Рішення

від 04.09.2024 по справі 380/10203/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 рокусправа № 380/10203/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Новий Львів" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Новий Львів" (далі позивач, ТОВ "Парк Новий Львів") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Львівській області від 26.02.2024 № 10621661/42230167 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.12.2023 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 29.12.2023 № 12 складену Товариством з обмеженою відповідальністю ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ (ідентифікаційний код 42230167), датою її подання 29.12.2023.

Ухвалою від 20.05.2024 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою від 04.09.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ "Парк Новий Львів" скерувало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.12.2023 № 12. Згідно з отриманою квитанцією про прийняття податкової накладної повідомлено, що податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена та вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Обсяг постачання товару/послуг 00115 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. ТОВ "Парк Новий Львів" надало пояснення та документи. Проте, комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної прийняла рішення від 26.02.2024 № 10621661/42230167 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки надав усі первинні документи, що стосуються господарських операцій, проте такі безпідставно не взято до уваги контролюючим органом.

Представник відповідача, ГУ ДПС у Львівській області, подав до суду відзив на позовну заяву від 06.06.2024 (вх. № 42748), відповідно до якого вказує, що комісією прийнято рішення про відмову у державній реєстрації податкової накладної, з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Стверджує, що у Головного управління ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а тому таке є правомірним. Просить відмовити в задоволенні позову.

ДПС України належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.

Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов кваліфікується судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України як визнання позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 10.06.2024 (вх. № 43765). У поданій відповіді на відзив позивач повністю підтримав викладені у позовній заяві аргументи та доводи щодо протиправності рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Парк Новий Львів" зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є будівництво житлових та нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

ТОВ "Парк Новий Львів" (продавець) 20.12.2023 уклало з ТОВ "Армет ЛТД" (покупець) договір купівлі-продажу майнових прав № МП-АП3.6.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується передати покупцю у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити майнові права на групу нежитлових приміщень, що в майбутньому буде зареєстроване у встановленому законодавством порядку як об`єкт нерухомого майна у багатофункціональній будівлі з вбудованою автостоянкою та даховою котельною на вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львові.

ТОВ "Армет ЛТД" здійснило оплату на користь ТОВ "Парк Новий Львів" згідно з виписки по рахунках за 29.12.2023 на суму 753 250,00 грн.

По факту настання першої події (здійснення оплати 29.12.2023), ТОВ "Парк Новий Львів" складено податкову накладну від 29.12.2023 № 12 на загальну суму 753 250,00 грн в тому числі ПДВ 125 541,67 грн.

Згідно з отриманою квитанцією від 16.01.2024 податкову накладну від 29.12.2023 № 12 прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Обсяг постачання товару/послуг 00115 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Кількість додатків 8.

Відповідно до рішення від 26.02.2024 № 10621661/42230167 в реєстрації податкової накладної від 29.12.2023 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою на вказане рішення.

Рішенням від 15.03.2024 № 15525/42230167/2 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення від 26.02.2024 № 10621661/42230167 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.12.2023 № 12 - без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної від 03.10.2022 № 1, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Крім цього, законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 29.12.2023 № 12 не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку № 1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім цього, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Парк Новий Львів" надіслало повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом з тим, після подання позивачем копій документів та письмових пояснень, що стосуються складення податкової накладної від 29.12.2023 № 12 контролюючий орган такі документи не врахував, прийнявши оскаржене рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Натомість платником податків надано до податкового органу та до суду первинні документи на підтвердження господарських операцій, із здійснення яких було виписано відповідну податкову накладну.

При цьому, судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

А тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

У зв`язку із вказаним, суд вважає, що оскаржене рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.02.2024 № 10621661/42230167 прийняте не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.12.2023 № 12, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної від 29.12.2023 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

З огляду на висновок суду щодо протиправності та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.12.2023 № 12, датою її подання.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, а й повинно ефективно захищати порушені права позивача. Тому, суд вважає, що покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача 4400,00 грн витрат на правничу допомогу суд враховує таке.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень пункту 1 частини 3статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм висновується, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Суд встановив, що 24.04.2024 між позивачем та адвокатським бюро Тетяни Олексин укладений договір про надання правової допомоги № 2604/2024, 26.04.2024 укладена додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 № 2604/2024.

Професійна правова допомога надана адвокатом Олексин Т.Т. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 10.05.2024 Серії ВС № 1281228.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 30.04.2024 адвокат виконав роботи:

-попереднє ознайомлення з матеріалами справи наявними у Клієнта;

-правовий аналіз документів, наданих Клієнтом;

-надання усних правових консультацій Клієнту та формування правової позиції у справі;

-підготовка процесуальних документів: адміністративного позову, додатків до позову, клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Розмір гонорару (фіксований) становить 4400,00 грн. (чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок) та підлягає сплаті Клієнтом в порядку та на умовах, визначених Додатковою угодою № 1 від 26.04.2024 до Договору № 2604/2024 про надання правової допомоги від 26.04.2024.

Згідно з платіжною інструкцією від 02.05.2024 № 506 позивач здійснив оплату адвокатському бюро Тетяни Олексин за правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 № 2604/2024 у розмірі 4400,00 грн.

Разом з тим, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4400 гривень є досить завищеними.

Так, надані адвокатом послуги, зокрема попереднє ознайомлення з матеріалами справи наявними у Клієнта; правовий аналіз документів, наданих Клієнтом; надання усних правових консультацій Клієнту та формування правової позиції у справі є подібними за своїм змістом та охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви.

Отже, більшість послуг, що надані на виконання умов згаданого договору, були пов`язані із підготовкою до складання позовної заяви, а тому деталізація таких (поділ на окремі частини) не свідчить про надання послуг у більшому обсязі.

Також, суд зазначає, що адміністративна справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів становить 1000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Новий Львів" (вул. Рудненська, 14а, м. Львів, 79052, ЄДРПОУ 42230167) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.02.2024 № 10621661/42230167 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.12.2023 № 12.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.12.2023 № 12, датою її подання.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Новий Львів" 1 514,00 грн судових витрат.

Стягнути з Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Новий Львів" 1 514,00 грн судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Новий Львів" 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Новий Львів" 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 04.09.2024.

Суддя Кедик М.В.