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії № 053130011741 від 09.01.2023 (фактично 09.01.2024), яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за записами в трудовій книжці НОМЕР_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 24.12.2023 пенсію за віком у порядку, визначеному Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплативши неотриману ним суму пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 200/2513/24 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 053130011741 від 09.01.2023 (штрих-код документу від 10.01.2024 року № 313/03-16) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03.01.2024 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду; відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (Дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 копійок.

Рішення суду набрало законної сили 02 липня 2024 року, виконавчі листи на виконання рішення суду видано 22 липня 2024 року.

03 вересня 2024 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка обґрунтована тим, що листом від 19.07.2024 відповідач у відповідь на адвокатський запит повідомив представника позивача про передачу рішення суду для перевірки і фіксації перерахунку до Головного управління ПФУ в Донецькій області, проте, листом від 25.07.2024 Головне управління ПФУ в Донецькій області повідомило представника позивача про відсутність у нього повноважень на виконання рішення суду від 29.05.2024 у справі № 200/2513/24. На адвокатські запити від 10.08.2024 вих № 725, від 23.08.2024 вих № 794 відповідач не надав будь-якої відповіді про стан виконання рішення суду.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюком П.В. 13.08.2024 відкрите виконавче провадження № 75776230 за виконавчим листом № 200/2513/24 від 22.07.2024.

До теперішнього часу відповідач не виконав рішення суду від 29.05.2024 у справі № 200/2513/24.

Вивчивши доводи заяви представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відтак, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

В пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

В такому випадку застосування до відповідача такого заходу як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на можливе застосування заходів, визначених ч. 2 ст. 382 КАС України, спонукає відповідача до повного та фактичного виконання рішення суду без застосування заходів примусового виконання рішення.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №200/2513/24.

Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 200/2513/24.

Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

Витребувати у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про хід виконавчого провадження № 75776230.

Витребувані документи надати до суду в 30-денний строк з моменту отримання цієї ухали засобами електронного зв`язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС Електронний суд.

Попередити учасників судового процесу про застосування заходів процесуального примусу, що встановлені ст. 149 КАС України, у випадку ухилення від виконання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко