Рішення

від 04.09.2024 по справі 420/27498/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27498/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Компанія Софторг до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

встановив:

ПП Компанія Софторг (далі позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Тернопільської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 403020/2023/000197/2 від 05.06.2023;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2023/000355 від 05.06.2023.

Ухвалою від 07.11.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

06 грудня 2023 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Згідно із протоколом від 21.06.2024 року справу розподілено судді Одеського окружного адміністративного суду Попову В.Ф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що до Тернопільської митниці було подано митну декларацію №23UA403020008397U2 від 05.06.2023 щодо постачання товару «Спеціально призначені для промислових швейних машин меблі». Відповідачем було направлено повідомлення декларантові, в якому вимагались додаткові документи, окрім тих, що були подані. Позивач направив на цю вимогу документи та пояснення. Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митних декларацій які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA403020008397U2 від 05.06.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, поданими розбіжності не спростовано, а тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Між ПП «Компанія Софторг» (Покупець) та компанією «ZHONGSHAN GUANGQIN TRADE CO, LTD» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 0808/WRK від 08.08.2022 (далі - Контракт) предметом якого є купівля-продаж на умовах, які вказані в інвойсі, машин і обладнання для текстильного, швейного, трикотажного виробництва, комплектуючих та запасних частин до нього (далі Товар) (п. 1.1. Контракту).

Згідно з п. 2.1. Контракту ціни по позиціям вказані у відповідному конкретній поставці інвойсі.

Відповідно до п. 2.2. відвантаження товару здійснюється за кількістю та цінами, зазначеними в інвойсі.

Згідно з п. 2.3. загальну суму контракту складає сумарна сума всіх інвойсів по контракту підстав.

Положеннями п.п. 7.1-7.2 Контракту визначено, що ризик загибелі або пошкодження, на які може зазнати товар, а також ризик додаткових витрат, понесених внаслідок подій, що відбулися до того, як товар був занурений у транспортний засіб Покупця, несе Продавець.

Покупець приймає на себе турботи та витрати на страхування товару, що поставляється за Контрактом товару з моменту його завантаження Продавцем у транспортний засіб Покупця до моменту прибуття товару на адресу Покупця.

На виконання умов Контракту компанія «ZHONGSHAN GUANGQIN TRADE СО, LTD» виставила ПП «Компанія Софторг» інвойс № WK230301A від 17.04.2023 на товар «Спеціально призначені для промислових швейних машин меблі» загальною вартістю 8360,00 дол. США.

Відповідно до платіжної інструкції № 370 від 08.03.2023 кошти відповідно до інвойсу у розмірі 8360,00 дол. США були перераховані з рахунку Покупця на рахунок Продавця.

05.06.2023 року ПП «Компанія Софторг» подало до Тернопільської митниці електронну митну декларацію №23UA403020008397U2 заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною договору, додавши витрати на транспортування товару (14797,64), враховуючи умови поставки FOB згідно Інкотермс.

В графі 22 МД вказано ціну товару згідно виставленого рахунку - інвойсу №WK230301A від 17.04.2023, на суму 8360,00 дол. США, а в графі 12 МД зазначена загальна сума митної вартості товарів у валюті України, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару - 320511, 14 грн.

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації №23UA403020008397U2 від 05.06.2023 додані документи: пакувальний лист б/н від 17.04.2023, рахунок-проформа WK230301A від 01.03.2023, інвойс WK230301A від 17.04.2023, автотранспортна накладна № 472-3 від 31.05.2023, платіжне доручення №370 від 08.03.2023, рахунок-фактура № LS-4487676 від 01.06.2023, довідка про вартість перевезення № 402957/2 від 01.06.2023, зовнішньоекономічний контракт № 0808/WRK від 08.08.2022, та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

Тернопільською митницею направлено декларанту повідомлення про надання додаткових документів наступного змісту: «Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: прайс-листи; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи (за наявності), а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На виконання вимог митного органу декларантом надіслано лист від 05.06.2023 № 0506/1, разом з яким надано додаткові документи:

- платіжну інструкцію, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №3802 від 05.06.2023 р.;

- платіжну інструкцію № 370 від 08.03.2023 р., що підтверджує сплату 100% вартості товару за інвойсом;

- прейскурант (прайс-лист) постачальника товару б/н від 01.03.2023.

Листом № 0506/1 від 05.06.2023 повідомлено митницю, що для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи. Інші додаткові документи додаватись не будуть у зв`язку з їх відсутністю, а тому позивач просив здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000197/2 від 05.06.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

- транспортних перевізних документів;

- страхових документів, якщо здійснювалося страхування, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- виписку з бухгалтерської документації.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Тернопільською митницею 05.06.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UА403020/2023/000355 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари були випущені у вільний обіг за митною декларацією № 23UА403020008502Ш від 06.06.2023 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у розмірі 113 713, 54 грн.

За основу для обрахунку митної вартості товару митним органом взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 19.05.2023 № АU100100/2023/432637 на рівні 4,01 дол. США/кг.

Позивач не погодився з висновками вказаними у спірному рішенні, вважає їх необґрунтованими.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару за ціною договору/контракту, а виявлені неточності чи неповнота у наданих документах не впливали на визначення митної вартості, виходячи з наступного.

Щодо ненадання транспортних перевізних та страхових документів позивач зазначив, що поставка товару здійснювалась за умовами FOB Інкотермс-2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Страхування товару не здійснювалось.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження інших транспортних витрат по території України надав Договір на транспортно-експедиційне обслуговування, довідку про транспортні витрати, рахунок фактуру та платіжну інструкцію №3802 від 05.06.2023 року щодо оплати транспортних витрат. (а.с. 30-38)

Всі зазначені документи були надані митниці та вказано про відсутність витрат на страхування.

Відповідно зазначення митним органом у оскаржуваному рішенні про неподання документів, що підтверджують митну вартість товару не відповідає дійсності.

Крім того, слід зазначити, що відповідач вимагав не документи що підтверджують вартість перевезення а «транспортних перевізних документів» не зазначаючи при цьому в чому їх вплив на визначення митної вартості.

Щодо відсутності будь-якої інформації щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, позивач зазначив, що митницю було повідомлено про те, що страхування вантажу не здійснювалось.

Суд зазначає, що митним органом не наведено обґрунтувань щодо обов`язковості страхування товару за зазначеними умовами поставки, а лише констатується факт ненадання документів про страхування.

Відповідно до вимог ч. 2, ч. 5 ст. 53 МК України документи щодо страхування надаються до митного органу в разі саме наявності обставин страхування придбаного товару. Вимагання документів щодо страхування забороняється за відсутності такого факту страхування.

Оскільки страхування не здійснювалось то відповідно позивач і не надавав такі, що свідчить про протиправність рішення у цій частині.

Щодо ненадання виписки з бухгалтерської документації, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, позивач зазначив, що такі документи були надані відповідачу, серед яких платіжна інструкція №370 від 08.03.2023 року, яка підтверджує повну сплату ціни товару, визначену продавцем за поставлений товар.

Судом перевірені ці посилання позивача і вони підтверджуються матеріалами справи, що відповідачу разом з митною декларацією були надані документи щодо митної вартості товару, а додатково на запит направлена платіжна інструкція №370 від 08.03.2023 року щодо сплати вартості товару.

Щодо ненадання каталогів, специфікації, виробника товарів позивач зазначив, що митному органу було надано прайс-лист виробника, який повністю підтверджує заявлені підприємством дані, щодо митної вартості товару.

Відповідач це не спростовує, але і не зазначає яким чином ненадання вказаних документів впливає на митну вартість товару визначену за основним методом.

Суд відхиляє такі посилання відповідача, оскільки каталоги, специфікації, прайс лист виробника товарів самі по собі не є документами які впливають на визначення митної вартості про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, вказуючи, що чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів (Постанова від 20.04.2018 у справі №826/10456/16 Постанова від 13.09.2019 у справі № 820/859/17 від 23.03.2020, Постанова у справі №826/15796/16).

Міжнародним законодавством та МК України не встановлено типової форми прайс листа, каталогів, специфікації. Згідно загальноприйнятої практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс лист це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми.

Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі каталога, специфікації виробника товару є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачене.

Щодо ненадання декларантом митної декларації країни відправлення, позивач зазначив що зазначене не може бути підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання експертної митної декларації не є обов`язковим за обставин підтвердження митної вартості товару іншими документами.

Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що експортна декларація жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, а відповідач ні в своєму рішенні ні у відзиві не обґрунтовує необхідності подання такої та її впливу на митну вартість.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17.

Щодо ненадання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу). Тобто декларант не зобов`язаний подавати при митному оформлені висновок експерта. В той же час, за наявності сумнівів та достатніх, підстав таку експертизу може призначити митний орган, що у цій справі не було здійснено відповідачем.

Аналізуючи зміст оскаржуваного рішення суд зазначає, що фактично митниця зазначила про те, що їй не були надані документи за вказаним переліком, без обґрунтувань чому не достатньо наданих для визначення митної вартості, або в чому виявлені розбіжності чи неточності.

На думку суду, витребуючи у позивача додаткові документи які не впливають на визначення митної вартості, в тому числі: «за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації» митний орган штучно створює перешкоди для належного митного оформлення та пропуску товарів, проявляє надмірний формалізм та упередженість без належного обґрунтування та логічної послідовності. Відповідно такі дії митного органу є протиправними та свавільними, а рішення незаконними.

Зазначення у рішенні щодо документів «будь-які», «за наявності» дає підстави для висновку, що у митного органу відсутнє розуміння щодо витребування конкретних документів, які мають відношення до митної вартості, а зазначення надати «виписку з бухгалтерської документації» без зазначення щодо якої операції, за який період, чи якого рахунку, свідчить про неконкретність вимог які унеможливлюють їх виконання декларантом.

Суд зазначає, що системний аналіз правових норм МК України дає підстави для висновку про те, що одним із основних завдань та функцій митного органу є визначення митної вартості товарів яка здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості з дотриманням мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи про що зазначено в ч. 3 ст. 318 МК України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом не надано.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У позовній заяві позивач лише зазначив про наявність витрат на правничу допомогу, але розрахунків та доказів понесення не надавав, про стягнення не просив.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов ПП «Компанія Софторг» до Тернопільської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА 403020/2023/000197/2 від 05.06.2023.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403020/2023/000355 від 05.06.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (ЄДРПОУ 43985576) на користь ПП «Компанія Софторг» (65005, м. Одеса, вул. вул. Дальницька, 50/21, ЄДРПОУ 30628780) судовий збір у сумі 2684,00грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.