Рішення

від 03.09.2024 по справі 380/9724/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 рокусправа № 380/9724/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», Міністерства внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» (далі відповідач 1), Міністерства внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідача 2), в якому просить:

- визнати протиправними дії відділу із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.01.2023;

- зобов`язати відділ із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача зі заявою щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, проте отримав відмову.

Ухвалою суду від 10.05.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.

Ухвалою суду від 27.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою суду від 18.06.2024 задоволено частково заяву відповідача про заміну належного відповідача. Залучено до участі у справі співвідповідача Міністерство внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідачі відзиви на позов у встановлений строк не подали. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).

Позивач подав до суду 31.07.2024 клопотання про заміну відповідача.

Відповідно до частини 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Суд зазначає, що питання належного відповідача вже вирішувалося судом при прийнятті ухвали про залучення співвідповідача, на момент прийняття якої позивач не подав жодного клопотання чи заяви. Однак у своєму клопотанні від 31.07.2024 позивач просить замінити належного відповідача на структурний підрозділ відповідача 2, який вже залучений у даній справі. З огляду на викладене, підстав для повторного розгляду питання щодо належного відповідача у справі немає.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 стаття 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З метою виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 для перерахунку розміру пенсії позивач звернувся до відповідача 1 із заявою від 08.08.2023.

У листі від 01.09.2023 відповідач 1 повідомив позивача про відсутність правових підстав для складання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.

Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Водночас суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (надалі Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Також базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому згідно з частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Враховуючи викладені положення статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ, суд зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами названого Закону, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Суд наголошує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій.

На цій підставі Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 дійшов висновку про те, що зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Також, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на 2020 та 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020 набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Частина 3 статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).

Отже, з огляду на передбачені в частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що 29.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону №1928-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Як було зазначено, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, що набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Крім цього, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України», та зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача з 01 січня виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2020, 2021, 2022, 2023 роках, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач 1, не надавши позивачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим допустив протиправну бездіяльність.

Вказані висновки суду відповідають висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а.

Щодо належного відповідача суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1447 затверджено Положення про Державні установи «Територіальне медичне об`єднання». Відповідно до наказу Державна установа «Територіальне медичне об`єднання» є бюджетною установою та підпорядковується Міністерства внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129 «Про визнання в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій» визначено уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України та покладено такі функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департамент. Пунктом 2 наказу передбачено забезпечення внесення відповідних змін до положень про територіальні медичні об`єднання Міністерстві внутрішніх справ України по областях, місту Києву.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 №291 внесено зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129: « 1. Визнати в МВС України:

1) Департамент персоналу уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних питань та соціальної роботи цього Департаменту;

2) Територіальні медичні об`єднання МВС України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділи) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.04.2024 №259 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129 «Про визнання в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій» (зі змінами).

Таким чином, з 22.04.2024 Державні установи «Територіальне медичне об`єднання» по областях втратили повноваження на видачу довідок про розмір грошового забезпечення, які раніше були покладені на відповідні сектори (відділи) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ.

Згідно з пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України 22.04.2024 №259 в Міністерстві внутрішніх справ України визначено уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пунктом 2 зазначеного наказу уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

Суд зазначає, що відповідно до змісту пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 повноваження Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України поширюються на усі випадки видачі довідок про грошове забезпечення для проведення перерахунку розміру вже призначених пенсій.

Водночас повноваження Регіонального сервісного центру МВС України поширюються на випадки видачі довідок про розмір грошового забезпечення лише за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій.

Суд звертає увагу на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», у якій зазначено, що про визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача, а відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на викладене, суд висновує, що саме на Міністерство внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України покладено функції з видачі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З позиції суду, ефективним та достатнім способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати відповідача 2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, для перерахунку пенсії.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, судовий збір слід стягнути в повному обсязі з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», оскільки саме ним прийнято оскаржене рішення.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України (01024, вул. Богомольця, 10, м. Київ; ЄДРПОУ 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, для перерахунку пенсії.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» (79068, вул. Замарстинівська, 233, м. Львів; ЄДРПОУ 08734210) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович