Рішення

від 04.09.2024 по справі 460/12288/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2024 року м. Рівне№460/12288/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля-Транс" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ля-Транс" (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 67817000703 від 25.01.2023, № 67517000703 від 25.01.2023, № 67617000703 від 25.01.2023, № 67717000703 від 25.01.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач заперечує встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства, що призвели до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 69231 грн, та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування згідно декларації з ПДВ (р.20.2.1) за вересень 2022 року на суму 25198 грн та до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за вересень 2022 року на суму 44033 грн. Зауважує, що в ході проведення перевірки товариством надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) у складі яких включено податок на додану вартість та використання таких товарів (робіт послуг) у господарській діяльності, тому вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

19.06.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛЯ-ТРАНС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованих у попередніх звітних періодах, встановлено порушення вимог податкового законодавства, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 69231 грн, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2022 року на суму 25198 грн та до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2022 року на суму 44033 грн, а також товариству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за вересень 2022 року в розмірі 34280 грн. Відповідач зазначає що з наданих до перевірки первинних документів не можливо підтвердити фактичний рух (маршрут) транспортних засобів в господарській діяльності платника податку, правомірність списання паливо-мастильних матеріалів, запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей в процесі господарської діяльності позивача. Стверджує, що позивач зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ по переліченим в акті перевірки господарських операціях. Наведене слугувало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, які відповідач вважає обґрунтованими та правомірними, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 26.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ля-Транс» (код ЄДРПОУ 43129276) з 24.07.2019 зареєстрований юридичною особою та є платником податків, в т.ч. ПДВ. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 20.12.2022 по 26.12.2022 посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу № 2577-п від 18.11.2022 та направлень від 20.11.2022, наказу № 2825-п від 26.12.2022 та направлень від 27.12.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ля-Транс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт фактичної перевірки від 04.01.2023 №43/Ж5/17-00-07-03/43129276 (далі - акт перевірки).

У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЯ-ТРАНС»» вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.1, ст 44, пп «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 69231 грн в т.ч. за серпень 2022 р. 50154 грн та за вересень 2022 року на суму 19077 грн, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2022 року на суму 25198 грн та до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2022 року на суму 44033 грн.

- згідно п.200.7, 200.9 ст.200. пп. «в» п. 200.14 Податкового кодексу України платнику податків ТОВ «Ля-Транс» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за вересень 2022 року в сумі 34280 грн.

- в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 не складено та не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму ПДВ 692312 грн.

25.01.2023, за наслідками встановлених порушень, податковим органом прийнятоповідомлення-рішення № 67517000703 (форма «В3»), згідно з яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за вересень 2022 року в сумі 34280 грн; податкове повідомлення-рішення № 67617000703 (форма «В3»), яким встановлено завищення бюджетного відшкодування за вересень 2022 року на суму 25198 грн та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 6299,5 грн; податкове повідомлення-рішення № 67717000703 яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2022 року на суму 44033 грн; податкове повідомлення-рішення № 67817000703, яким застосовано до позивачасуму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Податкові повідомлення-рішення № 67817000703 від 25.01.2023, № 67517000703 від 25.01.2023, № 67617000703 від 25.01.2023, № 67717000703 від 25.01.2023 позивач оскаржував в адміністративному порядку та рішенням про результати розгляду скарги від 31.07.2023 № 8034/6/99-00-06-01-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення а винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції Українипередбачає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI(далі -ПК України).

Положеннями статті 7 ПК України встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Україні» від16.07.1999№996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої, другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Статтею 185 ПК України визначено, які операції є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, а саме: 185.1. Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України. Тобто, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є не всі господарські операції, а відповідно до статті 185 ПК України лише операції з постачання товарів, робіт, послуг.

Положеннями підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пункт 188.1 ст. 188 ПК України визначає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 зазначеної статті. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.200.7 ст.200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Ля-Транс» податковою декларацією з ПДВ за серпень 2022 року від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації становить 102756 грн, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у рядку 21 декларації за серпень 2022 року становить 102756 грн.

Згідно з поданою ТОВ «Ля-Транс» податковою декларацією з ПДВ за вересень 2022 року від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації становить 121833 грн, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації за вересень 2022 року становить 59478 грн та сформована за рахунок від`ємного значення за грудень 2021 року, лютий, червень, липень, серпень 2022 року.

В акті перевірки зазначено, що основним чинником виникнення від`ємного значення за серпень та вересень 2022 року є інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме: міжнародні перевезення, перевищення обсягів придбання над обсягами реалізації.

Так, податковим органом зафіксовано, що аналізом наявної інформації щодо операцій, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (міжнародні перевезення автомобільним транспортом), здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даними інформації про фактичне надання послуг міжнародних перевезень, ІС "Податковий блок", ЄРПН, податкових декларацій за серпень 2022 року та вересень 2022 року встановлено, що сума поставки за серпень 2022 року (як за даними платника, так і за даними перевірки) складає 625000 грн та за липень 2022 року (як за даними платника, так і за даними перевірки) 341125 грн.

В акті перевірки констатовано, що в охопленому перевіркою періоді ТОВ «Ля-Транс» не оформляло взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

Із акту перевірки та відзиву відповідача, слідує, що контролюючий орган дійшов висновку про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 69231 грн, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2022 року на суму 25198 грн та до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2022 року на суму 44033 грн, а також товариству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за вересень 2022 року в розмірі 34280 грн, внаслідок ненадання підтверджуючих документів щодо фактичного використання в господарській діяльності придбаних ПММ (дизпалива) у ТОВ «ВЕСТ КАРД» за серпень, вересень 2022 року, у ТОВ «ПроНафта» за серпень, вересень 2022 року та придбаних у ТОВ «ДОЗОР Україна» ТМЦ та послуг за серпень, вересень місяць 2022 року.

При цьому, податковим органом не ставиться під сумнів ні реальність господарських операцій позивача з придбання ПММ, ТМЦ та послуг у наведених контрагентів - постачальників, ні реальність його господарських операцій по здійсненню в період серпень, вересень 2022 року перевезень, в межах надання позивачем транспортних послуг, де були використані такі ПММ.

В ході перевірки податковим органом вручено позивачу запит № 2 від 27.12.2022 та запит № 3 від 28.12.2022 про підтвердження використання у господарській діяльності придбаних ТМЦ, робіт та послуг за період що перевіряється, а саме, грудень 2021 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень 2022 року.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, в ході проведення перевірки представниками позивача надано для перевірки ряд первинних документів на підтвердження задекларованих сум, а саме: договори оренди транспортних засобів, нерухомого майна, акти приймання-передачі транспортних засобів, договори поставки, акти приймання-передачі товарів, послуг і робіт, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, специфікації, видаткові, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг, CMR, акти списання товарів, подорожні листи, звіти про використання пального.

Матеріали справи свідчать на користь того, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій у спірний період та реальність здійснення господарської діяльності. Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

Також суд враховує, що вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами у розумінністатей 73-76 КАС України.

Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджується як факт отримання позивачем ПММ, ТМЦ, та послуг так і використання придбаних ПММ, товарів та послуг у власній господарській діяльності.

В силу приписів статей44,83 ПК України, посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов`язані врахувати надані позивачем первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженим (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе протилежне.

Це відповідає нормі абзацу першого ч.2 ст.77 КАС, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ця норма узгоджується як з нормою абз.1 п.56.4 ст.56 ПК України, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексом України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 804/5693/16.

Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що ГУ ДПС у Рівненській області, приймаючи податкові повідомлення-рішення № 67517000703 від 25.01.2023, № 67617000703 від 25.01.2023, № 67717000703 від 25.01.2023, діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню судом.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 69231 грн, то і висновок про не складення та не реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 69231 грн, який є похідним, також безпідставний, а відтак податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 67817000703, яким позивачу за порушення термінів реєстрації податкових накладних застосовано штраф в сумі 6800 грн, також належить скасувати.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 67817000703 від 25.01.2023, № 67517000703 від 25.01.2023, № 67617000703 від 25.01.2023, № 67717000703 від 25.01.2023 не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір на загальну суму 10736,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 16.05.2023 № 1483, від 18.05.2023 № 1484, від 18.05.2023 № 1485, від 18.05.2023 № 1486 які містяться в матеріалах справи. Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Рівненській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 10736,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля-Транс" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 67817000703 від 25.01.2023, № 67517000703 від 25.01.2023, № 67617000703 від 25.01.2023, № 67717000703 від 25.01.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля-Транс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ля-Транс" (вул. Відінська, 39, офіс 216,м.Рівне,33018, ЄДРПОУ/РНОКПП 43129276)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК