Ухвала

від 29.08.2024 по справі 320/38720/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 серпня 2024 року м. Київ № 320/38720/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., перевіривши матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

Фонду державного майна України

Державного підприємства "Іскра"

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Державного підприємства "Іскра" про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

За приписами частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа, в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до частини 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 подана через систему "Електронний суд" і підписана представником позивача - ОСОБА_2 .

Однак, за інформацією з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», яка запроваджена на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, при перевірці підпису вкладення зазначеного файлу, судом встановлено, що при підписанні позивачем файлу "Ордер Коротун " виникла помилка при роботі з LDAP - сервером.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначений файл не може вважатися таким, що скріплений кваліфікованим електронним підписом представника позивача.

Згідно частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Як вбачається із заявлених позивачем вимог, позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №541-р від 13 червня 2024 року в частині вилучення земельних ділянок державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства ІСКРА (код згідно з ЄДРПОУ 00852909) та передання без зміни цільового призначення державному підприємству Фонд аграрних інвестицій у постійне користування;

- визнати протиправним відмову Державного підприємства «ІСКРА» за погодженням з Фондом державного майна України у виділенні та передачі земельної частки (паю), що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «ІСКРА» №67 від 25.06.2024 року;

- зобов`язати Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) надати згоду як суб`єкта управління Державного підприємства «ІСКРА» на приватизацію земель, які знаходяться у постійному користуванні підприємства для подальшої передачі працівникам підприємства, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) відповідно розробленого проекту;

- зобов`язати Державне підприємство «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 00852909) виділити та передати Позивачу, як пенсіонеру та колишньому працівнику підприємства, відповідно до проекту приватизації земельну частку (пай), що знаходиться у державній власності та у постійному користуванні Державного підприємства «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 00852909).

Оцінюючи пов`язаність вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову, у даному випадку, є різними, індивідуальними, оскаржувані рішення стосуються відмінних між собою порушень, які обґрунтовуються відмінними між собою нормами та супроводжуються різними доказами та підставами їх спростування.

В свою чергу, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відтак, оскільки позивачем у даній позовній заяві об`єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об`єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, приймаючи до уваги викладене у сукупності, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві час на усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви приведеною у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду окремі позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України Про судовий збір).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно приписів частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 03.11.2022 № 2710-IX, у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2024 встановлено у розмірі - 3028,00 грн.

Відтак, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу суму судового збору слід обчислювати від кількості заявлених вимог у кожному позові при їх роз`єднанні на виконання вимог даної ухвали.

Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.