Рішення

від 04.09.2024 по справі 300/5304/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. справа № 300/5304/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО ЗЕМ" до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРО ЗЕМ" звернулося в суд із позовною заявою до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 11.03.2024 №114 в частині рішення про розроблення технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель, які перебувають в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та розпорядником яких є Івано-Франківська обласна державна адміністрація: «орієнтовною площею 2392 га, які розташовані за межами населених пунктів Косівського району (Косівське лісництво філії "Кутське лісове господарство"); орієнтовною площею 4408 га, які розташовані за межами населених пунктів Косівського району (Космацьке лісництво філії "Кутське лісове господарство")».

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ "ПРО ЗЕМ" в наведеній частині вважає дане розпорядження протиправним у зв`язку із тим, що розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" від 05.04.1996 №238 Кутському ДЛГ надано в постійне користування землі лісового фонду на території Косівського району площею 23003 га (в зазначену площу, в тому числі, входять землі Косівського та Космацького лісництв). Зазначеним державним підприємством в цьому ж році (1996р.) було виготовлено Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які є документами, що підтверджують право постійного користування на землі лісогосподарського призначення. Тобто, право постійного користування на землі Косівського та Космацького лісництв виникло у Кутського ДЛГ до 2004 року. Згідно із п. 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, або генерального плану населеного пункту, або детального плану території.

Розроблення такого виду документації із землеустрою як технічна документації із землеустрою щодо інвентаризації земель для вищезгаданої мети було дозволено законом в період з 16.01.2020 до 24.07.2021. Однак, починаючи з 24.07.2021 розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не передбачено (не дозволено) законом.

Враховуючи зазначене, прийняття даного розпорядження, зокрема про розроблення технічної документації щодо інвентаризації земель на землі державної власності лісогосподарського призначення Косівського та Космацького лісництв, що перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України" (в порядку правонаступництва від ДП "Кутський лісгосп" (Кутське ДЛГ наказом Кутського державного лісгоспу від 14.06.2006 № 78 перейменовано в Державне підприємство "Кутське лісове господарство"), право постійного користування на які виникло до 2004 року з метою внесення відомостей про такі сформовані земельні ділянки до Державного земельного кадастру, шляхом розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на даний час неможливе згідно із законом.

Метою прийняття Івано-Франківською обласною державною адміністрацією розпорядження від 11.03.2024 № 114 є саме внесення до Державного земельного кадастру відомостей про ті самі земельні ділянки, щодо яких у ТОВ "ПРО ЗЕМ" на момент прийняття вказаного розпорядження вже виник обов`язок за чинними договорами від 22.06.2022 №110- 06/2022/50 та № 111-06/2022/51 щодо їх внесення до Державного земельного кадастру. Згідно з цими договорами розробником вже частково надані послуги, тож розпорядження прямо порушує права та законні інтереси ТОВ "ПРО ЗЕМ".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 19.07.2024. Позовні вимоги не визнав. Зазначив, що спірне розпорядження не створює правових наслідків для позивача. На даний час, спір щодо укладених між ТОВ "ПРО ЗЕМ" і "Кутським лісовим господарством" договорів та можливість (необхідність) їх виконання вирішується в господарському судочинстві. У випадку задоволення позовних вимог ДСГП "Ліси України" в особі філії "Кутське лісове господарство" про припинення (розірвання) договорів, які з 22.06.2022 і по даний час не є виконаними, у ТОВ "ПРО ЗЕМ" не буде обов`язку щодо здійснення розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та вжиття заходів по здійсненню державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Зазначив, що прийняттю розпорядження передували листи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2024 № 13-28- 0.131-2335/2-24 ДСГП Про проведення державної інвентаризації земель у 2024 ДСГП (щодо бюджетної програми ДСГП Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру ДСГП) та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області "Щодо проведення державної інвентаризації земель". Також Карпатським лісовим офісом ДСГП "Ліси України" було надіслано лист від 27.02.2024 за № 60/21-2024 щодо пропозицій для включення земельних ділянок (в тому числі і земельних ділянок Косівського лісництва площею 2392 га, Космацького лісництва 4408 га, які закріплені за філією "Кутське лісове господарство") до державної програми інвентаризації земель на 2024 рік. Відтак, задля забезпечення виконання програми щодо проведення інвентаризації земель, відповідно до чинних норм законодавства, з метою інформаційного наповнення Державного земельного кадастру прийнято розпорядження від 11.03.2024 №114 "Про проведення державної інвентаризації земель" в якому визначено розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель загальною площею 12097,3990 га, які перебувають в постійному користуванні ДСГП "Ліси України", та розпорядником яких є Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація.

У пункті 3 частини 5 статті 186 ЗК України визначено правові норми щодо погодження (що є можливим тільки після розроблення) технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не були внесені. З огляду на вищезазначене, твердження позивача про те, що розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з метою внесення до ДЗК відомостей про сформовані земельні ділянки не дозволено законом, спростовується положеннями пункту 3 частини 5 статті 186 ЗК України.

В даному випадку, як позивач, так і інші особи відповідно до норм законодавства мають рівне право щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель і можливість вживати заходів стосовно внесення відомостей до Державного земельного кадастру про сформовані до 2004 року земельні ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що передбачено пунктом 3 частини 5 статті 186 ЗК України. Отже, Івано-Франківською обласною державною (військовою) адміністрацією прийнято розпорядження від 11.03.2024 №114 "Про проведення державної інвентаризації земель" відповідно до норм чинного законодавства. З огляду на вищезазначене, усі аргументи позивача щодо порушення розпорядженням прав та інтересів ТОВ "ПРО ЗЕМ" та його протиправності в частині, спростовуються відображеними у відзиві доводами ІваноФранківської обласної державної (військової) адміністрації. Враховуючи викладене, просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив, який надійшов до суду 24.07.2024, позивач вказав, що оскаржуваним розпорядженням відповідачем порушені законні інтереси ТОВ "ПРО ЗЕМ" у сфері землеустрою, які полягають у прагненні ТОВ "ПРО ЗЕМ" здійснювати землеустрій (виконувати роботи із землеустрою, розробляти документації із землеустрою (зокрема, технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)) щодо об`єктів землеустрою - земельних ділянок, оскільки Товариство згідно із ст.26, 66 Закону України "Про землеустрій" є, в розумінні закону, розробником документацій із землеустрою і володіє фактичною можливістю розробляти документації із землеустрою щодо наведених об`єктів землеустрою. Враховуючи належність ТОВ "ПРО ЗЕМ" охоронюваного законом інтересу та суб`єктивного права, які порушені відповідачем прийняттям оскаржуваного розпорядження, оскільки об`єктом землеустрою в ньому визначені ті самі землі, що є об`єктом землеустрою для ТОВ "ПРО ЗЕМ" та щодо яких позивач має матеріально-правову зацікавленість, обраним ТОВ "ПРО ЗЕМ" в даній справі способом захисту порушених інтересів є спосіб захисту, визначений ст.5 КАС України: визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акта (тих, які порушують права та законні інтереси ТОВ "ПРО ЗЕМ"). І оскільки оскаржуване розпорядження прийняте саме з метою інформаційного наповнення Державного земельного кадастру, тобто, з метою здійснення на підставі "технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель", які передбачено розробити даним розпорядженням, державної реєстрації земельних ділянок Косівського та Космацького лісництв в Державному земельному кадастрі, а законом це не передбачено (не дозволено), то з наведених підстав дане розпорядження є незаконним та у цій частині підлягає скасуванню (а.с.175-182).

В запереченні на відповідь на відзив, яке надійшло до суду 30.07.2024 відповідач зазначив, що розпорядження не порушує прав та законних інтересів позивача, не створює заборони щодо здійснення ТОВ "ПРО ЗЕМ" повноважень у сфері землеустрою, зокрема і стосовно виконання робіт із землеустрою щодо земельних ділянок, які визначені у розпорядженні. У розпорядженні не наведено обмеження стосовно того, що розробником документації із землеустрою не може бути позивач. Таким чином, вимоги стосовно скасування розпорядження в частині не породжують правових наслідків для позивача, як і рішення суду не матиме наслідків для позивача, оскільки існуючі у ТОВ "ПРО ЗЕМ" із Кутським лісовим господарством договірні відносини можуть бути виконані чи невиконані незалежно від існування такого розпорядження чи його скасування (а.с.186-190).

Ухвалою суду від 27.08.2024 в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у відкритому судовому засідання з повідомленням сторін, відмовлено.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Івано-Франківською обласною державною (військовою) адміністрацією 11.03.2024 прийнято розпорядження № 114 "Про проведення державної інвентаризації земель", яким вирішено розробити технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, зокрема, орієнтовною площею 2392 га (Косівське лісництво філії "Кутське лісове господарство") та орієнтовною площею 4408 га (Космацьке лісництво філії "Кутське лісове господарство"), які розташовані за межами населених пунктів Косівського району, перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України" та розпорядником яких є Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація. Як зазначено в даному розпорядженні, таке прийняте з метою інформаційного наповнення Державного земельного кадастру (а.с.27-28).

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" від 05.04.1996 №238 Кутському ДЛГ надано в постійне користування землі лісового фонду на території Косівського району площею 23003 га (а.с.107-111).

Як зазначає в позовній заяві позивач, в зазначену площу, в тому числі, входять землі Косівського та Космацького лісництв. Державним підприємством в цьому ж році (1996 р.) було виготовлено Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України "Про припинення державного підприємства "Кутське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення" від 04.11.2022 № 959 передбачено припинення ДП "Кутський лісгосп" шляхом реорганізації через приєднання до ДП "Ліси України" та визначено ДП "Ліси України" правонаступником прав та обов`язків ДП "Кутський лісгосп", що припиняється (а.с.121-125).

Відповідно до п.3.1 Положення про філію "Кутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 28.12.2022 № 142, від імені ДП "Ліси України" діє філія "Кутське лісове господарство", яка не має статусу юридичної особи. До ДП "Ліси України" в порядку правонаступництва від ДП "Кутський лісгосп" перейшло і право постійного користування на земельні ділянки, в тому числі Косівського та Космацького лісництв (а.с.126-145).

Позивач вважає, що вищевказане розпорядження прямо порушує його права та законні інтереси, оскільки саме на зазначені землі (об`єкти землеустрою) державної власності лісогосподарського призначення Косівського та Космацького лісництв орієнтовною площею 2392 га та 4408 га відповідно, ТОВ "ПРО ЗЕМ" вже є розробником технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості відповідно до чинних договорів від 22.06.2022 №110- 06/2022/50 та № 111-06/2022/51, укладених ТОВ "ПРО ЗЕМ" з ДП "Кутський лісгосп" (правонаступник ДП "Ліси України"). І метою розроблення даних документацій із землеустрою є так само інформаційне наповнення Державного земельного кадастру, а саме внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки Косівського та Космацького лісництв.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Кутський лісгосп" та ТОВ "ПРО ЗЕМ" 22.06.2022 укладено:

- договір №110-06/2022/50, відповідно до п.1.1 якого ТОВ "ПРО ЗЕМ", як виконавець робіт, взяло на себе зобов`язання надати послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 2392 га (землі Косівського лісництва), що розташовані на території Косівського району Івано-Франківської області та які відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" від 05.04.1996 №238 були передані ДП "Кутський лісгосп" в постійне користування, а також вжити заходів щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок Косівського лісництва в Державному земельному кадастрі;

- договір №111-06/2022/51, відповідно до п.1.1 якого ТОВ "ПРО ЗЕМ", як виконавець робіт, взяло на себе зобов`язання надати послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 4408 га (землі Космацького лісництва), що розташовані на території Косівського району Івано-Франківської області та які відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" від 05.04.1996 №238 були передані ДП "Кутський лісгосп" в постійне користування, а також вжити заходів щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок Космацького лісництва в Державному земельному кадастрі (а.с.30-41).

ДП "Кутський лісгосп" 22.06.2022 винесено наказ "Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на землі Косівського лісництва ДП "Кутський лісгосп"" №20-а/2 та "Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на землі Космацького лісництва ДП "Кутський лісгосп"" №20-а/5 (а.с.42-43), а також затверджено ТОВ "ПРО ЗЕМ" завдання на складання технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості на землі Косівського і Космацького лісництв (а.с.44-45).

В свою чергу, ТОВ "ПРО ЗЕМ" здійснено підготовчі, обстежувальні, картографічні, проектні та інші роботи в складі замовлених послуг, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг №1, що передані ТОВ "ПРО ЗЕМ" ДП "Ліси України" в особі філії "Кутське лісове господарство" супровідними листами від 11.06.2024 №420-06/2024 та №421-06/2024 (а.с.46-106).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно дост. 13 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV(далі - Закон № 858-ІV) до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері землеустрою належать: а) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм щодо використання та охорони земель; в) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; г) координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель; ґ) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; д) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Стаття 35 Закону № 858-ІVвизначає, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленомузакономпорядку.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"затверджено порядок проведення інвентаризації земель (далі - Порядок КМУ № 476), який визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок, під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок (далі - технічна документація).

Відповідно до пункту 3 Порядку КМУ № 476 державна інвентаризація земель та земельних ділянок - інвентаризація земель, яка проводиться з метою формування земельних ділянок усіх форм власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

Об`єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки, в тому числі ті, на яких розміщені меліоративні мережі або їх складова частина (складові частини) (пункт 5 Порядку КМУ № 476).

Відповідно до пункту 7 Порядку КМУ №476 вихідними даними для проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок є:

матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;

відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою;

містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;

планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно доУгоди про позику(Проект Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвиткувід 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р.№ 1776-IV, крім проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок;

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку;

наказ Держгеокадастру або територіального органу Держгеокадастру (у разі проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок);

графічні матеріали відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122Земельного кодексу України, на яких зазначено місце проведення робіт з державної інвентаризації земель, орієнтовну площу та кадастровий номер суміжної земельної ділянки (у разі проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок);

відомості про меліоративну мережу або її складову частину (складові частини), надані замовником документації із землеустрою та/або Держрибагентством.

За результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок виконавцями розробляється технічна документація відповідно достатті 57Закону України "Про землеустрій" та електронний документ відповідно доПорядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (пункт 26 Порядку КМУ № 476).

Частиною 5 статті 186 Земельного кодексу України визначено порядок погодження і затвердження технічної документації із землеустрою.

Так, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується з власниками таких земельних ділянок, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб - також із землекористувачами.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

Як уже зазначалося судом вище, 22.06.2022 між позивачем та Державним підприємством "Кутське лісове господарство" укладено два договори на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за №110-06/2022/50 та №111-06/2022/51, стосовно земельних ділянок орієнтовною площею 2392 га (Косівське лісництво філії "Кутське лісове господарство") та 4408 га (Космацьке лісництво філії "Кутське лісове господарство").

В той же час, розпорядженням Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації "Про проведення державної інвентаризації земель" від 11.03.2024 за №114 визначено розробити технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, які перебувають в постійному користуванні державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в тому числі й, щодо земельних ділянок орієнтовною площею 2392 га (Косівське лісництво філії "Кутське лісове господарство") та 4408 га (Космацьке лісництво філії "Кутське лісове господарство").

Позивач вважає, що у разі реалізації розпорядження від 11.03.2024 за №114 не матиме змоги виконати свій обов`язок щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки орієнтовною площею 2392 га (Косівське лісництво філії "Кутське лісове господарство") та 4408 га (Космацьке лісництво філії "Кутське лісове господарство"), який виник внаслідок укладених договорів від 22.06.2022 за №110-06/2022/50 та №111-06/2022/51.

З цього приводу, суд зазначає, що на підставі частини 1статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом пункту 9 частини 5статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другоїстатті 55 Конституції України, в Рішенні від 12.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина другастатті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другоїстатті 55 Конституції України, статей2,5 КАС України. При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною.

В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Урішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний суд Українирозтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулося порушення її прав.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитися у належності особи, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо бездіяльність суб`єкта владних повноважень є протиправною, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відсутність порушеного права встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постанові від 18.05.2022 по справі № 826/14230/16.

Разом з тим, що стосується даного спору, то на переконання суду спірне розпорядження не створює правових наслідків для позивача, носить лише інформаційний характер та містить виключно позицію органу державної влади стосовно необхідності розроблення технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель, які перебуваютьу постійномукористуванні ДСГП"ЛісиУкраїни".

Важливим є також те, що, інвентаризація не є правовстановлюючим юридичним фактом, не змінює обсягу прав та обов`язків землекористувачів, не має безпосередніх наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення майнових чи особистих немайнових відносин.

Більше того, розпорядження жодним чином не порушує права та законні інтереси ТОВ"ПРОЗЕМ",оскількиневпливає на виконання договірних відносин між ТОВ "ПРО ЗЕМ" і ДП "Кутське лісове господарство". Права позивача, як учасника господарських правовідносин (виконавця) за договорами від 22.06.2022 за №110-06/2022/50 та №111-06/2022/51, захищені саме положеннями вказаних договорів.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Як уже зазначалося, завдання адміністративного судочинства полягає в захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Наведені вище положення не дозволяють оспорювати рішення або обставини абстрактно, лише тому, що позивач вважає начебто певні положення таких рішень можуть впливати на його правове становище.

З огляду на вищезазначене, підстави вважати, що спірним розпорядженням відповідача порушено права та інтереси позивача відсутні.

При цьому, суд зазначає, що доводи позивача є абсолютно абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та містять посилання виключно про наслідки ймовірної неможливості виконання договірних відносин за договорами №110-06/2022/50 та №111-06/2022/51, що не є тотожним порушенню права, свобод чи інтересів з боку відповідача.

Безпосередньо позивач не зазнав жодного втручання в свої права чи реальної шкоди внаслідок прийнятого відповідачем рішення, оскільки таке рішення не спричинило будь-якого впливу саме на позивача.

Встановлення за наслідками розгляду справи по суті позовних вимог відсутності порушеного права чи невідповідності обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є самостійною і достатньою підставою саме для ухвалення судом рішення про відмову в позові, що узгоджується з висновками Великої Палати (постанова від 01 грудня 2022 року у справі № 9901/926/18).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, які не знайшли свого підтвердження, позовні вимоги задоволенню не підлягають. Як наслідок, в задоволенні позову слід відмовити.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивідсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО ЗЕМ" до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.